Реферат на тему:
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ
ДОГЛЯДУ
ЗА ХВОРИМИ ДІТЬМИ
ДОГЛЯД ЗА ШКІРОЮ
Гігієнічні ванни чи душ проводять дітям старшого віку щоденно, дітям від 3 до 7 р. – 2-3 р. в тиждень і дітям до 3 р. щоденно (t води – 35-37оС). Для миття використовується дитяче мило. Не можна використовувати шампуні (може бути алергія. Миття проводять з допомогою індивідуальної мочалки чи фланелевої рукавички. Для догляду за шкірою важкохворих користуються обтиранням спиртом, тройним одеколоном.
Дитину перших років життя щоденно вмивають, а діти старшого віку вмиваються самостійно. Один раз в тиждень миють голову з милом. Після миття голови волосся просушують полотенцем.
Вуха протирають вологим рушничком. Не можна чистити вуха з допомогою твердих предметів (шпильок). Туалет зовнішнього слухового проходу здійснюється з допомогою марлевих чи ватних тампонів, а при утворенні в ньому сірчаних пробок викликають лікаря – отоларинголога.
Під час вмивання старанно промиваються водою очі. При попаданні в них пилвих частинок видалення їх проводиться рухами від зовнішнього кута ока до внутрішнього.
Перед їдою хворі діти миють руки з милом. Два рази в тиждень м/с провіряє стан нігтів. Довгі обов’язкового підстригти.
Дівчаткам щоденно ранком і вечором проводять підмивання зовнішніх статевих органів і промежини теплою кип’яченою водою.
Догляд за порожниною рота передбачає полоскання рота після кожного прийому їжі і миття зубів два рази в день (ранком і перед сном). Полоскання краще проводити кип’яченою водою з декількома краплями зубного еліксиру.
Для миття зубів використовують зубні щітки, виготовлені із щетини, а не з синтетичного матеріалу. Зуби чистять не тільки в поперечному, а й поздовжньому (вздовж зубів) напрямі.
При такому способі чистки одночасно проводиться і масаж ясен.
Важкохворим дітям всі гігієнічні міроприємства проводяться в ліжку, максимально обережно.
Пульс ритмічне хвилеподібне поливання стінок артерій після кожного скорочення серця.
Місце прощупування – променева артерія трохи вище променево-зап’ясного суглоба.
Частоту і характер пульсу визначають на двох руках і обов’язково в стані спокою, коли на хворого не діють ніякі зовнішні подразники. Краще це робити під час сну. У дітей перших місяців життя пульс можна визначити на скроневій артерії; підраховуючи число пульсових хвиль на протязі 30 с і множити його на 2.
Підрахунок проводиться по кількості коливань грудної клітки чи передньої стінки живота дитини в період повного спокою її на протязі 1 хв. Підрахунок проводиться шляхом прикладання долоні до передньої стінки.
Термометрія проводиться з допомогою мед термометра, шкала якого градуйована від 34о до 41оС. Вимірювання температури проводиться в підм’язових впадинах, поперечно насухо витертих. Перед вимірюванням температури термометр дезінфікують спиртом і насухо витирають.
Термометр в підм’язевій впадині розміщують так, щоб резервуар із ртуттю доторкався до шкіри з усіх сторін.
Вимірюється температура у положенні хворого сидячи чи лежачи на протязі 8-10 хв. Результати температури записуються в температурний лист.
Не дозволяється вимірювання температуру у сплячих хворих із-за можливості, вискользнення термометра і його роздавлення.
При вимірюванні температури у прямій кишці хв. укладають на бік, а термометр, ртутний резервуар, якого змазують вазеліном вводять в анальний отвір на 2-3 см. Ягодиці притримують в зімкнутому положенні. Час вимірювання температури – 5 хв. По закінченні процедури термоментр старанно витирають і дезінфікують.
Дитині фіксують руки, частіше всього загортаючи її в пеленку, одіяло. Після цього одна людина бере дитину на руки чи кладе її на бік на стіл, а інша шпателем, вводячи його до кореня язика, викликає кашель. Виділену при кашелі мокроту збирають на стерильний тампон, який поміщають в стер. пробірку чи банку. Можна зразу після цього зробити мазок на склі. Взяту мокроту відправляють в лабораторію.
Лабораторне дослідження блювотних мас проводять зразу після їх збирання. Так як швидко змінюється їх склад при зберіганні. Матеріал збирають в банку з широким горлом ємністю не менше 1 л. Перед тим, як відправити блювотні маси в лабораторію, медсестра глядач їх оглядаючи звертаючи увагу на наявність крові.
Перед збиранням сечі дітей підмивають. У хлопчиків грудного віку сечу збирають з допомогою добре вимитої і висушеної товстостінної пробірки, прикріпленої до тіла полосками мірного пластиру, а у дівчат – з допомогою широкогорлої колби. У дітей старшого віку – в нічні горшки. М/с спостерігає за кількістю сечовипусканні на добу, в нічний час і в день, а по призначенню лікаря враховує об’єм сечі, виділеної вдень, вночі і на протязі доби.
В лабораторію відправляють свіжу сечу.
Довгий об’єм виділеної сечі проводиться з допомогою градуйованої чашки чи мензурки.
