Навчально-науковий інститут заочного та дистанційного навчання
з предмету: “Теорія держави та права”
Держава і політична система суспільства
студентки 1-го курсу Житомирського відділення
навчально-наукового інституту заочного
та дистанційного навчання КНУВС
Карпінської Ніни Вікторівни
Житомир –– 2008
Зміст
1. Поняття та структура політичної системи суспільства
2. Правове регулювання політичної діяльності
3. Форми впливу інститутів політичної системи на формування та функціонування органів держави
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Різні політичні явища, що відбуваються в суспільстві, тісно взаємопов'язані і становлять цілісний соціальний організм, який мас відносну самостійність. Його розвиток відбувається на основі об'єктивних закономірностей, але при цьому важливу роль відіграє і суб'єктивний чинник, що виступає як система регулювання відносин між окремими елементами суспільства з боку влади. Саме ці відносини та їх регулювання і становлять політичну систему, яка виступає головною силою, що забезпечує функціонування і розвиток політичного життя суспільства. Тому з'ясування сутності політичної системи суспільства, структури, функції, ролі і напрямів її розвитку є надзвичайно важливим і актуальним, адже вона гармонізує суспільні відносини, визначає механізми вирішення соціальних конфліктів і запобігання кризовим явищам.
Метою написання курсової роботи є вивчення політичної системи суспільства та впливу держави на її формування. Структура роботи складається з трьох питань. У першому розглянуто поняття, структуру та функції політичної системи та коротко охарактеризовано особливості політичної системи в Україні. Друге питання розкриває правове регулювання політичної діяльності, вплив держави на політику в країні. Третє питання акцентує увагу на впливі інститутів політичної системи на створення та діяльність органів держави.
Основним інститутом політичної системи, формою політичної організації суспільства є держава. Держава є основним знаряддям влади, носієм суверенітету, вона представляє все суспільство, його інтереси як усередині країни, так і в зовнішніх зносинах, захищає права і свободи людини.
Нині в Україні йде пошук нових шляхів соціально-політичного розвитку, а тому питання реформування і зміни політичної системи набувають особливо великого значення. Практичне значення цієї проблеми посилюється ще й тим, що саме зараз в незалежній Україні активно формується власна нова політична система, і від рівня знань у цій сфері політичної науки значною мірою залежить майбутнє нашої держави.
1. Поняття та структура політичної системи суспільства
Держава в політичній системі суспільства характеризується як владноможний суб'єкт і здійснює політичну і державну владу.
Політична влада — вироблення і проведення в життя політичних програм усіма суб'єктами політики — формальними і неформальними. Державна влада — властивість держави, що характеризується суверенністю, універсальністю, загальним характером примусового впливу на поведінку людей. Передбачає наявність владно-можного і підвладного суб'єктів (державних органів та індивідів, їх організацій і спільнот) та здатність владноможного суб'єкта спеціальними засобами домагатися здійснення своєї волі.
Поняття політичної системи в юридичній літературі визначається по-різному, але всі точки зору з цього приводу можна звести до двох основних напрямів: широке і вузьке розуміння політичної системи як суспільного явища.
Вузьке розуміння політичної системи зводиться до визначення політичної системи виключно як сукупності суб'єктів, що беруть участь у реалізації політичної влади, тобто в управлінні справами суспільства.
Широке розуміння цього явища охоплює всю сукупність матеріальних і нематеріальних компонентів, пов'язаних з відносинами, що виникають з приводу здійснення політичної влади. Такий підхід до розуміння політичної системи охоплює всю систему функціонуючих в суспільстві інститутів, організацій, установ, громадян (осіб), а також механізми керівництва і управління, з допомогою яких здійснюється політична влада. Саме таке, широке, розуміння політичної системи суспільства є більш змістовним і тому дозволяє повніше розуміти й аналізувати її сутність, призначення тощо.
Відповідно до широкого розуміння елементами політичної системи суспільства визнають:
а) суб'єктів (носіїв) політики;
б) політичні норми та принципи;
в) політичні відносини (стосунки);
г) політичні погляди, політичну свідомість та культуру;
д) зв'язки, що об'єднують названі компоненти.
