Смекни!
smekni.com

Аналіз регіонального розвитку Полтавської області (стр. 1 из 5)

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Регіональна економіка"

на тему: "Аналіз регіонального розвиткуПолтавської області"


Зміст

Вступ

Розділ 1. Аналіз соціально-економічного становища регіону

1.1 Системно-діагностичний аналіз регіонального розвитку

1.2 Діагностика природно-ресурсного потенціалу

1.3 Демографічна діагностика й діагностика ринку праці

1.4 Діагностика розселення

1.5 Діагностика економічного рівня розвитку регіону

1.6 Діагностика динамічних якостей регіону

1.7 Діагностика комплексності господарства регіону

1.8 Екологічна діагностика регіону

Розділ 2. Аналіз трудового потенціалу регіонів

Розділ 3. Оцінка інвестиційної привабливості регіонів

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

У сучасних умовах підвищується роль наукового обґрунтування розвитку регіонів. В умовах ринкових відносин і посилення економічної самостійності регіонів зростає потреба дослідження проблем регіонального розвитку. Проблемні питання діагностики стану соціально-економічної системи регіонів в Україні набувають в умовах трансформації ринкових відносин особливої актуальності, адже сьогодні ця необхідність визначається геоекономічними та геополітичними особливостями, адекватними новим умовам. Аналіз різних аспектів економічного та соціального життя регіону проводиться з метою визначення об'єктивного діагнозу, на основі якого повинна будуватися стратегія і тактика регіонального розвитку.

Мета даної курсової роботи полягає у дослідженні соціально-економічних аспектів розвитку Полтавської області, у аналізі трудового потенціалу та оцінці інвестиційної привабливості Полтавщини, а також у формуванні аналітичних висновків щодо можливостей її подальшого розвитку.

Предметом дослідження є загальна характеристика регіонального розвитку Полтавської області. Об'єктами вивчення є природно-ресурсний, людський і трудовий потенціали, ринок праці, економічний рівень розвитку регіону, інвестиційна привабливість, екологічна та демографічна ситуації.

Завдання – аналіз економічної результативності територіальної організації виробництва, діагностика природно-ресурсного, трудового та людського потенціалів, аналіз демографічної та екологічної ситуації, діагностика розселення, ринку праці, динамічних якостей регіону, комплексності господарства, вивчення конкурентних переваг та негативних чинників конкурентоздатності Полтавського регіону, а також визначення впливу вище зазначених факторів на наявний та подальший соціально-економічний розвиток області.


Розділ 1. Аналіз соціально-економічного становища регіону

1.1 Системно-діагностичний аналіз регіонального розвитку

Діагностику стану регіону слід розпочати з визначення показника індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП). ІРЛП визначається як середнє арифметичне трьох індексів:

, (1.1)

де x1очікуєма тривалість життя при народженні. При розрахунку мінімальне значення дорівнює 25 рокам, максимальне – 85 рокам;

x2 – рівень освіти. Розраховується як сума індексу письменності дорослих з часткою 2/3 та індексу сукупної частки учнів початкових, середніх і вищих навчальних закладів з часткою 1/3. Індекс письменності для дорослого населення (від 15 років) xminприймається 0, а xmax100%. Індекс сукупної частки учнів розраховується для осіб молодших за 25 років, а його граничні значення такі самі, як і в індексі письменності;

x3 – реальний обсяг ВВП на 1 людину (в доларах). В розрахунках xmin= 100$, а xmax= 5448$ (для України Х=1630$).

Таблиця 1.1 − Вихідні дані по Полтавській області

№ п/п Показник Дані по регіону
1 Очікуєма тривалість життя при народженні, років 69,29
2 Реальний обсяг ВВП на 1 людину, дол. 2 804,39
3 Індекс письменності для дорослого населення,% 99,6
4 Індекс сукупної частки учнів початкових, середніх і вищих навчальних закладів, % 64,47

ІРЛП складає 70,76%, отже можна зробити висновок, що рівень життя в Полтавській області достатньо високий.

Далі необхідно розглянути такі основні напрями моніторингу соціально-економічного стану регіону:

1.2 Діагностика природно-ресурсного потенціалу

Природно-ресурсний потенціал (ПРП) території характеризується сукупною продуктивністю її природних ресурсів як засобів виробництва і предметів споживання, що виражається в їх суспільній споживний вартості.

Потенційна продуктивність природних ресурсів характеризує максимально можливу ефективність використання їх з точки зору народного господарства в цілому, яка теоретично може бути досягнута вже на сучасному етапі розвитку продуктивних сил регіону при забезпеченні оптимальної відповідності фактичної структури природокористування з історично сформованою специфікою місцевих природно-економічних, соціальних та інших умов.

