Смекни!
smekni.com

Витрати виробництва (стр. 1 из 4)

Вступ

Перехід України до ринкової економіки вимагає від підприємства підвищеної ефективності виробництва,конкурентоспроможної продукції та послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу,ефективних форм господарювання та управління виробництвом.

Будь-яке виробництво завжди пов’язане з витратами, оскільки це — процес використання факторів виробництва, які втілюються у створеному продукті (товарі, послузі). Останній, як відомо, характеризується споживчою вартістю (корисністю) і трудомісткістю, тобто певною кількістю затрат уречевленої та живої праці. У підсумку вони і становлять вартість товару чи послуги. Частина їх вартості, яка втілює вартість уречевленої праці (засобів виробництва), існує ще до процесу виробництва. Вона лише переноситься на виготовлений товар у вигляді вартості матеріальних витрат. Жива праця людини створює чистий продукт — понад вартості перенесених на товар матеріальних витрат. Зрозуміло, що процес виробництва має безперервно повторюватись, а це можливо лише тоді, коли його фактори відтворюються. Частка вартості, яка авансується для постійного функціонування виробництва, визначається як витрати виробництва.


1. Витрати виробництва

1.1 Витрати виробництва як політична категорія

Категорія “ витрати виробництва ” належить до загальноекономічних (тих,що відображають реалії у декількох суспільно-форми капіталістичних витрат виробництва

В політ економічному аспекті капіталістичні витрати виробництва представляють собою,передусім,відносини економічної власності між капіталістами і найманими працівниками з приводу формування та розвитку витрат постійного та змінного капіталу та привласнення при цьому додаткової вартості у товарній формі(втіленої у товарі)У кількісному аспекті –це витрати капіталу (капіталістичної власності

З боку вартісних відносин вони складаються з витрат на предмети праці,певної частки зношених засобів праці і попиту робочої сили й виражають формулою:

ВВ=с+v

Де с – вартість споживчих засобів виробництва,v-вартість необхідного продукту (необхідного для створення робочої сили працівника )

Якщо капіталісту для виробництва товарів необхідно затратити лише с+v(витрати капіталу ), то витрати суспільства-це, те у що обходиться створення товару всьому суспільству і виражається формулою

W = C + V + M,

де С — вартість спожитих засобів виробництва;

V — вартість необхідного продукту (вартісний еквівалент заробітної плати);

M —вартість додаткового продукту (приріст вартості щодо вартості необхідного продукту).

Витрати капіталістичного підприємства і витрати суспільства це - окремі економічні категорії, в основі розмежування яких лежать об’єктивні економічні процеси, властиві також речовому змісту. Так в основі виділення витрат підприємства лежать, з одного боку, процеси економічної відокремленості підприємства ( характеризує їх приналежність до відносин економічної власності на засоби виробництва і виготовлений продукт), а з другого – процеси суспільного розподілу праці.Водночас, виділення витрат виробництва капіталістичного підприємства зумовлене, певною мірою, особливостями кругообороту індивідуального капіталу та його відтворення,витратами живої та уречевленої праці на виробництво товарів на окремому підприємстві.

Виділення категорії « витрати виробництва суспільства « також зумовлена витратами живої та уречевленої праці на виготовлення товару, що здійснюється,насамперед, поза межами окремого підприємства, зокрема наявність у вартості такого товару додаткової праці у формі додаткової вартості. Складовим елементом витрат виробництва суспільства є витрати окремого підприємства. Стосовно додаткового продукту, то він створюється на підприємстві живою працею безпосереднього виробника, менеджера і підприємця, так і поза його межами внаслідок сенергічного ефекту, що виникає у процесі суспільного поділу праці в загальній та частковій формах.

Крім того,витрати виробництва окремого підприємства не збігаються з суспільно необхідними витратами на виготовлення окремого товару. Це зумовлено різкою технічною оснащеністю підприємства, неоднаковим рівнем організації виробництва,кваліфікації робітників та іншими факторами у межах однотипної форми власності. Суспільно необхідні затрати живої та уречевленої праці тяжіють до витрат на тих підприємствах, що виготовляють основну масу товарів даного виду, оскільки на них встановлюється суспільно необхідні умови виробництва ( середня продуктивність, інтенсивність праці, рівень технічної оснащеності,кваліфікації працівників,якість продукції тощо). Ці усереднені фактори сфери безпосереднього виробництва певною мірою уніфікуються внаслідок впливу ринку, знеособлення і усереднення індивідуальних витрат виробництва на виготовлення ідентичних товарів.Конкретніше вплив ринку виявляється у наявності зворотної дії попиту споживачів( у т. ч. суб’єктивної оцінки останніми якості продукції тощо) на процес ціноутворення, а останнього—на виготовлення товарів.Суспільно необхідні витрати чи послуги виявляються у формі власності [1.187].

