Курс лекций по Экономическому анализу (стр. 1 из 11)

ТЕМА 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

1. Види аналізу господарської діяльності.

2. Економічний аналіз і теорія пізнання.

3. Економічний аналіз і основні принципи діалектики.

4. Основні принципи економічного аналізу.

1. Види аналізу господарської діяльності

Мета економічного аналізу – це вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їхньої роботи для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності діяльності.

Аналіз господарської діяльності – це функція керування виробництвом. В залежності від умов праці підприємства та обсягу його роботи використовують різні методи аналізу.

Як функція керування виробництвом економічний аналіз виходить за межі підприємства — стає функцією управління галузями та національною економікою в цілому.

Виходячи з цього, слід розрізняти теоретико-економічний аналіз та конкретно-економічний аналіз.

Теоретико-економічний аналіз проводиться на макрорівні з метою визначення основних напрямів розвитку держави.

Конкретно-економічний аналіз проводиться на мікрорівні для вивчення конкретних питань, проблем та господарчих операцій на підприємстві. Наприклад: кредитування, товарооборот, ціноутворення тощо.

В залежності від глибини дослідження та призначення результатів економічного аналізу виділяють такі його види:

а) загальноекономічний;

б) техніко-економічний;

в) функціонально-вартісний.

Залежність видів економічного аналізу від рівня управління, об'єктів аналізу та їх деталізації, інтервалу та повноти охоплення, призначення результатів аналізу ілюструє така схема.

В економічній літературі аналіз господарської діяльності класифікують за різними ознаками. За галузевою ознакою:

– галузевий;

– міжгалузевий;

За часом проведення аналізу:

– ретроспективний;

– оперативний;

– перспективний.

За місцем проведення:

– внутрішньогосподарський;

– галузевий;

– міжгалузевий.

За обсягом дослідження та мірою охоплення господарської діяльності:

– комплексний (повний);

– тематичний (частковий, вибірковий, експрес-аналіз). За суб'єктами управління:

– техніко-економічний;

– фінансово-економічний;

– аудиторський (бухгалтерський) аналіз;

– соціально-економічний;

– економіко-статистичний аналіз (проводять органи статистики: підприємство, галузь, регіон);

– економіко-екологічний;

– маркетинговий аналіз.

В залежності від методики вивчення об'єкта:

– порівняльний;

– факторний;

– діагностичний (експрес-аналіз);

– маржинальний;

– економіко-математичний аналіз (відбирається найбільш оптимальний варіант вирішення задачі);

– стохастичний аналіз (дисперсійний, кореляційний, компонентний і інш.);

– функціонально-вартісний метод виявлення резервів. За суб'єктами (користувачами аналізу);

– внутрішній;

– зовнішній.

Кожний вид аналізу має свій зміст, свою методику проведення та організацію.

2. Економічний аналіз і теорія пізнання

Теорія пізнання – це розділ філософії, що вивчає можливості та закономірності пізнання від відчуття уявлення до об'єктивної реальності до дійсності, досліджує етапи, ступінь та форми пізнавального процесу, умови і критерії для встановлення його достовірності та істини.

Теорія пізнання визначає суть, необхідність та послідовність економічного аналізу. Вона визначає поняття об'єкта і суб'єкта пізнання. Об'єктом вважається об'єктивна дійсність, практика та матеріальна діяльність людини, що являються складовою основою розвитку суспільства. Суб'єкт – це сама людина, суспільство. Тільки діалектична єдність суб'єкта і об'єкта пізнання забезпечить його достовірність та його істину.

Узагальнюючи методи та прийоми науки, процес пізнання використовує такі інструменти: аналіз і синтез, експеримент, моделювання. Активно тут виступають людські знання, мислення.

Мислення охоплює:

– поняття (уявлення);

– судження;

– умовивід, тобто висновок.

Аналіз дає можливість розкрити поняття, властивості предмета, показників.

Через судження з використанням прийомів індукції або дедукції робиться умовивід.

Таким чином процес мислення проходить через три стадії:

1) споглядання – збір інформації, фактів;

2) спостереження – виявлення тенденції, закономірності розвитку підприємства, впровадження в практику;

3) формування нових пропозицій та висновків.

В основі аналізу лежить діалектичний спосіб пізнання, що дає змогу забезпечити практичну корисність, підвищити економічну ефективність діяльності людини.

