Курсова робота з педагогіки
Викладання економічних дисциплін в школі (на прикладі теми «Фінансові установи та їх функції»)
План
Вступ
Розділ1. Психологічні особливості освіти вікової групи та їх вплив на процес навчання.
Розділ 2. Тематичний план економічної дисципліни.
Розділ 3. Науково-методична розробка економічної теми
Висновок
Список літератури
Додатки
ВСТУП
Поява Української незалежної держави спричинила реформування освітньої системи. Україна дістала у спадщину радянську систему освіти, яка не відповідала її національним інтересам та тенденціям розвитку європейського і світового шкільництва.
Розбудова української держави, демократизація суспільного життя, відродження національної культури, посилення інтеграційних процесів з Європою, реформування економіки, впровадження ринкових відносин тощо поставили нові вимоги до освіти у XXI ст. Вона має бути пріоритетною, безперервною і різноманітною, нести гуманістичні цінності, використовувати нові технології навчання, бути всеохоплюючою та інформатизаційною, забезпечувати саморозвиток особистості.
У зв'язку з цим у державі розпочато роботу зі створення нової законодавчої і нормативної бази національної освіти. Важливою віхою на шляху розбудови національної системи освіти було прийняття І з'їздом освітян України 24—25 грудня 1992 р. Державної національної програми "Освіта" (Україна XXI століття). Цей документ було затверджено Кабінетом Міністрів України та підписано Президентом. Він окреслив такі конкретні завдання та основні шляхи реформування освіти:
- створення в суспільстві атмосфери загальнодержавного, всенародного сприяння розвиткові освіти, неухильної турботи про примноження інтелектуального та духовного потенціалу нації, активізація зусиль усього суспільства для виведення освіти на рівень досягнень сучасної цивілізації, залучення до розвитку освіти всіх державних, громадських, приватних інституцій, сім'ї, кожного громадянина;
- подолання девальвації загальнолюдських гуманістичних цінностей та національного нігілізму, відірваності освіти від національних джерел;
- забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження в навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень;
- відхід від засад авторитарної педагогіки, що утвердилися в тоталітарній державі і спричинили нівелювання природних задатків і можливостей, інтересів усіх учасників освітнього-процесу;
- підготовка нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їхнього професійного та загальнокультурного рівня;
- формування нових економічних основ системи освіти, створення належної матеріально-технічної бази;
- реорганізація наявних та створення навчально-виховних закладів нового покоління, регіональних центрів та експериментальних майданчиків для відпрацювання та відбору ефективних педагогічних інновацій та освітніх модулів;
- радикальна перебудова управління сферою освіти шляхом її демократизації, децентралізації, створення регіональних систем управління навчально-виховними закладами;
- органічна інтеграція освіти і науки, активне використання наукового потенціалу вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ, новітніх теоретичних розробок та здобутків педагогів-новаторів, громадських творчих об'єднань у навчально-виховному процесі;
- створення нової правової та нормативної бази освіти.
Однак які б реформи і модернізації не проводилися, які б науково обґрунтовані шляхи перебудови не намічалися, усі вони в кінцевому рахунку замикаються на вчителі. Тому що не існує чудодійних систем. Існує вчитель, озброєний прогресивною системою, сформований як творча, соціально активна особистість, що вміє нешаблонно мислити, професійно діяти, створювати суспільні цінності. Школа - жива клітинка суспільного організму, а вчитель - її ядро. Його основним завданням є навчити, виховати розвинуту особистість, яка б вільно володіла предметом і могли знайти вихід із будь-якої складної ситуації.
«Справжній учитель за всіх часів зберігав неповторність своєї особистості, збагачуючись із невичерпних джерел загальнолюдських цінностей. Вірний своєму суспільному покликанню, він виявляє високоморальний приклад практичної дії, установлює гуманістичні принципи добра і справедливості, кріпить духовний зв'язок поколінь. Ріст масштабів і динамізм соціальних перетворень постійно загострюють вимоги до вчителя, ускладнюють його задачі.
В умовах перехідного до ринкових відносин періоду все більш необхідним є вивчення і удосконалення саме економічної теорії. Країна потребує висококваліфікованих спеціалістів, новітніх розробок і досягнень. Тому введення курсу „Основ економіки” в шкільні програми безумовно підвищує можливості соціальної адаптації молоді в нашому бурхливому суспільстві.
Саме тому мною була обрана тема курсової роботи „Фінансові установи та їх функції”. Адже фінансові установи, зокрема комерційні банки, надзвичайно потрібні для нормального фінансування економічної системи. Їхньою головною функцією є забезпечення збереження вкладів, створення джерел кредитування, надання інших фінансових послуг. Національнирй же банк країни надає банківські послуги комерційним банкам і стежить за їхньою діяльністю, виконує роль банку, що обслуговує потреби уряду.
