ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Поняття етикету. Етикет ділового спілкування
Розділ 2. Правила ділового мовлення
Висновок
Бібліографічний список
Вступ
Слово у спілкуванні буває животворчим і руйнівним. Воно може об’єднувати і роз’єднувати людей, приносити задоволення або прикрощі.
Все залежить ввід того, яка інформація передається за допомогою слова і як це роблять її відправники.
З метою поліпшення інформування людей на даному етапі все ширше використовуються технічні засоби, зокрема комп’ютери, і в цьому звичайно, вбачається прогрес. Але водночас безпосереднє спілкування замінюється опосередкованим, що здійснюється ЗМІ, а це веде до зростання відчуженості між людьми, зниження рівня їх комунікабельності, контактності, а також – емоційності.
Від того, на якому рівні перебуває культура ділових людей, залежить результати їхньої професійної діяльності, взаємини з колегами, партнерами по бізнесу та клієнтами, врешті-решт психічне здоров’я.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ЕТИКЕТУ. ЕТИКЕТ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ
Сформовані норми моральності є результатом тривалого за часом процессустановлення взаємин між людьми. Без дотримання цих норм неможливіполітичні, економічні, культурні відносини, тому що не можна існувати,не поважаючи один одного, не накладаючи на себе певних обмежень.
Етикет - слово французького походження, що означає манеру поводження. Донього відносяться правила чемності і ввічливості, прийняті всуспільстві.
Сучасний етикет успадковує звичаї практично всіх народів від сивоїдавнини до наших днів. В основі своєї ці правила поведінки єзагальними, оскільки вони дотримуються представниками не тільки якогосьданого суспільства, але і представниками всіляких соціально-політичнихсистем, що існують у сучасному світі. Народи кожної країни вносять ветикет свої виправлення і доповнення, обумовлені суспільним ладомкраїни, специфікою її історичної будови, національними традиціями ізвичаями.
Усне ділове спілкування передбачає різні способи взаємодії з людьми. У будь-якому разі, щоб досягти мети спілкування, ділова людина повинна мати не тільки певний фізичний та інтелектуальний потенціал, навички комунікації, а й знати правила ділового спілкування, або, інакше, - правила ділового етикету.
Вітання. За сучасним діловим етикетом першим вітається молодший із старшим, підлеглий із керівником, студент із викладачем. Чоловік завжди має вітатися з жінкою першим. Жінка вітається першою зі старшою за себе жінкою. За традицією першим вітає начальника підлеглий, а руку для потиску першим подає керівник. Але є виняток: жінку зобов'язаний вітати першим саме керівник, навіть якщо вона - його секретар. Незалежно від статі, віку й посади першим вітається той, хто обганяє знайомого чи проходить повз нього. Перш ніж звернутися із запитанням до незнайомого, слід з ним привітатися. Вітаючись чи знайомлячись, старший першим подає молодшому, жінка - чоловікові, начальник - підлеглому, викладач - студентові. Не потиснути руку у відповідь вважається образливим. Не подають руку для потиску через стіл. Якщо підлеглий зайшов до кабінету керівника, то керівник має вийти з-за столу і привітатися рукостисканням, або ж обмежитися кивком голови. Якщо ваш діловий партнер - жінка, то вітаючись, вона може не знімати рукавичок. У свою чергу чоловік, вітаючись із жінкою в рукавичках, подає руку без рукавички.
Знайомство і представлення. Залежно від рівня офіційності, процедура знайомства набирає дедалі більше формальної вагомості. Для встановлення ділових контактів, вдаються до послуг третьої особи - до посередника, який представить вас діловому партнеру. Коли посередника немає, а вам терміново потрібно вирішити якесь питання, слід представитися самому. Першим відрекомендовується той, хто став ініціатором зустрічі, молодший - старшому, підлеглий - керівникові, а ось жінці, незалежно від віку, не належить першою відрекомендовуватися чоловікові, хіба що вона студентка й хоче щось з'ясувати у викладача.
Зрозуміло, жінці краще скористатися допомогою третьої особи. Якщо хочете справити добре враження на ділового партнера чи нового знайомого - дивіться (не пильно) йому у вічі, а для посилення можете ще й посміхнутися. Чоловіки, знайомлячись, мають підвестися, бо вклонятися сидячи незручно. Жінка не встає з місця, за винятком тих випадків, коли її знайомлять зі старшою за віком жінкою чи вона сама хоче виявити особливу повагу до людини, з якою її знайомлять. Знайомлячись із чоловіком, перша для потиску подає руку жінка, якщо вважає за потрібне, а коли ні - обмежується кивком голови. В усіх інших випадках, перший подає руку для потиску старший за віком (у товаристві) чи за службовим становищем (в установі, на виробництві, у навчальному закладі). Незалежно від службового становища чоловік, коли жінка заходить до його кабінету, має підвестися і, вийшовши з-за столу, чекати, поки вона не представиться й не подасть йому руку. Себе він може не називати, бо відвідувачка, певне, знає, до кого з'явилася на прийом.