Збирання калу здійснюється у дітей з метою виявлення яєць глистів, визначення степені перетравлення і засвоєння їжі, наявність патологічних ознак.
У дітей грудного віку кусочки калу беруть з пеленки, а більш старших кал збирають в нічні горшки чи спеціальну посудину. Для лабораторного дослідження кал необхідно брати із різних місць фекальних мас. Зібраний матеріал посилають в лабораторію обов’язково в добре вимитій і просушеній скляній посудині.
Для бактеріологічних досліджень використовують стерильну посудину.
Направлення:
Мазок із зіва на ВZ
Прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, адрес, колект.
Діагноз (фолікул, лакун, ангіна)
Дата.
Підпис.
Промивання шлунка у дітей старшого віку проводиться через шлунковий зонд, а у дітей молодшого віку – через катетер, які проводять по задній стінці глотки. Дітям грудного віку катетер вводять через ніс. При просування зонда чи катетера не допускається ніяких зусиль. У вільний кінець зонда чи катетера встановляють скляну воронку. Рідину для промивання (0,9% NaCl, р-н Зінгера, кип’ячена вода, 0,5-1% р-н гідрокарбонату натрію і ін. в кількості 0,5-1 л наливають у воронку із ковшину. Воронку поступово піднімають приблизно на 25 см вище рота хворого. При цьому рідина поступає в шлунок. Коли рідина із воронки опуститься до рівня зонда чи катетера, воронку плавно опускають вниз, тримаючи її широкою стороною доверху. Так повторюють декілька раз.
Рідина то поступає в шлунок, то виходить з нього, здійснюючи ефект промивання. В кінці промивання в шлунку залишають до 100 мл рідини.
Взяття зіскрібу із складок шкіри навколо заднього проходу (для виявлення яєць гостриків)
Дитину укладають на бік. Верхню ногу, зігнуту в колінному суглобі, відводять вперед. Невеликого розміру деревяна палочка відточується у вигляді лопатки. Цим кінцем попередньо змоченим в 50% р-ну гліцерину, обережно лоскочучи в глибині шкурних складок. Зіскоб занурюють в каплю 50% р-ну гліцерину, яка знаходиться на предметному склі. Каплю накривають другим предметним склом. Даний препарат відправляють в лабораторію.
Для перших років життя клізми робляться з допомогою резинового балончика з м’яким наконечником, дітям старшого вік – з допомогою кружки Есмарха чи груш з твердим наконечником. Рідина повинна бути підігріта до 30оС (крім жаропониж. Холодні клізми).
Види: 1. очисні (при запорах)
2. послаблюючі (регуляції перестальт.)
3. промивні (видалення токсичного гною..)
4. лікувальні (зменшення запальних процесів).
5. поживні (клізми для всмоктування).
Для очисних клізм використовують питтєву воду, мильну воду (1 ст. л мила на й л Н2О, воду з гліцерином (2 ст л.). туалетні мила не використовують.
Балон з допомогою якого роблять клізму попередньо стерилізують,, а наконечник змазують вазеліном. Рідину набирають в балон після повного витіснення із нього повітря шляхом здавлювання.
Дитину укладають на лівий бік на клейонку чи пеленку. Ноги її підтягують до живота. Правою рукою вводять наконечник балону в пряму кишку на 4-5 см. Повільно зжимають балон вводять рідину. Після введення не розжимаючи балона, виймають його із прямої кишки. Для туримання рідини в кишечнику декілька хвилин ягодиці тримають зімкнутими. Дітям грудного віку клізми роблять на спині з припіднятими вверх ногами.
Якщо клізма робиться з допомогою кружки Есмарха, то в кружку наливають рідину, потім, відкривши кран витісняють повітря із трубок. Заповнивши таким чином трубку рідиною, кружку підвищують на штативі. Наконечник змазують вазеліном і вводять у пряму кишку на 4-5 см. Після введення наконечника кружку піднімають на 40-50 см і відкривають кран. Поступово віднімаючи кружку, добиваються введення потрібної кількості рідини.
Для розслаблюючих клізм використовують масляні і гіпертонічні.
При масляних вводять рослинні масла чи вазелінове масло в кількості 30-50 мл з допомогою груші. Масло вводять швидко. Звільнення кишечника через 10-11 год. Грушу після використання промивають гарячою водою з содою і кип’ятять.
Гіпертонічну клізму роблять при запорі атонічного походження.
Використовують 10% р-н хлориду натрію. Перед введенням розчин підігрівають і вводять 25-50 мм з допомогою грушевидного балона.
Лікувальні клізми для місцевої дії використовують для зменшення подразнення, запалення за живлення ерозій, знищення чи виведення паразитів.
З допомогою таких клізм вводять лужно-масляні розчини, буру, різні, медик.дезинфікуючі і в’яжучі речовини.
Ці клізми роблять через 20-30 хв. після дії очисної клізми. Об’єм лікарських речовин для місцевої дії – 50-100 мл. Проводяться вони з допомогою груші і великого шприца з резиновим наконечником. Лікарські р-ни вводять теплими. Після введення ягодиці тримають зімкнутими на протязі 10-15 хв.