Таким чином, розкривається послідовність в роботі медичних сестер різного профілю, вивчаються їх професійні обов'язки і об'єм роботи.
Особисто я також практикую проведення занять-заліків (на практиці). Це в тих випадках, коли окремі студенти погано засвоїли виконання практичних навичок або якийсь розділ із вивченого матеріалу.
Призначаю консультантів із студентів, які добре володіють вивченим матеріалом. Інші одержують завдання, які мають виконати консультанти: координують виконання роботи, пояснюють, ведуть облік, а я слідкую за роботою всіх.
В кінці роботи консультанти оголошують результати, а я оцінюю роботу консультанта.
Якість роботи підготовки медичних працівників потребує чіткої, науково обгрунтованої системи контролю засвоєння професійних знань і навиків.
Сучасна педагогіка багата різними формами і методами контролю. Але найбільш глибоким і об'єктивним є тестовий контроль, так як він дозволяє будувати завдання з урахуванням знань, умінь, одержаних раніше, дозволяє аналізувати і корегувати помилки на кожному етапі формування професійних знань, умінь.
В предметній комісії, розроблені тести для контролю вихідного рівня знань по кожній темі, а також тести для контролю кінцевого рівня знань.
Для контролю практичних навиків розроблені тести, які є одночасно алгоритмами їх виконання.
Працюємо над розробкою тестів-задач.
Єдиного універсального методу навчання немає. Добрих результатів можна досягти тільки при використанні декількох методів і вибір їх буде залежати від поставленої мети.
Сьогодні важливою умовою підвищення ефективності навчання є уміле використання активних методів навчання у поєднанні із засобами оснащення занять -наглядність, технічні засоби оснащення, схеми, слайди, відеофільми.
Творчість, пошук, експеримент - це раціональне добре продумане застосування методів і прийомів, які допоможуть викладачам піднятись ще на один щабель педагогічної майстерності.
голова циклової комісії
фармації і хімії.
Форми самостійної роботи студентів.
Не викликає сумніву той факт, що самостійна робота студентів є основною формою навчання, особливо у вищій школі, оскільки вона прищеплює студентам необхідне вміння вчитися, сприяє формуванню високої культури розумової праці. Питання лише у тому, як розвивати у студентів потребу в самостійній праці, як стимулювати індивідуальний творчий процес пізнання.
Самостійна робота студентів традиційно поділяється на аудиторну та позааудиторну. Ми розглядаємо її не як набір окремих прийомів, а як єдину комплексну систему засобів, що поєднує різні види аудиторної та позааудиторної роботи (див. таблицю №1)
З метою активізації розумової діяльності ми використовуємо різноманітні методи: роботу з навчальною літературою, різними посібниками, лабораторний практикум, участь в наукових дослідженнях та ін.
З метою зменшення частки самостійної праці студента в позааудиторний час ми максимально інтенсифікуємо навчання у лабораторіях, при цьому більша частина матеріалу засвоюється на заняттях. Використовуються різні форми підвищення активності та контролю самостійної роботи студента: письмові контрольні роботи, програмований контроль, захист практичної роботи, тестовий контроль тощо.
Кожен предмет має свою специфіку. Так, в аналітичній хімії лабораторні заняття самі по собі мають високу частку індивідуальності та самостійності.
Специфіка вивчення курсу полягає у тому, що практикум вимагає прийняття самостійних рішень. Студент, користуючись загальною схемою, має досліджувати конкретну, невідому сталу речовину – якісно та кількісно, що потребує нестандартного підходу у кожному випадку.
На заняттях по фармакогнозії робота студентів проводиться в парах, вивчаються гербарії та сировина. Кожний студент, самостійно користуючись алгоритмічними схемами, приймає рішення при проведенні одного з етапів товарознавчого аналізу.
Така форма роботи дозволяє викладачам використовувати взаємоконтроль за рівнем засвоєння студентами зовнішніх ознак рослини, застосування її в медицині, а також індивідуальний контроль.
Самостійна робота на заняттях з фармакології спрямована на самостійне опрацювання інструкції до лікарських препаратів, виписування рецептів, ознайомлення з рекламками на нові лікарські засоби.
Невід’ємною складовою підготовкою фармацевтів до практичної діяльності є вироблення навиків приготування рецептів на заняттях технології лікарських форм. Базуючись на теоретичних знаннях, студенти виготовляють різні лікарські форми.
Виконуючи як теоретичне, так і експериментальне завдання студенти повинні самостійно синтезувати знання, що вже їх мають, та додатково звернутися до підручника, інструкції, зробити необхідні розрахунки.
Такий вид самостійної роботи сприяє доброму засвоєнню матеріалу та не вимагає великої додаткової витрати часу.
Для забезпечення самостійної роботи викладачі циклової комісії мають:
¨ методичні рекомендації для організації позааудиторної самостійної роботи студентів;
¨ методичні розробки з усіх тем, курсів;
¨ розроблені контрольні запитання, подані типові задачі;
Проте регламентоване планування самостійної роботи студента, чіткі рекомендації, наявність методичних розробок, сприяючи кращому засвоєнню матеріалу, можуть деякою мірою знизити творчу ініціативу студентів.
Щоб запобігти цьому, для активізації набутих знань, використовуються й деякі інші шляхи в організації самостійної роботи, а саме:
¨ створення проблемних ситуацій як у практичній роботі, так і на лекціях, вихід з яких знаходять самі студенти. Це стимулює та спрямовує розумову діяльність студентів;
¨ до практикуму введені елементи наукових досліджень у вигляді навчально-дослідницької роботи студентів.
Отже, самостійна робота студентів є обов’язковою складовою частиною навчального процесу. Найбільш вагомим результатом цього виду діяльності є підвищення рівня знань студентів, поліпшення їх професійної підготовки, вміння самостійно мислити та приймати рішення.
Бойчук Н.Я.,
викладач сестринської справи
Деякі аспекти впровадження нової концептуальної моделі медсестринства
в предметі
“Основи сестринської справи”
Професія медичної сестри є динамічною, такою, що завжди знаходить оптимальні шляхи задоволення потреб пацієнтів. Тому медсестринство зосереджує свою увагу на стані людини, якості життя, якості допомоги і догляду та наданні медичної допомоги. Необхідно, щоб сестринський догляд здійснювався по принципу благочинності і творив добро та не задіював шкоди.
Згідно нової концептуальної медсестринської моделі, одним із основних завдань предмету “Основи сестринської справи” є зосередження уваги на ключових функціях медсестри, це:
1. Забезпечення і керівництво сестринською допомогою.
2. Навчання хворих, клієнтів і персоналу медико-санітарної допомоги.
3. Діяльність якості ефективного члена бригади.
4. Розвиток практики сестринської справи через критичне мислення і наукові дослідження.
У відповідності до стандарту області основ сестринської справи студент не лише повинен оволодіти основними знаннями та вміннями, що є передбачені попередніми програмами, а йому також необхідно опанувати теорію і філософію сестринської справи, універсальні потреби людини, вміти здійснювати етапи сестринського процесу, документувати його, навчити пацієнта самодогляду і, на мою думку, одним з найважливіших моментів є досконале володіння технікою професійного спілкування.
Неабиякий вплив для формування власного погляду на професію мають питання, що винесені в першому розділі програми: Введення в предмет “Основи сестринської справи”.
Від вміння викладачів сестринської справи розкрити основні етапи історії розвитку медсестринства на Україні, за кордоном, розкрити сутність майбутньої професії, залежить подальше засвоєння студентами навчального матеріалу.
Ми це усвідомлюємо. І тому на теоретичних заняттях використовуємо елемент ділових ігор, під час у яких у студентів розвиваються комунікативні здібності, а також формуються основні етичні елементи сестринського догляду.
Для надання якісної допомоги пацієнтові медсестра повинна не лише досконало оволодіти маніпуляційною технікою, але й робити навики спілкування з пацієнтами – клієнтами, їх оточенням вміти навчити пацієнта а при необхідності і членів сім’ї елементам догляду в домашніх умовах.
Викладачі сестринської справи досить вдало з цією метою практикують використання методів активного навчання:
¨ розгляд і обговорення ситуаційних задач;
¨ постановка проблеми та її колегіальне вирішення;
¨ використання рольових ігор;
¨ моделювання клінічних ситуацій;
¨ вироблення стандартів сестринського догляду.
На нашу думку, досить вдалою спробою активізації навчального процесу було нещодавно проведене відкрите практичне заняття з сестринської справи по темі ”Внутрішньовенні вливання”.
На даному занятті ми використали моделювання клінічних ситуацій в ракурсі нової концептуальної моделі, що дало змогу наблизити студентів до реалії майбутньої професійної діяльності.
Значну увагу приділяли питанням психології відносин: медсестра-пацієнт-сім’я.
Використали рейтингову систему при оцінюванні знань та вмінь студентів. Суть системи полягала в отриманні максимальної кількості балів на всіх етапах заняття. Вважаємо, що використання такої системи оцінювання дає змогу уникати суб’єктивності в оцінюванні знань та вмінь студента.
Велику увагу ми приділяємо також раціональному використанню кабінетів доклінічної практики. Наші студенти мають змогу відпрацьовувати практичні навики на фантомах, керуючись алгоритмами, які розроблені нами по кожному практичному навику. Налагоджена індивідуально-консультативна робота при кабінетах.