регистрация / вход

Соціальне страхування як фінансова категорія

Сутність соціального страхування як фінансової категорії. Організація, функції соціального страхування та механізм їх реалізації в Україні. Форма руху грошових коштів. Збалансованість та чотири цільові фонди системи державного соціального страхування.

1. Сутність соціального страхуванння як фінансової категорії

Соціальне страхування — це важлива складова частина соціального захисту населення, центром якого є людина та її потреби, а якість їх задоволення впливає на соціально-економічний розвиток держави. Соціальне страхування створює умови для відтворення робочої сили та захисту громадян у разі настання певних страхових випадків: втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, нещасного випадку на виробництві, догляду за дитиною, вагітності та пологів тощо. Воно ґрунтується на принципі колективної солідарності та створення громадських страхових фондів за рахунок зборів обов'язкових страхових внесків[1].

Із фінансового погляду — це вкладення ресурсів, їхнє накопичення, перетворення в капітал, одержання доходу й повернення вкладених коштів у майбутньому в обумовлений термін. При цьому не відбувається перерозподілу фінансових ресурсів, вони надаються для тимчасового користування [2].

Інститут соціального страхування виник як результат взаємодії двох принципів соціально-економічного управління ризиковими подіями: соціального регулювання економіки та страхування. У межах першого визначали основні орієнтири розвитку суспільства, а в межах другого формувався механізм фінансового забезпечення досягнення соціальних цілей.

Необхідність соціального страхування зумовлена такими причинами:

· наявністю осіб, котрі, з огляду на певні обставини, не беруть участі в суспільно-корисній праці, отже, не можуть за рахунок заробітної плати підтримувати своє життя;

· наявністю громадян, котрі є дієздатними, але не мають можливості реалізувати цю дієздатність [1].

Система соціального страхування включає в себе соціальні, економічні, фінансові та правові аспекти.

Соціальне страхування є фінансовою категорією, яка виражає економічні відносини, що виникають в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту шляхом формування фондів грошових коштів та їх використання для забезпечення громадян у старості, на випадок постійної чи тимчасової втрати працездатності, безробіття, підтримки материнства, а також з охорони здоров'я.

У сфері соціального страхування виникають такі основні групи фінансових відносин:

- між страховими фондами та юридичними особами, які виступають платниками обов'язкових внесків;

- між фондами та найманими працівниками, за рахунок яких формуються доходи бюджету фонду;

- між фондами та державним, місцевими бюджетами в процесі перерозподілу державних фінансових ресурсів;

- між фондами й іншими органами, кошти яких використовуються для фінансового забезпечення соціальних програм;

- між територіальними і центральними органами фондів з метою забезпечення соціальних виплат у регіональному та місцевому розрізах; між фондом та певними категоріями громадян, які отримують за рахунок його коштів матеріальне забезпечення і соціальні послуги;

- між фондом і відповідним відомством, міністерством (наприклад, Міністерством праці та соціальної політики, службою зайнятості тощо);

- між фондом і установами, організаціями, які виконують певні види робіт (професійне навчання та перепідготовку не зайнятого населення);

- між фондами та фінансовими органами в процесі здійснення контролю за рухом державних фінансових ресурсів.

Матеріальною основою цих відносин є грошові кошти, які мають законодавчо визначені джерела формування та напрями їх використання [8]. Система соціального страхування складається з двох видів:

1. перший пов'язаний з відновленням та збереженням працездатності працівників;

2. другий має гарантувати матеріальне забезпечення громадянам, котрі втратили працездатність або не мали її [1].

2 . Функції соціального страхування та механізм їх реалізації

Соціальному страхуванню властиві дві функції: розподільна та контрольна.

Розподіл відбувається у формі руху грошових коштів:

—між окремими державними соціальними фондами;

—між бюджетами та соціальними фондами;

—шляхом виплати пенсій, соціальних допомог фізичним особам;

—шляхом направлення коштів на утримання органів управління;

—шляхом інвестування у цінні папери тощо.

Суб'єктами розподілу є держава, підприємства, організації, фізичні особи. Об'єктом розподілу виступає валовий внутрішній продукт, створений у суспільстві за рік.

В процесі розподілу ВВП роботодавці та фізичні особи сплачують внески на соціальне страхування у державні цільові фонди. В системі загальнообов'язкового державного соціального страхування всі працівники зобов'язані брати участь у формуванні соціальних страхових фондів, сплачуючи встановлені внески.

Цільові фонди як самостійні фінансові системи створені за кожним видом страхування. Розміри соціальних виплат залежать від внеску застрахованого, а часто і від його заробітку. Поряд із орієнтацією на індивідуальні внески в системі соціального страхування мають місце елементи солідарного перерозподілу.

Контрольна функція здійснюється у формі фінансового контролю за рухом грошових коштів. Вона забезпечує повне та своєчасне надходження коштів до соціальних фондів та їх цільове використання згідно з плановими завданнями. Контроль проводиться з метою перевірки дотримання суб'єктами розподілу чинного законодавства та узгодження суспільних, колективних та приватних інтересів у державі [6, C. 28].

3. Організація соціального страхування в Україні

У системі державного соціального страхування роль страховика виконує держава, яка бере на себе зобов’язання щодо створення колективних страхових фондів і виплати страхового відшкодування. На ринку страхових послуг можуть функціонувати також недержавні компанії соціального страхування, які доповнюють і розширюють спектр страхових послуг. Страхувальниками є підприємства й організації, громадяни, держава, а застрахованими — працівники підприємств і організацій, а з деяких виплат і непрацюючі громадяни.