Розділ1. Психологічні особливості освіти вікової групи та їх вплив на процес навчання.
Викладання економічних дисциплін спрямоване на досягнення певної мети, виходячи з сьогодення. В загальних рисах викладання економіки повинно забезпечити найшвидше і найпростіше орієнтування людини в ринковій економіці. Викладання економічних дисциплін в загальноосвітніх школах досить важке, тому що існує обмежувальний фактор сприйняття – вік. Виділяють такі основні вікові освітні групи:
-Дошкільна
-Початкова школа (1 – 4 класи )
-Основна школа ( 5 – 9 класи )
-Старша школа ( 10 – 11 класи )
В дошкільній та початковій освітній групі економічна дисципліна, як така, не існує. Отже, заняття повинні проходити у вигляді гри, тому що їх світогляд не на стільки здатний сприймати економічні поняття в сухій, стислій, точній економічній діловій мові. Але тут повинна ставитися мета гри – сформувати у дітей економічне мислення.
В основній школі (5 – 9 класи) обрана тема повинна викладатися в спеціальному економічному курсі «Азбука економіки» або «Родинна економіка». Учні повинні зрозуміти, що існує безліч різноманітних потреб, які спонукають людей здійснювати різні діїї, щоб задовольнити ці потреби. Основною частиною занять повинні бути бесіди, дискусії, вирішення проблем економіки на прикладі своїх родин.
Учні 10 – 11 класів, які вивчають «Основи економічних знань» чи
профільний спец курс по економіці не є виробниками матеріальних благ, тому мотивація до пізнання і засвоєння економічних знань з них нижча. Понятя про заробіток в них, в основному, пов”язане із “романтичним” здобуванням коштів посередницького ( купив дешевше – продав дорожче ), а часом і кримінальною (рекет ) діяльністю .
Отже, викладаючи учням “ Основи економічних знань”, необхідно на доступних ( на рівні підлітків ) прикладах пояснювати, як заробляються гроші, що таке посиредницька діяльність, в чому її складність і необхідність, які знання та інтелект необхідно мати, які енерго - і матеріальні витрати необхідні при цьому. “ Пусковим механізмом” для проведення такого заняття може бути розповідь учнів про те, як вони займаються “бізнесом” .
Викладаючи в школі, слід врахувати рівень знань учнів, загальний словниковий запас понять ( категорій ) сама економічних. Для більшого зацікавлення і, враховуючиреально існуючий мовний “сленг” в юнацькій субкультурі, можна для початку курса для скорішої адаптації до економічних термінів вживати такі слова, наприклад, “навар” – чистий прибуток і т.д.
У підлітків також зростає здатність планувати і передбачати. Мислення на рівні формальних операцій можна охарактеризувати як процес 2-го порядку.Мислення 1-го порядку виявляє і досліджує зв'язки між об'єктами. Мислення 2-го порядку містить у собі думки про думки, пошук зв'язків між відносинами і маневрування між реальністю і можливістю (Inhelder, & Piaget. 1958). Власне, трьома істотними властивостями підліткового мислення є:
1. Здатність враховувати всі комбінації перемінних при пошуку рішення проблеми.
2. Здатність припускати, який вплив одна перемінна зробить на іншу.
3. Здатність поєднувати і розділяти перемінні гіпотетико-дедуктивним способом («Якщо є X, те відбудеться Y») (Gallagher, 1973).
Отже завдання для учнів цієї вікової групи повинні бути такими, які б давали змогу, кожному виділитися і продемонструвати свій інтелект. Повинні застосовуватися активні методи навчання: аналіз конкретної ситуації, дискусія, ділова гра.
Узагальнюючи все сказане можна зробити висновок, що обрана група досить складна для викладання економічних категорій з погляду самого подання матеріалу, з причини неоднозначності сприйняття його учнями. Та потребує підготовки викладачів високої кваліфікації чого, на жаль, не має в Україні. Саме в цей момент повина формуватися основа економічного мислення, яке потрібне кожному члену суспільства в умовах ринкової економіки.
Розділ 2. Тематичний план економічної дисципліни.
2.1. Мета курсу, його задачі
Курс “Основи економічних знань” є основоположним в економічній освіті і дає уявлення про основні категорії, що вивчаются цією наукою.
Мета курсу – дати випускникам елементарні економічні знання, ознаьомити їх зі складними проблемами ринкових відносин для визначення свого місця і ролі в розбудові суверенної України.