Смекни!
smekni.com

Аналіз стану ринку і визначення ринкових перспектив підприємства (стр. 1 из 4)

КУРСОВА РОБОТА

з мікроекономіки

Аналіз стану ринку і визначення ринкових перспектив підприємства


ЗМІСТ

Перелік умовних позначень

Вступ

1. Аналіз стану споживача

2. Аналіз ринкової ситуації

3. Визначення стану та ринкових перспектив виробника

Висновки

Список джерел інформації


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕННЬ

- попит

- пропозиція

– ціни на товари

– об єми товарів

– валові витрати

– розмір бюджету споживача

- функція Лагранжа

- коефіцієнт граничної корисності грошей

- коефіцієнт еластичності попиту за ціною

- коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною

- розмір податку

- новарівноважна ціна, утворена на ринку після введення потоварного податку

- новий об’єм продукції, утворений на ринку після введення потоварного податку

-середні валові витрати

- граничний прибуток

ВСТУП

У даній курсовій роботі аналізується поведінка споживача, стан та перспективи функціонування локального ринку, становище виробника та його поведінка у завданих ринком умовах.

Дана проблема є актуальною, оскільки проведення мікроекономічного аналізу передбачає такі важливі пункти як :

- характеристика попиту групи споживачів та дієвості факторів, що на нього впливають;

- дослідження можливості функціонування підприємства на даному ринку ;

- оцінка перспектив розвитку ринку .

Вихідні дані:

М = 280

Функція корисності

Функція ринкової пропозиції

Товар, ринок якого досліджується –

Функція індивідуальних валових витрат виробника


1. Аналіз стану споживача

Споживачем продукції є група покупців з відповідним доходом М та функцією корисності:

,(1.1)

де Q – обсяг споживання відповідного товару в фізичних одиницях.

Характеристики виробників продукції узагальнено представлені функцією ринкової пропозиції:

,

де Р – ринкова ціна товару, а також функцією індивідуальних валових витрат окремого виробника:

.

Визначаємо функцію попиту споживачів, використовуючи функцію Лагранжа.

Функція попиту споживачів на товар А будується за положеннями кардиналістського підходу. Згідно цього підходу, переваги споживача описуються за допомогою функції корисності:

,

де

- обсяг споживання товарів, які забезпечують рівень задоволення потреб (корисності) U.

Споживач намагається максимізувати сукупну корисність, перебуваючи у бюджетних обмеженнях, які описуються бюджетним рівнянням

,(1.2)

де

- цінатовару і - го виду.

Бюджет споживача

= 280.

Задача максимізації корисності за наявних бюджетних обмежень формулюється через побудову функції корисності Лагранжа:

,(1.3)

де

- коефіцієнт граничної корисності грошей.

Згідно з за даними умовами, функція корисності Лагранжа має вигляд:

280 – (
))

Побудувавши функцію Лагранжа, визначаємо умови її максимізації за допомогою часткових похідних

; …
, кожну з яких дорівнюємо нулю. Таким чином одержуємо систему 3 рівнянь виду

-
.(1.4)

Розділивши рівняння почергово одне на інше, одержуємо співвідношення цін та обсягів споживання всіх товарів.

Підставивши обсяги витрат в бюджетне рівняння, одержуємо залежність споживача товару A від бюджету споживача та цін, тобто, фактично, функцію попиту на товар A


(1.5)

Коефіцієнт кожної функції виведений за допомогою функції попиту указує,яку частину бюджету група споживачів втрачає на даний товар при інших заданих умовах. Бачимо, що товари A, B, C не зв’язані один з іншим в споживанні, тому що у функції попиту на кожний товар відсутні параметри,які відносяться до інших товарів. Товари A, B, C є нейтральними.

Попит на кожний товар залежить від бюджету споживача прямим образом, а від ціни товараобратним образом.

На попит групи споживачів впливають наступні фактори:

1. Цінові фактори

2. Нецінові фактори

3. Ціни субститутів та комплементів.

До цінових факторів належить ринкова ціна заданого товара.

До нецінових факторів належать смаки споживачів, кількість споживачів на ринку, бюджети споживачів, очікування відносно майбутніх цін и доходів.


2. Аналіз ринкової ситуації

споживач ринковий попит пропозиція

Функція ринкового попиту

разом із заданою функцією пропозиції

дозволяють визначити параметри ринкової рівноваги. Підставивши у функцію попиту значення бюджету

та дорівнявши функції попиту та пропозиції, визначаємо рівноважну ринкову ціну.

(2.1)

грошових одиниць

- рівноважна ринкова ціна.

Підставивши її значення у функцію ринкової пропозиції, отримаємо значення рівноважного обсягу продажів продукції на ринку:

Визначивши рівноважну ціну, розрахуємо допоміжні значення попиту та пропозиції. Для цього вирахуємо значення шагу ціни. Шаг у 0,1 ціни складатиме

грошових одиниць. Тому для визначення допоміжних значень попиту та пропозиції необхідно використати такі рівні ціни: