Смекни!
smekni.com

Інформаційна безпека у підприємницькій діяльності (стр. 1 из 3)

Тема: Інформаційна безпека у підприємницькій діяльності

Зміст

Вступ……………….3

1. Сутність отримання інформації та проблеми її захисту у сфері підприємництва4

2. Аналіз і оцінка стану економічної та інформаційної безпеки на підприємствах10

Висновки. 17

Список використаної літератури. 18

Вступ

Становлення інформаційного суспільства має як безсумнівні позитивні, так і певні негативні наслідки. З одного боку, пришвидшилася передача інформації значного обсягу, прискорилась її обробка та впровадження. З іншого серйозне занепокоєння викликає поширення фактів протизаконного збору і використання інформації, несанкціонованого доступу до інформаційних ресурсів, незаконного копіювання інформації в електронних системах, викрадення інформації з бібліотек, архівів, банків та баз даних, порушення технологій обробки інформації, запуску програм-вірусів, знищення та модифікація даних у інформаційних системах, перехоплення інформації в технічних каналах її витоку, маніпулювання суспільною та індивідуальною свідомістю тощо.

Перехід суспільства до інформаційного змінив статус інформації. Наразі, вона може бути як засобом забезпечення безпеки, так, у свою чергу, і загрозою та небезпекою.

Одним із головних стратегічних пріоритетів є розвиток інформаційного суспільства та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади. Саме цим зумовлена актуальність забезпечення інформаційної безпеки України з метою задоволення національних інтересів людини (громадянина), суспільства та держави в інформаційній сфері.

Тривалий час розуміння інформаційної безпеки в наукових та нормативно-правових джерелах ототожнювалося тільки з безпекою інформації, що значно звужувало її сутність. Саме тому, з низки питань, присвячених розгляду проблеми забезпечення інформаційної безпеки, найбільш вивченими та дослідженими її аспектами є безпека інформації (інформаційно-технічна безпека, в нашому розумінні).

1. Сутність отримання інформації та проблеми її захисту у сфері підприємництва

Інформаційно-аналітична робота - це одна із основних внутрішньовиробничих функціональні складових безпеки підприємства.

Інформаційна складова полягає у здійсненні ефективного інформаційно-аналітичного забезпечення господарської діяльності підприємства.

Належні служби підприємства виконують певні функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформаційної складової безпеки підприємства. До таких належать:

- збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяльності того чи іншого суб'єкта господарювання;

- аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотриманням загальноприйнятих принципів і методів;

- прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів;

- оцінка рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб'єкті господарювання;

- інші види діяльності з розробки інформаційної складової економічної безпеки.

На підприємство постійно надходять потоки інформації, що розрізняються за джерелами їхнього формування. Заведено відокремлювати:

- відкриту офіційну інформацію;

- вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації;

- вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації.

Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням певного комплексу робіт, ми виділяємо 5 напрямків:

A. - Збирання різних видів необхідної інформації;

Б. - Обробка та систематизація одержаної інформації;

B. - Аналіз одержаної інформації;

Г. - Захист інформаційного середовища підприємства , що традиційно охоплює:

- заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;

- технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу заінтересованих юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;

- збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового шпіонажу та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб.

Д. - Зовнішня інформаційна діяльність[7, c. 88-89].

Серед сучасних підприємців Заходу панує думка, що, використовуючи всього п'ять основних правил безпеки, можна добитися значних успіхів в бізнесі. До них відносять:

1.) розвідку;

2.) професіоналізм у встановленні контактів - мінімальні витрати часу і сил для пошуку інформації, необхідної для налагодження контакту;

З.) кваліфікацію менеджера - витрати часу тільки на потрібних людей;

4.) уміння долати перешкоди, пошук варіантів і обхідних шляхів для дозволу виникаючих проблем;

5.) уміння завершувати операцію, нехай навіть з негативним результатом - це все ж краще, ніж відсутність якого-небудь результату.

