Смекни!
smekni.com

Планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві (стр. 1 из 5)

Курсова робота

з дисципліни «Економіка підприємства»

На тему: «Планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві»


Зміст

Вступ

Розділ І Теоретичні основи планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві

1.1 Шляхи підвищення ефективності виробництва на підприємстві

1.2 Значення планування у підвищенні ефективності виробництва на підприємстві

Розділ ІІ Організаційно-економічна характеристика підприємства

Розділ ІІІ Аналіз ефективності виробництва за попередній період

3.1 Визначення економічної ефективності виробництва на підприємстві

Розділ IV Планування підвищення ефективності виробництва

Висновки и пропозиції

Список літератури

Додатки


ВСТУП

Можливість планування як конкретного виду діяльності обумовлена природою підприємства та визначається загальними умовами господарювання. Поняття «планування діяльності підприємства» має два аспекти. Перший — загальноекономічний, з точки зору загальної теорії підприємства. Другий — конкретно-управлінський, з погляду функцій менеджменту.

3 загальноекономічної точки зору планування розглядається як механізм, що замінює ціни та ринок у внутрішньому середовищі підприємства. У межах ринкової системи господарювання головним координатором дій її учасників є ціни. Саме ціни визначають вигідні для продавців і покупців обсяги та способи виробництва й споживання товарів. Підприємство як учасник ринкової системи також вимушене підкорятися ціновому механізму, закону попиту і пропозиції, оскільки воно не має можливості скасувати їх дію. Але у внутрішньому середовищі кожного підприємства механізм цін витіснений свідомими діями та авторитетними рішеннями власників та менеджерів. Керівники свідомо визначають головні напрямки внутрішньої діяльності підприємства. Підприємство ґрунтується на системі планових рішень. Поведінка та діяльність працівників визначаються та контролюються керівництвом підприємства [19].

Характерною особливістю планування як системи свідомих рішень є те, що воно витісняє ринок у внутрішній діяльності підприємства. Це зумовлено такими двома моментами.

По-перше, обмежена величина підприємства дає змогу контролювати дії, що відбуваються в ньому, і таким чином максимально зменшувати невизначеність ринкового середовища та його негативні наслідки.

По-друге, використовуючи планування, підприємство позбавляється тих витрат, які пов'язані з купівлею та продажем [8].

Управлінський аспект планування випливає безпосередньо з природи менеджменту. За його допомогою можна визначити реальність цілей підприємства, співвідносячи їх з наявними або необхідними для досягнення цих цілей ресурсами. Планування як «внутрішньо організаційна інституція» допомагає відповісти на такі важливі питання:

Один із класиків менеджменту А. Файоль зазначав: «Управляти — це передбачити», а «передбачити — це вже майже діяти» [16].

Планування — це не просто уміння передбачити усі необхідні дії. Це також спосіб передбачити проблеми, що можуть виникнути, а отже, і можливість їх успішно вирішити.

В ринкових умовах господарювання розробка планування виробництва, продажу продукції, інші організаційні кроки є такими, що значно підвищують ефективність економічної діяльності підприємства. Складання плану виробництва є головним завданням комплексного планування техніко-економічного розвитку підприємства. План виробництва визначає генеральний напрям діяльності всіх структурних підрозділів підприємства, виступає основою поточного внутрішньо-виробничого планування.

У даній курсовій роботі розглядається діяльність ОП «Шахта ім.. Артема». Підприємство займається видобутком та реалізацією добутого вугілля.

Об’єктом курсової роботи є організація виробництва на підприємстві.

Предметом курсової роботи є планування як головна форма підвищення ефективності виробництва на підприємстві.

Метою дипломної роботи є планування показників ефективності підприємства.

Завданнями дипломної роботи є:

- вивчення достатку роботи підприємства;

- проведення аналізу виробничо-господарської діяльності ОП «Шахта ім. Артема»;

- планерування і визначення показників ефективності підприємства.

У першому розділі роботи приводяться теоретичні відомості об ролі планування в діяльності підприємств, методи і способи складання планів, види планів. Визначається значення планування у налагодженні ефективності виробництва на підприємстві у ринковій економіці.

У другому розділі приводиться коротка характеристика даного підприємства, історія його створення і приводиться організаційна структура управління.

Третій розділ є аналітичним. У цьому розділі проводиться фінансовий і економічний аналіз діяльності ОП «Шахта ім. Артема» за звітний період (2007 рік). У економічний аналіз входить аналіз доходів підприємства, аналіз виконання плану по асортименту послуг, аналіз основних виробничих фондів, аналіз праці і заробітної плати на підприємстві і аналіз капіталу. Для проведення аналізу використовується методика проведення аналізу, вживана в практиці вітчизняних організацій. Весь аналіз проводиться на основі звітних даних підприємства – записки пояснення до бухгалтерського балансу за 2007 р., бухгалтерського балансу – форми №1 і звіту про прибутки і збитки – форми №2 (дивиться Додатки № 1 та № 2).

У фінансовий аналіз включається аналіз балансу підприємства, перевірка його ліквідності і фінансової стійкості. Для проведення аналізу використовується метод розрахунку і аналізу основних коефіцієнтів і методика порівняння статей агрегованого балансу. Дані для аналізу ті ж що і для економічного.

Четверта частина роботи є проектною. У цій частині, на підставі проведеного в третій частині аналізу, проводиться розрахунок основних планових показників – собівартості і виручки.

На основі цих даних проводиться попередній аналіз організації за 2007 р. і, на основі його, вибирається стратегія розвитку підприємстві на подальший час.

Підприємство може мати декілька слабких місць, після проведення аналізу необхідно упроваджувати заходи, які будуть сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства. Після можливого впровадження запропонованих заходів необхідно знов провести аналіз діяльності підприємства і, на його основі, або продовжувати запропоновану стратегію, або шукати нові шляхи удосконалення роботи підприємства, які можуть з'явитися після проведення нового аналізу.


РОЗДІЛ І Теоретичні основи планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві

1.1 Шляхи підвищення ефективності виробництва на підприємстві

Крім планування випуску продукції у натуральному виразі, визначається загальний її обсяг у межах певного підрозділу. Цей показник виконує ряд функцій залежно від специфіки підрозділу. Він використовується для визначення частки підрозділу в загальному обсязі продукції підприємства, динаміки обсягу виробництва, продуктивності праці, оцінки діяльності, а в підрозділах, що виготовляють готову продукцію на ринок, — для обчислення обсягу продажу і прибутку [4].

Основним показником обсягу продукції підрозділу є його кінцева (готова) продукція. У неї входять вироби, складальні одиниці, комплекти деталей (роботи, послуги), які пройшли виробничий процес у даному підрозділі, відповідають стандартам чи технічним умовам і надходять в інші підрозділи або на склад готової продукції.

У підрозділах з тривалим виробничим циклом виготовлення продукції її обсяг за певний період виражається більш загальним показником обсягу виробництва, який на практиці ще називають валовою продукцією. Цей показник обчислюється за формулою:

Якщо виготовляються складні вироби з тривалим виробничим циклом за індивідуальним замовленням, то в цьому разі обсяг виробництва (DН) обчислюється за ступенем їх готовності на кінець розрахункового періоду, тобто ціна (планова собівартість) множиться на коефіцієнт готовності, визначений експертним способом, і віднімається обсяг виконаної роботи (за ступенем готовності) на початок періоду.

Загальний обсяг продукції підрозділів обчислюється в різних вимірниках залежно від конкретних умов виробництва і діючої системи планування, обліку й оцінки їх діяльності Для визначення динаміки обсягу продукції, продуктивності, фонду зарплат ти й деяких інших показників найбільш вдалим є натуральний вимірник. Але він можливий лише в однономенклатурному вузько спеціалізованому виробництві, яке має обмежену сферу застосування. У багатономенклатурному виробництві потрібні універсальніші вимірники, здатні зробити порівняльними різні вироби і звести їх у загальний обсяг [11, 123].

Універсальним, загальним вимірником обсягу продукції є ціни. Досить часто вони й використовуються для визначення обсягу продукції підрозділів підприємства: у підрозділах, що виробляють готову продукцію на ринок, — ринкові ціни, у внутншньокоопераційних підрозділах — трансфертні (планово-розрахункові).

На практиці досить широко обсяг продукції (виконаної роботи) вимірюється у нормованому часі на її виготовлення — у стабільних (у межах року) нормо-годинах. Нормований час як вимірник обсягу продукції застосовується передусім у внутрішньокоопераційних цехах технологічної спеціалізації, а також ні виробничих дільницях і в бригадах. Позитивна сторона цього вимірника — його простота і доступність. На всі деталі, комплекти, вироби є норми часу, і яких-небудь спеціальних обчислень не треба. Динаміка обсягу виробництва тут відповідає динаміці трудомісткості продукції, що спрощує формування фонду оплати праці. Разом з тим вимірювання обсягу виробництва в нормо-годинах має недоліки. Основні з них такі: по-перше, у разі застосування цього вимірника не видно залежності обсягу виробництва від складності праці; по-друге, за існуючого методу нормування враховуються, як правило, затрати праці лише основних виробничих робітників, переважно на відрядній оплаті праці, частка яких понижується внаслідок механізації та автоматизації виробництва; по-третє, можуть бути спотворення у динаміці обсягу виробництва за різної напруженості норм на окремі операції та деталі. Отже, зазначений вимірник не можна вважати достатньо обґрунтованим [5; 9].