Полтавська область одна із найбільш багатих областей, у яких у структурі ґрунтового покриву переважають чорноземи. На Полтавщині чорноземи займають 9/10 площі орних земель. Полтавські чорноземи придатні для вирощування практично усіх видів сільськогосподарської продукції, притаманної даній кліматичній зоні і навіть деяких південних видів (винограду, персиків та ін.). У структурі земель області сільськогосподарські угіддя займають 77,9%.

На Полтавщині розвідано понад 10 видів корисних копалин: нафта, газ, вугілля, торф, залізна руда, будівельні матеріали, мінеральні води та ін. Вони добуваються більше ніж на 250 родовищах. За запасами і видобутком природного газу Полтавщина займає 1 місце по Україні (біля 500 млрд. м3). Менші, але також вагомі запаси нафти в області. Найбільші нафтоконденсатні родовища знаходяться в Гадяцькому, Лохвицькому, Зінківському районах; найбільші з газоконденсатних родовищ – в Полтавському, Машівському, Котелевському, Гадяцькому та Чутівському районах. Запаси залізних руд зосереджені в районі Кременчуцької аномалії, вони виявлені на глибині до 700-1500 м. На території області виявлено більше 100 родовищ будівельних матеріалів (камінь будівельний, керамічна, цегельна, керамзитова сировина та ін.).

На території області експлуатуються понад 20 джерел мінерально-лікувальних і столових вод, з яких широко використовуються Миргородська, Гоголівська, Новосанжарська, Кременчуцька, Хорольська та ін.

Полтавська область має достатньо різноманітні та багаті водні джерела, однак, як і вся Україна, належить до водно-дефіцитних територій. Сучасні прогнозні експлуатаційні ресурси підземних вод області становлять 4060,5 млн. м3/рік, а розвідані і затверджені – 807,05 млн. м3/рік. Середній багаторічний річковий стік з 1 км2 площі території області становить від 1,2-3,5 л/с. Густота гідрографічної річкової мережі в області становить 0,17 км на 1 км2.

Лісовий фонд Полтавської області складає 274,8 тис. га. Лісистість території області становить у середньому 8,6%.

Рослинний світ області багатий і різноманітний і складається з лісостепів, степів, луків, заплавних і соснових лісів, дібров, прибережно-водних і водних фітоценозів. Флора Полтавщини нараховує зараз понад 1500 видів квіткових рослин, голонасінних – 3 види (в природних умовах), папоротеподібних – 16, хвощів – 9, плаунів – 3, мохів – 159, лишайників – 161 вид.

Полтавщина є одним із регіонів України з великим різноманіттям тваринного світу, який нараховує: 66 видів ссавців; 307 видів птахів; 10 видів земноводних та 11 видів плазунів; 38 видів риб та великий різновид комах. Зараз близько 90 видів тварин, що мешкають в Полтавській області, занесені до Червоної книги України і більше ніж 22 види підлягають особливій охороні.

Результати ранжування територій районів Полтавської області за природно-ресурсним потенціалом представлені у вигляді картографічного матеріалу.

Для Полтавщини в цілому найбільш потужним є потенціал земельних ресурсів.

Найвищий рівень природно-ресурсного потенціалу властивий Кременчуцькому району (з перевагою мінеральних ресурсів), Гадяцькому району (з великим рівнем потенціалу мінеральних, лісових ресурсів), Миргородському району (із високим рівнем потенціалу мінеральних вод, водних ресурсів та рекреаційних ресурсів) та Глобинському району (з найвищим рівнем земельних ресурсів і високим рівнем водних ресурсів). [4]

1.3 Демографічна діагностика й діагностика ринку праці

На 1 грудня 2009р. в області, за оцінкою, кількість наявного населення становила 1500,7 тис. осіб. Упродовж січня-листопада 2009 р. кількість населення зменшилась на 10707 осіб, або на 7,8 особи у розрахунку на 1000 жителів. На 1 грудня 2009 року серед наявного населення міське становило 916,1 тис. осіб, а сільське 595,3 тис. осіб. Серед постійного населення кількість чоловіків та жінок складала 687,8 тис. осіб та 815,8 тис. осіб відповідно.

Кількість населення зменшилась виключно за рахунок природного скорочення (10910 осіб), водночас зафіксовано міграційний приріст населення (203 особи).

Порівняно із січнем-листопадом 2008р. обсяг природного скорочення зменшився на 1172 особи, або з 8,7 до 7,9 особи у розрахунку на 1000 жителів.

Народжуваність за січень-листопад 2009р. зросла порівняно з відповідним періодом минулого року з 9,7 до 9,8 живонароджених у розрахунку на 1000 жителів. Смертність зменшилася з 18,4 до 17,7 особи на 1000 населення.

Рівень міграційного приросту населення в області у січні-листопаді 2009р. становив 0,1 особи у розрахунку на 1000 жителів. У січні-листопаді 2008р. рівень міграційного скорочення становив 0,3 особи у розрахунку на 1000 жителів. [3]