Об’єкти статистичного спостереження у правовій статистиці

Завдання та цілі статистичного спостереження, його види. Способи одержання даних та їх обробка. Науково-обґрунтоване визначення об’єкта й одиниці спостереження. Оформлення та види формулярів. Зовнішній, арифметичний і логічний контроль отриманих даних.

Контрольна робота

з дисципліни: Правова статистика

Об’єкти статистичного спостереження у правовій статистиці


Зміст

1. Об’єкти статистичного спостереження у правовій статистиці

2. Визначте об’єкт спостереження, одиницю спостереження і одиницю сукупності при переписі населення

Практичне завдання

Список літератури


1. Об’єкти статистичного спостереження у правовій статистиці

Перший етап статистичного дослідження — статистичне спостереження. Воно являє собою планомірне, науково обґрунтоване збирання даних про різноманітні явища і процеси життя суспільства.

Статистичне спостереження (збирання інформації) — складний і трудомісткий процес, що виконується силами багатьох працівників, під час якого формуються вихідні статистичні матеріали.

Будь-яке юридично-статистичне дослідження починається з:

- одержання вихідної інформації, тобто урахування кількості злочинів, правопорушень, цивільних суперечок, судових рішень, видів покарання та інших юридично значущих фактів;

- узагальнення врахованих фактів у відповідну суму, масив, сукупність.

Це єдиний процес обліку та звітності. Спочатку враховуються цивільні або кримінальні справи, звинувачувані або відповідачі за якимись важливими ознаками, а потім отримані факти відбиваються в різних формах звітності. Зміст обліку та звітності визначається цілями і завданнями спостереження.

Загалом, мета статистичного спостереження — зібрати якісний матеріал на основі чіткого визначення ознак досліджуваного явища для формування правильних, достовірних висновків щодо цього явища.

Мета визначається із завдання статистичного дослідження.

Завдання статистичного спостереження — забезпечити своєчасне і повне збирання достовірних об’єктивних даних, необхідних для оперативного керівництва і різних соціально-економічних досліджень.

Для забезпечення виконання завдань статистичного спостереження необхідно дотримуватись таких вимог:

- статистичні дані повинні бути повними, тобто охоплювати одиниці сукупності, їхні істотні властивості, ознаки, зв’язки за якомога триваліший період;

- статистичні дані мають бути достовірними, об’єктивними (мається на увазі їх арифметична вимірювальна точність і відповідність об’єктивній дійсності);

- статистичні дані повинні бути зіставними, порівнянними, що дає можливість їх узагальнити і порівняти з попереднім періодом і в територіальному аспекті;

- статистичні дані мають забезпечувати своєчасність інформації.

Своєчасність інформації прямо пропорційна її ефективності. Якщо дані отримано своєчасно, то можна використати їх для оперативного керівництва і контролю.

Статистичне спостереження відповідно до вимог статистичної науки має бути всебічно продуманим, добре підготовленим, чітко організованим.

З погляду організації статистичне спостереження має дві форми: звітність і спеціально організовані спостереження.

Звітністю називається така форма спостереження, при якій кожна установа, підприємство, організація в суворо встановлені терміни за єдиними бланками подають своєму вищому органу й органу державної статистики документально підтверджені дані про результати роботи. Звітність складається на основі даних первинного обліку. Це головне джерело статистичної інформації в нашій країні. Зміст, форма і термін подання встановлюються Державним комітетом статистики України. Кожна установа, підприємство має суворо визначений перелік звітів (табель звітності). Форма звітності містить такі реквізити: назва, дата, номер форми, адреса, за якою подається звіт, період, за який складається звіт, або дата, до якої віднесені дані, термін подачі звітності, назва й адреса установи, що подає звіт, посада особи, яка підписала його.

За термінами подання звітність поділяється на поточну (щомісячну, квартальну, піврічну) і річну. Крім того, вона буває типовою і спеціалізованою. Типова звітність має єдину форму та зміст показників для всіх установ і підприємств країни (кількість працюючих). Спеціалізована звітність враховує специфіку галузі. Статистична звітність охоплює усі види діяльності судових органів різних інстанцій, інших органів юстиції, органів МВС України, прокуратури. Держкомстат України умовно поділяє статистичні дані на три частини:

- відомості про кількість зареєстрованих злочинів;

- відомості про кількість і склад злочинів;

- відомості про збитки від злочинів.

