НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Ажажа Марина Андріївна
УДК 351. 82:658
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ЯК ФАКТОР ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА
Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Харків – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Запорізькій державній інженерній академії Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – доктор філософських наук, професор
Воронкова Валентина Григорівна,
Запорізька державна інженерна академія, завідувач кафедри менеджменту організацій
Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професорМерзляк Анжела Віталіївна,
Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, проректор з навчальної роботи, професор кафедри державного управління та адміністративного менеджменту;
доктор філософських наук, професор
Корабльова Надія Степанівна,
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, професор кафедри теоретичної та практичної філософії
Захист відбудеться „15” лютого 2008 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1 поверх).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (61050, м.Харків, просп. Московський, 75).
Автореферат розісланий „10” січня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.С. Лебець
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження обумовлена масштабними трансформаціями у світі, у контексті яких державне регулювання інвестицій в людський капітал виступає головною умовою інтелектуального, економічного, соціального та духовного прогресу як суспільства, так і особистості. Економічні реформи в Україні потребують значних інвестицій в людський капітал, підвищення індексу людського розвитку та удосконалення механізмів державного регулювання на всіх рівнях, що уможливлює досягнення стабільного розвитку суспільства, його конкурентоспроможності в умовах глобалізації.
Необхідність теоретичного обґрунтування та осмислення місця і ролі держави в організації господарювання та забезпеченні інтеграції до європейського простору зумовлюється сучасними тенденціями щодо формування інноваційної економіки знань. У свою чергу, це вимагає наукового аналізу можливостей людини як найвищої цінності та людського капіталу, що є важливим ресурсом у здійсненні модернізації українського суспільства, сутнісним чинником для реалізації ефективного і якісного функціонування економіки інноваційно-інтелектуального типу.
Розв’язання зазначених питань потребує системного дослідження, а також розробки відповідних науково-теоретичних засад для запровадження нових механізмів державного регулювання інвестицій в людський капітал та підвищення ефективності функціонування державних інститутів влади.
Стан наукової розробки проблеми. Рушійною силою розвитку продуктивних сил суспільства є людський капітал, стале зростання ролі людини в усіх сферах життєдіяльності, а саме: у виробничій сфері, в освіті, у науковій та професійній галузях тощо. Ідеї, що певним чином стосуються людського капіталу, зароджуються у працях таких відомих вчених, як А. Амстронг, К. Дженкс, Р. Лайкерт, Ф. Ліст, А. Маршалл, Дж. С. Мілль, В. Петті, А. Сміт, Ф. Тейлор, У. Фішер, Й. Шумпетер та ін.
Окремі засоби управління людським розвитком ґрунтовно досліджують Г. Беккер, Л. Вальрас, Е. Денісон, Дж. Кендрик, Г.Д. Маклеод, Р. Солоу, І. Тюнен, С. Хюбнер, Т. Шульц та ін.
В Україні питаннями теорії та методології людського капіталу займаються такі сучасні вчені, як Д. Богиня, В. Воронкова, О. Грішнова, Н. Голікова, В. Куценко, В. Лагутін, Е. Лібанова, А. Мерзляк, Л. Михайлова, Л. Пашко, І. Петрова, Л. Штика та ін. Окремі аспекти в розвитку людського капіталу досліджують фахівці із близького зарубіжжя: Л. Абалкін, В. Гойло, О. Добринін, С. Дятлов, М. Критський, А. Корицький, В. Марцинкевич, Л. Сімкіна, Є. Циренова та ін.
Теоретико-прикладні аспекти державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні висвітлюють вітчизняні науковці – О. Амосов, Л. Анічин, В. Бабаєв, В. Бакуменко, С. Біла, В. Воротін, В. Геєць, А. Дєгтяр, В. Дорофієнко, В. Корженко, Н. Корабльова, В. Князєв, В. Лебець, І. Лукінов, В. Мартиненко, О. Мордвінов, Г. Одінцова, І. Павлов, С. Прохода, Я. Радиш, В. Рижих, Є. Ромат, В. Ребкало, І. Розпутенко, С. Салига, В. Тертичка, В. Ткаченко, Р. Тян, О. Чаплигін, Ю. Чернецький, А. Чернявський та ін.
