1. Види і роль емоцій у житті працівників ДПС 3
2. Емоції і почуття 6
3. Альтернативні теорії емоції 9
Література 14
Емоції - особливий клас суб'єктивних психологічних станів, що відбивають у формі безпосередніх переживань, відчуттів приємного або неприємного, відношення працівників ДПС до світу і людей, процес і результати його практичної діяльності. До класу емоцій ставляться настрої, почуття, афекти, пристрасті, стреси. Це так називані «чисті» емоції. Вони включені у всі психічні процеси і стани працівників ДПС. Будь-які прояви його активності супроводжуються емоційними переживаннями.
У працівників ДПС головна функція емоцій складається в тому, що завдяки емоціям ми краще розуміємо один одного, можемо, не користуючи мовою, судити про стани один одного і краще настроюватися на спільну діяльність і спілкування. Чудовим, наприклад, є той факт, що люди, що належать до різних культур, спроможні безпомилково сприймати й оцінювати вираження людської особи, визначати по ньому такі емоційні стани, як радість, гнів, сум, страх, відраза, подив. Це, зокрема, ставиться і до тих народів, що узагалі ніколи не знаходилися в контактах один з одним.
Даний факт не тільки переконливо доказує уроджений характер основних емоцій і їхньої експресії на особі, але і наявність генотипів обумовленої спроможності до їхнього розуміння в живих істот. Це, як ми вже бачили, ставиться до спілкування живих істот не тільки одного виду один з одним» але і різних видів між собою. Добре відомо, що вищі тварини і людина спроможні по вираженнюособи сприймати й оцінювати емоційні стани один одного.
Порівняно нещодавно проведені дослідження показали, що антропоїди так само, як і людина, спроможні не тільки «читати» по особі емоційні стани своїх родичів, а і співчувати їм, зазнаючи, мабуть, при цьому такі ж емоції, як і та тварина, якій вони співчувають. Виявилося, що аналогічні фізіологічні функціональні зміни були виявлені й в організмі «спостерігача» - тієї мавпи, що просто дивилася, як у її присутності карають іншу.
Проте уродженими є далеко не всі емоційно-експресивні вираження. Деякі з них, як було встановлено, набуваються в результаті навчання і виховання. У першу чергу даний висновокставиться до жестів як засобові культурно обумовленого зовнішнього вираження емоційних станів і афективних відношень працівників ДПС до чого-небудь.
Життя без емоцій так само неможлива, як і без відчуттів. Емоції, підтверджував знаменитий натураліст Ч.Дарвін, виникнули в процесі еволюції як засіб, за допомогою якого живі істоти встановлюють значимість тих або інших умов для задоволення актуальних для них потреб. Емоційно-виразні прямування працівників ДПС - міміка, жести, пантоміма - виконують функцію спілкування, тобто повідомлення людині інформації про стан що говорить і його відношенні до тому, що в даний момент відбувається, а також функцію впливу - наданнявизначеного впливу на того, хто є суб'єктом сприйняття емоційно-виразних прямувань. Інтерпретація таких прямувань людиною, що сприймає, відбувається на підставі співвіднесення Прямування з контекстом, у якому йде спілкування.
У вищих тварин, і особливо в працівників ДПС, виразні прямування стали тонко диференційованою мовою, за допомогою якого живі істоти обмінюються інформацією про свої стани і про те, що відбувається навколо. Це - експресивна і комунікативна функції емоцій. Вони ж є найважливішим чинником регуляції процесів пізнання. Емоції виступають як внутрішня мова, як система сигналів, за допомогою якої суб'єкт дізнається про значимість тогою, що відбувається. Особливість емоцій складається в тому, що вони безпосередньо відбивають відношення між мотивами і реалізацією що відповідає за ці мотиви діяльності. Емоції в діяльності працівників ДПС виконують функцію оцінки її ходу і результатів. Вони організують діяльність, стимулюючи і направляючи її.
У критичних умовах при нездатності суб'єкта знайти швидкий і розумний вихід із небезпечної ситуації виникає особливий вид емоційних процесів - афект. Одне з істотних проявів афекту складається в тому, що він, «нав’язуючи суб'єкту стереотипні дії, являє собою визначений засіб, що закріпився в еволюції« «аварійного» дозволи ситуацій, обліку, заціпеніння, агресію і т.п.».
На важливу мобілізаційну, інтегративно-захистну роль емоцій у свій час указував П.К Анохин. Він писав: «Виконуючи майже моментальну інтеграцію (об'єднання в єдине ціле) усіх функцій організму, емоції самі по собі й у першу чергу можуть бути абсолютним сигналом корисного або шкідливого впливу на організм, часто навіть раніш, чим визначена локалізація впливів і конкретний механізм відповідної реакції організму». Завдяки вчасно виниклій емоції організм має можливість надзвичайно вигідно пристосуватися до навколишніх умов. Він у змозі із великою швидкістю відреагувати на зовнішній вплив, не визначив ще його тип, форму, інші параметри.
