Смекни!
smekni.com

Методологія розрахунку страхових тарифів та платежів у майновому страхувані (стр. 1 из 4)

Зміст

Вступ________________________________________________________2

Розділ 1. Поняття страхового тарифу та актуарних розрахунків_______3

1.1 Суть та зміст страхового тарифу та страхового платежу_________3

1.2 Актуарні розрахунки як база страхового тарифу_______________4

Розділ 2. Методологія розрахунку страхового тарифу та платежу_____7

2.1 Поняття методології актуарних розрахунків та їх види__________7

2.2 Визначення тарифів за договорами загального страхування_____13

2.3 Методика розрахунку страхового тарифу при появі нового виду страхування_____________________________________________________14

2.4 Особливості страхових тарифів та платежів у майновому страхуванні______________________________________________________16

Розділ 3. Удосконалення методів розрахунків страхових тарифів та страхових платежів_______________________________________________19

Висновок___________________________________________________20

Список використаної літератури _______________________________21

Вступ

Актуальність вибраної мною теми дослідження є те, що страховий тариф визначає фінансову стійкість ведення страхової справи. Від страхових тарифів залежить ефективність страхових відносин між страховиком і страхувальником, а також весь економічний добробут страхової компанії. Адже саме він формує страховий фонд для здійснення страхових виплат, який має обмежені джерела свого створення. Саме він забезпечує відшкодування витрат на фінансування превентивних заходів, на ведення страхової справи та отримання прибутку страховиком.

Предметом дослідження є методика розрахунку страхових тарифів та платежів в майновому страхуванні.

Об’єктом є майнове страхування, як один із видів страхування.

В своєму досліджені я спробую розкрити: що таке страховий тариф, які є методи його розрахунку та особливості страхового тарифу у майновому страхуванні.

Розділ 1. Поняття страхового тарифу та актуарних розрахунків

1.1 Суть та зміст страхового тарифу та страхового платежу.

Слово „тариф” походить від французького tarif, що означає ставка чи сукупність ставок обкладання або оплати за користування чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної української мови визначає тариф як офіційно встановлений розмір оплати, оподаткування чогось.

У спеціальній довідниковій літературі „тариф” визначається за двома напрямками:

® як розмір оплати за різні послуги, ціна послуг;

® як система ставок плати за різноманітні виробничі та невиробничі послуги.

В науковій літературі не існує єдиного визначення страхового тарифу. Так у Загороднього, страховий тариф - це ставка платежу за страхування з одиниці страхової суми чи об’єкта страхування за певний період. ( ; 91)

А Базилевич трактує цей термін, як ціна страхового ризику та інших витрат, необхідних для виконання зобов’язань страховика перед страхувальником за підписанням ним договору страхування. ( ; 159)

Таркуцяк має свою думку, щодо страхового тарифу. Він вважає, що страховий тариф – це ставка страхової премії з одиниці страхової суми або вартості об’єкта страхування за визначений період страхування. ( ; 41)

Російський вчений Шелехов визначає страховий тариф так: „Тарифная ставка – это цена страхового риска, адекватное денежное выражение обязательств страховщика по заключенному договору страхования ”. ( ; 123)

Александрова визначає цей термін, як встановлений розмір плати за послуги страхування, за використання страхового продукту, за передачу ризику чи його частини страховику.

Статтею 10 ЗУ „Про страхування ” визначається страховий тариф, як ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. Також в цій статті визначається і страховий платіж, він визначається, як плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Отже, страховий тариф, на мою думку – це ставка платежу застрахованого об’єкта за встановленим спеціальним договором на визначений термін страхування, що визначає ціну страхового ризику та витрат які необхідні для здійснення страхової діяльності страховика.

Поняття страховий тариф в страховій термінології відповідає термінам: тариф-брутто, тарифна ставка, брутто-ставка і означає ставку платежу за страхування з одиниці страхової суми, відображає ціну страхового ризику та інших витрат страховика з організації страхового захисту за укладеним договором страхування. Отже, страховий тариф є найважливішим елементом у погодженні інтересів сторін страхових відносин. На страховий тариф покладено вирішення суперечливого завдання: з одного боку, його мінімізація для можливості здійснення страхування широкому колу страхувальників, з іншого – його максимізація для можливості забезпечення значних обсягів страхової відповідальності. Отож, однією із умов встановлення раціонального страхового тарифу є підтримання еквівалентності інтересів страхових партнерів, що відповідає замкнутому розподілу збитку одного застрахованого на всіх учасників страхового портфелю.

