КУРСОВА РОБОТА
ОРГАНИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ.
ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ТА КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ
ЗМІСТ
ВСТУП
I. ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ с.3
ІІ. МІЛІЦІЯ, ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА СИСТЕМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ_______________________________________________________ с.6
III. СПЕЦІАЛЬНІ ПІДРОЗДІЛИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ - ОСНОВА ДЕРЖАВНОЇ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ____________________________ с.9
IY. ОРГАНИ ПОПЕРЕДНЬОГО СЛІДСТВА В СИСТЕМІ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ _______________________________ с.13
Y. ВНУТРІШНІ ВІЙСЬКА МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ
УКРАЇНИ ____________________________________________________ с.15
ЗАКЛЮЧЕННЯ. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ________________________________ с.17
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ________________________________________ с.20
В С Т У П
Права людини унікальні за характером, важливістю та обсягом соціально-гуманітарних проблем. Вони визначають статус людини у будь-якому суспільстві і є конструктивним засобом здіснення цивілізованої діяльності людей, задоволення їх інтересів та потреб.
Свідоцтвом прагнення до формування правової держави, утвердження демократичних принципів в житті суспільства є проголошення Конституцією України (ст.3) відповідно до Декларації прав і свобод людини, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Фактично всі внутрішні та зовнішні функції держави безпосередньо або опосередковано спрямовані на зміцнення і вдосконалення загальносоціальних гарантій прав людини та громадянина. Згідно з цим певні державні органи й інші владні суб’єкти на виконання норм Конституції більш конкретно і предметно в своїй діяльності мають реалізовувати дані положення Основного Закону. Це передусім стосується органів влади та управління різних ступенів, а також посадових осіб, починаючи з Президента України як глави держави. Забезпечення реалізації та охорони прав і свобод особи здійснюється через більшість їх різноманітних функцій, включаючи правоохоронну.
Особливе місце в цій системі займають суд, прокуратура та інші правоохоронні органи, до яких належать і органи внутрішніх справ.
Сфера діяльності органів внутрішніх справ має складну систему. Вона включає в себе певні групи суспільних відносин, що пов’язані з захистом особи та держави від злочинів й інших посягань, і містить забезпечення громадського порядку та громадської безпеки, захист об’єктів незалежно від форм власності; розкриття і розслідування злочинів; забезпечення дотримання правил перебування в Україні іноземців і осіб без громадянства; виправлення і перевиховання засуджених та ін. Хоча ці види суспільних відносин взаємопов’язані, вони не є ідентичними та характеризуються специфічними рисами та ознаками. Це в свою чергу визначає відмінність в основних видах діяльності органів внутрішніх справ (адміністративна, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, виконання покарання); різновиди складових систем органів внутрішніх справ (міліція, органи попереднього слідства, державна протипожежна служба та ін.); розподіл компетенції між міліцейськими структурами (підрозділи охорони громадського порядку, по боротьбі з економічними злочинами, кримінального пошуку, державної автомобільної інспекції та інші); різноманітність форм, методів їх роботи, заходів, що вживаються.
Існуючі відмінності не впливають на загальну оцінку діяльності органів внутрішніх справ як правоохоронної. Правозахисна орієнтація більшості їх функцій закономірна й обумовлена вирішенням переважно охоронних завдань, а також стосовно прав та свобод людини і громадянина окремо. Це невипадково, оскільки основу прав та свобод становлять важливі для особи блага у економічному, політичному, духовному та особистому житті, а більшість злочинів і адміністративних порушень, з якими ведуть боротьбу органи внутрішніх справ, безпосередньо чи опосередковано зазіхають на ці блага. Від ефективної боротьби залежить можливість користування ними особою, реальність і міцність їх прав та свобод, тобто те, що впливає на рівень демократизму, благополуччя та стабільності суспільства, на законність і правопорядок.
