Смекни!
smekni.com

Облік грошових засобів крикетних та розрахункових операцій Загальні положення заповнення касо (стр. 1 из 5)

1. Облік грошових засобів, крикетних та розрахункових операцій. Загальні положення, заповнення касових ордерів, ведення касової книги, звіти.

Рахунки класу 3 “Кошти, рахунки та інші активи” призначені для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів, грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів. Грошові кошти в іноземній валюті, операції з ними на рахунках цього класу та класів 4, 5, 6 та на рахунках 14, 16 обліковуються в гривнях у сумі, що визначається шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом НБУ на дату здійснення грошової операції, оформлення митних документів, підписання документів при виконання робіт, затвердження авансового звіту про використання підзвітних грошових коштів. Одночасно грошові кошти, фінансові інвестиції відображаються в тій валюті, в якій здійснюються розрахунки. Курсові різниці за такими операціями відносяться на рахунки 71, 74, 85, 94, 97. Вільні грошові кошти підприємств повинні обов’язково зберігатися в банку. Готівку, необхідну для забезпечення господарської діяльності, підприємства зберігають у своїх касах.

Рахунок № 30 “Каса” призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства. На дебеті рахунка 30 відображається надходження грошових коштів до каси, на кредиті – виплата грошових коштів із каси. Каса – самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальну відповідальність за збереження коштів і ведення касових операцій покладено на касира. Підприємства можуть мати у своїй касі готівку у межах лімітів залишку, які для кожного підприємства встановлюються комерційним банками і використовувати її з виручки у межах норм. Ліміти залишку готівки в касі визначаються щорічно і у разі необхідності переглядаються.

Касові операції оформляють документами, типові форми яких затверджені наказом Мінстату України № 51 від 15.02.96 р. Надходження і видачу грошей з каси підприємства оформляють прибутковими й видатковими касовими ордерами, за формами № КО-1 і № КО-2. Касові ордери передаються до виконання касирові безпосередньо бухгалтером. Прибуткові й видаткові касові ордери до передачі в касу реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації касових ордерів, де їм надаються порядкові номери. Касир усі надходженні і видачі готівки за прибутковими і видатковими касовими ордерами обліковує у касовій книзі.

На підприємстві ведеться тільки одна касова книга (№КО-1) в національній валюті, в якій касир відображає готівку і рух грошей у касі. Записи в касовій книзі здійснюються за кожним Прибутковим і Видатковим ордерами. Усі касові ордери після їх використання касир підписує, а додані до них документи для запобігання повторного використання погашає штампом або підписом від руки “Одержано”, “Сплачено” із зазначенням дати. Записи у Касовій книзі здійснюються тільки під копірку, тобто в двох примірниках. Наприкінці робочого дня касир підбиває підсумки оборотів за надходженням і видачею грошей та виводить залишки на наступний день. Перші відривні аркуші, що є звітом касира, разом з прибутковим і видатковим ордерами й доданими до них виправданими документами касир передає бухгалтерові під розписку у Касовій книзі. Касова книга є реєстром аналітичного обліку. Касові документи слід брошурувати окремо від ін. бухгалтерських документів, вони повинні мати самостійну нумерацію і при здачі до бухгалтерського архіві фіксувати в архівній книзі.

2. Облік фондів і фінансових результатів. Номенклатура, зміни статутного фонду і їх відображення на рахунках обліку.

Поняття “капітал” асоціюється з поняттям “власності”. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками, і являє собою вартість майна підприємства. Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Різновидами власного капіталу є; статутний капітал; пайовий капітал, вилучений капітал, неоплачений капітал, нерозподілені прибутки, страхові резерви.

Для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства призначено рахунок №40 “Статутний капітал”. Збільшення статутного капіталу відображається на кредиті, а зменшення на дебеті рахунка № 40. Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру Статутного капіталу який зафіксовано в установчих документах підприємства. Збільшення Статутного капіталу відбувається за рахунок пайового, додаткового, резервного і неоплаченого капіталу, нерозподілених прибутків. Зменшення Статутного капіталу – за рахунок погашення пайового капіталу, вилученого і неоплаченого капіталу. Для обліку Статутного капіталу використовують 3 основних рахунки: 40, 46, 45. рахунок 40 призначений для обліку інформації про збільшення статутного капіталу, по Дт – зменшення.

Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства призначено рахунок 79 “Фінансові результати”. По Кт 79 відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, по Дт – суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки”.

3. Фондоутворюючі показники, нормативи, поправочні показники. Облікове відображення операцій по утворенню перерозподілу

і використанню спец-фондів. Вивчення складу прибутків і збитків.

Державні цільові фонди – це фонди, створені відповідно до законів України, що формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів юрид. Осіб, незалежно від форм власності, і внесків фіз. осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім пенсійного фонду. Під пенсійним планом слід розуміти порядок управління та розміщення пенс внесків. До Пенсійного фонду сплачується 2% від нарахованої зарплати, до фонду зайнятості – 0,5%, на соціальне страхування – 0,5%, профсоюзні внески складають 1% від зарплати.

Фінансові результати визначаються шляхом визначення доходів та відповідних витрат підприємства. Доходи – це збільшення екон.вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу. Витрати – це зменшення екон.вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу. Збиток – це перевищення суми витрат доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

В Україні ставка податку на прибуток залишається незмінною – 30%. Об’єктом оподаткування є балансовий прибуток підприємства, що являв собою загальну суму прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, тобто величина, яка обліковується на рахунку 98 “Податки на прибуток”. Підприємства всіх форм власності на закінченні кожного місяця зобов’язані перераховувати до бюджету суми нарахованого й утриманого податку за минулий місяць.

4. Складання звітності. Види звітності на підприємстві. Склад і зміст річної звітності, періодичної звітності. Інвентаризація статей балансу, його складання за певний період.

Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою одержання користувачем узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства, а також змінах у його фінансовому стані за звітний період, в установленій формі для прийняття цим користувачем визначених ділових рішень. Фінансові звіти є складовою частиною фінансової звітності. Фінансові звіти мають за мету забезпечити загальні інформаційні потреби широкого кола користувачів. Повний набір фінанс. звітів містить баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про зміни у фінанс.стані підприємства, примітки та ін.звіти і пояснюв.матеріал, дод.таблиці, як правило. Фінансові звіти є доступними, публікуються один раз на рік і підлягають аудиторській перевірці з наданням відповідного звіту.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Перший звітний період новоствореного підприємства становить не менше 12 місяців, але і не більше 15 місяців. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього року. Квартальну та річну фінансову звітність підприємства зобов’язані подавати органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам відповідно до установлених документів. Відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, валютні фондові біржі, інвестиційні фонди, кредитні спілки, страхові компанії та ін. установи зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність шляхом публікації у періодичних виданнях. Фінансова звітність складається: балансу, звіту про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Визнання статей балансу. Активи відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням. Витрати на придбання та створення активу, які не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду і звіті про фінансові результати. Зобов’язання відображаються у балансі, його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни. Між статтями Активу і Пасиву існує взаємозв’язок. Кожна стаття балансу має свої джерела фінансування. Джерелами фінансування довгострокових активів є власний капітал і довгострокові позикові кошти. Але не виключається формування довгострокових активів і за рахунок кредитів банку.