Смекни!
smekni.com

Стратегія управління валютними ризиками банку (стр. 3 из 7)

Банківські і ділерські курси покупця – це ті ціни, котрі банк, ділер готові заплатити за іноземну валюту. Курси продавця – це ціни, за якими банк, ділер готові продати іноземну валюту. Ці два курси котируються парами. Наприклад, якщо банк котирує долар як 5,437-5,598, то це означає, що він готовий купити долари за 5,437 грн. за долар і продати їх за 5,598 грн. за долар. Вища ціна завжди відноситься до ціни продавця, а нижча – до ціни покупця.

Різниця між котировками продавця і покупця, обчислена по відношенню до ціни продавця, тобто у відсотках, називається спред:


(1.2)

У нашому прикладі спред складає 2,88%

Спред визначає доход банку (дилера) і операційні витрати клієнта при конвертації валюти.

Територіальний арбітраж, який залучає три і більше валюти, забезпечує рівновагу валютних курсів в усіх ринкових центрах.

Валютні операції з негайною поставкою найбільш розповсюджені і складають до 90% обсягу валютних угод, а курс «спот» є базовим для інших валютних курсів.

За допомогою операції «спот» банки забезпечують необхідною іноземною валютою своїх клієнтів, переливання капіталів, а також здійснюють арбітражні і спекулятивні операції.


2. Діагностика системи управління валютним ризиком в банку

2.1 Оцінка схильності АКБ «Базис»до валютного ризику

Приріст обсягів промислового виробництва, особливо в харчовій та переробній промисловості, а також збільшення темпів розвитку сільського господарства дозволило збільшити роздрібний товарообіг та наповнити ринок товарами, переважно продовольчими. Зростання реальних грошових прибутків населення (на 22%) і зниження заборгованості з виплати зарплати дало можливість вкладати кошти в товари тривалого користування. Це створило умови в банківській сфері для зниження кредитних ставок (у середньому з 22% до 18%) і підвищення довіри суб'єктів господарювання та населення до банківської системи України, внаслідок чого обсяг вкладів населення виріс в 1,8 рази, обсяг кредитного портфеля - більше ніж у 3,5 рази, чистих активів - більше ніж в 1,3 рази.

Сприятливі макроекономічні тенденції розвитку економіки та правильно вибрана стратегія розвитку в 2008 році дозволили АКБ „Базис» в повній мірі реалізувати свої конкурентні переваги та посилити лідируючі позиції на основних сегментах ринку фінансових послуг України.

Основними стратегічними пріоритетами розвитку банку в 2008 р. були:

- концентрація зусиль щодо залучення юридичних осіб - підприємств малого та середнього бізнесу, приватних підприємців;

- подальший розвиток клієнтської бази фізичних осіб, передусім за рахунок представників середньо- та малозабезпечених категорій населення;

- розвиток інноваційних банківських продуктів, Інтернет-технологій;

- розширення послуг з фінансового менеджменту підприємств.

Реалізація пріоритетних напрямів діяльності банку здійснювалася при дотриманні принципів: раціонального поєднання надійності та прибутковості банку; випереджального розвитку індивідуального бізнесу; підвищення якості та комплексності надання послуг клієнтам; активного формування попиту клієнтів на інноваційні види банківських послуг; нейтральність відносно політичних партій і об'єднань та ін.(Додаток А).

За станом на 1 січня 2008 року «Базис»займає лідируючі позиції в рейтингах українських банків, зокрема в рейтингу Асоціації українських банків (Табл. 2.2).

Таблиця 2.1 Порівняльний аналіз темпів зростання «Базис» та банківської системи за 2008 рік, %

01.01.08 01.01.07
Чисті активи 2 2
Кредитно-інвестиційний портфель 2 2
Капітал 2 2
Депозити фізичних осіб 1 1
Депозити юридичних осіб 2 2
Фінансовий результат 1 1

Управління валютним ризиком включає проведення його аналізу, оцінку можливих наслідків та вибір методу страхування. З метою аналізу, оцінки та управління валютним ризиком в банку впроваджена система внутрішнього лімітування відкритих позицій в розрізі валют, аналіз волантильності обмінних курсів валют, розрахунок середніх квадратичних відхилень, аналіз результатів переоцінки валютних коштів, оцінки вартості відкритих позицій під ризиком(VAR), розрахунок прогнозного ліміту валютних ризиків з врахуванням волантильності курсів, оцінки ефективності валютних операцій під ризиком(RAROC). Застосування вказаних методик дає можливість здійснювати аналіз та прогнозування коливання курсів валют на ринку, визначати вплив зміни ринкових умов на відкриті позиції банку та визначати потенційну величину втрати капіталу у зв`язку з перерахунком валютних позицій в гривневий еквівалент при зміні валютних курсів.