Систему державного соціального страхування становлять чотири цільові фонди. При цьому між ними чітко розмежовані сфери функціонування. Пенсійний фонд відображає страхування на випадок постійної втрати працездатності. Формою страхового відшкодування є пенсії. Фонди соціального страхування передбачають страхування на випадок: тимчасової непрацездатності у зв’язку з хворобою, вагітністю і пологами; тимчасової чи постійної втрати працездатності внаслідок нещасних випадків; втрати джерела отримання доходів унаслідок безробіття. Формами страхового відшкодування є пенсії і різного роду допомоги та виплати. До цієї групи можна віднести також Фонд соціального захисту інвалідів, хоча він відображає відносини фінансової допомоги, а не страхування [3].

Кожен фонд має закріплені доходи та видатки і відповідну систему управління [10].

Пенсійний фонд формується і використовується за схемою (рис. 1):


Рис.1 – Склад доходів і видатків Пенсійного фонду України

Управління фондом здійснює спеціальний орган — Пенсійний фонд України.Формування і використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснюється за схемою (рис. 2):

Рис. 2 – Склад доходів і видатків Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Управління коштами здійснює Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що є некомерційною самоврядною організацією. Гарантом його діяльності є держава.

Фонд соціального страхування на випадок безробіття є важливим атрибутом ринкової економіки. Його формування і використання характеризується такими джерелами доходів і напрямами видатків (рис. 3):

Рис. 3 – Склад доходів і видатків Фонду соціального страхування на випадок безробіття

Управління коштами здійснює Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття — некомерційна самоврядна організація.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків створюється з метою проведення профілактичних доходів з охорони праці, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної та моральної шкоди. Функціонування фонду здійснюється за схемою (рис. 4):

Рис. 4 – Склад доходів і видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків


Управління коштами здійснює некомерційна самоврядна організація — Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який діє під контролем держави, представників застрахованих осіб і роботодавців [10].

4. Збалансованість системи соціального страхування

Система соціального страхування в Україні не є повністю збалансованою. Державні цільові фонди соціального страхування не в змозі забезпечити необхідний розмір видатків виключно за рахунок акумульованих страхових внесків. Особливо гостро стоїть ця проблема для Пенсійного Фонду України.

Це пов’язано з демографічними процесами в країні, а саме прискореним старінням населення. Вже нині у пенсійній системі України на 10 платників податків припадає 9 пенсіонерів, а за незмінності рівня участі населення у пенсійному страхуванні до середини 2020-х років кількість пенсіонерів може перевищити кількість платників. Ці процеси справляють дуже негативний вплив на фінансову спроможність пенсійної системи, яка ґрунтується на засадах солідарності поколінь, коли покоління працюючих утримує покоління пенсіонерів.

Умови праці в Україні та екологічна ситуація справляють негативний вплив на стан здоров’я населення, а економічні проблеми країни ведуть до того, що частка безробітних є досить високою.

В таких умовах навантаження на фонди соціального страхування є значним і для того, щоб вони могли належним чином виконувати свої зобов’язання, необхідні інші джерела фінансування витрат, окрім страхових внесків. Найголовніше джерело – асигнування з Державного бюджету України. Основна мета здійснення соціального забезпечення за рахунок бюджету – матеріальна підтримка осіб, в яких при настанні соціального ризику знижуються доходи, або підвищення доходів особам, в яких вони нижчі прожиткового мінімуму.

У табл. 1 наведені дані щодо обсягів відповідних бюджетних асигнувань [4, 5, 7, 9].

Таблиця 1 – Фінансування витрат фондів соціального страхування з Державного бюджету України у 2007 році

Фонди Загальна сума доходів фонду, млн. грн. Сума фінансування з бюджету, млн. грн. Частка бюджетних асигнувань у сумі доходів, %
Пенсійний фонд України 101379,8 25618,5 25,3
Фонд соціального страхування на випадок безробіття 3594,8 100,2 2,7
Фонд соціального страхування від нещасних випадків 3020,0 14,8 0,01
Фонд соціального страхування від тимчасової втрати працездатності 5468,0 710,84 13,0

Всього було виділено з бюджету 26444,34 млн. грн., а загальна сума видатків Державного бюджету України становила 174631,2 млн. грн. Частка витрат на фінансування фондів соціального страхування склала близько 15%. Це свідчить про те, що система соціального страхування є досить обтяжливою для бюджету і тому вона вимагає реформування, особливо пенсійна система.


Висновки

Соціальне страхування є фінансовою категорією, яка виражає економічні відносини, що виникають в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту шляхом формування фондів грошових коштів та їх використання для забезпечення громадян у старості, на випадок постійної чи тимчасової втрати працездатності, безробіття, підтримки материнства, а також з охорони здоров'я. Це вкладення ресурсів, їхнє накопичення, перетворення в капітал, одержання доходу й повернення вкладених коштів у майбутньому в обумовлений термін.

Необхідність соціального страхування зумовлена такими причинами:

- наявністю осіб, котрі, з огляду на певні обставини, не беруть участі в суспільно-корисній праці, отже, не можуть за рахунок заробітної плати підтримувати своє життя;

- наявністю громадян, котрі є дієздатними, але не мають можливості реалізувати цю дієздатність.

Інститут соціального страхування виник як результат взаємодії двох принципів соціально-економічного управління ризиковими подіями: соціального регулювання економіки та страхування. У межах першого визначали основні орієнтири розвитку суспільства, а в межах другого формувався механізм фінансового забезпечення досягнення соціальних цілей.

Систему державного соціального страхування становлять чотири цільові фонди. При цьому між ними чітко розмежовані сфери функціонування.Кожен фонд має закріплені доходи та видатки і відповідну систему управління.

Система соціального страхування в Україні не є повністю збалансованою. Державні цільові фонди соціального страхування не в змозі забезпечити необхідний розмір видатків виключно за рахунок акумульованих страхових внесків. Особливо гострою є ця проблема для Пенсійного Фонду України.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий