ТЕМА №7. БЕЗРОБІТТЯ, ЙОГО МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ
ТА НАСЛІДКИ.
1. Напрями основних потоків ринку праці та їх зв'язок із ви-
дами безробіття.
2. Вплив відхилень безробіття від природнього рівня на вели-
чину фактичного ВНП. Закон Оукена.
3. Суть неокласичного та кейнсіанського пояснень явища без-
робіття.
4. Зміст моделей фрикційного, структурного та циклічного без-
робіття.
1. Безробіття, так само як і інфляцію, ми розглядаємо як
явище, що засвідчує порушення рівноваги, тобто як результат
певних макроекономічних коливань. Щоправда, як буде показано
далі, не всяке безробіття є порушенням або відхиленням від
норми. Оскільки воно спостерігається в усіх країнах ринкової
економіки і в різні часи, то його можна певною мірою також
вважати своєрідною нормою.
Чому безробіття є макроекономічним явищем? Для тлумачен-
ня наводять, як правило, два аргументи.
Перш за все наявність безробіття є свідченням недовико-
ристання ресурсів суспільства, а отже, і чинником, що діє в
бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції.
По-друге, безробіття - це, окрім усього, певна кількість
людей із меншою платоспроможністю, що спричиняє зменшення су-
купного попиту. Отже, безробіття впливає на макрорівновагу з
двох боків: і з боку попиту, і з боку пропозиції.
Досвід засвідчує: певний відсоток безробіття існує зав-
жди. Покладаючись на цей безперечний факт, можна висловити
припущення, що певний рівень безробіття є нормою, певною
мірою природним явищем. Щоб зрозуміти природність певної нор-
ми безробіття, слід розглянути основні потоки на ринку праці:
Знайшли роботу або повернулися на старі робочі місця
ПРАЦЕЗДАТНІ
Втратили роботу надовго че-
залишили роботу за власним бажанням
Вийшли зі складу Повертаються до
працездатних (пен- роботи
сіонери, матері, що
Пояснення до схеми:
1. Ця досить спрощена схема потоків на ринку робочої сили
ілюструє пряме та опосередковане (непрацездатними) перет-
ворення працюючих на безробітних, і навпаки.
2. Загальна кількість безробітних формується чотирма пото-
ками:
а) працівниками, що втратили роботу внаслідок струк-
турної перебудови виробництва або його скорочення у період
кризи;
б) працівниками, що залишили роботу добровільно;
в) тими, що раніше не працювали і вперше з"являються на
ринку праці у пошуках роботи;
г) тими, що колись мали роботу і з"являються на ринку
праці повторно.
2. Вважається, що нормальний (природний) рівень без-
робіття є величиною змінюваною. Він змінюється під впливом
рівня добробуту домогосподароств, застосованих у підприє-
мницькому секторі технологій, урядової політики тощо. Зок-
рема, прийнято вважати, що наприкінці 60-х років природний
рівень безробіття становив близько 5% , а у 80-х роках зріс
до 5,5-6% від загального числа працездатних.
Як існування неприродного безробіття визначає стан еко-
номіки, макроекономічну рівновагу? Щоб відповісти на це запи-
тання, розглянемо зв"язок: безробіття - реальний ВНП (сукупна
пропозиція).
Вважається, що перевищення безробіттям природного рівня
спричиняє певну втрату ВНП:
| Потенційний (природний) ВНП |
| Реальний ВНП |
| 94,5 % від кількості працездатних |
| Нормальна к-сть роб.год. протягом року |
| Середня продуктивність праці |
W S Пояснення до графіка:
1. Від традиційного зображення
рівноваги на ринку праці цей
графік відрізняється розміщен-
ням лінії пропозиції вертикаль-
Wr A но щодо осі зарплати. Це зроб-
лено для того,щоб підкреслити
заданість (відносну незмін-
We D ність) кількості працездатних.
2. Проекція точки А, що утво-
рюється на перетині ліній по-
зайняті безробітні L питу на працю і жорсткої зарп-
лати (Wr ) на горизонтальну
вісь, демонструє розподіл працездатних на працюючих і непра-
цюючих.
Розглянутий графік засвідчує, що рівень зарплати є засо-
бом вирішення або загострення суперечності між працюючими
(інсайдерами) і непрацюючими (аутсайдерами). Чим вищою стає
зарплата для працюючих, тим за інших рівних умов стає більшою
кількість безробітних. У цьому напрямі діє підвищення
мінімальної зарплати і явний (чи неявний) тиск профспілок при
укладанні трудових угод між найманими працівниками і
підприємцями. Уявлення, що зарплату можна використовувати як
стимул для кращої роботи і засіб запобігання плинності
кадрів, також зумовлює "негнучкість" зарплати щодо зниження.
Негнучкість цін. Коли йдеться про рівень зарплати, зав-
жди мають на увазі реальну зарплату, тобто W/P. Зрозуміло, що
рівень цін на товари та послуги (P) є зовнішнім, щодо ринку
праці, чинником. Якщо виявляє недосконалість ринок товарів та
послуг, то так само стає недосконалим і рівень зарплати як
засіб саморегулювання ринку праці. Навіть коли між проф-
спілками та підприємцями існує домовленість про стабільність
зарплати на певному відрізку часу, то реально зарплата може
продовжувати змінюватися під впливом цін.
Хибні передбачення. Суб'єкти,що домовляються про зар-
плату,намагаються передбачити майбутні ціни.Але у своїх пе-
редбаченнях учасники угод можуть помилятися,тоді безробіття
може відрізнятися від свого природного рівня.
Кейнсіанське трактування безробіття також грунтується на
ідеї певної недосконалості ринку.Але у своїх передбаченнях
учасники угод можуть помилятися,і коли ці передбачення ви-
являються невірними,безробіття може відрізнятися від свого
природного рівня.
Відповідно до своїх уявлень про причини безробіття не-
окласики висловлюють і пропозиції щодо політики держави для
його подолання.Передусім - держава повинна змусити ринок пра-
цювати.Серед "змушуючих" засобів - зменшення соціальної допо-
моги,що стимулюватиме беєробітних більш активно шукати ро-
боту.
Кейнсіанське трактування безробіття також грунтується на
ідеї певної недосконалості ринку.Але якщо для класиків ця не-
досконалість породжена втручанням держави у дію ринкових