Смекни!
smekni.com

Організація виробництва продукції на підприємстві 2 (стр. 1 из 7)

Вступ

Розподіл праці, розвиток промислового виробництва потребують розробки певних правил провадження створення готових виробів, підготовки спеціалістів, котрі б знали і вміли застосовувати їх на практиці. Власне, тому з часом відокремилась спеціальна галузь знань, наука про організацію і планування виробництва. Вона розробляє шляхи і методи організації такої планомірної, високопродуктивної роботи, яка б забезпечувала найбільш ефективне використання технічних, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

З економічної точки зору виробництво являє собою процес споживання засобів виробництва і робочої сили. Здійснення його можливе за наявності трьох елементів: засобів праці, предметів праці та самої праці, носієм якої є робоча сила. Але присутність тільки цих елементів ще не означає, що може бути здійснений конкурентний процес виробництва на конкретному підприємстві, в кожній його структурній складовій. Тут процес споживання засобів праці і робочої сили - не абстракція, а факт.

Очевидно, що мають бути створені умови такого споживання, продумана його організація і технологія.

Першою, основною умовою здійснення процесу виробництва на підприємстві повинно бути зосередження необхідних засобів виробництва і робочої сили, які споживаються в процесі виробництва, у просторі (виробничі підрозділи).

Другою умовою є відповідна побудова і регулювання самого процесу споживання (виробничий процес).

Третя умова - управління виробничими підрозділами і виробничим

процесом.

Отже, виробництво на підприємстві може бути розділене на три

складові:

• Виробничі підрозділи;

• Виробничий процес;

• Управління виробничими підрозділами та процесами. Відповідно до цього, предметом науки про організацію і планування виробництва є вивчення принципів побудови виробничих підрозділів,провадження процесу виробництва та управління ними. У загальному вигляді організувати виробничий підрозділ означає зробити його здатним випускати ту чи іншу продукцію або виконувати ту чи іншу роботу. Організація виробничого процесу це таке зосередження в просторі і в часі виконання сукупності робіт, яке забезпечує випуск готових виробів у визначеному обсязі і з визначеною періодичністю. Організація управління тим й іншим взагалом передбачає успішну побудову і регулювання виробничих підрозділів і виробничих процесів.

У сучасних умовах розробник, конструктор нових виробів обов'язково повинен глибоко володіти основами економіки, організації і планування виробництва.

Розділ 1. Виробнича потужність і виробнича програма підприємства

1.1. Виробнича потужність підприємства

Виходячи із сучасних уявлень про виробниче підприємництво, фірма успішно функціонує тільки тоді, коли є широке коло споживачів і є "свої" ринки. Саме за рахунок цього створюються і забезпечуються робочі місця і одночасно, при необхідності, створюються нові потреби у споживачів, що є чинником подальшого існування фірми.

За всіх умов, зокрема, враховуючи відносну стабільність потреб ринку у виготовленій продукції, підприємство (фірма) повинно довести своїм потенційним партнерам, що вона спроможна реально виготовляти необхідну кількість продукції у певні терміни і належної якості. Кількісне відображення певних заходів виробничого менеджменту при обгрунтуванні обсягів виробництва формується бізнес-планом фірми.

До найбільш важливих завдань, рішення яких обґрунтовується в бізнес-плані, належать такі: які виробничі потужності потрібні і як вони будуть змінюватись з року в рік; яке устаткування потрібне і де його придбати. Таким чином виробничі потужності є важливим і обов'язковим аргументом в будь-якій стратегії і тактиці виробничого менеджменту фірми.

Виробнича потужність підприємства (підрозділу) — це його потенційна здатність випускати максимальну кількість продукції в одиницю роботи на встановлену дату при допомозі організованої сукупності наявних на підприємстві знарядь праці, досягнутому рівні їх досконалості та освоєння.

Фактори, що впливають на величину і використання виробничих і потужностей фірми поділяються на дві групи; перша група факторів впливає на збільшення виробничих потужностей, а друга – дає можливість оцїнити рівень їх використання. Це зумовлює необхідність системного підходу до їх розгляду.

Сучасні промислові фірми оснащені взаємо узгодженими високопродуктивними системами машин. Однак зміна об'єктів виробництва, удосконалення технології, розширення масштабів механізації та автоматизації, оновлення і модернізація устаткування обумовлюють порушення рівня узгодженості пропускної здатності устаткування, робочих місць і виробничих потужностей підрозділів.

