Здоровий спосіб життя 3 (стр. 2 из 4)

цих можливостей конкретними особистостями, сам факт їх наявності у суспільстві

справляє позитивний вплив на стан індивідуального і громадського здоров`я.

Освіта. Рівень здоров`я, як правило, безпосередньо пов`язаний з рівнем освіти.

Чим вище середній рівень освіти в певному соціальному середовищі, тим кращі

узагальнені показники здоров`я воно демонструє. Природно, що піклування про

власне і громадське здоров`я неможливо без знання того, чому це необхідно і як

це робити. Притому доцільно розуміти поняття освіти в даному контексті не тільки

як освіту суто валеологічну, а значно ширше - як загальну освіту в цілому. Чим

ширше знання основних природничих, наукових, філософських, гуманітарних

положень, тим більше можливостей створювати у суспільстві системне уявлення про

проблему здоров`я взагалі. Крім того, поняття освіти потрібно розуміти

комплексно: і як надання інформації, і як навчання методам, прийомам і навичкам

здорового способу життя, і як виховання в дусі безумовного пріоритету цінностей

індивідуального і громадського здоров`я в усіх його проявах, сферах, рівнях.

Харчування. Це поняття розглядається не тільки утилітарно, як засіб ліквідації

почуття голоду або мінімальної підтримки життєдіяльності організму. Воно включає

забезпечення широким верствам населення доступу до споживання якісної питної

води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів,

вуглеводів, продуктів підвищеної біологічної цінності, фітопродуктів,

спеціальних продуктів і харчових добавок тощо, що поліпшує стан здоров`я і

протидіє природному процесу старіння.

Прибуток. Передбачається наявність фінансових можливостей для забезпечення не

тільки мінімальних потреб існування, а й для створення в суспільстві послуг і

товарів, необхідних для здорового способу життя, забезпечення спроможностей їх

споживання.

Стабільна екосистема. Мається на увазі не тільки стабілізація нормальних

екологічних умов там, де вони ще не зазнали шкоди від попередньої виробничої

діяльності, а й відновлення пошкоджених екологічних утворень з метою запобігання

подальшому порушенню екобалансу планети. Лише активна реституційна діяльність

може забезпечити у майбутньому стабільність планетарної екосистеми з

оптимальними фізико-хімічними параметрами для існування людства.

Сталі ресурси. Поняття містить не лише запобігання вичерпанню енергоресурсів,

корисних копалин, виробничій сировини. Мається на увазі зважене господарювання

щодо фінансових і матеріальних ресурсів країн, громад, окремих людей, незадіяних

ресурсів виробництва, матеріалів та інструментів, інтелектуальних ресурсів,

потенціалу громадських і приватних ініціатив. Вихідна теза така - чим більше

всіляких ресурсів є в активі певного структурного утворення (людини, громади,

організації, регіону), тим більше потенційні можливості спрямування цих ресурсів

на заходи стосовно здоров`я.

1.2. Визначення здорового способу життя та формування здорового способу життя

молоді

У філософському розумінні спосіб життя - це синтетична характеристика сукупності

типових видів життєдіяльності людей (індивідів та соціальних утворень) у

поєднанні з умовами життя суспільства. Спосіб життя охоплює всі сфери

суспільства: працю і побут, суспільне життя і культуру, поведінку (стиль життя)

людей та їх духовні цінності11. Тобто, поведінка, або стиль життя, є одним з

найважливіших елементів способу життя в цілому, який не може не впливати на

здоров‘я окремої особи або на здоров‘я тих чи інших соціальних груп населення.

Поведінка є однією з основних детермінант здоров‘я, ступінь впливу якої значно

перевищує вплив багатьох інших детермінант. За визначенням M.Lalonde12, вона

разом з біологією людини, медичною допомогою та навколишнім середовищем

відноситься до чотирьох основних чинників, що визначають рівень здоров‘я.

Результати спеціальних досліджень, проведених у 70-х роках у США (McKeown and

Lowe, 1974) з метою кількісної оцінки впливу різних чинників на здоров‘я

виявили, що група чинників названих “біхевіоральними” (поведінковими) постійно

випереджувала інші13. Найважчі хвороби у розвинутих країнах у наш час пов‘язані

з індивідуальними звичками, особливо постійними, які у сукупності часто

називають способом життя14.

Звіт ВООЗ про здоров‘я у світі 1995 р.15 підтверджує ці дані і свідчить, що

захворювання та стани, пов`язані із способом життя людини, є причиною 70-80%

смертності у розвинутих країнах і приблизно 40% - в країнах, що розвиваються.

Передбачається, що і в країнах, що розвиваються, ситуація погіршуватиметься.