За деякими показниками у статистичній звітності органів внутрішніх справ передбачені відомості про потерпілих. Кількість осіб, притягнутих до суду та засуджених, відображається у звітності органів юстиції.

Аналіз рівнів злочинності базується на даних про чисельність зареєстрованих злочинів і кількість виявлених осіб, що скоїли злочини (ф. № 1-Г; 1-А-МВС). Окрім злочинів, зареєстрованих органами внутрішніх справ, суди порушують справи приватного звинувачення за скаргами потерпілих (справи, які не вимагають попереднього розслідування). До злочинів приватного звинувачення належать: умисне нанесення легких чи тяжких тілесних ушкоджень — побої і мордування; наклеп; образа.

Відомості про кількість та склад засуджених за злочини містяться у статистичній звітності Міністерства юстиції (ф. № 11).

Аналізуючи стан злочинності слід мати на увазі, що кількість злочинів, наведених у статистичній звітності правоохоронних органів, відображає рівень злочинності без урахування латентної злочинності (невиявленої і незареєстрованої). Латентність притаманна практично всім категоріям злочинів. Найменша латентність властива вбивствам, тяжким тілесним ушкодженням, порушенням правил безпеки руху транспорту, що призводить до смерті потерпілого, найбільша — хабарництву, обману покупців та замовників, порушенням правил торгівлі, спекуляції та іншим злочинам. В інструкційних документах з обліку злочинців і засуджених встановлено таке правило: при сукупності злочинів із усіх учинених однією особою (чи групою осіб) у статистичній звітності відбивається тільки один найсерйозніший злочин. При співучасті кількох осіб у скоєнні злочинів кількість виявлених злочинців може виявитись більшою, ніж число зареєстрованих злочинів.

Статистичні дані про осіб, що скоїли злочини, містяться у звітності органів внутрішніх справ (ф. № 2), про засуджених — у звітності органів юстиції (ф. № 11), які дають можливість досліджувати соціально-демографічний склад злочинців за статтю, віком, соціальною групою та ін., а також за обставинами злочину.

У переліку соціально небезпечних явищ, які сприяють скоєнню злочинів, пріоритетними є пияцтво та наркоманія. Інформацію про їх вплив на рівень злочинності можна отримати зі звітності органів внутрішніх справ про осіб, які вчинили злочини (ф. № 2), про результати боротьби проти пияцтва, алкоголізму та самогоноваріння (ф. № 9), про результати боротьби з розкраданням, незаконним виготовленням та поширенням наркотичних та сильнодіючих засобів (ф. № 360), а також зі звітності органів юстиції про склад засуджених (ф. № 11).

Як правило, чим більший період охоплює звітність, тим більшу кількість показників вона містить. Природно, звітність періодично змінюється, удосконалюється і спрощується. Але не всі суспільні явища можна охопити звітністю (структура прибутків населення, витрати населення, ціни на ринку сільськогосподарської продукції, особливості детермінації окремих видів злочинів тощо). У таких випадках статистика використовує спеціально організовані статистичні спостереження — реєстрацію фактів з метою одержання показників, характеристик явищ, не охоплених офіційною статистичною звітністю. Наприклад, при вивченні злочинності та її причин у регіоні може виникнути необхідність з’ясувати ступінь довіри й ставлення населення до правоохоронних органів або характер опори правоохоронних органів на допомогу населення; при вивченні особистості злочинців може виникнути необхідність глибше вивчити їхню правосвідомість, інтереси, ціннісні орієнтації тощо. Цю інформацію одержують при спеціальному вивченні всіх документів, проводять опитування людей, причетних до цього, правопорушників, потерпілих та ін.

Будь-яке статистичне спостереження обмежене в часі й просторі. У зв’язку з обмеженням у часі спостереження поділяються на поточні, періодичні й одноразові.

Поточне спостереження — це постійна реєстрація фактів у міру їх виникнення (наприклад облік природного руху населення, зареєстрованих злочинів, явки на роботу тощо).

Періодичне спостереження — це реєстрація фактів через які-небудь рівні проміжки часу, наприклад перепис населення.

