Смекни!
smekni.com

РПС Східно-поліського району Житомирська Київська Чернігівська області і характеристика Півд (стр. 1 из 5)

@НАЗВА УЧБОВОГО ЗАКЛАДУ@

Кафедра “”

КУРСОВА РОБОТА

Тема: “Територіальна і галузева структура господарського комплексу Східно-Поліського району (Житомирська, Київська, Чернігівська області)і характеристика Південно-Західної залізниці”

з дисципліни: “Розміщення продуктивних сил

та економічні райони України”

РІК


Зміст

Вступ 3
Розділ 1 Місце і роль Східно-Поліського району. 4
1.1 Економіко-географічне розташування. 4
1.2 Природні умови і ресурси, їх господарська оцінка. 6
Розділ 2 Характеристика господарства регіону. 9
2.1 Промисловість. 9
2.2 Сільське господарство. 12
2.3 Сфера обслуговування населення. 14
2.4 Транспорт 15
Розділ 3 Характеристика Південно-Західної залізниці. 17
3.1 Історія розвитку залізниці. 17
3.2 Характеристика робіт залізниці по перевезенню вантажів і пасажирів. 21
Висновки 27
Список використаної літератури 29

Вступ

Господарський комплекс будь-якої країни складається з окремих структурних одиниць – регіональних господарств. Саме вони і складають основу економічного розвитку. Тому Україна знаходячись на етапі трансформації економіки все більшу увагу приділяє стану та розвитку господарських комплексів своїх регіонів. З цією метою була створена концепція державної регіональної політики України, метою якої є всебічний розвиток регіонів держави.

Східно-Поліський район є невід’ємною і важливою структурною одиницею народно-господарського комплексу країни. Він має свою специфіку і займає важливе місце в загальнодержавному поділі праці.

Особливостям розміщення продуктивних сил даного регіону та Південно-Західній залізниці що його обслуговує і присвячена дана робота.


Розділ 1 Місце і роль Східно-Поліського району.

1.1 Економіко-географічне розташування.

Східно-Поліський район розташований на півночі центральної частини України. До нього відносяться Житомирська (29,9 тис.км2), Київська (28,9 тис.км2) і Чернігівська (31,9 тис.км2) області. На район припадає 15% території України.

До складу Житомирської області входить 22 райони: Андрушівський, Баранівський, Бердичівський, Володарсько-Волинський, Дзержинський, Ємельчинський, Житомирський, Коростенський, Коростишевський, Луганський, Любарський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинский, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Родомишльський, Ружинський, Червоноармійський, Черняхівський, Чудновський; 9 міст (найбільше значні з який - Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський, Коростишев), 45 селищ міського типу, 1653 сільських населених пунктів.

До складу Київської області входить 26 районів: Баришевський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Володарський, Вишгородський, Згуровський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обуховський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетієвський, Фастівський, Чорнобильський, Яготинський; 23 міста (найбільше значні, крім Києва, – Біла Церква, Бровари, Фастів, Васильків), 31 селище міського типу, 1203 сільських населених пунктів.

Чернігівська область складається з 22 районів: Бахмацького, Бобровицького, Борзвянського, Варвинського, Городнянського, Ічнявського, Козелецького, Коропського, Корюківського, Куликовського, Менського, Ніжинського, Новгород-Сіверського, Носівського, Прилуцького, Ріпкинського, Семенівського, Сосницького, Сребнянського, Талалаєвського, Чернігівського, Щорського. У області є 15 міст, найбільш значні з який Чернігів, Ніжин, Прилуки, Бахмач; 31 селище міського типу, 1519 сільських населених пунктів.

Північний схід Житомирської, північна частина Київської і велика частина Чернігівської областей зайняті Поліською низовиною. Південь Житомирської і південний захід Київської областей розташовані на Придніпровській височині (висота до 273м). Київська область розташована в басейні ріки Дніпро, у середньому його плині. Її Лівобережжя зайняте Придніпровською низовиною.