Проте чимало питань зазначеного спектра ще не знайшли свого теоретичного обґрунтування, на даний час відсутні наукові дослідження комплексної дії механізмів державного регулювання інвестицій в людський капітал як перспективної сфери; не визначено механізмів управління ним в умовах ринку; не обґрунтовано напрямів удосконалення управління інвестиціями; залишаються невисвітленими чимало проблем концептуального та емпіричного характеру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Академії. Дисертаційне дослідження є органічною частиною науково-дослідних робіт “Формування і розвиток гуманістичного менеджменту в Україні і його вплив на розвиток людського потенціалу” (державний реєстраційний номер 0103U003546), “Формування концепції сталого економічного розвитку як основи досягнення нової якості та стандартів життя в контексті євроінтеграції” (державний реєстраційний номер 0106U002916). Автор брала участь у розробці теоретико-методологічних засад формування концепції людського капіталу на регіональному рівні та опрацювала концепцію формування механізмів державного регулювання інвестицій.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у з’ясуванні специфіки дії механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал та визначенні пріоритетних напрямів його розвитку з урахуванням глобальних ринкових трансформацій суспільства.
Відповідно до мети були визначені наступні завдання:
– уточнити зміст поняття, цілі та напрями розвитку інтелектуального потенціалу суспільства;
– з’ясувати сутність державного регулювання інвестицій в людський капітал як важливого фактора економічного, соціального та інтелектуального прогресу суспільства з метою розширення методологічної бази дослідження, а також уточнити понятійно-категоріальний апарат, що пов’язаний з визначенням понять “людський розвиток”, “людський потенціал”, “людський фактор і ресурс”, “трудовий потенціал”;
– класифікувати людський капітал за видами діяльності задля подальшого розвитку та удосконалення концепції державного регулювання інвестицій;
– визначити інституційну базу державного впливу на розвиток людського капіталу в Україні, що здатна сприяти економічному зростанню держави та підвищенню добробуту громадян;
– обґрунтувати сутність та специфіку дії механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал, визначити його інструментарій у контексті компаративного аналізу;
– з’ясувати особливості дії механізмів державного регулювання інвестицій в людський капітал на рівні регіону, що стосуються забезпечення позитивної динаміки якості життя населення та сталого економічного розвитку;
– обґрунтувати рекомендації щодо удосконалення механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал з метою формування ефективної державної інвестиційної політики.
Об’єкт дослідження – теоретико-методологічні та прикладні аспекти розвитку людського капіталу як фактора інтелектуалізації суспільства.
Предмет дослідження – наукове забезпечення удосконалення механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал.
Гіпотеза дослідження базується на формуванні системи державного регулювання інвестицій в людський капітал як умови сталого економічного зростання.
Методи дослідження. У дослідженні використовуються такі методи: системно-аналітичний (для узагальнення наукових концепцій щодо державного регулювання інвестицій в людський капітал), компаративний (для порівняння зарубіжного і вітчизняного досвіду), системно-структурний (для експлікації інвестиційної системи, що саморозвивається, має складну структуру і проявляється у вигляді єдиної інваріантної системи конкретних варіантів), аксіологічний (для аналізу культури інвестиційної діяльності), синергетичний (для аналізу людського капіталу як нелінійної системи у нелінійному суспільстві), системний (для розгляду інвестицій як цілісного, складного організму, який постійно взаємодіє з навколишнім середовищем), структурно-функціональний і неоінституційний (для з’ясування еволюції інституційної бази, що дозволяє розкрити діалектичний зв’язок між агентами змін і системою державного управління).
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена як сутністю поставлених завдань, так і способами їх вирішення. У дисертації здійснено комплексний аналіз цілісної концепції механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал як фактора інтелектуального розвитку суспільства. З огляду на це наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
уперше
– обґрунтовано комплексне впровадження сучасних науково-теоретичних підходів стосовно розвитку державного регулювання інвестицій в людський капітал (компаративний, функціональний, антропологічний, синергетичний, економіко-статистичний), що дозволяє вважати його сутнісним чинником інтелектуального, економічного та соціального прогресу суспільства;