1.2 Еволюція витрат виробництва у процесі розвитку економічних систем

Витрати виробництва,як і всі інші економічні категорії, на різних етапах розвитку товарного виробництва наповнюються елементами якісно нового або істотно нового змісту.

В цілому витрати виробництва суспільства (в т ч. витрати виробництва на підприємстві ) на нижчій стадії розвитку капіталізму набувають форми витрат капіталу (постійного і змінного) у складі авансового капіталу. Авансовий капітал внаслідок часткового зношування основних фондів та їхнього переносу на новостворений товар більший за капіталістичні витрати виробництва.

На вищій стадії на монополістичних підприємствах формуються монопольні витрати виробництва,які внаслідок виготовлення на цих підприємствах основної маси продукції,зосередження найпередовішої техніки і технології,впровадження найдосконаліших форм і методів організації виробництва,закупівля сировини,матеріалів і комплектуючих виробів за заниженими цінами є тощо нижчим, ніж індивідуальних (середніх і малих ) капіталістичних підприємствах.Монопольні витрати виробництва відображають,передусім, відносини монополістичної власті щодо формування та розвитку витрат монополістичного постійного та змінного капіталу й привласнення при цьому додаткової вартості у формі монополістичного товару.

Крім того,на вищій стадії капіталізму монопольні витрати виробництва наповнюються державно-монополістичним змістом.Про це свідчить процес передачі нових технологій,інших об’єктів державної інтелектуальної власності і підприємствам різних типів капіталістичної власності,використання такої власності внаслідок здійснення спільних науково-дослідницьких робіт промислових компаній із державними лабораторіями та використання отриманих результатів

Капіталістичні витрати виробництва мають бути відшкодовані за рахунок реалізації виготовлення на підприємстві товарів.Тому витрати на виготовлення і реалізацію товару називають собівартістю продукції. У політ економічному аспекті вона відрізняється від капіталістичних витрат тим, що відображає не лише відносини економічної власності між найманими працівниками і капіталістами щодо формування витрат постійного і змінного капіталу а й привласнення додаткової власності у процесі створення товарів,але й щодо їх реалізації.

У західній економічній літературі у контексті позитивної економічної теорії концепція “факторів виробництва ” до постійних витрат виробництва відносять витрати на заробітну плату,виплату оренди,витрати на освітлення, опалення,сплату відсотків за кредит та інші. Їх відносять до постійних тому,що вони є незмінними для діючого підприємства.До змінних за такою логікою, належать сировина,матеріали,пальне,електроенергія.

Джерелом формування виробничих витрат є виробничі ресурси: природні(земля,вода, ліси тощо),праця,капітал,підприємницька діяльність. Згідно з певними функціонуванням цих ресурсів формуються і відповідні виробничі витрати. Так,використання природних ресурсів формує такі витрати,як рентна або плата за землю і орендна плата, використання праці пов’язане із заробітною платою, капітал породжує такі витрати як амортизація, процент на капітал і процент на позику, підприємницька діяльність – нормальний прибуток, що є також складовою витрат виробництва, отже витрати виробництва—це вартість виробничих факторів, використаний для створення певної кількості благ.

Отже, витрати є важливим елементом діяльності підприємства[1.189]


2.Поняття витрат та їх класифікація

Є два підходи до визначення витрат:

1.Бухгалтерський—за ним витрати тлумачать як вартість витрачених ресурсів за фактичними цінами їх придбання.

2.Економічний – витрати розуміють як вартість інших благ,які можна було б отримати при найвигіднішому з усіх можливих альтернативних напрямів використання тих самих ресурсів. Отже, йдеться про вартість втрачених можливостей, або альтернативні витрати.

Економісти розглядають витрати не в ретроспективній,як бухгалтери, а у перспективі діяльності фірми. Вони цікавляться тим,якими будуть витрати в майбутньому, а також тим, як фірма може перегрупувати свій ресурси з метою зменшення витрат та збільшення прибутків. Отже, вони повинні визначити вартість втрачених альтернатив,тобто відмови від можливості ефективніше використання ресурси фірми.

На практиці, згідно з бухгалтерським підходом, витрати визначаються собівартістю фактично виробленої продукції. Тоді як за економічним підходом, вони враховують,крім собівартості,й ті, витрати,які пов’язані із залученням обмежених ресурсів з інших виробництв.

Бухгалтерські витрати тотожні явним (зовнішнім),які визначаються сумою витрат на оплату виробничих ресурсів(сировини, матеріали,паливо, робоча сила, тощо), що купуються фірмою. Якщо підприємство купує всі ресурси за вільними ринковими цінами,то бухгалтерські витрати будуть менші, ніж альтернативні витрати на величину неявних витрат.