Одноразове спостереження проводиться епізодично, коли виникає потреба (характеристика злочинів, скоєних підлітками).

Залежно від охоплення одиниць сукупності спостереження поділяються на суцільні і несуцільні. Суцільне спостереження охоплює всі без винятку одиниці сукупності (звіти підприємств, установ про результати роботи, перепис населення). Несуцільне спостереження вивчає частину одиниць досліджуваної сукупності. Воно здійснюється у таких видах:

- спостереження основного масиву охоплює переважну частину сукупності;

- монографічне — ретельний опис, вивчення окремих типових елементів сукупності (наприклад, детальне вивчення діяльності всіх підрозділів органів внутрішніх справ якогось району з метою поширення його досвіду на інші органи внутрішніх справ країни);

- вибіркове спостереження — вивченню піддається певна кількість випадково відібраних одиниць сукупності з метою одержати характеристику сукупності загалом. Це найпоширеніший вид несу цільного спостереження, яке дає досить точні результати.

Існують три способи одержання статистичних даних: безпосереднє спостереження, документальний спосіб і опитування.

Безпосереднє спостереження — реєстрація окремих фактів, явищ шляхом їх безпосереднього дослідження (власного перерахунку, переміру, зважування, підрахунку).

Документальний спосіб — одержання необхідної інформації на підставі даних, записаних у запропонованих документах. Цей спосіб застосовується при заповненні форм статистичної звітності і дає найдостовірніші дані.

Опитування — отримання статистичних даних шляхом реєстрації відповідей опитуваних осіб. Використовується для вивчення рівня правосвідомості, громадської думки, орієнтацій, інтересів правопорушників тощо.

Проведенню статистичного спостереження передує велика підготовча робота, що полягає у складанні докладного плану, який забезпечує методологічну та організаційну сторони проведення спостереження.

План статистичного спостереження складається з програмно-методологічної частини і планово-організаційних питань.

Програмно-методологічна частина охоплює такі питання: визначення цілей, завдань спостереження, об’єкта, одиниці, програми спостереження.

Цілі і завдання статистичного спостереження встановлюють із сутності досліджуваних явищ та процесів і завдань, поставлених перед дослідженням у цілому. Цілі спостереження завжди формулюються в документах, що його зумовили (у правовій статистиці це можуть бути постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України, накази міністерств і відомств).

Для правильної організації статистичної роботи важливе значення має точне, науково обґрунтоване визначення об’єкта й одиниці спостереження.

Об’єктом статистичного спостереження називаються ті суспільні процеси і явища, які підлягають статистичному дослідженню. Об’єкти правової статистики диференціюються залежно від галузей правової статистики.

Об’єкти кримінально-правової статистики:

- злочини, передбачені кримінальним законом, — суспільно небезпечні діяння;

- особи, які вчинили злочин або суспільно небезпечні діяння;

- покарання.

Об’єкти цивільно-правової статистики:

- цивільні правовідносини, що є цивільно-правовими деліктами (цивільне правопорушення), які вирішуються в судовому порядку;

- сторони цивільного процесу — позивач і відповідач;

- рішення суду.

Об’єкти адміністративно-правової статистики:

- адміністративні правопорушення;

- особи, які вчинили адміністративні правопорушення;

- адміністративні стягнення.

При визначенні об’єкта необхідно з’ясувати особливості, риси, ознаки, властиві досліджуваному об’єкту і що відрізняють його від інших.

Одиниця спостереження — первинний елемент об’єкта спостереження (явище, процес), джерело інформації у процесі спостереження: первинна організація, підприємство, адміністративно-територіальна одиниця, арбітражний суд, прокуратура, МВС, виправно-трудова установа, нотаріат.

Програма спостереження — перелік основних питань, на які необхідно одержати відповіді. Формулювання питань має бути чітким, зрозумілим, що усуває неоднозначне їх розуміння. Питання програми слід записувати в логічній послідовності (спочатку загальні питання, потім часткові, конкретні) і таким чином, щоб можна було відповідями на одні питання, контролювати відповіді на інші. Програма спостереження оформлюється у вигляді статистичного формуляра. Формуляри бувають двох видів:

- індивідуальні — у них враховується інформація про одну одиницю сукупності (статистична картка на виявлений злочин — ф. № 1);

- спискові — усі бланки статистичної звітності, оскільки у них знаходяться вже зведені дані.