При системному вивченні цих компонентів ми можемо зробити висновок, що вони передбачають існування і функціонування п'яти основних аспектів політичної системи:
1) інституціональної (організації, установи);
2) регулятивної (норми та принципи);
3) функціональної (політичні функції, політичний процес та режим);
4) ідеологічної (політичні погляди, політична свідомість та культура);
5) комунікативної (зв'язки, що об'єднують зазначені компоненти політичної системи).
Розглянемо названі компоненти більш детально. Систему суб'єктів політичної системи(матеріальні елементи політичної системи) іноді називають політичною організацією суспільства.
Інституціональну підсистему політичної системи складають політичні інститути — формалізовані явища і процеси політичного життя суспільства, до яких належать як самі політичні установи — держава та її структурні елементи (парламент, уряд тощо), політичні партії, громадсько-політичні організації, органи місцевого самоврядування тощо, так і процеси їх упорядкованого функціонування. Інституціональна підсистема виступає основоположною як щодо політичної системи суспільства в цілому, так і стосовно її окремих складових. Це зумовлено тим, що саме вона є джерелом усіх найважливіших зв'язків, які виникають в межах політичної системи. Інституціональна підсистема визначає характер норм, які регулюють ці зв'язки. Саме стосовно неї політичні ідеї, погляди, уявлення, теорії виконують службові функції.
Народ, населення певної частини території держави, класи, нації, соціальні прошарки вважаються суб'єктами політичної системи тоді, коли вони беруть участь у вирішенні питань, що мають суспільне значення (участь у загальнодержавних і місцевих референдумах), утворюють громадські об'єднання, що мають політичну спрямованість, тощо.
Держава функціонує як елемент політичної системи суспільства в особі своїх органів та їх посадових осіб. Центральна роль у політичній системі належить державі. Саме вона забезпечує політичну організованість суспільства, надаючи політичній системі цілісності і стійкості, орієнтуючи її на найважливіші суспільні цілі.
Об'єднання громадян –– це добровільні громадські формування, створені на основі єдності інтересів їх членів для спільної реалізації і захисту своїx прав і свобод. У сучасних демократичних державах, до яких належить і Україна, створюється і функціонує значна кількість об’єднань громадян. Але слід мати на увазі, що до політичної системи суспільства входять лише ті з них, які:
а) мають на меті забезпечити своїм членам участь в управлінні суспільними справами, тобто головною метою їх створення є участь у політичні діяльності.
Сюди, насамперед, можна віднести політичні партії, тобто зареєстровані згідно законом добровільні об'єднання громадян –– прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що мають своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах та інших політичних заходах.
б) створюються не для участі в політичній діяльності, а для забезпечення інших соціальних (інтелектуальних, економічних, побутових тощо) потреб та інтересів громадян, але, відповідно до законодавства, можу брати участь у політичній діяльності для досягнення своїх неполітичних цілей. Таким чином, до цієї категорії громадських об'єднань, політична (управлінська в масштабах суспільства) діяльністю їх не є основною метою їх утворення і функціонування, а виступає лише одним із засобів забезпечення задоволення інтересів і потреб їх членів, можна віднести професійні спілки. Вони створюються, передусім, для забезпечення задоволення економічних інтересів і потреб трудящих. Разом з тим, особливо під час виборчих кампаній, вони займаються різними формами політичної діяльності, спрямована на забезпечення удосконалення умов праці, відпочинку, соціального забезпечення трудящих тощо.
Порядок утворення і функціонування об'єднань громадян регулюється Законом України “Про об'єднання громадян” від 16 червня 1992 р. Згідно з цим законом громадські об'єднання визначаються як добровільні формування людей, що виникли на основі спільності інтересів щодо реалізації прав і свобод у результаті свідомого волевиявлення.
Політична людина - це особа (індивід), що є громадянином даної держави і бере участь у політичному житті суспільства. Для оцінки громадянина як “політичної людини” зовсім не обов'язково, щоб він займався політичною діяльністю активно, професійно, тобто був депутатом, посадовою особою, партійним лідером тощо. Для цього достатньо того, що громадянин раз у кілька років бере участь у виборах як виборець і тим самим бере участь в управлінні суспільством.
Важливий структурний компонент політичної системи суспільства складає її регулятивна (або нормативна) підсистема. Цю підсистему утворює сукупність політичних норм, за допомогою яких здійснюється регулювання політичних відносин.