Смекни!
smekni.com

Пристрої управління курсором

РЕФЕРАТ

на тему:

Пристрої управління курсором


Пристрої управління курсором

Світлове перо. Дозволяє здійснювати безпосередній контакт користувача з екраном УВО. Світлове перо представляє собою електронний пристрій, який при переміщенні по екрану, розпізнає світлові сигнали.

Побудова і модифікація графічного елементу здійснюється дотиком пера відповідних позицій екрану при натиснутій кнопці на світловому пері, яка розміщена біля його наконечника. У більшості випадків курсор рухається по екрану услід за світловим пером. Як і у випадку з командним планшетом, перехрещення курсору буде лежати на останньому побудованому елементі.

Світлове перо придатне для роботи тільки з векторними дисплеями, і, хоча може входити в комплект растрових систем, в них воно практично не використовується, оскільки вимагає суттєвих додаткових вичислю вальних затрат функціонування процесора робочої станції. Враховуючи популярність, яка зростає, растрових дисплеїв, цей фактор визначає сильне обмеження у використанні світлового пера. Окрім цього, при тривалій роботі зі світловим пером сильно втомлюється рука, в якій людина тримає його перед екраном дисплея, що зводить нанівець основну його перевагу прямої взаємодії з екраном.

Ричаг. Рухи ричага у вертикальному і горизонтальному напрямках визначають відповідне переміщення курсору по екрану УВО.

Ричаги входять в комплект растрових систем і стали дуже популярними на комп’ютерному ринку. В системах САПР переважно ефективними є їх використання разом з можливостями екранного меню.

Миша. Спочатку може здатися, що цей пристрій працює так само, як і комплекс командний планшет /електронне перо/ візирка, але це не зовсім так.

Його основна відмінність заключається в тому, що воно вмонтоване на шариках або коліщатках і не потребує спеціальної поверхні електронного планшета. Щоб помістити курсор в потрібну позицію, можна переміщати мишу по любій площинній поверхні.

Як і ричаг, миша знаходить своє найбільше застосування в тих системах САПР, в яких задіяні екранні меню. Миша повністю задовольняє положенням ідеології WIMP.

Клавіатура. Розміщення за допомогою клавіатури, хоча і є достатньо примітивним, представляє собою найбільш простий і, можливо, найбільш очевидний спосіб локалізації курсору на екрані. Цей спосіб широко використовується в програмному забезпеченні і, як виявилось, успішно застосовується в деяких дешевих системах САПР. При даному підході просто встановлюються декілька спеціальних клавіш, ізольованих від основної клавіатури, які забезпечують вертикальне і горизонтальне переміщення курсору. Щоб підігнати курсор в потрібну позицію, потрібно декілька разів натиснути відповідні клавіші.

Цей метод дуже дешевий, але порівняно неефективний.

Клавіатура робочої станції

Як уже говорилося про те, що деякі операції в системі САПР виконуються за допомогою клавіатур. Функції клавіатури залежать від типу системи, і, узагальнюючи, можна було б класифікувати їх наступним чином:

а) вибір графічних команд з екранного меню;

б) ввід тексту на екран УВО;

в) ввід розмірів графічних елементів;

г) ввід компонентів або символів з бібліотеки стандартних макросів;

д) вибір програмного забезпечення САПР;

е) програмування нового програмного забезпечення;

ж) управління курсором в дешевих системах.

Переважна більшість клавіатур системи САПР мають стандартне розміщення алфавітно-цифрових клавіш QWERTY (літери, нанесені на перші зліва клавіші у другому ряді клавіатури друкарської машинки), хоча на багатьох клавіатурах є також додаткові спеціальні функціональні клавіші і кнопки вводу комунікаційних команд (кнопки зв’язку).

Кнопки зв’язку. Переважно застосовуються для забезпечення прямого доступу до ЦП без використання програмного забезпечення, а команди, які вони виробляють, узгоджуються з графічним і текстовим стандартом, таким, як, наприклад, ASCII (розглядаються нижче).

Спеціальні функціональні клавіші (такі, як кнопки управління курсором, про які говорилося вище). Можуть бути розміщені на тому ж пристрої, що і алфавітно-цифрові клавіші, або можуть бути встановлені на окремому пристрої – функціональному блоці, який містить тільки спеціальні функціональні клавіші. Використання таких клавіш забезпечує виконання декількох графічних команд при одному натиску відповідної клавіші (наприклад, натиснувши одну функціональну клавішу, можна виконати команду: “намалюй пряму, яка торкається двох дотичних”). Такі складні команди називаються макросами (або макровизначеннями). Більшість типів функціональних клавіатур є програмованими, що дозволяє кожній окремій фірмі розробляти свій власний набір необхідних макросів. (Термін “макрос” застосовується також для позначення підпрограм програмного забезпечення системи САПР; стандартних креслень компонентів і символів системи САПР; і, насамкінець, для деяких частково-програмованих процедур ЧПУ. Функціональні клавіатури переважно використовуються разом з екранними меню.