Смекни!
smekni.com

Лізинг (стр. 1 из 7)

Лізинг

Зміст

Вступ. 3

1.Лізинг як одна з форм економічної діяльності 5

1.1.Загальні відомості про лізинг. 5

1.2. Класифікація лізингової діяльності 7

2.Порівняльний аналіз діяльності у сфері міських пасажирських перевезень з використанням різних форм власності на транспорт. 14

2.1.Аналіз результатів діяльності підприємця, який використовує власний транспорт. 14

2.2.Аналіз результатів діяльності підприємця, який використовував орендний автомобіль. 21

2.3.Аналіз переваг та недоліків лізингової діяльності в даній сфері виробництва 24

3.Шляхи підвищення ефективності при лізинговій діяльності у сфері міських пасажирських перевезень. 29

3.1. Підвищення ефективності за рахунок використання специфічних форм лізингу 29

3.2.Створення спеціальної лізингової компанії 37

Висновки. 40

Список використаних джерел. 42

Додатки. 44

Вступ

Лізинг в Україні, ще дуже молодий ви економічної діяльності, тому не має юридичного оформлення у законодавчих актах, як спеціальна форма господарювання.

Зважаючи на те, що лізинг дуже прибуткова, він заслуговує на увагу.

Лізингові угоди, як це розуміють на Заході, на Україні не дуже поширені. Найчастіше лізинг плутають із звичайною орендою майна виробничого призначення. Але лізинг значно складніша форма економічної діяльності.

Мета роботи: з’ясувати переваги лізингу перед виробництвом на власному обладнанні. Для досягнення цієї мети було обрано сферу міських пасажирських перевезень. Розвиток малого бізнесу в Україні дуже важлива проблема. А лізинг – це передусім інвестиції у виробництво. І саме малий бізнес гостро потребує таких інвестицій.

Маршрути міста, які обслуговують приватні підприємці, вже стали дуже популярними і користуються попитом. Чимала заслуга в цьому належить лізингу. Це яскравий приклад того, як приватна ініціатива і сучасні методи господарювання роблять збиткове виробництво дуже прибутковим і привабливим для інвесторів.

Щоб розкрити мету, треба виконати декілька завдань. Перше – з’ясувати загальні умови в яких працюють водії-підприємці. Друге – розрахувати основні виробничі показники для водія, який використовував власний транспорт і водія, який скористався лізингом.

Для виконання завдань роботи і розкриття теми використовувались слідуючі методи дослідження.

Збір первинної інформації за допомогою офіційних джерел. Також широко використовувались методи спостереження, експерименту та анкетне опитування водіїв. Інформація зібрана за допомогою цих методів не може вважатися абсолютно вірною, але це реальна інформація і її правдивість була перевірена теоретичним шляхом.

Для розрахунку основних економічних показників використовувались загальноприйняті методи економічного аналізу.

Для обчислення розмірів орендної плати при лізингових угодах були застосовані методи розрахунку орендної плати запропоновані західними економістами.

На основі емпіричного методу дослідження були розраховані деякі похибки, допущені в попередніх розрахунках. На основі цього методу були розроблені деякі прогнози стосовно розвитку лізингу в Україні.

1.Лізинг як одна з форм економічної діяльності

1.1.Загальні відомості про лізинг

Лізинг – це особливий вид оренди. Однак в силу історичних та юридичних причин, термін "лізинг" має різне тлумачення в різних країнах. І для того, щоб більше зрозуміти сутність лізингу як економічної категорії, треба розглянути досвід інших країн.

В Великобританії лізингом традиційно називають фактично всі види оренди, хоча в останній час акцент робиться на інвестиційних операціях у промисловості. Контракт вважається лізинговим, якщо він укладений на строк від 75% строку експлуатації обладнання з виплатою суттєвої (від 25%) частини первісної вартості цього майна і може бути поновлений на пільгових умовах.

В Бельгії найбільш суттєвими ознаками лізингу вважають наступні:

- лізингуєме майно використовується для виробничих потреб;

- орендар має право викупу орендуючого майна по залишковій вартості;

- строк лізингу не повинен перевищувати строк експлуатації майна;

- орендодавець купує майно за попередніми вимогами орендаря;

- розмір орендної платні повинен дозволити орендарю повернути видатки за строк діяльності угоди лізингу.

Іспанські економісти дають таке визначення лізингу: як контрактної системи оренди товарів виробничого призначення на визначений строк. Це визначення не зовсім конкретне.

В Німеччині лізинг розглядають як форму довгострокового фінансування за рахунок залучення коштів "зі сторони". Хоча в Німеччині, Австрії, Нідерландах під лізингом розуміють не лише фінансову угоду, а й інші операції, починаючи від прокату автомобілів, комп’ютерів і закінчуючи складними операціями, спрямованими на реконструкцію заводів-гігантів. В цих країнах чітко окреслено юридичні вимоги для контрактів, які визначаються як лізингові:

- основний строк лізингової угоди повинен складати 40-80% від строку амортизації майна;

- після закінчення угоди орендатор може придбати майно, але по залишковій вартості;

- розмір орендної платні повинен бути чітко визначеним;

- спеціальні машини і устаткування при лізингу знаходяться на повній фінансовій відповідальності орендаря.

