Предмет методи завдання загальної і медичної психології

Тема: Предмет, методи, завдання загАльної і медичної псИхології.

План

1. Поняття загальної психології, її предмет та структура. Основні історичні аспекти розвитку психології.

2. Предмет і основні завдання медичної психології.

3. Методи психологічного дослідження.

1. Психологія (від грец. „психі” – душа, „логос” – вчення – наука про душу).

Психологія – наука про факти, закономірності та механізми функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності.

Предметом психології є „душа” або психіка.

Психологія – древня наука. Виникала в VІ-V ст. до н.е. в стародавньому світі (Індія, Китай, Єгипет, древня Греція, Рим, Вавілон). Початкові відомості про психічне життя базувалося на здогадках, інтуїції, власному життєвому досвіді шляхом міркувань та узагальнень.

В період Античності (ІV ст. до н.е.) Аристотель написав трактат „Про душу” – вважається першим науково-психологічним твором, де Аристотель розробив систему психологічних понять. Саме тому Аристотель офіційно вважається засновником психології .

Термін „психологія” був введений вченими Гокленіусом і Кассманом у 1590 році.

Як самостійна галузь науки психологія виникла в 1879 році – рік заснування в Лейпцигу (Німеччина) Вільгельмом Вундтом .

На сучасному етапі:

Душа – термін, яким позначають сукупність психічних явищ; це психічні прояви людини (мислення, пам'ять, увага і т.д.).

Тобто, коли сучасний вчений говорить про душу, то розуміє під цим терміном психіку.

Сучасна психологія – це розгалужена система наукових галузей, пов’язаних різними сферами практичної діяльності людини.

На сьогодні налічується біля 50 психологічних дисциплін (прикладних галузей психології ):

- психологія праці

- психологія спорту

- медична психологія

- юридична психологія

- військова психологія

- соціальна психологія і інші.

За своєю суттю це є самостійні науки, але всі вони ґрунтуються на загальній психології , яка є фундаментальною галуззю і вивчає загальні закономірності функціонування і розвитку психіки людини.

Отже, загальна психологія є теоретичною базовою наукою, результати дослідження якої використовуються прикладними дисциплінами, а останні в свою чергу збагачують її.

Серед завдань загальної психології центральне місце посідає розробка методологічних основ, теорії і методик вивчення психологічних явищ.

Структура загальної психології

(Нємов)

1. Психологія пізнавальних процесів:

- відчуття

- сприймання

- увага

- пам'ять

- уява

- мислення

- мова

ІІ. Психологія особистості:

- емоції

- здібності

- темперамент

- характер

- воля

- мотивація

З допомогою пізнавальних процесів людина отримує і переробляє інформацію про світ; вони беруть участь в формуванні і переробці знань.

Особистісні властивості визначають справи і вчинки людини.

2. Медична психологія – прикладна галузь психології, що вивчає закономірності функціонування психіки в умовах виникнення і перебігу хвороб людей, а також відновлення їхнього здоров'я.

Засновником медичної психології вважається Р.Г. Лотце (німецький психолог і філософ ХІХ ст.).

Медична психологія є досить широка галузь психологічного знання, до її складу входять:

- клінічна психологія

- клінічна нейропсихологія

- психофармакологія

- патопсихологія і інші.

У центрі уваги медичної психології є взаємовідношення хворого із середовищем лікувального закладу (відношення між: лікарем і хворим; медичною сестрою і хворим; лікарем, медичною сестрою і хворим).

Предметом вивчення медичної психології є:

- особистість хворої людини

- особистість медичного працівника (в тому числі і майбутнього)

- взаємовідносини між хворим і медичним працівником в різних умовах (при відвідуванні вдома, в амбулаторії, в клініці)

- психологія взаємовідносин медичних працівників в процесі професійної діяльності і в побуті тощо.

Завдання медичної психології:

1) вивчення особливостей змін психіки при соматичних і психічних захворюваннях;

2) дослідження хвороботворних для психіки умов життя і діяльності людини;

3) вивчення особистісних с особливостей, які запобігають захворюванню або сприяють йому.

Найважливішими питаннями медичної психології є: психотерапія, психогігієна і психопрофілактика.

