о Ефект «стартового вибуху» — це своєрідна «ланцюгова реакція» в перспективі. Він можливий за умови, коли певний «стартовий вибух» стає початком наступного лавиноподібного збільшення ефекту в тій самій або в іншій галузі виробництва чи діяльності (переконливий приклад — застосування економі-ко-математичних методів і моделей в управлінні, виробництві, різних галузях науки).
о У процесі створення будь-яких матеріальних цінностей з'являються супровідні можливості з певним ефектом. Такі можливості виявляються у вигляді різних проміжних і побічних результатів (ефектів), використання виробничих і побутових відходів тощо.
о У будь-якій діяльності має місце також ефект акселерації (від лат.accelero — прискорюю), який означає прискорення темпів поширення і застосування якогось конкретного позитивного результату.
Межі між окремими формами мультиплікаційної ефективності є досить умовними, рухливими та відносними. Діалектичний взаємозв'язок цих форм полягає в тім, що всі вони разом формують загальний інтегральний ефект від практичної реалізації того чи того управлінського рішення.
•Синергічна ефективність (відгр. synergos — діючий спільно) виражає такий комбінований вплив сукупності тих чи тих інновацій на фінансово-економічний стан суб'єкта господарювання, коли загальний ефект перевищує суто арифметичну суму впливу на виробництво (діяльність) кожної інновації зокрема, тобто коли кожна інновація посилює вплив усіх інших.
4.3 Вимірювання ефективності діяльності.
Процес вимірювання очікуваного чи досягнутого рівня ефективності діяльності підприємства (організації) методологічно пов'язаний передовсім із визначенням належного критерію і формуванням відповідної системи показників.
Критерій — це головна відмітна ознака й визначальна міра вірогідності пізнання суті ефективності виробництва (діяльності), відповідно до якого здійснюється кількісна оцінка рівня цієї ефективності.
Правильно сформульований критерій має якнайповніше характеризувати суть ефективності як економічної категорії і бути єдиним для всіх ланок суспільного виробництва чи господарської діяльності.
Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (діяльності) полягає в тім, щоб на кожну одиницю ресурсів (витрат) — трудових, матеріальних і фінансових—досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва (доходу, прибутку). Виходячи з цього, єдиним макроекономічним критерієм ефективності виробництва (діяльності) стає зростання продуктивності суспільної (живої та уречевленої) праці. Кількісна визначеність і зміст критерію відображаються в конкретних показниках ефективності виробничо-господарської та іншої діяльності суб'єктів господарювання.
Формуючи систему показників ефективності діяльності суб'єктів господарювання, доцільно дотримуватися певних принципів, а саме:
• забезпечення органічного взаємозв'язку критерію та системи конкретних показників ефективності діяльності;
• відображення ефективності використання всіх видів застосовуваних ресурсів;
• можливості застосування показників ефективності до управління різними ланками виробництва на підприємстві (діяльності в організації);
• виконання провідними показниками стимулюючої 4їункції в процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва (діяльності).
Система показників ефективності виробництва (діяльності), що її побудовано на підставі . -13-
. зазначених принципів, має включати кілька груп: 1) узагальнюючі показники ефективності виробництва (діяльності); 2) показники ефективності використання праці (персоналу); 3) показники ефективності використання виробничих (основних та оборотних) фондів; 4) показники ефективності використання фінансових коштів (оборотних коштів та інвестицій). Кожна з цих груп включає певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характеризують загальну ефективність господарювання або ефективність використання окремих видів ресурсів (табл. 4).
Для всебічної оцінки рівня й динаміки абсолютної економічної ефективності виробництва, результатів виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємства (організації) поряд із наведеними основними варто використовувати також і специфічні показники, що відбивають ступінь використання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видів матеріальних ресурсів тощо.
Конкретні види ефективності можуть виокремлюватися не лише за різноманітністю результатів (ефектів) діяльності підприємства (організації), а й залежно від того, які ресурси (застосовувані чи споживані) беруться для розрахунків. Застосовувані ресурси — це сукупність живої та уречевленої праці, а споживані — це поточні витрати на виробництво продукції (надання послуг). У зв'язку з цим у практиці господарювання варто виокремлювати також ефективність застосовуваних і споживаних ресурсів як специфічні форми прояву загальної ефективності виробництва (діяльності). У даному разі йдеться про так звані ресурсні та витратні підходи до визначення ефективності із застосуванням відповідних типів показників.
Таблиия 4
СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА (ДІЯЛЬНОСТІ) ПЕРВИННИХ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
| Узагзльнюючі | Показники ефективності використання | ||
| показники | праці (персоналу) | виробничих фонде | фінансових хбііпівї, |
| • Рівень задоволенняпотреб ринку• Виробництво чистоїпродукції на одиницювитрат ресурсів• Прибуток на одиницюзагальних витрат• Рентабельністьвиробництва•Витрати на одиницютоварної продукції• Частка прироступродукції за рахунокінтенсифікації виробництва• Народногосподарськийефект використання одиниці продукції | • Темпи зростанняпродуктивності праці• Частка прироступродукції за рахунокзростання продуктив-ності праці• Відносне вивільненняпрацівників• Коефіцієнт викорис-тання корисного фондуробочого часу•Трудомісткість оди-ниці продукції• Зарплатомісткістьодиниці продукції | • Загальна фондо-віддача (за обсягомпродукції)• Фондовіддача ак-тивної частини ос-новних фондів•Рентабельність ос-новних фондів•Фондомісткістьодиниці продукції•Матеріаломісткістьодиниці продукції•Коефіцієнт вико-ристання найваж-ливіших видів си-ровини й матеріалів | • Оборотність оборо-тних коштів•Рентабельністьоборотних коштів• Відносне вивільне-ння оборотних коштів• Питомі капітальнівкладення (на одиницюприросту потужностіабопродукції)•Рентабельність інвес-тицій•Строк окупності вкла-денихнвестицій |
ництва до обсягу утвореного за розрахунковий рік національного доходу і застосовується для перерахунку уречевленої у виробничих фондах праці в середньорічну чисельність працівників.
-14-
Узагальнюючим показником ефективності споживаних ресурсів може бути показник витрат на одиницю товарної продукції, що характеризує рівень поточних витрат на виробництво і збут виробів (рівень собівартості).
Як відомо, до собівартості продукції споживані ресурси включаються у вигляді оплати праці (персонал), амортизаційних відрахувань (основні фонди і нематеріальні активи) і матеріальних витрат (оборотні фонди).
З-поміж узагальнюючих показників ефективності виробництва (діяльності) того чи того первинного суб'єкта господарювання виокремлюють насамперед відносний рівень задоволення потреб ринку. Він визначається як відношення очікуваного або фактичного обсягу продажу товарів (надання послуг) суб'єктом господарювання до виявленого попиту споживачів.
До важливих узагальнюючих показників ефективності виробництва (діяльності) належить також частка приросту продукції за
Таблиця .5
ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТКИ ПРИРОСТУ ОБСЯГУ ПРОДУКЦІЇ ЗА РАХУНОК ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
| •Показник | Період | |
| базисний | розрахунковий | |
| 1. Обсяг виробництва продукції, тис.грн. | 20000 | 24000 |
| 3. Приріст обсягу виготовленої продукції, % | х | 20 |
| 4. Розрахунковий коефіцієнт повних затрат праці, частка одиниці | 0,18 | 0,18 |
| 4. Чисельність працівників підприємства, осіб | 1800 | 2000 |
| 5. Основні фонди за відновною вартістю, тис.грн. | 15000 | 16500 |
| 6. Оборотні фонди, тис.грн. | 3000 | 3450 |
| 7. Сума основних та оборотних фондів, тисгрн. | 18000 | 19950 |
| 8. Ресурси уречевленої праці в перерахунку на середньорічну чисельність працівників, осіб (18000-0,18; 19950-0,18) | 3240 | 3591 |
| 9. Сукупні застосовувані ресурси, осіб (1800+3240; 2000+3591) | 5040 | 5591 |
| 10. Приріст застосовуваних ресурсів у розрахунковому періоді | X | 10,9 |
| 11. Частка приросту обсягу продукції за рахунок інтенсифікації виробництва, % [і 00 (і -10,9 / 20 )] | X | 45,5 |
рахунок інтенсифікації виробництва. Це зумовлюється тим, що за ринкових умов господарювання вигіднішим економічно й соціальне є не екстенсивний (через збільшення застосовуваних ресурсів), а саме інтенсивний (за рахунок ліпшого використання наявних ресурсів) розвиток виробництва.
Умовний приклад визначення частки приросту обсягу продукції за рахунок інтенсифікації виробництва наведено в табл. 5.
-15-