Кількість захворювань, пов`язаних із способом життя, зростатиме через те, що

мають місце негативні зміни в харчуванні та поведінці середнього класу. Розвиток

цивілізації породжує такі зміни в способі життя, які підвищують ступінь ризику

виникнення так званих “хвороб сучасної цивілізації”, що найбільш розповсюджені в

індустріально розвинутих країнах. Це, зокрема, захворювання серцево-судинної

системи, окремі типи онкологічних захворювань та ожиріння. Багато з них

зумовлені цілою низкою чинників.

Поведінкові чинники можуть бути як сприятливими, так і шкідливими для здоров`я,

що залежить від вибору способу життя конкретною особою. Поведінка людини важлива

для здоров`я, оскільки впливає на нього безпосередньо через спосіб життя або

опосередковано - через економічні чи соціоекономічні умови, які, безперечно, є

основною детермінантою здоров‘я. Щоб вплинути на поведінку людини, необхідні

зусилля з боку самої людини, сім`ї та суспільства16.

Поняття здорового способу життя. З позицій викладеного розуміння феномена

здоров`я людини походить визначення поняття здорового способу життя (ЗСЖ): це

все в людській діяльності, що стосується збереження і зміцнення здоров`я, все,

що сприяє виконанню людиною своїх людських функцій через діяльність з

оздоровлення умов життя - праці, відпочинку, побуту17.

Складові ЗСЖ містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров`я -

фізичної, психічної, соціальної і духовної. Найважливіші з них - харчування (в

тому числи споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів,

мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових

добавок), побут (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку,

рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності), умови праці

(безпека не тільки у фізичному, а й психічному аспекті, наявність стимулів і

умов професійного розвитку), рухова активність (фізична культура і спорт,

використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на

підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення сил після

фізичних і психічних навантажень).

Для усвідомлення ЗСЖ важливі поінформованість і можливість доступу до

спеціальних профілактичних процедур, що мають уповільнювати природний процес

старіння, наявність належних екологічних умов, інших складових ЗСЖ, що

стосуються переважно не тільки фізичного і психічного, а також соціального і

духовного здоров`я.

Проблема формування здорового способу життя досить ретельно висвітлюється в

багатьох соціально-філософських, педагогічних, соціологічних, медичних працях.

Особливої актуалізації ця проблематика набула у другій половині ХХ століття як у

світі в цілому, так й в Україні.

Тенденції розвитку країн колишнього Радянського Союзу протягом 80-90-х років,

змусили суспільство по-новому поставитись до складових здоровўя та формування

здорового способу життя, зокрема молодого покоління. Слід підкреслити, що цим

питанням приділяють увагу різні науки – медицина, гігієна, охорона здоровўя,

екологія, педагогіка, психологія, соціологія, фізична культура і нова наука -

валеологія. Формуванню здорового способу життя в учнівської молоді, формуванню

ціннісних орієнтацій підлітків на здоровий спосіб життя, організації здорового

способу життя школярів, медико-біологічним та психолого-педагогічним основам

здорового способу життя, принципам формування здорового способу життя молоді

присвячені наукові праці та посібники. У деяких школах викладається курс

валеології - наука про здоровий спосіб життя18.

Наш підхід розглядає формування здорового способу життя молоді як важливу

складову молодіжної та соціальної державної політики. Втім передбачає: по-перше

- вивчення уявлень молоді про здоровий спосіб життя та розробку методів оцінки

здоровўя індивіда; по-друге - формування свідомості та культури здорового

способу життя; по-третє - розробку методик навчання молоді здоровому способу

життя; по-четверте - впровадження соціальних програм культивування здорового

способу життя та збереження здоровўя; по-п’яте, - розробку та впровадження

системи скринінгу і моніторингу здорового способу життя молоді.

Ми акцентуємо увагу на формуванні здорового способу життя саме молоді, оскільки

саме у молоді роки відбувається сприйняття певних норм та зразків поведінки,

накопичення відповідних знань та вмінь, усвідомлення потреб та мотивів,

визначення ціннісних орієнтацій, інтересів та уявлень.

1.3. Досвід вивчення здорового способу життя молоді

Викладене трактування ЗСЖ дозволяє більш широко висвітлили досвід соціологічних

досліджень у близьких сферах. Як зазначалось, один з багатьох дослідницьких

підходів розглядає здоров`я і добробут у контексті якості життя. Але й

визначення поняття та складових якості життя є однією з дискусійних тем наукових

досліджень. Одну з концепцій якості життя розроблено в Центрі здоров`я (Centre


ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]
перед публикацией все комментарии рассматриваются модератором сайта - спам опубликован не будет

Ваше имя:

Комментарий

Хотите опубликовать свою статью или создать цикл из статей и лекций?
Это очень просто – нужна только регистрация на сайте.

Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.