Встановлення та розрахунок оптимального страхового тарифу досить складна та кропітка праця, яка вимагає використання теорії ймовірності та теорії великих чисел, високого рівня професіоналізму та значного інформаційного забезпечення.

1.2 Актуарні розрахунки як база страхового тарифу

Страхові тарифи при добровільній формі страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків.

Актуарні розрахунки – це система математичних та статистичних закономірностей, які є основою для встановлення стосунків між страховиком і страхувальником. Базуються на математичних формулах, що визначають механізм формування та використання страхового фонду в довготермінових страхових угодах.

Актуарні розрахунки ґрунтуються на таких засадах:

- страхові події мають ймовірний характер, що мусить впливати на величину страхових платежів;

- загальна закономірність тут проявляється через сукупність відокремлених страхових випадків, що зумовлює необхідність розрахунку собівартості страхової послуги стосовно своєї страхової сукупності;

- нерівномірність та рівномірний характер подій, що підлягають страхуванню, зумовлюють необхідність формування спеціальних резервів, які перебувають в розпорядженні страховика, а також визначання їх оптимального розміру;

- необхідність прогнозування сторнування (зменшення страхового портфеля) договорів та експертного оцінювання їхньої величини;

- необхідність дослідження норми позичкового процента впродовж певного проміжку часу та виявлення тенденції його руху;

- наявність повного або часткового збитку, пов’язаним із страховим випадком, зумовлює необхідність вимірювання його величини та здійснення його розподілу в просторі та в часі за допомогою спеціальних таблиць;

- необхідність дотримання еквівалентності між страховими внесками страхувальника та страховим забезпеченням з боку страховика;

- потреба у виділенні групи ризику в межах даної страхової сукупності.

Завдання актуарних розрахунків:

- дослідження та групування ризиків у межах страхової сукупності;

- визначення математичної імовірності настання страхового випадку, обчислення частоти і міри складності наслідків спричинених збитків як за групами збитків, так і за всією страховою сукупністю;

- математичне обґрунтування необхідних витрат на ведення страхової справи та прогнозування тенденції їх розвитку;

- математичне обґрунтування необхідних резервних страхових фондів страховика, а також джерел та способів їх формування;

- дослідження норми дохідності капіталу при інвестування страховиком зібраних страхових внесків, а також тенденцій її зміни протягом певного часового інтервалу;

- визначення залежності між величиною процентної ставки та брутто ставки.

Розрахунок страхових тарифів здійснюються у два етапи:

1 етап - розрахунок максимального страхового тарифу (брутто-ставки) по галузях (сферах управління, видах виробництв, на підставі статистичних даних). Максимальний страховий тариф розраховується з метою визначення та подальшого затвердження нормативів платежів обов'язкового страхування, що відносяться на собівартість продукції.

2 етап - розрахунок страхових тарифів для кожного об'єкта страхування з урахуванням ступеня ризику.

Розрахунки проводяться при таких припущеннях:

1. Усі підприємства галузі (сфери управління, види виробництва), що підлягають обов'язковому страхуванню, являють собою секцію страхування.

2. Вартість основних фондів кожного підприємства, що підлягає обов'язковому страхуванню, є його страховою сумою S.

3. Кожна аварія, що відбувається на окремих об'єктах секції страхування, є страховим випадком.

4. Величина страхового відшкодування при кожній аварії є рівною величині збитку.

Розрахунок максимальних страхових тарифів (1 етап) можливо здійснювати на підставі даних збитковості за попередні роки, наданих підприємствами.

Брутто-ставка Т складається з двох частин:

- нетто-ставки Тn, яка розраховується на підставі даних збитковості та ймовірності настання страхових випадків і покриває збитки по страхових випадках за статистикою попередніх років;

- страхового навантаження, яке визначається у відсотках до брутто-ставки і покриває видатки страхової компанії на ведення справи;

і розраховується за формулою:

Tb = Тn + N. (1.2.1)

де Тn– нетто–стравка;

N – навантаження.

Розділ 2. Методологія розрахунку страхового тарифу

2.1 Поняття методології актуарних розрахунків та його види

Термін „методологія” в тлумачних словниках пояснюється як вчення про науковий метод пізнання й перетворення світу, сукупність прийомів дослідження, що застосовують в будь-якій науці відповідно до специфіки об’єкта її пізнання.