Смекни!
smekni.com

Регіональний розвиток соціальної інфраструктури України (стр. 1 из 7)

ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

КУРСОВА РОБОТА

з курсу «Регіональна економіка»

на тему

«Регіональний розвиток соціальної інфраструктури України»

Студентки II курсу, групи ФК-22

Спеціальність: 5.03050801 Фінанси і кредит

Майданової Аліни Олексіївни

Керівник курсової роботи Мариненко З.В.

Київ 2009

Зміст

Зміст

Перелік умовних позначень

Вступ

1. Значення, сутність та основні функції комплексу соціальної інфраструктури у розвитку і розміщенні продуктивних сил регіонів

2. Передумови і принципи розвитку і розміщення соціальної інфраструктури

3. Особливості розвитку соціальної інфраструктури регіонів

4. Територіальна структура та регіональні відмінності забезпеченості соціальною сферою населення

5. Проблеми та напрями удосконалення розвитку і розміщення соціальної інфраструктури регіонів

Висновки

Список літературних джерел

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г


Перелік умовних позначень

ЄС – Європейський Союз;

тис. – тисяч;

чол. – чоловік;

млн. – мільйонів;

млрд. – мільярдів;

м2 – метрів квадратних;

р. – року;

м. – метрів;

грн. – гривень;

обл. – область;

м. Київ – місто Київ.


Вступ

Соціальна сфера діяльності на регіональному рівні полягає у здійсненні просторових процесів у суспільстві, впровадженні раціональних форм організації життя людей з точки зору умов праці, побуту, відпочинку, розвитку особистості, відновлення життя, відтворення населення. Ця сфера безпосередньо пов’язана з політикою, економікою, соціологією, демографічними дослідженнями тощо. Питання стосовно розвитку соціальної сфери як виду економічної діяльності розглядаються виключно в контексті організації життя людей в межах конкретної території, територіальної організації праці. До складу соціальної сфери регіону відносяться установи, що сприяють відтворенню населення, установи охорони здоров’я, соціального захисту населення, організація санаторно-курортного, туристично-готельного обслуговування, фізкультури і спорту. Завдання регіональних установ, що сприяють відтворенню населення –задовольнити потреби людей.

Останнім часом науковим дослідженням соціальних процесів на регіональному рівні приділяється значна увага. Результати наукових досліджень та узагальнення досвіду практичної роботи дають можливість для вивчення та узагальнення тенденцій у змінах соціальних процесів, оцінити вплив на ці процеси економічної трансформації суспільства, змін у характері виробничих відносин тощо.

Об’єктивно оцінюючи особливості соціально-економічного розвитку окремих територій, необхідно зауважити, що абсолютно однакового стану якості життя людей на усій території України досягти неможливо. Регіони різняться за природо-кліматичними, економічними, історичними та іншими умовами, які за своєю сутністю визначають відмінності та специфічні особливості життя людей на окремих територіях.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади регіональної економіки і розміщення продуктивних сил.

Предмет дослідження – роль і значення соціальної інфраструктури України.

Мета написання курсової роботи - дослідження ролі і значення соціальної інфраструктури України.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

· дослідити сутність, особливості функціонування і розвитку соціальної інфраструктури;

· охарактеризувати галузеві ланки соціальної інфраструктури України, рівень їх розвитку та роль у задоволенні потреб населення в послугах.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою досягнення мети дослідження слугували фундаментальні положення економічної теорії, регіональної економіки. На основі системно-аналітичного методу виконано теоретичне узагальнення наукових концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних і сучасних учених, присвячених розвитку соціальної інфраструктури. В процесі збору та обробки фактичного матеріалу широко застосовувались статистико-економічний, порівняльний, моделювання, нормативний, балансовий та інші методи.

Для вирішення окремих завдань використовувались також такі методи:

· статистичного аналізу – для дослідження особливостей сучасного стану соціальної інфраструктури;

· порівняльного аналізу – для зіставлення фактичних даних звітного і попереднього років;

· проблемно-орієнтований метод для наукового обґрунтування перспектив удосконалення механізму і форм розвитку соціальної інфраструктури;

· причинно-наслідкових зв’язків – для дослідження впливу розвитку та розміщення соціальної інфраструктури на соціально-економічний стан країни;

· картографічний – для виявлення регіональних відмінностей розвитку соціальної інфраструктури в Україні.


1. Значення, сутність та основні функції комплексу соціальної інфраструктури у розвитку і розміщенні продуктивних сил регіонів

Соціальна сфера - одна з найважливіших у житті суспільства, в якій реалізуються соціальні інтереси всіх верств населення, відносини суспільства та особи, умови праці і побуту, охорони здоров’я, відпочинку.

