Тест “100 філософських шкіл”
| № | Назви філософських шкіл, течій та напрямів | Час їх заснування | Країна, місто, заклад, де почалася їх історія | Представники цих шкіл, напрямів | Філософські ідеї, проблеми, які були у центрі їхньої уваги | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |||||||||
| 1 | Локаята (школа чарваків) | Середина1 тис. | Стародавня Індія | Брихаспаті | Основу світу становлять 4 елементи: земля, вода, вогонь, повітря. | |||||||||
| 2 | Санкх'я | Середина 1 тис. | Стародавня Індія | Капіла, Асурі, Панчашикка, Варшаган'я | Існують 2 самостійних начала: пракріті (субстрактна першопричина) і пуруша ("Я", дух, свідомість). Всесвіт виник завдяки впливу пуруші на пракріті. | |||||||||
| 3 | Йога | Середина 1 тис. | Стародавня Індія | Патанджалі | Ідеї виходять із з'ясування питання про сутність душі та тіла. Сутність цього відношення у безперервному самовдосконаленні душі і тіла шляхом самозаглиблення людини у свій внутрішній світ, що реалізується через безпосереднє бачення і переживання. | |||||||||
| 4 | Фа-цзя | VI-V ст. до н.е. | Стародавній Китай | Шан Ян, Хань Фей. | Вели рішучу боротьбу проти пережитків родинного ладу та общинно-патріархальних традицій, за об'єднання країни та жорстоку централізацію правління. | |||||||||
| 5 | Інь-ян | VI-V ст. до н.е. | Стародавній Китай | Представники шкіл Інь-ян-цзя, Дун-Чжуншу | Основою світу є 2 протилежності: інь, ян. Взаємодія цих протилежностей є основою виникнення всього світу. | |||||||||
| 6 | Кун-Фуцзи (конфуціанство) | VI-V ст. до н.е. | Стародавній Китай | Конфуцій | Центральне місце — питання природи людини, її етики і моралі, життя сім'ї та управління державою. Фундаментальним поняттям є поняття "жень" - гуманність. | |||||||||
| 7 | Мін-цзя | VI-V ст. до н.е. | Стародавній Китай | Хуей Ші, Гунсунь Лун | Школа своєрідно переробляла даоське вчення, абсолютизуючи момент відносності в процесі пізнання. | |||||||||
| 8 | Даосизм | VI-V ст. до н.е. | Стародавній Китай | Лао-цзи | Наголошує на діалектичній ідеї загальної рухомості та мінливості. Дао - це шлях, надбуття, це єдине, вічне і безіменне, безтілесне, невичерпне і безкінечне у русі; воно — основа всього сущого. | |||||||||
| 9 | Мо-цзя | VI-V ст. до н.е. | Стародавній Китай | Мо-цзи | Противники конфуціанства, вважали, що наперед зазначеної долі немає, вона залежить від того, як людина буде впроваджувати принципи "загальної любові", в основі яких лежить "небесна воля". Призивали допомагати один одному, займатися корисною справою, відмовитись від насилля та війн. | |||||||||
| 10 | Ньяя | Середина 1 тис. | Стародавня Індія | Готам | Знання відповідають дійсності. Вважали, що існує 4 джерела пізнання: чуттєве сприйняття, логічний висновок, порівняння, словесне засвідчення авторитетів. | |||||||||
| 11 | Мілетська школа | VІІ-VІ ст. до н.е. | Стародавня Греція | Фалес, Анаксімандр,Анаксімен | За Фалесом: началом усіх речей є вода. За Анаксімандром - "апейрон". Висуває ідею еволюційного походження людини. За Анаксіменом - повітря. | |||||||||
| 12 | Ефеська школа | VІ-Vст. до н.е. | Стародавня Греція | Геракліт Ефеський | Основою наук вважається логос, який у нього означає загальний закон буття, основу світу. Началом всіх речей є вогонь. | |||||||||
| 13 | Елейська школа | Кін. VІ-Vст. до н.е. | Стародавня Греція | Ксенофан, Парменід, Зенон Елейський | Питання про начало буття. Вважали, що пізнати світ можна тільки завдяки мисленню. Головна теза — про єдність, сталість і несуперечливість сущого. | |||||||||