Для забезпечення однаковості у тлумаченні програми складається інструкція, що містить пояснення питань програми.

В організаційну частину плану статистичного спостереження включаються такі питання, як визначення місця, часу, форми, виду, способу спостереження, добір, навчання й інструктаж осіб, які проводять спостереження.

Точність і достовірність статистичних даних є найважливішою вимогою статистики. Тому до організаційних заходів статистичного спостереження належить і організація контролю отриманих даних. Контроль буває зовнішній, арифметичний і логічний.

Зовнішній контроль — перевірка правильності оформлення статистичних бланків, наявність і повнота записів, наявність відповідей на всі питання.

Арифметичний контроль — перевірка всіх результатів і арифметичних розрахунків.

Логічний контроль — це зіставлення відповідей на взаємозалежні питання програми спостереження.

Під час збирання статистичних даних можливі помилки при заповненні бланків і звітів. Розбіжності між даними, отриманими в результаті статистичного спостереження і фактичними значеннями показників називаються помилками спостереження. Розрізняють помилки реєстрації та репрезентативності. Помилки реєстрації виникають внаслідок неправильної реєстрації фактів або неточного їх встановлення. Помилки реєстрації поділяються на два види: випадкові і систематичні.

Випадкові помилки виникають внаслідок випадкових причин, дають відхилення як в один, так і в інший бік. Вони частково взаємознищуються і тому не створюють серйозних небезпек (помилки в написанні, записи не у ту графу або рядок тощо).

Систематичні помилки виникають як результат неправильно чи нечітко складеної або не так зрозумілої програми спостереження, відсутності достатніх знань. Дають відхилення даних тільки в один бік — збільшення або зменшення. (Перед Першою світовою війною 8 тис. постійних респондентів із числа сільських хазяїв Німеччини надали інформацію про врожайність зерна в районі, виходячи із середньої врожайності свого поля, де господарство велося на більш високому рівні. У результаті перерахунку на всю посівну площу країни одержали завищені результати. Неправильно було проведене спостереження. Помилка виявилася через кілька місяців, під час війни.) Систематичні помилки призводять до того, що результатами спостереження не можна користуватися, бо вони неправильні.

Причини систематичних помилок, як правило, можуть бути встановлені, отже, їх можна уникнути. Помилки репрезентативності виникають тільки у разі вибіркового спостереження.

2. Визначте об’єкт спостереження, одиницю спостереження і одиницю сукупності при переписі населення

Предмет статистики населення становлять закономірності відтворення населення, що мешкає на певній території, за певний час, шляхом якісного аналізу кількісних характеристик. Як об’єкт дослідження населення має універсальну статистичну природу, оскільки є масовою сукупністю, в якій реалізується закон великих чисел та формуються процеси випадкового характеру. Наприклад, елемент випадковості притаманний шлюбності і розлучуваності, навіть смертності і народжуваності.

Інформаційна база щодо населення формується методом статистичного спостереження. Організаційними формами спостереження є: поточний облік населення, спеціально організовані спостереження (переписи населення, вибіркові обстеження, моніторинги) і реєстри населення.

Основна форма спостереження — переписи населення. Перепис населення — суцільне спостереження всіх мешканців регіону з метою визначення їхньої чисельності та складу на певну дату. Здійснюється за єдиною для країни програмою та охоплює: реєстрацію даних, їх оброблення, аналіз і публікацію результатів. Здійснюється періодично, як правило, з рівним інтервалом, але не рідше, ніж раз на 10 років. Перепис населення проводиться за місцем проживання мешканців станом на критичний момент. За програмою Всеукраїнського перепису населення 2001 року критичним моментом був час 24.00 з 4-го на 5 грудня. Оскільки переписати все населення в одну мить неможливо, то встановлюється період спостереження, зокрема Всеукраїнський перепис населення 2001 року здійснювався протягом 10 днів (5.12—14.12).

Програмно-методологічні питання перепису населення — встановлення об’єкта спостереження (постійне і наявне населення країни), одиниці сукупності, одиниці спостереження, розроблення програми спостереження, статистичного інструментарію тощо.