Вплив пропорційності на величину виробничої потужності підприємства обумовлюється і тим, що процес виготовлення продукції є багатостадійний і здійснюється шляхом комбінацій різнорідних машин і робочих місць, дільниць та цехів.

Таким чином, при визначенні виробничої потужності систему машин необхідно розглядати як сукупний механізм, побудований на основі принципу пропорційності.

Фактори підвищення продуктивності машин (робочих місць) пов'язані, головним чином, з покращенням якісного складу технологічного устаткування. Продуктивність машин і устаткування також залежить від якості заготовок, напівфабрикатів, меншого часу їх обробки, а значить більшої кількості продукції.

Збільшення продуктивності машин залежить від впровадження прогресивної технології, що зумовлено рівнем досконалості конструкції виготовлюваних виробів: простіша конструктивна схема виробів і окремихвузлів, вища їх технологічність у виробництві, вища машиномісткість виготовлюваної продукції і менша її трудомісткість.

Кваліфікація працівників і систематичне підвищення загальної і технічної освіти, удосконалення виробничих навиків працівників підприємства і на цій основі підвищення рівня їх кваліфікації створюють сриятливі соціальні передумови для збільшення продуктивності засобів праці, дозволяють максимально використовувати потенційні можливості техніки, ширше впроваджувати прогресивні технологічні процеси, збільшувати виробничі потужності підприємства.

Фактори збільшення виробничої потужності підприємства пов'язані з усіма основними елементами процесу виробництва. З засобами праці цей зв'язок виявляється у кількісному і якісному аспектах, з предметом праці і самою працею - тільки в якісному.

Зростання виробничих потужностей підприємства, обумовлене дією факторів, що впливають на підвищення продуктивності технологічного устаткування і робочих місць, знаходить своє відображення у величині машиномісткості (трудомісткості) виготовлюваної продукції. Знаючи величину і структуру машиномісткості продукції, а також ступінь відповідності її структурі парку устаткування і робочих місць, можна визначити можливий приріст випуску продукції за рахунок використання резервів збільшення виробничої потужності окремих підрозділів і підприємства в цілому.

В загальному вигляді, класифікація факторів, що впливають на величину виробничої потужності підприємства, показана на рис. 1.1. Особливістю цих факторів є те, що для здійснення заходів, пов'язаних з ними, потрібні інвестиції (капітальні вкладення).

Цілком іншу природу мають фактори, що впливають на використання виробничих потужностей. Заходи, пов'язані з ними, спрямовані, в основному, на використання резервів, мають організаційний характер і не вимагають великих капітальних вкладень в основне виробництво. Ці фактори можна розділити на соціально-економічні і організаційно-технічні.

Кількісний вираз факторів, які впливають на поліпшення використання виробничих потужностей, виявляється у співвідношенні часу роботи і часу втрат у плановому періоді. Ці фактори діють в галузі організації, функціонування засобів праці в часі. Більш повному використанню виробничих потужностей сприяє скорочення часу непродуктивної роботи устаткування. Фактори використання потужностей мають різну природу в залежності від джерела впливу, тобто вони бувають зовнішні та внутрішні.

ничі одиниці, в яких перші організаційно функціонують.


Зовнішні фактори зумовлені в найбільшій мірі ринковою кон’юнктурою і конкурентоспроможністю продукції, внутрішні –організаційно-економічними характеристиками самої фірми (рис.1.2).



Така класифікація може бути застосована для оцінки як зовнішніх можливостей, так і внутрішніх резервів використання виробничих потужностей. Керуючись нею, можна виявити резерви у їх сукупності, визначити питому вагу кожного з них, а також дати їм кількісну оцінку.

У класифікаціях, наведених на рисунках 1.1, 1.2, фактори показані в узагальненому вигляді. Однак це не виключає їх подальшої диференціації.

Аналіз і класифікація їх дають можливість чітко розмежувати такі поняття як "випуск продукції", "використання виробничої потужності", "розвиток виробничої потужності", а також сформулювати більш досконалі методологічні принципи обгрунтування величини виробничої потужності.

Система машин являє собою матеріальну базу виробничої потужності, найбільш динамічний її елемент. Тому формування виробничих потужностей сучасних фірм перебуває у прямій залежності від якості техніко-організаційної побудови їх системи машин.