| 14 | Піфагорійський союз | VІ-V ст. до н.е. | Стародавня Греція | Піфагор | Першоосновою є кількісне відношення — число — це величина геометрична, що існує у вигляді геометричної пропорції. Відкритий взаємозв'язок числа і звуку. | |||||||||
| 15 | Софісти | Сер. V-1 пол.ІV ст. до н.е. | Стародавня Греція | Протагор, Горгій | Основна проблема - це реальність сущого. Будь-яка істина відносна. Людина є мірою всіх речей. | |||||||||
| 16 | Атомісти | VІ-ІV ст. до н.е. | Стародавня Греція | Левкіп, Демокріт | Допускають 2 начала у світобудові -буття і небуття. Трактують буття як нескінченну множину атомів, визнаючи нескінченне число атомів. | |||||||||
| 17 | Перипатетики | IV ст. до н.е. | Стародавня Греція | Арістотель, Теофраст, Стратон, Андронік Родосський, А.Афроді- зійський | Хотіли примирити погляди Арістотеля, Демокріта. Боролися за збереження і правильне тлумачення філософської спадщини Арістотеля. | |||||||||
| 18 | Мегарики | V-ІV ст. до н.е. | Стародавня Греція | Евклід | Існує тільки одне благо, яке називають різними іменами, відіграла значну роль у розвитку логіки. Сформулювали ряд логічних парадоксів "Купа", “Лисий”, "Рогатий". | |||||||||
| 19 | Кініки | V-ІV ст. до н.е. | Стародавня Греція | Антисфен, Діоген | Люди повинні звести свої потреби до мінімуму. Жити потрібно на природі, звільнившись від культурних традицій розкоші та пересиченості. | |||||||||
| 20 | Стоїцизм | V-ІV ст. до н.е. | Стародавня Греція | Зенон | Світ єдиний і складається з матерії. Розробляють основи раціональної етики. Людина повинна виробити: розсудливість, невибагливість, мужність. | |||||||||
| 21 | Патристика | ІІ-VІІІ ст. | Стародавня Греція | Тертулліан, К.Александ-йріський, Оріген, Августин | Християнське богослів'я, апологетика "отців церкви", які відстоювали догми християнської релігії проти язичництва. | |||||||||
| 22 | Грекомовна апологетика | V-ІV ст.до н.е. | Стародавня Греція | Юстін, Тертулліан, Оріген | Захист та виправдовування віросповідання за допомогою доводів, звернених до розуму. Доведення буття Бога, безсмерття душі, вчення про признаки божественної відвертості, розгляд заперечень, спрямованих проти релігії та її часткових догматів, а також теологічний аналіз інших віросповідань. | |||||||||
| 23 | Номіналізм | II ст. | Західна Європа | Д.Скот, І.Росцелін, У.Оккам | Реально існують лише поодинокі індивідуальні речі, а загальні поняття — це лише назви, знаки або імена, породжені людським мисленням. | |||||||||
| 24 | Реалізм | II ст. | Західна Європа | Ансельм Кентерберійсь-кий | Буття існує у вигляді загальних понять або універсалій. Вони існують раніше і незалежно від речей, являючи собою думки та ідеї божественного розуму. Завдяки цьому людський розум має змогу пізнати сутність речей, бо вона є загальним поняттям. | |||||||||
| 25 | Іудейська схоластика | VII ст. дон.е. | Ізраїль | Бубер | Характерні особливості: віра в єдиного бога Яхве ті месію, багато ритуальних заповітів, які охоплюють майже всі області побуту віруючих. | |||||||||
| 26 | Неоплатонізм | ІІІ-VІ ст.н.е. | Стародавня Греція | Плотін,Прокл | Намагалися поєднати різні системи античної філософії (стоїцизм, арістотелізм, скептизм). | |||||||||
| 27 | Філософія ісламського відродження | XVIII ст. | Схід | Мухамед ібнАбд аль-Ваххаба | Виражалося релігійним рухомВаххабітів, які з'явилися в процесійого історичного розвитку таконтакту з іншими релігійнимисистемами. | |||||||||
| 28 | Раннє (італійське)відродження | XVI ст. | Італія | Дж.Бруно,Б.Телезіо | Бруно висував ідею безкінечностіВсесвіту та множинності в ньомусвітів, стояв на позиціях пантеїзму,"розсередивши" Бога в усійприроді. Вважав, що природа і є Богв речах. | |||||||||
| 29 | Етика космічної теології | ХХст. | США,Англія | Ф.Вудбрідж,У.Н.Шелдон,О.Степлдон | Мораль може бути зрозуміла лише зточки зору еволюційного розвиткуВсесвіту, в основі якого лежитьсвітова мета. Людина – частинаприроди та космосу. | |||||||||
| 30 | Західноєвропей-ська реформація | XVI ст. | ЗахіднаЄвропа | М.Лютер,Ж.Кальвін | Піддали критиці офіційну католицьку доктрину. | |||||||||
| 31 | МеханістичнаФілософіяНового часу | XVII-XVIII ст. | ЗахіднаЄвропа | Галілей,Н'ютон | Специфичні уявлення про матерію, руху, простіру та часу, та причинності. Весь Всесвіт уявляє собою замкнуту механічну систему,створену з незмінних елементів, рухяких визначається законами класичної механіки. | |||||||||
| 32 | РаціоналізмФілософіїНового часу | XVII-XVIII ст. | ЗахіднаЄвропа | Спіноза,Лейбніц,Декарт | Напрям, який визнає розум основою пізнання і поведінки людей. | |||||||||
| 33 | ПантеїзмФілософіїНового часу | XVII ст. | ЗахіднаЄвропа | Спіноза | Бог не існує окремо від природи, а розчиняється в ній. Допускав наявність мислення в усієї матерії, в тому числі й не живої. | |||||||||
| 34 | Картезіанство | XVII-XVIII ст. | ЗахіднаЄвропа | Декарт,Лєруа,Кабаніс,Мальбранш | Визнавали істину 2 незалежнихначал: матеріального та духовного,але сутність їх визначається Богом. | |||||||||
| 35 | Суб'єктивно-ІдеалістичнаФілософіяНового часу | XVII ст. | ЗахіднаЄвропа | Дж. Берклі,Д.Юм | Речі існують остільки, оскільки вонисприймаються відчуттями. Людинане може вийти за межі своїхвідчуттів і не може встановити, щолежить в основі — дух чи матерія. | |||||||||
| 36 | ЕмпіричнаФілософіяНового часу | XVII-XVIII ст. | ЗахіднаЄвропа | Дж. Берклі,Д.Юм | Напрям, який визнає чуттєвийдосвід основним і єдиним джереломі змістом знання. | |||||||||
| 37 | АгностицизмФілософіїНового часу | XVI-ХVІІІ ст. | ЗахіднаЄвропа | Гекслі, Юм,Кант | Вчення, яке заперечує повністю абочастково можливість пізнання світу. | |||||||||
| 38 | ФранцузькеПросвітництво | ХІV-ХV ст. | Франція | Ш.Монтеск'єФ.Вольтер,Ж.-Ж.Руссо | Порушує проблему вдосконаленнясуспільства шляхом реформ. | |||||||||
| 39 | СенсуалізмФілософіїНового часу | XVII-XVIII ст. | ЗахіднаЄвропа | Гольбах,Гельвецій,Фе'єрбах | Вчення у гносеології, пізнаючевідчуття єдиним джерелом пізнання.Відчуття можуть стати необхідноюстороною пізнання тільки при умовах їх органічного єдинства з іншими сторонами процесу пізнання -практикою та абстрактним мисленням. | |||||||||
| 40 | Французький матеріалізм | ХVШ ст. | Франція | Ж.Ламетрі,Д.Дідро,К.Гельвецій,П. Гольбах | Природа являє собою сукупністьрізних форм руху матеріальнихчасточок. Робили спробу розв'язатипитання про походження свідомості,спираючись на принцип загальноїчуттєвості матерії. | |||||||||
| 41 | НімецькеПросвітництво | XVIII ст. | Німеччина | П.Гольбах,П.Д.Тірі | Гольбах підходить до осмислення питання про відношення природи, матерії та духу, свідомості як центральної філософської проблемиі виділяє 2 протилежні напрямки -натуралістичний та спіритуалістич- ний. | |||||||||
| 42 | НімецькийРомантизм | Кін.ХVІІ-поч.ХІХст | Німеччина | Шелінг,Шлейермахер | Виступали проти раціоналізму просвітництва, протиставляючи культ почуття та творчого екстазу, який розкриває таємниці природи глибше, ніж кропотлива праця вченого. Рушійною силою пізнання є переживання протиріччя між кінечністю та безкінечністю, іронічне відношення до себе та до свого мистецтва. | |||||||||
| 43 | Німецька філософська містика | XVII-XVIII ст. | Німеччина | Екхарт, Мюнцер | Вищою мірою пізнання вважають містичну інтуїцію, "духовний досвід", в якому зникає розділення на суб'єкт і об'єкт і відкривається реальність Бога - духовної першооснови світу. Проповідують прогресивні ідеї або політичний процес, які виражаються у релігіозно - містичній формі. | |||||||||
| 44 | Німецька класична філософія (ідеалізм) | ХVІІІ-ХІХ ст. | Німеччина | Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель, Й.Фіхте, Ф.Шеллінг | Заслуга Гегеля: він природний, історичний і духовний світ вперше подав у вигляді процесу. Фіхте: розвиток відбувається через взаємодію протилежностей. Шеллінг вирішував проблему знаходження вихідного начала. | |||||||||
| 45 | Німецька класична філософія (діалектика) | ХVІІІ-ХІХст. | Німеччина | Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель | Зробив спробу побудувати теоретичну систему, яка повинна була остаточно вирішити проблему тотожності мислення і буття. | |||||||||
| 46 | Філософська антропологія (ідеалізм) | 20-ті рр. XX ст. | Західна Європа | М.Шелер, Г.Плеснер, А.Гелен, Е.Ротхакер, Н.Е.Хенгстен-берг, О.Д. Больнов | Філософське вчення про природу і сутність людини. | |||||||||
| 47 | Антропологічна філософія (матеріалізм) | 20-ті рр. XX ст. | Західна Європа | |||||||||||
| 48 | Марксизм | XIX ст. | Німеччина | К.Маркс, Ф.Енгельс | Основою розвитку є матеріальне виробництво, в основі якого лежить спосіб виробництва як єдність продуктивних сил та виробничих відносин. Розглядали проблему людини, пов'язуючи її з відчуженням. | |||||||||
| 49 | «Молодогегель янці» | ХІХст. | Німеччина | Штраус, Бауер | Перша спроба проаналізувати суспільну свідомість в якості соціальної структури (ідеології). В центрі їх уваги питання про те, як виникають і обмежують примусову силу оманливі уявлення про суспільство. | |||||||||
| 50 | «Старогегельян ці» | XIX ст. | Німеччина | Гешель, Гінрихс, Габлер | Намагались інтерпретувати вчення Гегеля у дусі церковно-християнської ортодоксії. Відстоювали принцип синтезу розуму та віри. | |||||||||
| 51 | Франкфуртська школа | XIX ст. | Західна Європа | Адорно, Маркузе, Фромм, Ф.Полок, Л.Левенталь | Абсолітують зміст нерозумових змін психіки людини. Заперечують об'єктивні закони історичного процесу і стверджують пріоритет випадкового і виключно індивідуального в історії. | |||||||||
| 52 | Неокантіанська марбурська школа | 60-ті рр. XIX ст. | Німеччина | Г.Коген, П.Наторп, | Поставила за мету захист та збереження принципів класичної філософії. Основні принципи грунтуються на трактуванні філософії виключно як критики пізнання. | |||||||||
| 53 | НеокантіанськаФрейбурзька(баденська)Школа | 60-ті рр.XIX ст. | Німеччина | Е-КассірерВ.Віндельбанд, Г.Ріккерт | ||||||||||
| 54 | ШколаПсихоаналізу | ХІХ-ХХст. | ЗахіднаЄвропа | З.Фрейд,Хорні,Маркузо,Фролем, Юнг | Значна кількість захворювань викликана свідомим витісненнямінстинктів, особливо статевого.Досліджують структуру свідомості. | |||||||||
| 55 | ВіденськийГурток | 20-ті рр.XX ст. | Відень | Щлік,Нейрат,Карнап, Айєр | Мета - звести філософію до логічного аналізу мови науки, піддати філософське і наукове знання критичному аналізу з позицій принципу верифікації,сформульованого М.Шелінгом. | |||||||||
| 56 | Феноменологія | XX ст. | ЗахіднаЄвропа,США | Гуссел,Л-Ландгребе,Е.Фінк | Центральне поняття —"інтернаціональність" свідомості —призначено для ствердження принципу: "нема об'єкта безсуб'єкта". Філософія, як наука про"чисті сутності", протиставляєтьсяпізнанню реальних фактів. | |||||||||
| 57 | Класичний екзистенціалізм | ХІХ-ХХ ст. | ЗахіднаЄвропа,Африка | М.Хайдеггер,К.Яспекс, Ж.-П.Сартр,А.Камю,Г.Марсель,Н.Аббаньяно | Найглибшим знанням про природулюдини визнає усвідомленість нею власної смертності й недосконалості.В центрі уваги були питання провини та відповідальності, рішення та вибору, ставлення людини до смерті, а проблеми науки, релігії, моралі, мистецтва цікавили лише настільки, наскільки вони стосувалися названих питань. | |||||||||
| 58 | "Мадридськашкола" екзистенціалізму | XX ст. | Італія | Н.Аббаньяно | Людська екзистенція розглядаєтьсяяк абсолютна активність, яка постійно перебуває в процесі творення. Звідси особлива увага до часу, історичності, які характеризують становлення. | |||||||||
| 59 | Герменевтика | ХІХ-ХХ ст. | ЗахіднаЄвропа | Дільтей,Шлейєрмахер | Головна операція - розуміння. Цейпроцес являє собою комплекснуметодологічну проблему, якадосліджується герменевтикою зрізних боків. | |||||||||
| 60 | Структуралізм | ХІХ-ХХ ст. | ЗахіднаЄвропа | К.Левістросс,Ж.Лакан, М.Фуко,Р.Барт | Виник у зв'язку з переходом гуманітарних наук від описово-емпіричного до абстрактно-теоретичного методу дослідження:моделювання, формалізації і математизації досягнутих результатів. | |||||||||
| 61 | Українське передвідрод-ження | ХІІІ-ХІV ст. | Україна | І.Вишенський | Патристичні та агіографічні твори, вяких розв'язують філософські ідеїЩодо розуміння Бога, світу, людини. | |||||||||
| 62 | УкраїнськеВідродження | ХІV-ХVІ ст. | Україна | Ю.Дрогобич,П.Русин, Лукаш,С.Оріховський | Людина здатна пізнати світ, і ця здатність зумовлюється наявністю в природі непохитних законів. Замислюючись над питанням про сенс людського життя Оріховський зазначив, що до безсмертного життя шлях треба торувати, живучи розважно, чесно й побожно на землі.А однією з основних чеснот вважав самопізнання. | |||||||||
| 63 | УкраїнськаРеформація | ХVІ-ХVІІ ст. | Україна | Смотрицький, Філалет,П.Могила | Пов'язана з антифеодальноюнаціонально-визвольною боротьбоюукраїнського народу протипольських магнатів, насильницькогопокатоличення. | |||||||||
| 64 | КиївськийВізантизм | Україна | ||||||||||||
| 65 | ФілософіяКиєво-МогилянськоїАкадемії | XVII-ХVІІІст. | Україна | Й.Когонович-Горбацький,І.Гізель,І.Галатовський, С.Яворський, Г.Бужинський,Ф.Прокопович, Л.Барановський | Зближують і ототожнюють Бога зПриродою. Тільки поєднуючись,Матерії і форми утворюють тіло , якеє їх єдністю, завершеністю. | |||||||||
| 66 | УкраїнськеПросвітництво | Поч.ХVІІІ ст. | Україна | М.Козачинський,Т.Кониський,Г.Сковорода,Я.Козельський | Відстоювали ідею суспільства,Побудованого на засадах загальноїРівності, людського щастя, щоГрунтується на праці відповідно доПриродних нахилів людини. | |||||||||
| 67 | УкраїнськийРомантизм | XVIII -ХІХст. | Україна | Т.Шевченко,Л.Українка,І.Франко | Природа - несвідомий художній витвір духу. Стирав межі між філософією та мисленням. Формою філософії романтики вважалиІнтуїтивний символ. | |||||||||
| 68 | ФілософіяУкраїнськоїРеволюційноїДемократії | XVIII -ХІХст. | Україна | Т.Шевченко,Л.Українка,І.Франко,П.Мирний,П.Грабовський, М.Коцюбинсь-кий | За революцію проти самодержавстваі кріпосництва. | |||||||||
| 69 | Ревізіонізм | Кін.ХІХ -поч.ХХст. | Німеччина,Франція,Австро-УгорщинаРосія | Каутський,Вауер,Мартів | Заперечували науковістьдіалектичного матеріалізму,прагнули замінити соціальнийреволюціанізм ідей суспільноїеволюції. | |||||||||
| 70 | Львівсько-ВаршавськаШкола | 20-ті рр.XX ст. | Варшава,Краків,Львів | Тарський,Рассел,Вітченштейн,Айдукевич,Лукасєвич | Характерне негативне ставлення доірраціоналізму, прагнення до зближення філософських в науковихдослідженнях, надання філософськимміркуванням логічного точного статусу. | |||||||||
| 71 | «Філософія життя» | ХІХ-ХХ ст. | Західна Європа | Ф-Ніцше, В.Дільтей, А.Бергсон, О-Шпенглер | Напрям, який розглядає все суще як форму прояву життя, як деяку реальність, що не є тотожною ні духу, ні матерії, яку можна осягнути тільки інтуїтивно. Головним є поняття життя. | |||||||||
