Агрохімічна оцінка нового виду добрива (стр. 2 из 6)

Внесення добрив оптимізували, також, і показники фосфорного та калійного режимів ґрунту. Так, в фазу кущіння при внесенні ОМД рухомих сполук фосфору в ґрунті містилося 77,8 – 110 мг/кг ґрунту, тоді як на контролі – 37,5 мг/кг. У варіанті, де вивчали вплив еквівалентної кількості мінеральних добрив, цей показник знизився порівно з варіантом де вносили ОМД, на 1,6 – 5,0 мг/кг ґрунту.

На контролі вміст обмінного калію в фазу кущіння становив 83,4 мг/кг ґрунту. При внесенні ОМД цей показник на 16,6 – 46,6 мг/кг перевищував показники контрольного варіанта, а при використанні еквівалентної кількості мінеральних добрив на 14,8 – 41,6 мг/кг ґрунту.

ВПЛИВ ДОБРИВ НА МІКРОБНІ УГРУПОВАННЯ ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОГО КАРБОНАТНОГО ГРУБОПИЛУВАТО-ЛЕГКОСУГЛИНКОВОГО ҐРУНТУ

У формуванні родючості ґрунту велике значення мають мікроорганізми. Вони є давніми ґрунтоутворювачами, які почали діяти задовго до появи вищих рослин і тварин. Раціональне використання мікробіологічних факторів у землеробстві дає можливість значно підвищити потенційну та ефективну родючість ґрунтів. Для наукового обґрунтування екологічно збалансованих систем землеробства виникає потреба у вивченні закономірностей функціонування мікробіоценозу ґрунту. Важлива роль ґрунтових мікроорганізмів зумовлена їхньою участю у трансформації основних біогенних елементів – азоту і вуглецю. Нашими дослідженнями встановлено, що однією із найбільших груп мікробного ценозу лучно-чорноземного карбонатного грубопилувато-легкосуглинкового ґрунту дослідної ділянки при вирощуванні ярої пшениці були мікроорганізми азотного циклу (табл. 1).

Таблиця 1 - Вплив добрив на чисельність мікроорганізмів у лучно-чорноземному карбонатному грубопилувато-легкосуглинковому ґрунті в фазу виходу в трубку ярої пшениці (середнє за 2000-2002рр.)

Варіант досліду	Чисельність мікроорганізмів, млн. шт. в 1г ґрунту
Варіант досліду	органотрофні	амілолітичні	гуматрозклада-ючі
Без добрив (контроль)	9,80	13,9	9,10
Буре вугілля (1,5 т/га)	9,40	6,70	9,30
Органо-мінеральне добриво (1,5 т/га)	17,6	15,1	17,8
N₃₀P₄₀K₁₅- еквівалентна кількість мінеральних добрив до 1,5 т/га ОМД	5,80	7,00	8,90
Органо-мінеральне добриво (3,0 т/га)	15,3	7,20	13,9
N₆₀P₈₀K₃₀ - еквівалентна кількість мінеральних добрив до 3,0 т/га ОМД	9,60	8,71	9,30
Органо-мінеральне добриво (4,5 т/га)	13,8	7,93	12,4
N₉₀P₁₂₀K₄₅– еквівалентна кількість мінеральних добрив до 4,5 т/га ОМД	6,30	8,12	11,9

Нами встановлено, що при внесенні ОМД “ТЕКОС-2” рівень органотрофних мікроорганізмів в ґрунті в 1,6-3,0 рази був вищим в порівнянні з внесенням еквівалентної кількості мінеральних добрив. Кількість амілолітичних мікроорганізмів була самою високою при внесенні 1,5 т/га ОМД і становила 15,1 при вмісті на контролі 13,9 млн. шт. в 1 г ґрунту. При внесенні 3,0 і 4,5 т/га ОМД кількість мікроорганізмів цієї групи зменшилася в 1,9 і 2,0 раза в порівнянні з контролем. Вміст гуматрозкладаючих мікроорганізмів при застосуванні ОМД на 0,5–8,9 млн. шт. в 1г ґрунту переважав варіанти із внесенням еквівалентної кількості мінеральних добрив. Така велика чисельність гуматрозкладаючих мікроорганізмів дозволяє припустити, що гумусові сполуки бурого вугілля в ґрунті підлягатимуть подальшій активній мікробній трансформації.

