Смекни!
smekni.com

Основні показники інвестиційної діяльності Сумської області (стр. 3 из 5)

На виконання основних завдань Програми економічного та соціального розвитку області на 2009 рік протягом року обласною державною адміністрацією проведено ряд заходів для поліпшення регіонального інвестиційного клімату.

На позачергове засідання Кабінету Міністрів України підготовлено та винесено на розгляд інвестиційні проекти: "Організація виробництва та виконання місцевих поновлюваних видів палива у Сумській області на 2009-2015 роки" та "Реконструкція системи теплозабазпечення міста Шостка з переходом водогрійних і парових котлів на альтернативні види палива".

Сформовано базу стратегічних інвестиційних проектів регіону, зокрема у галузі розвитку інфраструктури: "Створення міжнародного центру авіаперевезень на базі ОКП "Аеропорт Суми" та "Створення інфраструктури навколо ділянки міжнародної автомобільної дороги М-02 (Кіпті-Глухів-Бачівськ)". Відповідні пропозиції надані Міністерству економіки України, Міністерству регіонального розвитку та будівництва України, Українському центру сприяння іноземному інвестуванню для поширення серед інвестиційних компаній.

У ході візитів до Сумщини керівників та представників дипломатичних місій іноземних країн в Україні, офіційних іноземних делегацій, а також під час візитів делегацій області до іноземних країн представлено інвестиційний потенціал області.

Повністю оновлено базу даних вільних земельних ділянок та виробничих приміщень, які можуть бути запропоновані інвесторам для реалізації інвестиційних проектів на території області. Зазначену базу даних розміщено на інвестиційному сайті Сумщини.

У 2009 році іноземними компаніями розпочалась практична реалізація інвестиційних проектів, зокрема з виробництва взуття (ТОВ "Теско Індастрі"), хлібобулочних виробів (ВАТ "Шосткинський хлібокомбінат") та кави (ЗАТ "Крафт Фудз Україна").

Продовжувалась реалізація проекту з виробництва молочних продуктів на ВАТ "Шосткинський міськмолкомбінат" компанією "BEL Group", проекту з будівництва фармацевтичного заводу ТОВ "Кусум Фарм", проекту з будівництва найбільшого в Україні елеватору потужністю 400 тис. тонн зерна ЗАТ "Компанія "Райз" та проекту з виробництва алюмінієвої укупорювальної продукції ЗАТ "Технологія".

На сьогодні інвестиційний клімат на Сумщині залишається сприятливим для іноземних інвесторів не зважаючи на наслідки світової фінансової кризи.

Інвестори, які працюють на Сумщині, відзначають, що в регіоні панує клімат довіри і захисту, створено комфортні умови для ведення бізнесу, тому доволі успішно продовжується реалізація інвестиційних проектів ТОВ «Керамейя», ЗАТ "Крафт Фудз Україна", ТОВ "Українсько-голландська аграрна компанія".

4. Негативні та позитивні сторони інвестиційної діяльності Сумської області

Стратегічною метою української зовнішньоекономічної політики є активне залучення країни в міжнародні інтеграційні процеси. Проте реалізація цієї задачі вимагає концентрації значних інтелектуальних, матеріальних, фінансових і природних ресурсів для розвитку стратегічних, «проривних» технологій як основних чинників конкурентоспроможності в світовій спільноті.

Наприклад, для того, щоб досягти рівня, необхідного для вступу до ЄС, Україні потрібен річною ВВП порядка 300 млрд. дол., або 6 тис. дол. на душу населення. Економічні передумови вступу в ЄС базуються на тому, що подібний достаток дозволяє країні в основному розв'язати найнасущніші соціально-економічні проблеми. Ні у Європі, ні в Азії, ні в Північній Америці вже майже не залишилося країн з таким рівнем ВВП на душу населення і середньою зарплатою трохи менше 80 дол. в місяць. Простий математичний розрахунок показує: щоб 50 млрд. дол. ВВП перетворилися на 300 млрд. при щорічному зростанні навіть на 10%, потрібно 20 років.

І це за умови стабільного припливу капіталу в народне господарство. Але в Україні, як і у всіх країнах пострадянського простору, рівень внутрішніх заощаджень і інвестицій дуже низький і явно недостатній для стабільного економічного зростання. Це пояснюється низькими приватними доходами, низькою рентабельністю в промисловості, а також значною часткою безготівкових, а небагато раніше — і бартерних операцій.

З другого боку, новий глобальний економічний порядок, що формується, створює унікальні можливості. Міжнародна торгівля росте в середньому на 6—8% в рік, що удвічі більше, ніж зростання продукції у світовому масштабі. А зарубіжні інвестиції стабільно випереджають звичну торгівлю. Через ці ринки капіталу обертається в день не менше 1,5 трлн. дол. (400 трлн. дол. в рік). Саме фінансові ринки найяскравіше демонструють процеси економічної глобалізації.

Глобалізація світової економіки і європейська інтеграція ставлять перед Україною питання про власне геополітичне позиціонування. Більш того, сьогодні для нашої держави проблема визначення свого реального місця в світі стає критичною. Адже правильний вибір визначатиме успішний економічний розвиток країни і її здатність максимально ефективно інтегруватися в глобальний простір. Сама ж реалізація інтеграційних планів залежить від того, чи зможе країна в певні терміни привернути критичну масу інвестицій. Таким чином, зараз перед Україною стоїть двоєдина задача визначення пріоритетів розвитку і побудова ефективної інвестиційної моделі, здатної забезпечити фінансування модернізації і нарощування виробничих потужностей.

За оцінками експертів, для нормального розвитку економіки України потрібен додаткових інвестицій від 80 до 100 млрд. дол. США. В той же час прямі іноземні інвестиції за роки незалежності склали всього лише 12,3 млрд. дол. Цифра більш ніж скромна. За даними американської асоціації Economist Group, по рівню інвестиційної привабливості Україна знаходиться в сьомому десятку країн. Згідно офіційній статистиці, щорічний приріст іноземного капіталу, що інвестується, в країну складає близько 15%, але це без урахування грошей, що вивозяться нерезидентами з України. Зараз на кожні три долари вкладених інвестицій доводиться один долар офіційно вивезеного капіталу. Це пояснюється розірванням інвестиційних договорів через підвищення інвестиційних ризиків в країні.

Існує цілий комплекс чинників, що впливають на ухвалення рішення про інвестування: політико-економічні, соціальні, ефективність виробництва, можливість доступу на інші ринки і ін.

Дуже часто для оцінки надійності вкладень використовують кредитні рейтинги і економічні індекси. Тут наші позиції далеко не ідеальні. Так, в 2002 році Україна у сфері макроекономічної конкурентоспроможності, за оцінкою Всесвітнього економічного форуму, виявилася на 69-м місці серед 80 країн, а по індексу економічної свободи, розрахованому Heritage Foundation, зайняла 137-е місце.

Не слід також забувати, що чим менше імідж країни відповідає очікуванням інвестора, тим нижче оцінюється інвестиційний клімат і тим на великі поступки і пільги повинна йти держава для залучення капіталів. І навпаки, поліпшення інвестиційного клімату дозволяє державі послідовно знижувати пільги, вирівнюючи їх до міжнародних стандартів, і створювати конкурентний інвестиційний ринок.

Така привабливість є ключовою умовою залучення зовнішніх інвестицій в економіку держави, регіону, галузі або окремого підприємства.

У зв'язку з цим найважливішою задачею державного управління на даному етапі є поліпшення і стабілізація інвестиційного клімату як країни в цілому, так і окремих регіонів.

Головними причинами, що зумовлюють подальшу деформацію показників інвестиційної діяльності по регіонах та невисоку інвестиційну привабливість України, є:

1) вузькість внутрішнього ринку;

2) надмірний податковий і адміністративний тиск на бізнес;

3) слабка розвиненість ринкових інститутів - корпоративного сектора, ринку цінних паперів, ринку землі, ринку нерухомості;

4) низька конкурентноздатність багатьох українських товарів, що робить невигідними вкладення в їх випуск;

5) недостатня інтегрованість у світову економіку;

6) відсутність чіткої інвестиційної політики з відповідними механізмами реалізації на державному та місцевому рівнях;

7) нестача оперативної інформації і внаслідок цього зменшення ефективності співпраці між суб'єктами ринку;

8) інертність місцевої влади при залученні інвестицій, відсутність стимулів і механізмів для залучення інвестицій.

Очевидно, що низька інвестиційна привабливість регіонів України, небажання вкладати кошти в її економіку, окрім суто економічних причин, зумовлені незацікавленістю чи байдужістю місцевої влади до проблеми залучення інвестицій. Інвестиційний рейтинг регіонів України свідчить про низький професійний рівень місцевих чиновників, які відповідають за створення інвестиційного клімату, доводить низьку ефективність зусиль місцевої влади для підвищення інвестиційної привабливості територій.

Подальше розшарування регіонів за рівнем інвестиційної активності стає перепоною на шляху формування єдиного господарського простору в країні, зміцнення господарських зв'язків, становлення регіонів як суб'єктів міжнародної інвестиційної діяльності. Слабкі інвестиційні позиції окремих регіонів не дають змогу розширювати виробництво, відповідно не розвивається соціальна сфера. Регіони стають утриманцями щодо держави і не мають економічних стимулів розвивати свій господарський комплекс.

5. Аналіз світового та вітчизняного досвіду залучення іноземних інвестицій в економіку регіону

Згідно з розробленою стратегією економічного і соціального розвитку Сумської області на період до 2015 року «Нова Сумщина - 2015» пріоритетними напрямками у сфері благоустрою є збільшення обсягів інвестицій, упровадження енергозберігаючих технологій (встановлення енергозберігаючих джерел освітлення, приладів диференційного обліку електричної енергії), упровадження сучасних методів та технологій у сфері поводження з твердими побутовими відходами, поліпшення рівня благоустрою населених пунктів.