Смекни!
smekni.com

Хронічний атрофічний кандидоз слизової оболонки порожнини рота (стр. 1 из 2)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. Данила Галицького

Кафедра терапевтичної стоматології

Зав.каф.: доц. Зубачик В.М.

Викладачі: доц. Гриник Б., Гриновець В.

Подивіться на “Свойства” цього документу........!!!!

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

Хворий: Бурецький Олег Семенович

Діагноз: Хронічний атрофічний кандидоз слизової оболонки порожнини рота.

Виконав:

студент V курсу

стоматолог. ф-ту

5-ої групи

Васильців М.

ЛЬВІВ - 2000

І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА

П.І.П.................................... Бурецький Олег Семенович

Дата народження............3 серпня 1932р.

Стать ...............................чоловіча

Освіта ..............................вища

Національність .............. українець

Місце проживання..........м.Львів,вул.Ряшівська 32/14

Дата звернення................11 березня 2001р.

ІІ. СКАРГИ ХВОРОГО

Хворий скаржиться на пекучий біль, постійного характеру в ділянці слизової оболонки поверхні язика, щік, а також у кутках роту. Біль посилюється при пережовуванні їжі. Неприємний запах з роту при розмові та жовтувато-білий наліт на язиці. Інколи випадає смакова чутливість.

ІІІ. АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ

Розвиток симптомів даного захворювання пов’язує з виготовленням у травні минулого року повних знімних пластинкових протезів на верхню та нижню щелепи. В наслідок багаторазової корекції пластинкових протезів та незадовільної гігієни ротової порожнини з’явились такі симптоми, як : почервоніння та незначний набряк слизової оболонки, пекучий біль незначної інтенсивності, поколювання. З деяким часом утворився білуватий наліт на язиці та неприємний запах з рота . Зі слів хворого – він вживає антибіотики пеніцилінового ряду для лікування хронічної бронхопневмонії.

IV. АНАМНЕЗ ЖИТТЯ

Народився 3 серпня 1932р. у Львові в сім’ї робітників, був першою дитиною. Виховувався батьками. У сім років пішов до школи , у фізичному і психічному відношенні від однолітків не відставав, вчився посередньо але без труднощів. Закінчив 10 класів та поступив на навчання у Львівський політехнічний інститут де здобув спеціальність архітектора. По закінченню інститута працював за спеціальністю.

Одружений, має двох дорослих дітей, які живуть окремо. Соціально-побутові умови життя задовільні, екологічний регіон проживання без виявлених екологічних забруднень. Алкоголем не зловживає, курить по одній пачці цигарок у день.

У дитячому віці корем та ендемічним паротитом. З 1994 року хворіє виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки , а з 1999 р. -

бронхопневмонією. На наявність туберкульозу, вірусного гепатиту, СНІДу та венеричних захворювань – хворий заперечує.

Спадковий анамнез не обтяжений , алергічні реакції на лікарські препарати та харчові продукти не виявлено.

V. STATUS PRAESENS

Загальний стан хворого задовільний, свідомість ясна, займає активне стояче положення. Будова тіла - нормостенічного типу, дефектів розвитку не спостерігається. Шкіра блідо-рожевого кольору, чиста, еластична, зі збереженим тургором та без видимих патологічних змін.

Обличчя симетричне , пропорційне; носогубні складки згладжені; спостерігається носове дихання. Пальпуються регіональні підщелепові лімфатичні вузли з обох боків , еластичної консистенції; не болючі при пальпації. Обсяг рухів у СНЩСах суглобах в повному об’ємі, суглоби не деформовані, не болючі. Тонус і сила жувальних та мімічних м’язів збережені. Голова округлої форми , пропорційних розмірів по відношенню до інших частин тіла.

VІ. STATUS LOCALIS

1. Огляд та пальпація щелепо-лицевої ділянки:

Лице симетричне, пропорційне. Шкіра блідо-рожевого кольору, чиста, еластична, зі збереженим тургором ; у кутках рота спостерігається глибокі тріщини-заїди вкриті білуватим нальотом із щільними краями не болючі. Шкіра в цих місцях є гіперемійована з проявами мацерації. Носогубна скадка згладжена, а підборідкова – надто виражена; кути рота опущені, червона облямівка губ в нормі. Точки виходу трійчастого нерву при пальпації не болючі. Пальпація привушних залоз та регіональних лімфатичних вузлів(підщелепових, підборідкових, позадущелепових та надщелепових) – неболюча. Рухи у СНЩСах суглобах збережені в повному об’ємі, суглоби не деформовані та не болючі.

2. Внутрішньо-ротове обстеження:

Слизова оболонка губ в нормі, лише у кутках рота спостерігається тріщини-заїди вкриті білуватим нальотом, не болючі . При широкому відкриванні роту вони починають кровоточити. Слизова оболонка присінку, альвеолярних паростків та твердого піднебіння гіпереймована, стоншена, суха та дещо набрякла, має матовий відтінок. На поверхні слизової оболонки щік і язика є наявний білуватий наліт, при забиранні якого шпателем, утворюється ерозивна ; наявний симптом “кровавої роси”. Язик гладкий, червоного кольору, вкритий білуватим нальотом. Сосочки на поверхні язика зменшені та атрофовані. Слина виділяється у малій кількості, є вя’зкою та має тягучий характар.

