регистрация /  вход

Аудит пасивів підприємства (стр. 1 из 5)

ПЛАН

Аудит пасивів підприємства

1. Аудит формування і використання власного капіталу та забезпечення зобов'язань

2. Аудит довгострокових позик і векселів

3. Аудит короткострокових кредитів і прострочених позик

4. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками

5. Аудит розрахунків за податками і платежами

6. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням


АУДИТ ПАСИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

1. Аудит формування і використання власного капіталу та забезпечення зобов'язань

Для здійснення аудиту власного капіталу доцільно, насамперед, вникнути в саму сутність капіталу, зрозуміти його різновиди, їх зміст.

Рахунки класу 4 ("Власний капітал та забезпечення зобов'язань") призначені для узагальнення інформації про стан і рух коштів різно­видів власного капіталу — статутного, пайового, додаткового, резерв­ного, вилученого, несшіаченого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів. Фінансові ресурси, що вико­ристовуються на розвиток виробничо-торгового процесу — це капітал у грошовій формі.

Капітал — це сукупність матеріальних ресурсів і коштів, фінан­сових вкладень і витрат на придбання прав, необхідних для суб'єкта господарювання. Аудиту підлягає структура капіталу за джерелами його утворення. Джерела утворення капіталу суб'єкта господарюван­ня — це власні й позичкові кошти.

Власний капітал суб'єкта господарювання визначається вартістю його майна, тобто чистими активами. Вона обчислюється як різниця між вартістю майна І позичковим капіталом. Власний капітал скла­дається зі статутного, додаткового і резервного капіталу, нерозподі­леного прибутку та цільових (спеціальних) фондів.

Власник поділяє капітал на основний (довгостроковий) і оборот­ний (поточний) капітал.

Основний капітал складається з основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій (довгострокових позичок).

Оборотний капітал складається з матеріальних оборотних засо­бів, коштів у поточних розрахунках, короткострокових фінансових вкладень.

Рахунок 40 "Статутний капітал" призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу під­приємства. За кредитом рахунка 40 "Статутний капітал" відобра­жається збільшення статутного капіталу, за дебетом — його змен­шення (вилучення) — повернення частки внесків у разі вибуття учас­ника, списання збитків за рахунок внесків.

Власний капітал засновників (учасників) поділяється на дві частини: 1) реєстрований; 2) нереєстрований. Перший — це статутний, або пайовий, капітал. Другий — додатковий — резервний, страховий, капітал та нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Статутний капітал утворюється за рахунок вкладів (внесків) засновників або учасників. Вкладами можуть бути гроші, будинки, споруди, обладнання, цінні папери, права на користування землею, водою, будинками. Ста­тутний капітал комерційного банку формується за рахунок коштів акціонерів або пайових внесків засновників (учасників) банку.

Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юридич­них осіб, добровільно розміщених у товаристві. Пайовий капітал складається із сум пайових внесків членів споживчого товариства, житлово-будівельних кооперативів, кредитних спілок, а також паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, одержаних внаслідок розподілу на паї колективної власності.

Додатковий капітал складається з емісійного доходу від роз­міщення акцій власної емісії за цінами, що перевищують номіналь­ну вартість, дооцінки активів, безоплатно одержаних необоротних ак­тивів, іншого додаткового капіталу.

Кошти резервного (страхового) капіталу використовуються згідно з установчими документами — у випадку нестачі прибутку покриваються витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації підприємства, виплачуються дивіденди за привілейовани­ми акціями тощо.

Нерозподілені прибутки — це прибутки, одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році, у тому числі нарахування податку на прибуток. Якщо є збитки, то сума збитку зменшує суму власного капіталу.

Неоплачений капітал призначений для обліку розрахунків із засновниками підприємства за вкладами до статутного капіталу підприємства.

Здійснюючи аудит статутного капіталу, виходять із того, що він формується на основі внесків власників підприємства у вигляді гро­шових коштів, майна, нематеріальних активів у розмірах, визначених установчими документами.