Рівень розвитку свободи та демократії у суспільстві визначається не тільки формальним визнанням влади прав та свобод людини, включаючи офіційне приєднання до міжнародно-правових документів, що їх регламентують, але й багатьма іншими факторами. Одним з найважливішим серед них є наявність діючого, ефективного соціально-юридичного механізму реалізації прав та свобод, що містить гарантії їх забезпечення і захисту. У цьому механізмі вагоме місце, згідно з специфікою діяльності, займають правоохоронні органи, зокрема органи внутрішніх справ.
I. ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від противоправних посягань є Міністерство внутрішніх справ України, яке діє у відповідності до Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших нормативних актів, а також "Положення про Міністерство внутрішніх справ України", затвердженого розпорядженням Президента України від 07.10.92 р. № 157/92-рп.
Головною метою МВС України є координація органів внутрішніх справ по боротьбі із злочинністю, охороні громадського порядку і забезпечення громадської безпеки.
У зв'язку з цим перед МВС України поставлені слідуючи завдання:
· організація і координація діяльності органів внутрішніх справ по захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охороні громадського порядку і забезпеченню громадської безпеки;
· забезпечення запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, розшуку осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;
· організація роботи, пов'язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху та пожежної безпеки;
Ці завдання виконуються Міністерством через керовані ним органи на місцях (органи внутрішніх справ) шляхом реалізації наступних основних функцій:
1) організація роботи по охороні громадського порядку на вулицях, майданах, у парках, скверах та інших громадських місцях, запобіганню та припиненню адміністративних правопорушень і забезпеченню провадження у справах про них, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ;
2) організація профілактичних і оперативно-розшукових заходів щодо запобігання, виявлення, припинення і розкриття злочинів, провадження дізнання і попереднього слідства у справах про злочини, розслідування яких законом покладено на органи внутрішніх справ;
3) здійснення спеціальних заходів забезпечення безпеки працівників суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, митних органів, органів державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, Антимонопольного комітету України, їх близьких родичів, а також заходи безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві;
4) проведення роботи по виявленню, розкриттю і розслідуванню злочинів, що мають міжрегіональний і міжнародний характер, боротьба з організованою злочинністю та наркобізнесом і злочинами в сфері економіки;
5) забезпечення профілактики правопорушень;
6) запобігання дитячої безпритульності та правопорушенням серед неповнолітніх;
7) розшук громадян у випадках, передбачених законодавством та міжнародними угодами;
8) ведення оперативно-пошукового та криміналістичного обліку;
9) проведення експертиз у кримінальних справах і криміналістичні дослідження за матеріалами оперативно-розшукової діяльності;
10) організація додержання законодавства про паспорти, в'їзд в Україну і виїзд з України громадян, перебування на її території іноземних громадян і осіб без громадянства;
11) забезпечення функціонування дозвільної системи здійснення контролю за придбанням, зберіганням, носінням і перевезенням зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, та за відкриттям і функціонуванням об'єктів, де вони використовуються;
12) забезпечення реєстрації й обліку автомототранспортних засобів, та безпеки дорожнього руху;
13) здійснення державного пожежного нагляду, пожежну охорону населених пунктів і об'єктів;
14) організація на договірних засадах охорони майна всіх видів власності;
15) здійснення заходів щодо врятування людей, охорони їхньої безпеки, забезпечення громадського порядку, збереження майна у разі стихійного лиха, аварій, пожеж, катастроф та щодо ліквідації їх наслідків;
16) здійсненні заходів по охороні навколишнього природного середовища;
17) забезпечення режиму воєнного або надзвичайного стану в разі його оголошення на території України або в окремих місцевостях;
Слід зазначити, що до недавнього часу однією з важливішою функцією органів внутрішніх справ була функція забезпечення виконання кримінально-виконавчого законодавства, та організація роботи установ по виконанню покарань. Але з набуттям чинності Указу Президента України "Про утворення Державного департаменту України з питань виконання покарань" від 22.04.98 р. № 344/98 та Указу Президента України від 12.03.99 р. № 248/99, на базі Головного управління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України, що ліквідовано, утворено Державний департамент України з питань виконання покарань як центральний орган виконавчої влади. Це був один із кроків, що направлений на реалізацію Концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ, затвердженої Постановою КМ України від 24.04.96 р. № 456.