Весь район розташований на межі двох природних зон: змішаних лісів і лісостепів. Так у Київській області ліси займають 675,6 тис.га, у Житомирській області, 31,7% її території - це ліси, а в Чернігівської - 20,5%. Зона змішаних лісів покрита рясною річковою мережею. Є великі запаси підземних вод. У деяких місцях вони залягають дуже близько до поверхні. Ґрунти переважно дерново-підзолисті і болотні. Зустрічаються також сірі і темно-сірі лісові ґрунти. Велика зволоженість цих місць вплинула на розвиток лугової, болотистої і лісової рослинності. У більшій частині переважно сосново-дубові ліси, що ростуть на пісках. Є також дубово-грабові і дубово-липові ліси. Посівних площ тут значно менше, ніж у лісостеповій зоні, багатство якої складає її родючий ґрунт. У лісостеповій зоні переважають чорноземи, що мають високу природну родючість. Особливістю зони є чергування великих степових територій із ділянками широколистих та соснових лісів. Це зона найбільш інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Земельні угіддя зони прекрасно освоєні. Весь район має сприятливі умови для розвитку рослинництва і скотарства. Клімат на території району помірно-континентальний. Основна частина водяних ресурсів – це води рік. У Житомирській області - це ріки Тетерів із Гнилоп'ятъю, Гуятвою, Іршою; Уборть і Уж із Жеревом; Случ, Ірпінь і інші. Найбільша ріка в Київській області – це Дніпро, із притоками Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось, Десна, Трубеж. На річці Дніпро в межах області розташовані Київське і частина Канівського водоймища. На західній межі Чернігівської області тече ріка Дніпро. Головні ріки його басейну - Десна та її притоки Убідъ, Міна, Сонів, Сейм, Остер –покривають область. На півдні області протікає ріка Удай, що є притокою ріки Сули.

Геологічна історія території визначила утворення різноманітних природних копалин. Так на території Київської області - це гнейси, каолін, глини, кварцові піски, торф. У Житомирській області - титанові і залізні руди, буре вугілля, торф, граніти, гнейси, кварцити, мармур, пірофіліт, кварцові піски, каолін, вогнетривкі глини.

Чернігівська область має у своєму розпорядженні нафту, природний газ і торф. Є також фосфорити, кам'яна сіль, каолін, озокерит, вогнетривкі глини, графить і ін. У Київській і Чернігівській областях є джерела мінеральних вод.

На базі мінерально-сировинних, лісових і водяних ресурсів територія району відрізняється багатогалузевим сільським господарством, промисловістю по переробці сільськогосподарської сировини, виробництвом машин і устаткування, гірсько-хімічною промисловістю.

1.2 Населення, трудові ресурси, зайнятість

На Східно-Поліський район припадає 14,5% населення України. Основним населенням є українці. У Житомирській області їх мешкає 84,9% усіх жителів, у м. Києві - 72,5%, із Київської області - 89,4%, Чернігівської області - 91,8% усіх жителів. На другому місці по чисельності на всій території стоять росіяни. Так у Житомирській області вони складають 7,9%, у м. Києві - 20,9%, у Київській області - 8,7% і в Чернігівської - 6,8% усього населення. Територію району також населяють євреї (Житомирська область - 1,4%, м. Київ - 3,9% і Київська область - 0,4%); білоруси (м. Київ - 1%, Київська область - 0,6%). Даний район густонаселений. Так у Київській області густота населення перевищує 100 чоловік на один квадратний кілометр.

Район має значні трудові ресурси, наявність яких створило умови для розвитку працемістких галузей сільського господарства, машинобудування і легкої промисловості. Проте, через несприятливі соціально-економічні умови, кількість трудових ресурсів у сфері матеріального виробництва і невиробничої сфері катастрофічно зменшується. Це пояснюється тим, що в центрі уваги розвитку суспільства повинно бути поліпшення матеріальних і духовних умов життя народу. Відповідно, частина зайнятих у таких невиробничих галузях, як охорона здоров'я, виробництво, культура і мистецтво необхідно збільшувати. Проте перехід до ринкових відносин, супроводжуваний перерозподілом трудових ресурсів між різноманітними галузями господарства, загрожує масовим безробіттям.

В умовах практичної стабільності трудових ресурсів, чисельність населення, зайнятого у всіх сферах економічної діяльності в порівнянні з 1995 роком скоротилась на 2,1%. Частка трудових ресурсів промисловості і будівництва в загальній структурі матеріального виробництва зменшилась до однієї третини. Продовжується зниження зайнятості в науці.

У той же час можливості інтенсивного розширення сфери послуг, що могли б компенсувати звільнення робочої сили з матеріального виробництва, майже вичерпані.

Помітно збільшилася чисельність незайнятого населення, особливо серед молоді й осіб найбільш активного працездатного віку. Має місце поширення нерегламентованої зайнятості. Як об'єктивне тимчасове явище вона головним чином стримує збільшення напруженості на ринку праці, попереджаючи виникнення масового безробіття.

Значними залишаються обсяги вимушеної неповної зайнятості, що гальмує перерозподіл робочої сили між секторами економіки й обмежує можливості перепрофілювання підприємств. Одночасно прискорено зменшується потреба підприємств і організацій у робітниках. Протягом 1999 року вона скоротилась у 2,5 раз. Кількість утворених нових робочих місць було майже на чверть менше, ніж у 1998 році. Тому, як слідство, росте безробіття.

Постійно збільшується вага безробітних на одне вільне робоче місце. Протягом 1999 року вона зросла до 11 чоловік, що звужує можливості служби зайнятості по забезпеченню робочими місцями незайнятих громадян, визначенню перспективних напрямків перенавчання.