Таким чином нівелювати негативний вплив «податкового ефекту» на розвиток і становлення як окремих банків, так і банківської системи України в цілому можна, тільки шляхом застосування регулюючих та стимулюючих заходів, які сприяють оптимізації утворення грошових резервів.
Аналіз фінансового стану комерційних банків має для українських банкірів особливе значення в умовах загальної політичної, економічної і соціальної нестабільності. Аналіз фінансового стану комерційного банку проводиться двома шляхами: з позицій зовнішнього і внутрішнього аудиту. Тому слід дбати про високий професійний рівень і об’єктивність таких перевірок.
Важливим напрямом вдосконалення діяльності банківської системи країни, підвищення її стабільності, є подальша розробка теорії і практики аналізу фінансового стану комерційних банків за такими напрямками:
• розробка НБУ єдиної методики рейтингової системи оцінки банків,
узгодженої з представниками комерційних банків; створення «регіональних» методик аналізу фінансового стану
комерційних банків установами БУ з метою повнішої і точної оцінки їх
діяльності з врахуванням кон'юнктури і особливостей місцевого ринку;
• повна і всеохоплююча автоматизація і комп'ютеризація аналізу
фінансового стану комерційного банку, створення і вдосконалення існуючого
програмного забезпечення для оцінки результатів роботи банку.
Таким чином, в світі не існує єдиного підходу до проведення такої роботи, але необхідність і доцільність аналізу фінансового стану комерційного банку не викликає сумнівів навіть у скептиків. Саме тому необхідно консолідувати зусилля всіх зацікавлених сторін по створенню і широкому застосуванню на практиці методик НБУ по рейтинговій оцінці фінансового стану комерційних банків і вдосконалення вже існуючих підходів до аналізу їх діяльності.
Заходи Нацбанку по перебудові платіжної системи.
Головною проблемою банківської системи України найближчим часом залишається подолання галопуючої інфляції і стабілізація національної грошової одиниці - гривни. Очевидно, що в таких умовах виключно монетарними чинниками подолати інфляцію неможливо, тобто стабілізація грошової системи неможлива без стабілізації економіки, а останнє залежить від стабільної національної валюти. У цьому перебуває складність проведення майбутньої грошової (гривневої) реформи.
Серед першочергових завдань Національного банку України та комерційних банків сьогодні варто виокремити такі:
постійна капіталізація банків шляхом залучення додаткового акціонерного капіталу, капіталізації їх прибутку та реорганізації ? злиття або приєднання; проведення банками виваженої кредитної політики з обов'язковим урахуванням напрямів та специфіки діяльності, а також тенденцій розвитку регіонів, у яких розташовані банки та розміщені їх кредитні ресурси;
удосконалення системи реєстрації банків та порядку ліцензування банківських операцій, приведення їх у відповідність з Базовими принципами ефективного нагляду за банківською діяльністю, розробленими Базельським комітетом з питань банківського регулювання;
здійснення ефективної валютної політики, орієнтованої на розвиток валютного ринку з метою забезпечення конкурентного середовища та скорочення витрат на фінансове посередництво;
встановлення жорсткого контролю за регулюванням ліквідності комерційних банків;
розробка стратегії довгострокової життєздатності великих банків на основі програм збільшення їх капіталу та реструктуризації активів;
подальший розвиток безготівкових форм розрахунків комерційних банків з фізичними особами у торговельній, побутовій та інших сферах обслуговування населення, у сфері споживчої кооперації шляхом створення системи електронних пластикових карток, переказів доходів громадян на вклади і розрахункові рахунки
в банках, проведення розрахунків чеками, перерахування коштів з банківських
рахунків за придбані товари і спожиті послуги, комунальні платежі тощо;
удосконалення механізму залучення коштів іноземних інвесторів у банківську
систему України;
відновлення ліквідного вторинного ринку державних цінних паперів, зокрема:
створення необхідної правової бази, вивчення можливостей концентрації ринку;
лібералізація ринку після досягнення ним рівня високої ліквідності; розширення
обсягів операцій; удосконалення порядку оподаткування операцій з державними
цінними паперами;
створення умов для послаблення рівня інфляції;
зниження активності НБУ на первинному ринку ОВДП;
збільшення обсягів валютних резервів Національного банку України.