Одиниці спостереження слід відрізняти від одиниці сукупності. Якщо одиниця спостереження – це носій інформації, то одиниця сукупності – це носій ознаки.

Одиницею сукупності перепису населення є кожний мешканець країни. Одиницями спостереження , тобто первинними одиницями, від яких одержують інформацію, є домогосподарство і кожний його член.

Практичне завдання

1. За даними задачі обчисліть середню кількість засуджених за рік та середній абсолютний приріст засуджених. Обчисліть коефіцієнт злочинної активності за кожний рік, який за видом буде отриманий ряд динаміки. Розрахуйте середній рівень цього ряду.

Рік Всього засуджено осіб, чол. Населення

загальна кількість,

тис. чол.

у тому числі у віці до 14 років, тис. чол.
1996 242124 50874,1 10246,0
1997 237790 50400,0 9952,4
1998 232598 49973,5 9624,5
1999 222239 49544,8 9206,0
2000 230903 49115,0 8781,0
2001 201627 48663,6 8373,3
2002 194212 48240,9 7949,9
2003 201081 47823,1 7569,5
2004 204794 47442,1 7246,3
2005 176934 47100,5 6989,8

Рішення:

Маємо інтервальний ряд, що характеризує чисельність засуджених до обсягу населення за кожний з десяти років спостереження.

Середній рівень ряду динамікив інтервальних рядах динамік обчислюєтся за середньою арифметичною:

,

де – середній рівень ряду; у – рівні ряду; t – довжина періоду, за який робиться розрахунок.


Середній абсолютний прирістобчислюється за середньою арифметичною з ланцюгових абсолютних приростів:

,

де ∆ – ланцюгові абсолютні прирости, t – довжина періоду, за який робиться розрахунок. Абсолютний приріст (зниження)показує, на скільки одиниць збільшився або зменшився рівень ряду динаміки порівняно з базисним. При ланцюговому способі від кожного наступного рівня ряду динаміки потрібно відняти попередній рівень.

Отже, в середньому щороку відбувалося зниження кількості засуджених на 7243 чоловіки.

Коефіцієнт злочинної активності є різновидом відносної величини інтенсивності, яка дуже часто використовується в правовій статистиці, і розраховується за такою формулою:


.

Отриманий ряд значень також буде рядом динаміки, адже характеризуватиме зміну величини коефіцієнту злочинної активності в часі.

За 1996 рік

За 1997 рік

За 1998 рік

За 1999 рік

За 2000 рік

За 2001 рік

За 2002 рік

За 2003 рік

За 2004 рік

За 2005 рік

Отримали інтервальний ряд.

Визначимо його середній рівень


Отже, в середньому кожного року на кожні 1000 чоловік активного населення припадало 5,3 чоловіки засуджених за злочини.

2. Визначте вид таблиці, наведеної у першому завданні, її підмет та присудок. За отриманими даними коефіцієнту злочинної активності за 1996-2005 роки побудуйте стовпчикову (стрічкову) діаграму.

Вид таблиці – проста таблиця.

Підмет – вертикальна графа «Рік».

Присудок – показники інших вертикальних граф.

Будуємо стовпчикову діаграму

1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 Рік
Будуємо стрічкову діаграму

Список літератури

1. Єріна А.М., Пальян З.О. Теорія статистики: Практикум: .- К.: Знання, 1997.- 325 c.

2. Закон України Про внесення змін до Закону України "Про державну статистику" від 13 липня 2000 року № 1922-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 43. – Ст. 362.

3. Кальман О.Г., Христич І.О. Правова статистика: Підручник: Навчальне видання. – Х.: Право, 2004. – 304 c.

4. Камлик М.І. Правова статистика: Навчальний посібник: Навчальне видання. – К.: Атіка, 2004. – 240 c.

5. Кулинич О.І., Кулинич Р.О. Правова статистика: Навчальний посібник: Навчальне видання. – Хмельницький: Поділля, 2002. – 240 c.

6. Лунеев В.В. Юридическая статистика: Учебник: Навчальне видання. – М.: Юристъ, 1999. – 400 c.

7. Пальян З. О. Демографічна статистика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 132 с.

8. Чернадчук В.Д. Правовая статистика: Конспект лекций: Навчальне видання. – К.: МАУП, 1999. – 72 c.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