Смекни!
smekni.com

Стан укр преси та ин периодичн видань в 20 ти роки 19 ст

Таблиця. 1. Числовий розвиток української преси в 1917—22 рр. (В.Ігнатієнко)

Роки Число назв Новихназв у році Наддніпрян-щина Наддністрян-щина поза межами України Газети Журнали Російською мовою виходило на Україні назв комуністична преса укр. мовою комуністична преса рос. мовою
1917 172 151 106 21 45 84 88 751 ---- 4
1918 252 223 218 15 19 125 127 321 1 6
1919 243 182 173 49 21 154 89 222 21 30
1920 139 71 79 36 24 72 67 151 63 120
1921 181 64 77 55 49 60 121 188 75 169
1922 168 51 43 68 57 68 100 287 43 146

Стан української преси та інших періодичних видань в 20-ті роки.

З революцією 1917 року преса та інші періодичні видання україн­ською мовою на Україні (як на Наддніпрянщині, так і на Наддністрянщи­ні) сильно зросла. Але особливо ці тенденції були помітні на Наддніпрянщині. Протягом пер­ших років по революції (1917 —1919 роки) кількість пресових органів на Україні, що виходять українською мовою, постійно збільшувалася. Видання української преси почали з’являтися не тільки в центрах, а також і в другорядних осередках і навіть у глухих провінціальних пунктах (як Тараща на Київщині або Широке на Катеринославщині і т. п.). Українська преса, журнали в цей час стаювали дуже різноманітними щодо напрямків і змісту.

Але коли в 1919 році в Україні було створене Всеукраїнське державне видавництво, багато редакцій не тільки радикального, але й демократичного напрямку, “за их хулиганские выходки против большевизма», закривались або вливались у видання більшовиків. У цей період з’явилися численні органи змішаного напрямку. Це в основному були видавництва просвітянського та культурного характеру.

Раптове зменшен­ня, що настає в розвитку української преси в 1920 році, пояснюється московською окупацією України. Більшовицька влада монополізує всі видавничі засоби в своїх руках і видає лише свою офіційну, себто партійно-комуністичну, пресу. Внаслідок такої комунізації преси на Україні тут зберігає свої позиції преса російською мовою. Коли в перші роки революції кількість органів російською мовою значно зменшувалася (з 751 в 1917 році до 222 у 1919 році), то під москов­ським пануванням на Україні кількість їх зростає (зі 151 в 1920 році до 287 в 1922 році).

Умови виходу газет та інших періодичних видань істотно впливали на їх зміст, на можливість відображення в них настоїв і поглядів різних соціальних верств. Зникнення зі сторінок періодичних видань матеріалів, які вміщувалися в них за інших умов, як і закриття ряду видань, переконливо свідчили про політичні і суспільні відносини в Україні в 20-ті роки.

Комуністична преса на Україні, як своїм змістом, так і зовніш­нім виглядом, від самого початку являла виразні ознаки занепаду. За останнє десятиліття ця комуністична преса на Україні переживала деякі зміни — вона то «українізувалася», то «дезукраїнізувалася»; значно мінялося також і число назв.

За відомостями «Радянського Книгаря», вже в 30-тих роках на Радянській Україні видавалося 1126 газет, у тому числі: центральних — 30, обласних — 14, районних і місь­ких — 382, великотиражних (при підприємствах і колгоспах) — 700.

Із загальної кількості 426 газет (без великотиражних) українською мовою виходило 373, решта видавалися мовами національних мен­шостей (російською, єврейською, німецькою, польською, болгар­ською, молдавською, татарською й грецькою). Як не велике число газет в Радянській Україні, воно все ж не свідчить ні про загальний розвиток української преси, ні про її національно-український харак­тер. Уже наступні — 1933 і 1934 — роки значно змінили наведені в «Радянськім книгарі» дані щодо преси не на користь українців.

Слід однак відмітити що українські періодичні видання все-таки мали певний розвиток в 20-тих роках. Він в основному забезпечувався західноукраїнськими та еміграційними виданнями.

Використана література

1. Українська культура. Лекції за редакцією Д.Антоновича. – К. Либідь, 1993.

1. Преса Української РСР. 1918-1985. - К., 1986.

2. Бібліографія української преси 1816—1916. - К., 1930.

3. Ігнатієнко В. Українська преса (1816—1923): Іст.-бібліогр. етюд. - К., 1926.