Національний банк України вживає невідкладних заходів по перебудові платіжної системи, які можна розділити на технологічні (впровадження електронних платежів), інституційні (створення регіональних клірингових розрахункових центрів), організаційно-економічні (сертифікація комерційних банків, що підвищить їх відповідальність за організацію розрахунків, включаючи дисципліну платежів, а також буде сприяти створенню конкурентного середовища). При цьому Уряд зі своєї сторони повинно забезпечити заходи по максимальному прискоренню розмежування фінансів підприємств і держави, впровадити реальний механізм банкрутства, прискорити процес акціонування господарських одиниць, що знаходяться у власності держави. Чим повільніше будуть впроваджуватися ці процеси, тим довше нам прийдеться звертатися до екстраординарних заходів - взаємозалікам з їх кредитно-емісійним підкріпленням.
Ефективне виконання комплексних заходів оздоровлення банківської системи за умов продовження структурного реформування економіки сприятиме зміцненню економіки країни та стабілізації вітчизняного виробництва, підвищенню життєвого рівня населення.
після того, як в кінці 1992 року державним підприємствам було заборонено виступати засновниками комерційних структур, в тому числі і банків, а в 1993 році було прийняте рішення про перерахування належних вказаним підприємствам дивідендів в прибуток відповідно підпорядкування державного або місцевого бюджету. Кооперативні банки були зрівняні в правах з комерційними.
Поступово статус комерційних отримали колишні державні спеціалізовані банки. Так, на базі республіканських Жілсоцбанка був організований Укрсоцбанк, Агропромбанк, АПБ "Україна" АК, Промстройбанка, Промінвестбанк. Таке роздержавлення вказаних трьох банків привело до створення в банківській системі України нерівних умов для діяльності банків, поставивши в скрутне положення знову організовані банки.
Більш правильним було б за колишніми державними банками залишити статус державних спеціалізованих банків, через які прямувала б державна кредитна і фінансова підтримка пріоритетним напрямам розвитку економіки. Так, в більшості країн така підтримка виявляється сільському господарству, науці, державним підприємствам, житловому будівництву і так далі.
1995 рік був роком подальшого розгалуження та становлення банківської системи України. 1996 рік свідчить про те, що, незважаючи на падіння рівня виробництва, і надалі відбувався процес накопичення банківською системою капіталу, зростає валюта балансу, досить швидко збільшується загальна сума сплаченого статутного фонду.
1998 рік можна вважати роком подальшого розгалуження та становлення банківської системи України. Розвиток подій свідчить про те, що, незважаючи на падіння рівня виробництва, і надалі відбувається процес накопичення капіталу банківської системи, зростає валюта балансу, досить швидко зростає сума загального сплаченого статутного фонду (значно випереджаючи зростання рівня інфляції).спостерігається відносне зменшення ліквідності активів банківської системи, зростає різниця між залученими коштами та наданими кредитами. У
Висновок.
В умовах економічної нестабільності діяльність комерційних банків виявилась дуже пов'язаною з проблемою неповернення кредитів, до чого призвело різке зниження спроможності, тобто неможливість своєчасного та в повному обсязі повернення одержаних позичок. Ця проблема, в свою чергу, пов'язана з різким спадом виробництва в реальному секторі економіки, але суттєвий вплив на неї мала і недостатньо виважена політика багатьох комерційних банків "нової хвилі", що виникли в умовах високої інфляції і головне джерело своїх прибутків вбачають у високих відсотках за кредити. Хоча частково ситуація й змінюється на краще, але все ще залишається вкрай напруженою, оскільки такого натиску не витримують не тільки клієнти банків, але й банки.
За останні роки темпи кредитування комерційними банками суб'єктів господарювання суттєво сповільнились.
Оцінюючи ситуацію в банківській сфері, потрібно помітити: хоч в суспільстві і є думка про то, що банки "жиріють", але насправді умови їх діяльність змінилася у бік погіршення. Це і не дивне: не може нормально працювати банківська система як ринкова структура в неринковому економічному середовищі. Положення економіки визначає якість активів банків. На сьогодні в економіці немає рентабельних проектів, які могли б давати прибутки на вкладені кошти. Але ряд банків в погоні за великими прибутками вкладали кошти саме в нерентабельні і інфляційні проекти. Велику роль зіграло також порушення банкам законодавства і нормативних актів НБУ, внаслідок чого такі банки виявилися в складному предбанкрутному становищі.