Надходження внесків засновників контролюється на підставі да­них первинних документів і записів за кредитом рахунка 67 "Роз­рахунки з учасниками" в кореспонденції з дебетом рахунків основ­них засобів, грошових коштів, нематеріальних активів, виробничих запасів тощо. Так, за даними прибуткових касових ордерів, виписок банку з поточних рахунків у національній та іноземній валюті з доданими до них виправдувальними документами перевіряють по­вноту і своєчасність грошових сум і матеріальних цінностей.

Використовуючи інформацію актів приймання-передання основних засобів, документів, що відображають надходження нематеріальних активів, і дебетові обороти за рахунками 10 "Основні засоби", 12 "Нема­теріальні активи" визначають вартість переданого обладнання, будин­ків, споруд, майнових прав на інтелектуальну власність. На основі даних актів про приймання матеріалів, товарно-транспортних наклад­них, рахунків щодо обліку виробничих запасів (рахунок 20), рахунка 22 "МШП" з'ясовують вартість матеріальних цінностей, що надійшли.

Кожний внесок підтверджується документами, де обов'язково роблять посилання на формування статутного капіталу.

Особливу увагу слід приділяти технічній стороні реєстрації нема­теріальних активів, внесених учасниками (засновниками) у статут­ний капітал. Це майнові права на винаходи, на користування зем­лею, природними ресурсами, ліцензії на визначені види діяльності, плата за користування брокерським місцем, торговими знаками, марками. В обліку нематеріальні активи оцінюються за договірни­ми цінами. При цьому складають акт, що фіксує факт надходження на підприємство нематеріальних активів.

Наступний етап аудиту — перевірка своєчасності внесків у ста­тутний капітал засновниками підприємства.

Моментом фактичного надходження внесків у статутний капітал є:

• для грошей — дата зарахування їх на рахунок у банку чи вне­сення у касу підприємства;

• для основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів — дата складання акта приймання-передання основних засобів, мате­ріальних і нематеріальних активів або інших документів, що підтвер­джують надходження вказаних об'єктів на підприємство.

Повноту внесків засновників у статутний капітал підприємства перевіряють шляхом зіставлення його розміру, що зафіксований в установчих документах і числиться на рахунку 40 "Статутний ка­пітал", із величиною заборгованості за рахунком 67 "Розрахунки з учасниками" і встановленими строками її погашення.

З метою систематизації наслідків перевірки рекомендується скла­дати відомість такої форми (табл. 11.1.).

Таблиця 11.1. Аудит повноти надходження внесків засновників у ста­тутний капітал підприємства (тис. грн)

з/п Дата

Підлягає

внесенню

Фактично

внесено

Відхилення (+;-) Вид внеску Назва первинних документів
1 09.08 240,0 225,0 - 15,0 Гроші

Платіжне доручення

№ 11 від 09.08.2000 р. до виписки банку

2 25.11 95,0 95,0

Основні

засоби

Акт приймання-

передачі основних

засобів № 32 від

25. 11. 2000 р.

Одним із важливих завдань аудиту є перевірка дотримання прин­ципу стабільності величини статутного капіталу, її відповідності розміру, визначеному засновницькими документами.

Керуючись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", аудитор перевіряє правильність розподі­лу прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спря­мування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо. Так, у статтях розділу "Внески учасників" наводяться дані про збіль­шення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської за­боргованості учасників за внесками до статутного капіталу підпри­ємства.

Власний капітал зменшується внаслідок виходу учасника, випуску чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшен­ня номінальної вартості акцій або з інших причин. Тому здійснюючи аудит статутного капіталу, слід перевірити наявність і обґрунтованість змін у статутному капіталі й установчих документах підприємства.

Завершальним етапом аудиту є узагальнення виявлених відхи­лень в обліку статутного капіталу порівняно з чинними норматив­ними положеннями і обґрунтування пропозицій щодо їх усунення.

Відтак аудитор перевіряє забезпечення майбутніх витрат і платежів (рахунок 47) за такими субрахунками:

471 "Забезпечення виплат відпусток"

472 "Додаткове пенсійне забезпечення"

473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань"

474 "Забезпечення інших витрат і платежів".

Аудитору слід врахувати, що за кредитом рахунка 47 "Забезпе­чення майбутніх витрат і платежів" відображається нарахування забезпечень, за дебетом — їх використання.