Отже, використання ОМД “ТЕКОС-2” сприяє зростанню відносної стійкості мікробного ценозу ґрунту порівняно з мінеральними добривами. Це проявляється в тому, що у варіантах, де застосовували зазначене добриво, створюються умови для оптимального співвідношення мікроорганізмів, які утилізують органічний і мінеральний азот, що блокує деструкційний метаболізм ґрунтової мікрофлори й послаблює напругу мінералізаційних процесів, а отже, активізує трансформацію органічної речовини ґрунту.

ВПЛИВ ДОБРИВ НА ДЕЯКІ ФІЗІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ В РОСЛИНАХ

ЯРОЇ ПШЕНИЦІ

Фотосинтетична активність посівів ярої пшениці значною мірою залежить від рівня мінерального живлення. Основними показниками, які визначають фотосинтетичну активність посівів, є вміст сухої речовини у рослинах, розміри асимілятивного апарату, чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ). В процесі росту і розвитку рослин пшениці суха речовина у них нарощується не рівномірно, що пов’язано з рівнем мінерального живлення (табл. 2).

Так, на контролі вміст сухої речовини через 25 днів після сівби ярої пшениці становив 0,16 ц/га. При внесенні 4,5 т/га ОМД “ТЕКОС-2” цей показник зріс на 0,27 ц/га, а еквівалентної кількості мінеральних добрив – на 0,21 ц/га. Найінтенсивніше нарощування сухої речовини спостерігалося в період трубкування-колосіння ярої пшениці. У цей період на контролі вміст сухої речовини становив 35,4 ц/га і зріс на 15,8–47 ц/га при внесенні ОМД та на 11,7–38,6 ц/га при внесенні еквівалентної кількості мінеральних добрив.

На початку вегетації пшениці площа листової поверхні збільшується дуже повільно. Так, на контролі листова поверхня була 13,6 тис. м²/га. При внесенні ОМД вона зросла порівняно з контролем на 2,2–6 тис. м²/га, а еквівалентної кількості мінеральних – на 1,8–5,3 тис. м²/га. Максимальні значення площі листків, відмічалися в період трубкування-колосіння ярої пшениці (через 55-65 днів після сівби). У варіанті, де вивчали вплив 4,5 т/га ОМД, в середньому за три роки досліджень, площа листків становила 42,2 тис. м²/га, тоді як при внесенні еквівалентної кількості мінеральних добрив – 39,6 тис. м²/га. На контролі цей показник був 32,1 тис. м ²/га. У подальшому площа листкової поверхні зменшувалася в наслідок відмирання листків.

Відомо, що із збільшенням площі листків зростає фотосинтетичний потенціал (ФП). В наших дослідженнях найінтенсивніше підвищення фотосинтетичного потенціалу спостерігалося в фазу колосіння ярої пшениці. Так, при внесенні 4,5 т/га ОМД фотосинтетичний потенціал становив 2743 тис. м² за добу, а еквівалентної кількості мінеральних добрив - 2574 тис. м² за добу. На контролі цей показник був 2087 тис. м² за добу.

Установлено, що із зростанням фотосинтетичного потенціалу підвищується врожайність сільськогосподарських культур. Наші дослідження підтвердили це припущення і довели високу кореляційну залежність між фотосинтетичним потенціалом і врожайністю зерна ярої пшениці – коефіцієнт кореляції в середньому за три роки досліджень становив 0,946.