Медичну психологія поділяють на:

1. – Загальну медичну психологію , яка займається вивченням особистості хворого, лікаря, середнього і молодшого медичних працівників і їх взаємовідносин.

ІІ. – Спеціальну медичну психологія , яка вивчає ті ж питання стосовно кожної конкретної медичної дисципліни:

- хірургії

- терапії

- педіатрії

- психіатрії

- невропатології і інші.

3. Методи психологічного дослідження поділяють на дві групи:

І. Основні

ІІ. Допоміжні

І. Серед основних методів психологічного дослідження найважливішими є:

1 – спостереження

2 – експеримент.

1. Спостереження – метод, який полягає в цілеспрямованому, обумовленому завданням умисному сприйнятті психічних явищ та з’ясуванні їх смислу.

Це один з найстаріших методів психологічного дослідження і зазвичай супроводжує всі інші методи дослідження. Спостереження дозволяє побачити поведінку хворого в різних ситуаціях і отримати повну уяву про хворого. Мають велике значення у випадках симуляції, особливо коли хворий не підозрює, що за ним спостерігають.

2. Експеримент – це організована дослідником взаємодія між піддослідним (чи групою піддослідних) і експериментальною ситуацією з метою встановлення закономірностей цієї взаємодії.

Види експерименту:

1) природний – здійснюється в звичних умовах діяльності людини і побудований так, що піддослідний не підозрює про те, що його досліджують;

2) лабораторний – здійснюється в штучних умовах, в лабораторіях.

ІІ. Допоміжні методи – методи, які доповнюють основні методи.

Найважливішим серед них є:

1 – метод клінічної бесіди

2 – тестовий метод

3 – метод вивчення продуктів психічної діяльності хворих.

1. Метод клінічної бесіди – заключається в аналізі факторів психічної діяльності людини, зібраних в процесі безпосереднього контакту лікаря з хворим.

Вимоги до клінічної бесіди:

1) слід попередньо намітити ціль і основні питання бесіди;

2) формуліровка питань повинна бути зрозуміла хворому;

3) повинна бути невимушена обстановка, яка буде сприяти щирим відповідям хворого.

В процесі бесіди з хворим лікар збирає анамнестичні відомості і скарги хворого.

Анамнез (з грец. – спомин, нагадування) – це сукупність відомостей про попередній стан хворого, які збирають для встановлення діагнозу.

Головне завдання психологічного анамнезу – отримання відомостей про індивідуально-психологічні властивості особистості хворого, ставлення до хвороби, психологію хворого, наявність психологічних розладів.

Анамнез поділяється на:

1) Анамнез хвороби :

- коли захворіла людина;

- коли і чому вернулась за медичною допомогою;

- як вплинула хвороба на трудові стосунки, на працездатність, на стосунки в сім'ї, на стосунки з друзями;

- як вплине хвороба на подання життя і т.п.

2) Анамнез життя :

- розпитування про батьків і родичів, їхні хвороби;

- перенесені в минулому хвороби

- як переносились госпіталізації

- професійний шлях і діяльність, задоволення ними

- розвиток і стан сімейних і інтимних стосунків і т.п.

Крім того, анамнез поділяється ще на:

1 – суб’єктивний анамнез : факти, які інформує про себе сам хворий;

2 – об’єктивний анамнез : факти, які сповіщаються родичами, друзями, співпрацівниками хворого.

Ці відомості доповнюють один одного і дають можливість зібрати найповніший матеріал про психічні особливості хворого.

2. Тестовий метод (тест) – це спеціальне завдання або набір завдань, які дають можливість швидко оцінити психічне явище або рівень його розвитку і піддослідного.

Термін „тест” ввів у лексикон вчений Д. Кеттел у 1890 році.

3. Метод вивчення продуктів психічної діяльності хворих – це метод психологічного дослідження, який спрямований на збір, систематизацію, аналіз та тлумачення продуктів діяльності хворої людини.

На основі даного методу про психічне життя по таким матеріалам, як малюнки, технічні винаходи, втори і т.д.

Ці всі методи суттєво допомагають в діагностуванні специфіки захворювання хворої людини тощо.


Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.