Смекни!
smekni.com

Роль і господарське значення газової галузі в економіці України (стр. 1 из 6)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Роль і господарське значення газової галузі в економіці України

РОЗДІЛ 2. Паливно енергетичний баланс України

РОЗДІЛ 3. Умови і фактори розвитку і розміщення газової промисловості

3.1 Сировинний фактор

3.2 Екологічний фактор

3.3 Історичний фактор

3.4 Споживчий фактор

РОЗДІЛ 4. Сучасний рівень розвитку і характеристика розміщення газової промисловості

РОЗДІЛ 5. Основні проблеми і перспективи розвитку газової промисловості

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ


ВСТУП

Актуальність. Природний газ являє собою найважливіший енергетичний ресурс. По темпам світового споживання він перевищує всі інші енергоресурси. У народному господарстві України газова промисловість відіграє дуже важливу роль. Вона є невід’ємною частиною економічного і суспільного добробуту населення держави. Дана робота набуває актуальності, на сучасному етапі розвитку, коли проблема енергозабезпечення постала надзвичайно гостро.

Роль природного газу як екологічно чистого енергоносія в європейській і світовій економіці в найближчі 10-20 років буде тільки підвищуватися. Оскільки внутрішні джерела природного газу в декілька разів менше виробничих можливостей, то в умовах росту цін на газ, який імпортується, особливе значення нарівні з енергозбереженням, набуває проблема ефективного розташування об’єктів газової промисловості.

Метою курсової роботи є поглиблення та закріплення знань з основних питань теорії розміщення продуктивних сил та розташування об’єктів газової промисловості, а також застосування цих питань на практиці.

Завдання курсової роботи – розкрити значення та охарактеризувати сучасний стан газової промисловості України, висвітлити вплив факторів на розвиток та ії розміщення, викласти основні проблеми та тенденції подальшого розвитку галузі.

При написанні роботи використано підручники (1, 3, 10, 11, 12, 18), журнали (5, 15, 16, 17), інтернет-ресурси (5, 7. 8, 9), статистичні дані, графічний та картографічний матеріал, який допоміг краще проаналізувати стан та розміщення газової промисловості в Україні.

Отже, у курсовій роботі розглядаються роль і господарське значення газової галузі в економіці України, сукупність принципів та факторів, які безпосередньо чи опосередковано впливають на розміщення галузі в Україні, основні проблеми і перспективи її функціонування. Незважаючи на значні негаразди, галузь має непогані перспективи для подальшого розвитку. Газова промисловість потребує особливої уваги, оскільки являється галуззю національної економіки.


РОЗДІЛ 1. Роль і господарське значення газової галузі в економіці України

За темпами світового споживання природний газ перевищує всі інші енергоносії. Ситуація, яка склалась, пояснює наступні переваги природного газу: можливість використання в якості альтернативним нафтовим моторним паливам; у порівнянні з іншими видами палива при його спалюванні виділяється значно менше шкідливих речовин; витрати на його добування і транспортування у більшості випадків значно невеликі.

Природа нерівномірно наділила окремі країни і регіони запасами природного газу. Із 179, 83 трлн. м3 доведених запасів 26,6 % зосереджено в надрах Росії, 40,1 % - в близькосхідних країнах. Доведенні запаси природного газу за останні два десятиріччя подвоїлися.[3, с. 42-43] При сучасній інтенсивності добутку (приблизно 2, 763 трлн. м3 на рік) забезпеченість світової економіки доведеними запасами газу складає 65, 1 рік (таб. 1).

природний газ галузь україна економіка

Таблиця 1.1

Розвідані запаси природного газу у світі [2, с. 43]

Країни 1985 р., трлн. м3 1995 р., трлн. м3 2005 р., трлн. м3 2007 р.
трлн. м3 % к загальносвітовому рівню запаси по відношенню к фактичному добутку
Північна Америка 10,37 8,47 7,46 7,46 4,1 9,9
Південна і Центральна Америка 3,32 5,96 7,07 7,02 3,9 51,8
Європа і Євразія 44,45 63,16 63,73 64,01 35,6 60,3
Близький Схід 27,67 45,37 72,09 72,13 40,1 >100
Африка 6,16 9,93 14,30 14,39 8,0 88,3
Азія 7,57 10,54 14,35 14,84 8,3 41,2
Всього країни світу 99,54 143,42 179,00 179,83 100 65,1
В тому числі:
ЄС-25 3,49 3,44 2,65 2,57 1,4 12,9
ОЕСР 15,38 15,09 15,02 14,95 8,3 13,8
СРСР 40,00 57,37 58,32 58,32 32,4 76,7

Україна відіграє достатньо активну роль в світовій торгівлі природним газом. Не дивлячись на те, що її ВВП по відношенню к світовому складає менш ніж 1%, по споживанню природного газу вона займає 9-те місце після США, Канади, Німеччини, Росії, Великобританії, Італії, Ірану і Японії.[3, с. 44]

В сучасних умовах паливно-енергетичний комплекс у визначальній мірі забезпечує функціонування всіх галузей економіки України і ступінь добробуту населення. Фактично він посів місце несучої конструкції як в економіці, так і в державі загалом. Саме від стану справ у ПЕК залежить розвиток промисловості, сільського господарства, сфери послуг, комунального господарства, а врешті-решт – рівень розвитку всього суспільства та якість життя.

Газова галузь – найважливіша складова вітчизняного ПЕК. Адже її частка у наповненні державного бюджету перевищує четверту частину, а природний газ становить 45% всіх енергоносіїв, що споживаються в Україні (Додаток А).

Україна – газозалежна країна. Традиційні країни-партнери – Казахстан, Російська Федерація, Туркменистан, Узбекистан. Перспективними джерелами імпорту газу в Україну можуть бути Азейбарджан, Іран і Ірак. [7]

Наявність світового ринку природного газу дає можливість усім країнам незалежно від того, мають вони такі ресурси чи ні, скористатися перевагами газообразного палива, використовує канали міжнародної торгівлі, які відкривають доступ до самих віддалених джерел.

Будучи взаємозалежними ланками єдиного світового ринку природного газу, окремі регіони і країни, істотно відрізняються по ступіні участі в зовнішній торгівлі: від незначного експорту (ряд країн Близького Сходу) до експортної орієнтації (Норвегія) і майже повної залежності від імпорту (Франція, Іспанія, Фінляндія, Турція).

В результаті зниження енергоємності ВВП високорозвинених країн і збільшення власного добутку газу в деяких з них відбулося послаблення залежності від імпорту газу з держав, які розвиваються. В той же час, індустріалізація країн, що розвиваються (Індія, Пакистан) веде к значному нарощуванню споживання природного газу і його імпорту.

Таким чином, країни СНД, в першу чергу – Україна і Росія, володіють великим невикористаним потенціалом енергозбереження. При енергоекономном господарюванні частину палива, що вивільняється, можна використовувати для внутрішнього споживання, експортуючи те, що залишається. [3, с. 52]

У перспективі світові ринки енергоносіїв стануть об’єктом все більш жорстокої конкурентної боротьби. Її сфера буде охоплювати всі регіони і країни світу незалежно від того, к якої групи (виробники або споживачі) вони відносяться. Для запобігання кризових явищ на ринку природного газу, різких коливань цін країни, які добувають і експортують природний газ повинні діяти погоджено. Зміцнення позицій Росії на світовому ринку природного газу багато в чому буде залежати і від розвитку енергетичного діалогу з Євросоюзом, від співпраці з партнерами по СНД, в першу чергу – з Україною, яка забезпечує транзит природного газу із Росії в країни Західної Європи (Додаток Б).

РОЗДІЛ 2. Паливно енергетичний баланс України

Паливно–енергетичний комплекс (ПЕК) України охоплює одержання, передачу, перетворення і використання різних видів енергії та енергетичних ресурсів. До складу ПЕК входять галузі паливного комплексу і електроенергетики. [12, с. 260]

Паливний комплекс України являє собою сукупність галузей промисловості, зайнятих видобутком і переробкою різних видів палива, включаючи нафтовидобувну, нафтопереробну, газову, вугільну і торф’яну промисловість. Паливний комплекс є однією з найважливіших складових важкої промисловості. Паливно-енергетичний баланс (ПЕБ) складається з прибуткової і витратної частин. У прибутковій частині балансу зафіксовані такі показники, як видобуток природного палива — вугілля, газу, нафти, торфу (Таб. 2) і виробництво природних енергетичних ресурсів, які включають виробництво електро- і теплоенергії на теплових (ТЕС) і атомних електростанціях (АЕС). Крім того, до цієї частини балансу відносять нетрадиційні природні енергетичні ресурси (енергія вітру, сонця, геотермальна, низькопотенціальне тепло та ін.), а також відбір газу з підземних сховищ газу, імпорт енергоресурсів та залишок ресурсів на початок року.[12, с. 265]

Таблиця 2.1

Виробництво паливно-енергетичної продукції за 2003-2007 рр. [4]

2003р. 2004р. 2005р. 2006р. 2007р.
Добувна промисловість
Вугілля готове, млн.т 59,8 59,4 60,4 61,7 58,9
Торф неагломерований паливний (в умовній вологості), тис.т 559 544 639 462 395
Нафта сира, млн.т 2,8 3,0 3,1 3,3 3,3
Газ нафтовий попутний, млн.м3 745 832 880 962 950
Газовий конденсат, млн.т 1,1 1,3 1,2 1,2 1,1
Газ природний, млрд.м3 18,6 19,6 19,9 20,1 20,2

Згідно з вищенаведеною таблицею, максимальне виробництво природного газу було досягнуто у 2007 р., а саме 20,2 млрд. м3

Друга частина балансу (витратна) включає споживання енергетичних ресурсів і складається з таких статей витрат:

− перетворення в інші види енергії — електро- і теплоенергію, стиснене повітря і доменне дуття;