Важливим завданням є не тільки збільшення асиміляційної поверхні, але й підвищення інтенсифікації фотосинтезуючого апарату. Один із показників, який характеризує інтенсивність його роботи – чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ). Так, ЧПФ на контролі в фазу кущіння становила 1,98 г/м² за добу. При внесенні ОМД цей показник зріс на 0,55-1,94, а еквівалентної кількості мінеральних добрив – на 0,53-1,71 г/м² за добу.

Аналіз подекадної динаміки ЧПФ показав, що вона коливається впродовж вегетації набуваючи максимального значення в період трубкування-колосіння ярої пшениці. Це можна пояснити інтенсивнішою асиміляцією у молодих листків і більшою її тривалістю роботи на протязі доби. Площа листків у цей час близька до оптимальної, що поліпшує умови освітлення й не викликає затінення рослин. Так, у зазначений період найвища продуктивність фотосинтезу спостерігалася при

Таблиця 2 - Фотосинтетична активність посівів ярої пшениці при застосуванні добрив (середнє за 2000-2002рр.)

Варіант досліду			Вміст сухої речовина, ц/га								Площа листків, тис. м²/га									Чиста продуктивність фотосинтезу, г/м²за добу
Варіант досліду			1	2	3	4		5	6	7*	1		2	3	4	5		6	7*	1	2		3	4	5	6*
Без добрив (контроль)			0,16	3,23	7,66	13,2		35,4	34,6	33,3	13,6		17,3	20,0	23,4	32,1		26,7	23,9	1,98	2,38		2,54	8,02	-0,27	-0,64
Буре вугілля (1,5 т/га)			0,17	3,60	8,42	14,8		37,7	36,5	34,9	13,7		17,4	20,1	23,5	33,0		26,9	24,1	2,29	2,57		2,92	8,09	-0,41	-0,61
Органо-мінеральне добриво (1,5 т/га)			0,30	5,07	11,5	21,5		51,2	53,4	52,9	15,8		21,5	24,3	27,4	35,0		30,5	27,6	2,53	2,77		3,85	9,55	0,65	-0,15
N₃₀P₄₀K₁₅- еквівалентна кількість мінеральних добрив до 1,5 т/га ОМД			0,25	4,88	10,6	20,0		47,1	48,8	48,4	15,4		21,1	23,2	26,6	33,3		30,0	26,4	2,51	2,57		3,64	9,05	0,56	-0,15
Органо-мінеральне добриво (3,0 т/га)			0,35	5,91	15,9	27,9		62,4	69,5	71,4	17,6		22,7	25,1	28,7	36,9		32,3	29,9	2,73	4,13		4,38	10,5	2,06	0,59
N₆₀P₈₀K₃₀- еквівалентна кількість мінеральних добрив до 3,0 т/га ОМД			0,31	5,63	13,8	25,2		57,9	64,1	65,1	17,1		22,1	24,4	28,1	35,9		31,7	28,7	2,69	3,40		4,24	10,3	1,81	0,37
Органо-мінеральне добриво (4,5 т/га)			0,43	9,26	21,7	37,1		82,4	100	105	19,6		25,2	27,8	31,5	42,2		35,6	32,4	3,92	4,64		5,17	12,3	4,61	1,30
N₉₀P₁₂₀K₄₅- еквівалентна кількість мінеральних добрив до 4,5 т/га ОМД			0,37	8,47	19,3	33,5		74,0	89,4	93,2	18,8		24,7	26,4	30,2	39,6		34,7	31,0	3,69	4,15		4,98	11,6	4,16	1,17
____________ *	1 – 25 днів після сівби; 7 – 85 днів після сівби;	2 – 35 днів після сівби;					3 – 45 днів після сівби;					4 – 55 днів після сівби;					5 – 65 днів після сівби;					6 – 75 днів після сівби;

Отже створення оптимальних умов живлення є важливим фактором, який впливає на нарощування асимілюючої поверхні рослин пшениці та їхню продуктивність. За сприятливих погодних умов при внесенні 4,5 т/га ОМД створюється для рослин оптимальне співвідношення ФП і ЧПФ у результаті чого підвищується їхня загальна продуктивність.