Зубна формула(ВООЗ):

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

18 17 16 15 14 13 12 11

21 22 23 24 25 26 27 28

48 47 46 45 44 43 42 41

31 32 33 34 35 36 37 38
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

VIІ. ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ

Кандидоз слизової оболонки порожнини рота .

VIII. ДАНІ ДОДАТКОВИХ МЕТОДІВ ОБСТЕЖЕННЯ

1. Загальний аналіз крові: збільшена кількість лейкоцитів до 10*109г/л та лімфоцитів до 13%/г.

2. Цитологічне дослідження мазків нальоту: злущені клітини епітелію, лейкоцити в невеликій кількості, асоціації грамм-позитивної та грамм-негативної мікрофлори, велика кількість ниток псевдоміцелію та незначна кількість клітин грибі(друза).

3.Шкірно-алергічна проба з актинолізатом: негативна.

ІХ. ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА

а) Лейкоплакія: наявність бляшки – перламутрово-білий чи крейдоподібний елемент, що часто підноситься над рівнем слизової оболонки і має чіткі, зазублені межі з цупковатою при пальпації поверхнею. При порушені цілостності епітелію на місті бляшки – утворюються кірочки; сама бляшка може бути шорсткуватою. Інформативним є люмінесцентне дослідження, при якому виявляють різні форми лейкоплакії.

б) Сифіліс: харектерне утворення твердого шанкру або первинної сифіломи в першому періоді. Це обмежене почервоніння, в центрі якого є ущільнення за рахунок інфільтрату. В центральній частині інфільтрату розвивається некроз і утворюється ерозія яскраво-червоного кольору. Вона безболісна, з хрящеподібним при пальпації інфільтратом. Дно її сірувато-біле, з “сальним” нальотом. Виявлення білої трепонеми у первинній сифіломі + результат р-ції іммобілізації білих трепонем(РБІТ). Вторинні сифіліди: висип не порушує цілісності СОПР та не супроводжується суб’єктивними відчуттями; при появі висипу – позитивні серологічні реакції(RW, осадові, РБІТ); додаткове супроводження розеольними, папульозними і пустульозними висипами на шкірі.

в) Червоний плескатий лишай: на СОПР наявність міліарних папул у вигляді ліній, смуг, сітки які можуть з’єднуватись кератинізованими містками. Їх зроговіння надає їм білясто-молочного кольору і зберігається синюватий полиск. Характерні локалізації папул: ретромолярний простір та дорсо-латеральна поверхня язика. При стоматоскопії – чергування окремих підвищених зроговілих папул зрозростанням у вигляді сосочків. При цитологічному досліджені – велика кількість зроговілих та молодих епітеліальних клітин з явищами дискаріозу. Місцями різко виражений гіперкератоз і акантоз.

г) Десквамативний глосит: ділянки десквамації епітелію мають вигляд гнізд червонуватого кольору, різних форм(кільця,напівкільця) і величини.Грибоподібні сосочки стовщені і збільшені. Навколо осередку ураження виявляється незначний кератоз , що постійно зумовлює утворення вузької білястої смужки. При гістодослідженні – стоншення епітелію в осередках десквамації, паракератоз і помірний гіперкератоз в зонах навколо ділянок стоншення.

Х. ОСТАТОЧНИЙ ДІАГНОЗ

Хронічний атрофічний кандидоз слизової оболонки порожнини рота.

ХI. ПЛАН ЛІКУВАННЯ

- припинення приймання антибіотиків, а за неможливості цього – змінити спосіб їх введення з обов’язковим призначенням протимікозних препаратів (ністатин, амфоглюкамін, леворин і ін.);

- одночасне лікування супутніх захворювань (виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, дизбактеріоз);

- виготовити нові пластинкові протези з безколірної пластмаси;

- дотримання дієти хворим з виключенням або обмеженням вугливодів;

- призначення загальнозміцнювальних засобів: вітамінів(особливо групи В), нікотинової кислоти, адаптогенів, біостимуляторів;

- корекція складу кишкової мікрофлори – введення еубіотиків (колібактерин, лактобактерин, біфідобактерин, біфікол та ін.);

- гіпосенсибілізуюча терапія;

- застосування імуномодуляторів;

ХІ. ЩОДЕННИК

11 березня 2001р.

- 4-5 разове полоскання рот.порожнини 0,02% р-м фурациліну 200мл.;

- аплікаційне знеболення 10% р-ном лідокаїну в місцях накопичення нальоту та інструментальне зняття нальоту;

- аплікація ерозивних поверхней мазю Амфотерицина В , а також змащування куточків роту (курс 10-14 сеансів);

- Ністатину по 1 табл. за щоку 3-4 рази на день (курс 7-10 діб);

- високоякісний гігієнічний догляд за ротовою порожниною;

15 березня 2001р.

- скарги відсутні;

- 2-3 разове полоскання рот.порожнини 0,02% р-м фурациліну 100мл.;