Отже, на перше місце ставлять розвідку. Чи випадково це? Тим засобом, за допомогою якого розвідка робить вплив на проведення і розробку політики будь-якої фірми і забезпечення її безпеки, є інформація, що представляється своєчасно в усній або письмовій формі керівництву фірми. Виникає питання, яка ж потрібна керівництву фірми інформація ? Хто і як повинен її готувати? Спробуємо відповісти на ці питання.

Рис. 1. Схема концепції забезпечення безпеки підприємства

Так або інакше, сьогодні всі крупні і процвітаючі комерційні структури розвинених держав мають в своєму штаті підрозділи, які займаються інформаційною діяльністю. У одних фірмах - це інформаційно-аналітичний відділ, в інших - відділ маркетингу, на який керівництво фірми разом з іншими покладає і інформаційно-аналітичні завдання, в третіх - відділ комерційної розвідки. Часто все залежить від рівня розуміння керівництвом фірми ступеня важливості інформаційно-аналітичної роботи для безпеки всіх сторін діяльності будь-якої комерційної структури.

Основне завдання - збір інформації:

- про економічний стан фірми, регіону, своєї країни, країн, в яких є партнери і т.д.;

- про політичну ситуацію в регіоні і країні; про морально-психологічний клімат в колективі;

- про конкурентів і методи конкуренції (добросовісною і недобросовісною);

- про кримінальні структури і можливі терористичні погрози;

- постановка завдань по перевірці потенційних партнерів, клієнтів, конкурентів;

- розробка програм протидії промисловому шпигунству, терористичним погрозам і іншим методам недобросовісної конкуренції;

- розробка програм дезинформації конкурентів:

- через засоби масової інформації;

- через інформаційно-телекомунікаційні канали;

- через постачальників, суміжників, партнерів, клієнтів;

- шляхом організації псевдопросочування конфіденційної інформації;

- розробка програм захисту конфіденційної інформації.

На мал. 2 показаний зразок структури інформаційно-аналітичного підрозділу(ІАП)[ 8, c. 71-72].


Рис. 2. Зразок структури інформаційно-аналітичного підрозділу

Завдання - обробка інформації:

Першою і найважливішою операцією є аналіз, який служить додатковим фільтром, що відкидає непотрібне і що є захистом від шуму без підстави. Ця операція полягає перш за все у визначенні важливості, точності і значущості інформації. Інформація є важливою, якщо вона зв'язана, тобто має зв'язок з елементами бази, і якщо вона здатна внести внесок до організації. Коли внесок значимий і безпосередній, інформація вимагає термінових дій.

Інформація, що не має значення, повинна бути виключена щоб уникнути втрати часу і енергії. Не завжди легко встановити, є інформація достовірною або помилковою, особливо якщо вона містить відомості про події, які ще не відбулися.

Допускається два критерії, по яких можна судити про точність інформації, надійність джерела і самої інформації. Головним критерієм правдоподібності є пошук підтвердження за іншими джерелами, якщо можливо - за незалежним.

Інформація може бути важливою і точною і в той же час даремною, оскільки вона недостатня для розуміння і дії. Розвідка в бізнесі відноситься до даних про навколишнє середовище і конкурентів, аналізованим з метою використовувати їх в конкретній ситуації. Ні окрема особа, ні організація не можуть ефективно діяти в умовах конкуренції без глибокого розуміння цього середовища або не маючи в своєму розпорядженні новітньої інформації про те, що в ній відбувається.

Вид потрібної інформації залежить від виду компанії (фірми, її конкурентного середовища і багатьох інших характеристик самої фірми і її оточення. Сьогодні практично весь український бізнес в тому або іншому ступені має тіньові сторони: ухилення від податків, подвійна бухгалтерія, заниження і подальша підміна інвойсів, заховання дійсного об'єму постачань, безготівкові операції через фірми-одноднівки і ін. У такій ситуації фірма може стати заручником кримінальної структури, яка бере фірму під свій контроль (так званий "дах") і може використовувати її для відмивання власних нелегально отриманих коштів. Крім того, як "дах" можуть виступати і різні силові структури. Отже, необхідно постійно володіти інформацією про співвідношення сил і розділення сфер впливу в місті або регіоні, в яких знаходиться фірма, в ніші ринку, яку займає фірма[2, c. 16-17].