Раціонально управляти — це передбачати перспективу.

3. Економічний аналіз і основні принципи діалектики

Економічний аналіз базується на принципах діалектики.

1. Все пізнається в русі. Аналітик виступає як кінооператор, який фіксує перехід від одного кадру до другого, від одної життєвої ситуації до другої, створюючи ланцюжок обставин.

2. Все пізнається в супідрядності, взаємозалежності, взаємообумовленості. Без вивчення економічних явищ, їх взаємодії не можна зрозуміти ні структури, ні властивостей, ні дії законів,

3. Все пізнається через причинно-наслідкові зв'язки. Тобто причина породжує наслідок, а наслідок знову обертається причиною обставин.

4. Єдність і боротьба протилежностей (розглядаються негативні та позитивні сторони підприємства).

5. Єдність переходу кількості в якість і нової якості в нову кількість (конкурентоспроможність випуску продукції).

6. Закон заперечення заперечення (закупили сучасне обладнання, наступає «критичний момент» заміни старого новим і таке інш.). Роль аналізу — своєчасно виявити ростки нового і дати можливість швидко впровадити нове і т.д.

4. Основні принципи економічного аналізу

Всебічне вивчення економічних явищ, процесів і господарських операцій базується на ряді принципів, які регулюють методику та методологію.

Принципи економічного аналізу, що регулюють процедурну сторону його методології та методики.

1) системність;

2) комплексність;

3) періодичність;

4) зрозумілість та адекватність тлумачення;

5) достовірність;

6) об'єктивність;

7) доречність;

8) своєчасність.

Науковість – це методологія економічного аналізу, яка повинна бути основана на діалектиці й економічній теорії, що найбільш повно відображають об'єктивну діяльність. Цей принцип потребує всебічного врахування економічних законів, реальної діяльності.

Системний підхід до вивчення явищ господарчих операцій виявляється в комплексному взаємозв'язаному вивченні дії факторів організації, техніки та технології виробництва.

Принцип системності можливий якщо вивчаються окремо взяті факти без урахування взаємозв'язків.

Періодичність – систематичне проведення аналізу за відповідні звітні періоди. Він дає можливість створити цілісне уявлення про динаміку господарських і фінансових процесів на підприємстві.

Об'єктивність та достовірність – дослідження економічних явищ, процесів і господарських операцій, їх причинно-наслідкових зв'язків на підставі достовірної інформації, від чого залежить об'єктивна оцінка ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Об'єктивна оцінка необхідна як передумова обґрунтування оптимальних управлінських рішень.

Достовірність та об'єктивність – використання вірогідної інформації без арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку окремих показників та впливу окремих факторів. Зрозумілість та адекватність тлумачення досягається через пояснення отриманих результатів дослідження у вигляді висновків, пояснювальних записок, коментарів.

Доречність та своєчасність аналітичної інформації визначають її вплив на прийняття управлінських рішень користувачами.

Своєчасна та доречна інформація дає можливість оперативно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, а також вжити необхідних заходів для виправлення ситуації або її пом'якшення.

Системність та комплектність аналізу органічно пов'язані між собою. Їх методологічна єдність знаходить своє відображення в єдності економіки і політики: економічного, технічного, технологічного, економіко-соціального цілого і його частин в універсальності системи показників. Системність потребує дослідження фінансово-господарської діяльності з використанням усіх видів економічної інформації в комплексному взаємозв'язку, взаємозумовленості та взаємозалежності дії чинників, "що обумовлюють результати виробництва. Комплексне дослідження результатів діяльності підприємства і його структурних підрозділів розпочинають з вивчення загальних показників, а потім досліджують окремі ділянки роботи підприємства та чинники, що обумовлюють їх зміну.

Обґрунтованість висновків – узагальнення об'єктивних і пояснення отриманих результатів дослідження діяльності підприємства з обов'язковим відображенням їх в аналітичних висновках і пояснювальних записках з метою формування оптимальних управлінських рішень.

Оперативність - уміння швидко і чітко, на підставі аналітичної інформації, оцінити минулі, поточні й майбутні події для усунення виявлених недоліків і поліпшення економічної ситуації. При цьому використовується інформація, яка необхідна для обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень.

Ефективність – витрати на здійснення аналізу повинні давати економічний ефект.