Контроль за дотриманням встановлених внутрішніх лімітів здійснюється щоденно. 3 метою зменшення валютного ризику банк дотримується встановлених НБУ нормативів валютного ризику.

Банк наражається на ризик у зв’язку з впливом коливання курсів обміну іноземних валют на його фінансовий стан та грошові потоки. У поданій нижче таблиці наведено концентрацію валютного ризику Банку станом на 31 грудня 2008 року. У таблиці 2.3 показано активи та зобов’язання Банку за балансовою вартістю в розрізі валют.

Станом на 31 грудня 2008 року Банк мав наступні валютні позиції (Додаток Б):

Таблиця 2.2. Станом на 31 грудня 2008 року Банк мав такі валютні позиції

Гривні Долари США Євро Інші валюти Всього
Чиста балансова позиція 503 539 (151 929) (13 061) (3 828) 334 721
Зобов’язання, пов’язані з кредитуванням (Примітка 25) 40 267 133 772 11 840 817 186 696

Банк надавав позики та аванси, деноміновані в іноземних валютах. Залежно від того, як позичальник отримує свої доходи, підвищення курсу таких валют відносно української гривні може негативно вплинути на спроможність позичальника повернути свій борг і, відповідно, призвести до збільшення ймовірності майбутніх збитків.

Для управління валютним ризиком, що виникає у зв’язку із впливом коливання курсів обміну іноземних валют на фінансовий стан банку, Правлінням банку визначаються ліміти ризиків за валютами за позиціями “овернайт» та щоденно здійснюється контроль за їх додержанням. Процентний ризик виникає в результаті застосування при кредитуванні процентних ставок, строків та сум, які відрізняються від фіксованих процентних ставок, сум та строків залучених депозитів. Комітет з управління активами та пасивами встановлює та контролює розмір ефективних процентних ставок, які використовуються банком. Розмір процентних ставок може бути переглянутий за згодою сторін для врахування поточних ринкових умов.

Управління ризиком ліквідності здійснює комітет з питань управління активами та пасивами банку, який щомісячно аналізує на відповідність строків погашення активів та зобов’язань, розглядає результати розрахунку та планування ліквідної позиції та мінімальної процентної ставки розміщення ресурсів, переглядає базові відсоткові ставки у розрізі строків та валют, щомісячно розглядає собівартість пасивів та прибутковість активів та готує свої рекомендації для розглядання на засіданні Правління банку та приймання відповідних рішень щодо оцінки ліквідності банку, своєчасної заміни процентних зобов’язань після настання строку їх погашення та реагування на зміни процентної ставки та курсу обміну валют. Управління операційним ризиком має на меті забезпечення належного функціонування внутрішніх процедур та облікової політики, що спрямовані на мінімізацію всіх вищезгаданих ризиків.

2.2 Характеристика стратегій і методів управління валютним ризиком в банку

Валютний ризик комерційного банку – це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості понесення банком втрат через коливання валютних курсів. Цей ризик є наслідком незбалансованості активів та пасивів банку щодо кожної з валют за термінами і сумами.

Один з основних методів вимірювання валютного ризику, відомий як Value at risk (VAR), став особливо широко застосовуватися в останні кілька років і сьогодні використовується як основний міжнародними банківськими організаціями (BIS, наприклад) при встановленні нормативів величини капіталу банку щодо ризику його активів.

В основі розрахунку VAR лежить визначення одноденної мінливості (волатильності) валютних курсів, тобто того наскільки за день можуть змінюватись валютні курси. Найчастіше за міру одноденної мінливості обирається середньоквадратичне відхилення у відсотках, яке може бути розраховане на основі історичних даних. Для часових горизонтів, що перевищують один день, припускають, що волатильність валютних курсів пропорційна тривалості часового горизонту прогнозування, що дає змогу отримати оцінку валютного ризику на необхідну перспективу шляхом масштабування одноденної величини VAR. VAR з часовим горизонтом Т днів і довірчим інтервалом х% за умови припущення відсутності хаосу може бути розрахований за законом дисперсії фрактального броунівського руху [9, c. 520]:

(2.1)

де ka – поправочний коефіцієнт (квантіль), що показує положення значення випадкової величини (симетрично в обох хвостах розподілу) відносно середнього, вираженого в кількості середньоквадратичних відхилень. Так, для найчастіше використовуваних значень довірчого інтервалу в 95 та 99% відповідні квантілі будуть дорівнювати 1,65 і 2,33 середньоквадратичних відхилень;