Соціальна сфера - це сукупність галузей і видів діяльності, підприємств, закладів та установ, які мають забезпечити задоволення потреб людей у матеріальних благах, послугах, відтворенні роду, створити умови для співіснування і співпраці людей у суспільстві згідно з чинними законами і загальноприйнятими правилами з метою створення мегаполісів, розвитку масових комунікацій, зміцнення держави. До соціальної сфери належить також діяльність з розвитку в людей духовності, виховання совісті, здатності розрізняти добро і зло, оцінювати свої вчинки, формулювати для себе моральні приписи і вимагати їх виконання.

Соціальна сфера розвивається згідно з соціальною політикою, яку формує держава відповідно до умов національного, культурного і духовного життя. Суть сучасної політики в Україні полягає в тому, що в країні будується соціально спрямована економіка, яка дасть людині все необхідне для нормального життя за європейськими стандартами; утворюється новий тип солідарності різних соціальних верств населення, свідомої коаліції людей, що обрали шлях розбудови вільної демократичної держави. Ця політика має сприяти створенню достатньої кількості робочих місць, умов для одержання нових професій, підвищення кваліфікації, сприяти оздоровленню умов праці, поліпшенню медичного обслуговування і профілактичного контролю. Соціальна політика держави виходить з необхідності надання конкретної допомоги злиденним верствам і прошаркам населення: самотнім громадянам похилого віку, тим, які втратили здатність до самообслуговування, хворим, дітям та ін. Поряд з цим проголошується життєздатність поєднання свободи громадян з їхньою відповідальністю: кожного перед суспільством і суспільства за кожного громадянина держави. Згідно з положеннями соціальної політики громадянам країни мають бути дані рівні стартові можливості - зрозумілі і справедливі; тільки соціальна справедливість сприяє солідарності громадян у суспільстві, створює передумови до соціального консенсусу, взаємодії та гармонії у повсякденному житті.

Соціальна справедливість - міра рівності (нерівності) життєвого становища людей, класів і соціальних груп, що об’єктивно зумовлюється рівнем матеріального та духовного розвитку суспільства. Міра рівності виражається в матеріальних і духовних благах, які надходять у повне розпорядження людей. Ідеться не про зрівнялівку у споживанні, а про встановлення і дотримання для всіх чітко визначених критеріїв. Критеріями соціальної справедливості є вільний вибір господарської діяльності на основі визнання багатоманітності форм власності; створення однакових правил господарювання на засадах ринкової економіки. Це означає усунення різних цін на однакову продукцію і дію ринкової ціни, яка створює рівні умови реалізації продукції і послуг для всіх форм господарювання; рівне право одержувати винагороду за кількість і якість затраченої праці з урахуванням кінцевих результатів виробництва незалежно від соціального походження, статі, національності; гарантію безплатного медичного обслуговування в певних межах; рівні умови для розвитку здібностей, що проявляються в існуванні рівних можливостей для виховання дітей, отримання членами суспільства загальної освіти і професійної підготовки за їхнім бажанням і здібностями; відсутність привілеїв і елітних умов життя для певних груп працівників, окрім дітей і жінок-матерів; гарантію допомоги людям, які опинилися у надзвичайній ситуації; усунення істотних відмінностей у рівні життя мешканців міста і села, а також населення різних регіонів; свободу пересування, вибору місця проживання.

Соціальна інфраструктура - це особливий комплекс галузей народного господарства - таких, як освіта, охорона здоров’я, культура, мистецтво, житлове і комунальне господарство, торгівля тощо. Функціональна спільність цих галузей полягає в тому, що праця в них спрямована безпосередньо на людину і суспільство в цілому. Соціальна інфраструктура все більше впливає на ефективність суспільного виробництва через головну продуктивну силу суспільства - людей. Неабиякою є роль соціальної інфраструктури у зростанні значення людського фактора.

Вплив соціальної інфраструктури на підвищення продуктивності праці виявляється в різних аспектах: розвиваються здібності людей до праці через піднесення освітнього і культурно-технічного рівня працівників, скорочуються втрати часу внаслідок скорочення захворюваності людей, створюються сприятливі соціально-побутові і житлові умови. Великою є роль соціальної інфраструктури й у виконанні таких соціальних завдань, як зближення за рівнем добробуту міського і сільського населення, згладжування регіональних відмінностей у рівні життя людей, посилення єдності у способі життя різних соціальних груп та прошарків населення. Активно впливає соціальна інфраструктура на формування прогресивної структури споживання і раціонального використання вільного часу працівників матеріального виробництва.