Після процедури знайомства викладається суть справи. На зустрічі, що має суто діловий чи комерційний характер, жінка може підійти до чоловіка, подати руку для потиску і назвати себе. Коли ви приходите на нове місце роботи, то маєте представитися самі співробітникам або вас має представити їм керівник. Якщо ділове знайомство відбулося, і ви хочете, щоб воно стало тривалим і приємним, тоді вам слід дотримуватися ще й таких правил:
1) коли ви не можете згадати, як звуть вашого ділового партнера, перепитайте ще раз: це краще, ніж ламати голову над якимось особливим звертанням;
2) у товаристві не слід перешіптуватися потай від інших, плескати долонею по столу і надто енергійно виражати свої емоції, довго говорити про власне самопочуття;
3) розповідаючи про відсутнього, не можна казати він чи вона - треба називати людину на ім'я;
4) в установі обов'язково слід дочекатися запрошення господаря сісти. Дедалі ширше для представлення застосовують візитні картки. Доцільність використання візитних карток зумовлюється двома обставинами: по-перше, вони стисло й чітко представляють власника; по-друге, є підтвердженням його наміру в майбутньому підтримувати ділові контакти.
Усім без винятку підприємцям приходиться вступати у діалог з партнерами побізнесу,а також зі споживачами. Від того, наскільки добре вміє підприємецьорганізувати і вести переговори, залежить успіх його справи, йогорепутація. Мистецтву ведення переговорів спеціально навчаються в усьомусвіті.
Правильно підготовлена до переговорів людина зможе домогтися своєї мети,не скривдивши при цьому партнера і залишивши про себе сприятливівраження. Підготовка до переговорів включає два основних напрямкироботи: рішення організаційних питань і пророблення основного процессупереговорів.
Важливим елементом підготовки до основного процесу переговорів єорганізація ділового прийому. Діловий прийом проводиться на раннійстадії партнерства з іншою фірмою, після встановлення з нею контактів,що виявляють взаємну зацікавленість.
Готуючись до зустрічі з партнером необхідно намітити свою тактичнулінію.
Усі ділові люди повинні опанувати технікою живого контакту. Ваша моваповинна бути красивоюта правильною, намагайтеся якнайменшевикористовувати слова “паразити” – це розсіює увагу і відволікає відтеми розмови. Щоб ваша мова була красивою, використовуйте наступні рекомендації:
- акцентуйте важливі слова і підкоряйте їм менш важливі;
- змінюйте тон голосу – він повинен то підвищуватися, то знижуватися, якповерхня моря. Раптове підвищення чи зниження тону голосу виділяєслово чи фразу на загальному тлі;
- змінюйте темп мови – це додає їй виразність;
- робіть паузу до і після важливих думок.
До цього варто додати і важливість використання особливих інструментів –комунікаційних ефектів:
- ефект візуального іміджу – як правило, спочатку люди сприймають його по зовнішньому вигляду, і це первісне враження накладає відбиток наподальші взаємини. Тому підприємець повинен узяти на озброєння естетикуодягу, поставлену міміку, загострене почуття такту, щоб випромінюватичарівність, елегантну манеру спілкування, впевнений і доброзичливийпогляд і т.п.;
- ефект перших фраз – закріплює чи коректує первісне враження у людей. Уперших фразах повинна бути зосереджена цікава інформація, з елементамиоригінальності, що відразу залучає до себе увагу;
- ефект аргументації – мова повинна бути обґрунтованою, переконливою,логічною.
- ефект інтонацій і пауз – інтонації і паузи сприяють 10-15 % збільшенню інформації, викликаючи у співрозмовників асоціації і пропозиції;
- ефект художньої виразності – це грамотна побудова пропозицій, правильні словоударения, використання риторичних прийомів – метафор, гіпербол і т.п. Як затверджував Вольтер, прекрасна думка втрачає свою ціну, якщо вона дурно виражена;
- ефект релаксації (розслаблення) – тому, хто вміє вчасно пожартуватипощаститьу переговорах більше, ніж тому, хто не вміє церобити. Гумор створює природну паузу для відпочинку людей, зближає інабудовує на доброзичливий лад.
Варто враховувати також, що є ряд факторів які негативно впливають наведення справ:
- дискомфорт фізичного середовища: непривабливість приміщення, незручністьсидінь, несвіже повітря і т.п.;
- заклопотаність співрозмовників якимись службовими чи особистимисправами, розладнаність морально психологічного стану;
- амбіції, заздрість, недоброзичливість;
- неграмотність мови виступаючого, невиразність фраз і т.д.;
- некомпетентність співрозмовника;
- неприйняття іміджу співрозмовника.
Діловий стиль спілкування орієнтований на позитивний (конструктивний)результат. Діловий стиль виключає придушення чужої позиції. Основнепитання ділового стилю спілкування можна сформулювати так: позиціїсторін визначаються відношенням до обговорюваної проблеми (спірномуположенню) чи відношенням до опонента.