Емоційні відчуття біологічно, у процесі еволюції закріпилися як своєрідний засіб підтримки життєвого процесу в його оптимальних межах і попереджують про руйнуючий характер недостачі або надлишку яких-небудь чинників.
Більш складно організована жива істота, чим більш високий щабель на еволюційному східці вона займає, тим багаче гама всіляких емоційних станів, що вона здатна переживати. Кількість і якість потреб працівників ДПС в загальному і цілому відповідає числу і розмаїтості характерних для неї емоційних переживань і почуттів, причому чим вище потреба по своїй соціальній і моральній значимості, тим розвиненішіпов'язані в ній почуття.
Сама стара по походженню, найпростіша і найбільше поширена серед живих істот форма емоційних переживань - це задоволення, одержувана від задоволення органічних потреб, і невдоволення, пов'язане з неможливістю це зробити при загостренні відповідної потреби. Практично всі елементарні органічні відчуття мають свій емоційний тон. Про тісний зв'язок, що існує між емоціями і діяльністю організму, говорить той факт, що всякий емоційний стан супроводжується багатьма фізіологічними змінами організму.
Спроби зв'язати ці зміни зі специфічними емоціями починалися неодноразово і були спрямовані на те, щоб довести, що комплекси органічних змін, що супроводжують різноманітні суб'єктивно пережиті емоційні стани, різноманітні. Проте чітко встановити, які із суб'єктивно даних нам як неоднакові емоційні переживання, якими органічними змінами супроводжуються, так і не вдалося.
Ця обставина єістотним для розуміння життєвої ролі емоцій. Воно говорить про те, що наші суб'єктивні переживання не є безпосереднім, прямим відбитком власних органічних процесів. З особливостями пережитих нами емоційних станівпов'язані, мабуть, не стільки супровідні їхні органічні зміни, скільки виникаючі при цьому відчуття.
Проте визначена залежність між специфікою емоційних відчуттів і органічних реакцій усе ж є. Вона виражається у видітакої, що одержав експериментальне підтвердження зв'язку: чим ближче до центральної нервової системи розташована джерело органічних змін, пов'язаних з емоціями, і чим менше в ньому дошкульних нервових закінчень, тим слабше виникаюче при цьому Суб’єктивне емоційне переживання. Крім того, штучне зниження органічної чутливостіпризводить до ослаблення сили емоційних переживань.
Основні емоційні стани, що відчуває людина, діляться на власне емоції, почуття й афекти. Емоції і почуття передбачають процес, спрямований на Задоволення потреби, мають ідеаторний характер і находяться як би на початку його. Емоції можуть викликатися як реальними, так і уявлюваними ситуаціями. Вони, як і почуття, сприймаються людиною в якості його власних внутрішніх переживань, передаються іншим людям, співчуваються.
Емоції щодо слабко виявляються в зовнішньому поводженні, іноді ззовні взагалі непомітні для сторонньої особи якщо людина вміє добре приховувати свої почуття. Вони, супроводжуючи той або інший акт поведінки, навіть не завжди усівдомлюючи, хоча всяке поводження, як ми з'ясували, пов'язані з емоціями, оскільки спрямовано на задоволення потреби. Емоційний досвід працівників ДПС звичайно набагато ширше, чим досвід його індивідуальних переживань. Почуття працівників ДПС, навпроти, зовнішньо дуже помітні.
Емоції і почуття - особистіутворення. Вони характеризують працівників ДПС соціально-психологічно. Підкреслюючи власне особисті значення емоційних процесів, В.К. Вілюнас пише: «Емоційна подія може викликати формування нових емоційних відношень до різноманітних обставин... Предметом любові-ненависті стає усе, що пізнається суб'єктом як причина задоволення-невдоволення».
Емоції звичайно випливають за актуалізацією мотиву і до раціональної оцінки адекватності йому діяльності суб'єкта. Вони є безпосередній відбиток, переживання сформованих відношень, а не їхня рефлексія. Емоції спроможні передбачати ситуації і події, що реально ще не наступили, і виникають у зв'язку з уявленнями про пережитий раніше або уявлюваних ситуаціях.
Почуття ж носять предметний характер, зв'язуються з уявленням або ідеєю про деякий об'єкт. Інша особливість почуттів складається в тому, що вони удосконалюються і, розвиваючись, Утворять ряд рівнів, починаючи від безпосередніх почуттів і закінчуючи вищими почуттями, що ставляться до духовних цінностей і ідеалів.
Почуття носять історичний характер. Вони різноманітні в різних народів і можуть по-різному виражатися в різні історичні епохи в людей, що належать до тим самим націй і культур.
У індивідуальному розвитку працівників ДПС почуття грають важливу соціалізуючу роль. Вони виступають як значимий чинник у формуванні особистості, особливо її мотиваційної сфери. На базі позитивних емоційних переживань типу почуттів з'являються і закріплюються потреби й інтереси працівників ДПС.