У Франції поняття "лізинг" отримав законодавче визначення як банківська операція. Тому лізинговими операціями там дозволено займатися лише банкам та їх спеціальним філіалам.

Однак ближче до суті лізингових операцій стоять визначення японських та американських економістів.

Японська трактова поняття лізингу: "лізинг придбання лізинговою компанією машин та устаткування, яке будь-яка інша компанія хоче взяти у оренду."

Американське визначення майже таке саме. Головне те, що і американські, і японські економісти, головну роль у лізингу відводять посереднику.

Отже, проаналізувавши досвід провідних країн, можна відмітити основні риси лізингової діяльності, а саме:

1) присутність посередника, який бере на себе зобов’язання власника майна;

2) попередня узгодженість між майбутніми орендарем та орендодавцем щодо умов оренди;

3) тип орендуючого (лізингуючого) майна визначається орендарем;

4) строк лізингу близький до періоду амортизації майна. Строк лізингу може бути рівним строку амортизації, може бути менше, або дещо більше, складаючи наполовину , рідко 1/3, ¼ періоду амортизації;

5) періодична, але гнучка виплата орендних платежів (можлива натуральна оплата);

6) можливість викупу лізингуючого майна за залишковою вартістю.

Слід зауважити, що лізингуюче майно не обов’язково повинно бути виробничого призначення. А в ролі суб’єктів лізингової операції можуть бути: банки, лізингові фірми, громадяни, держава, підприємства будь-якої форми власності.

Виходячи з вищевикладеного можна дати визначення лізингу.

Лізинг – це посередницька наперед узгоджена оренда, або лізинг – фінансово-орендна операція, яка забезпечує інвестування засобами виробництва при посередництві лізингової фірми, або банку.

Слід зауважити, що при лізинговій діяльності виникають особливі терміни, які характеризують сторони лізингової угоди.

Лісор – головний суб’єкт лізингової операції. Лісор – це посередник, який купує майно для подальшої оренди цього майна.

Рентер – найчастіше ініціатор лізингової операції, рентер бере у оренду майно, яке купує лісор.

1.2. Класифікація лізингової діяльності

Лізинг дуже складний вид економічної діяльності. Тому неможливо класифікувати лізинг з одного боку, хоча з юридичної точки зору, це дуже зручно. Класифікація лізингової діяльності за різними ознаками наведена у додатку А.

Одна з найголовніших ознак класифікації – кому належить ініціатива лізингової угоди. В зв’язку з цим відокремлюють такі групи лізингових угод:

- звичайний лізинг – ініціатива лізингової угоди належить рентеру;

Звичайний лізинг, або лізинг рентера має специфічні особливості:

1) необхідність для лісора компенсувати всі витрати, пов’язані з придбанням майна у власність;

2) забезпечення лісору норми прибутку не нижче, ніж по звичайним банківським депозитам;

3) наявність угоди щодо відповідальності за майно (страховка, ремонт і т.п.).

- рентинг, або лізинг лісора. Рентинг відрізняється від звичайного лізингу лише строком угоди. При цьому дуже складно запропонувати чіткі часові рамки. Головне у тому, що рентинг коротший за звичайний лізинг, тому за час оренди не відбувається повної амортизації майна і не відбувається повної виплати його вартості (в залежності від виду майна це може бути різний час 1 рік – 15 років (будівлі)). За таких умов відповідальність за таку операцію несе лісор. Для таких умов характерно:

1) лізингуєме майно не втрачає своєї вартості за один строк оренди;

2) посередник виконує функції інформаційного, а не фінансового характеру;

3) лізингуєме майно вдруге здається в оренду тому ж, або іншому рентеру, або повертається для користування власником.

Хайринг або лізинг виробника – це звичайний вид купівлі в кредит. Він займає проміжне положення між звичайним лізингом і рентингом. Строк такої угоди близький до строку амортизації майна. Зараз такий вид лізингу набуває більшого значення. Хайринг – лізинг виробника. Виробник приймає рішення щодо лізингування майна і укладає угоду з посередником. До хайрінгу можна віднести такі види лізингу як контрактний найм і вербований чартер. Контрактний найм застосовується при лізингу автотранспорту. При цьому майно повертається до лісора через 1-3 роки, або переходить у власність рентера. Лісор при цьому забезпечує ремонт лізингуючого майна і отримує фіксовану орендну плату. При цьому виробник частково або повністю відшкодовує витрати лісора, пов’язані з ремонтом.

Вербований чартер застосовується при лізингу літаків або суден. Строк такої угоди 3-8 років, після яких рентер може придбати це майно.