| 72 | Етика космічної теології | ХХ ст. | США, Англія | Ф.Вудбрідж, У.Н.Шелдон, О.Степлдон | Мораль може бути зрозуміла лише з точки зору еволюційного розвитку Всесвіту, в основі якого лежить світова мета. Людина - частина природи та космосу. | |||||||||
| 73 | Російська історіософія | XVIII ст. | Росія | Алексєєв, Волков | Розглядає суспільство як частину природи. Ідея "естественный закон" історії, єдність історичного процесу. Розробили теорію прогресу як руху нищого до вищого. | |||||||||
| 74 | Слов'янофіли | ХІХст. | Росія | Кірєєвський, Хомяков, Аксакови, Самарин | Намагались обгрунтувати необхідність особливого шляху розвитку Росії. За об'єктивним сенсом це була утопічна програма переходу російських дворян на шлях буржуазного розвитку зі збереженням максимуму їх привілегій. | |||||||||
| 75 | Філософія техніки | 60-ті рр. ХХст. | Західна Європа | Ф.Рапп, А.Хунінг | Основана на комплексному системному аналізі як соціального феномену в історико-цивілізаційному контексті. | |||||||||
| 76 | Західники | 40-ті рр. XIX ст. | Росія | Герцен, Грановський, Огарьов, Боткін, Кавелін, Кетчер, Корш. | Виступали за ліквідацію феодально-кріпосних відносин та розвиток Росії по "західному", тобто буржуазному шляху. | |||||||||
| 77 | Психологічний напрям російської філософії | Кін.ХІХ -почХХ ст. | Росія | В.Бехтерев, І.Павлов | Укріпили детермініський підхід до механізму поведінки та стимулювання розробки об'єктивних методів. | |||||||||
| 78 | Філософія російської революційноїдемократії | ХVІІІ-ХІХ ст. | Росія | О.Герцен, М.Огарьов, М.Чернишевський, М.Шелгунов, М.Антонович | За революцію в боротьбі проти самодержавства та кріпосництва. | |||||||||
| 79 | ФілософіяРелігії | ХХст. | Західна Європа. | Ніцше | До якості найвищої цінності встановлення духовного зв'язку індивіда власним справжнім "я" як всесвітньо-розмірним мікроскопом. | |||||||||
| 80 | Філософія російського марксизму | ХІХ-ХХ ст. | Росія | Г.В.Плєханов В.І. Ленін | Розглядали питання про матерії, рух, простір і час, пізнаваність світу. Ленін велике значення надавав правильному розумінню діалектичному методу, закону єдності та боротьби протилежності. | |||||||||
| 81 | Конвенціоналізм | ХІХ-ХХст. | ЗахіднаЄвропа | Пуанкаре | Філософська концепція, згідно якоїнаукові поняття та теоретичнібудування являються продуктамиугоди між вченими. Ці угодидиктуються звичністю, простотою,зручністю. | |||||||||
| 82 | Прагматизм | 70-ті рр.XX ст. | ЗахіднаЄвропа | Пірс,Дж.Д'юрі | Звинувативши всю філософію увідриві від життя, намагалисядовести, що філософія повинна бутине роздумами про буття і пізнання, аповинна стати методом розв'язанняреальних проблем, які постаютьперед людьми. | |||||||||
| 83 | ЛогічнийПозитивізм | ХІХ-ХХ ст. | ЗахіднаЄвропа | Нейрат,Карнап,Шлик, Крауз,Рейхенбах | Предметом філософії повинна бутилогіка науки, логіка мови, логічнийаналіз речення, логічний синтаксисмови. | |||||||||
| 84 | Інтуїтивізм | ХІХ-ХХ ст. | ЗахіднаЄвропа | Бергсон,Лоский | Раціональному пізнанню протиставляє розуміння дійсності, яке засноване на інтуїції, яка розуміється як особлива спроможність свідомості, яка не зводиться до відчуттєвого досвіду тадискусійного, логічного мислення. | |||||||||
| 85 | СемантичнийПозитивізм | ХІХ-ХХст. | ЗахіднаЄвропа | С.Чейз,С.Хайякава | Визначає мові головну роль у всіхсферах діяльності. Всі соціальніколізії обумовлені недосконалістюмови та людського спілкування. | |||||||||
| 86 | Постпозитивізм | 1960-1970 рр. | ЗахіднаЄвропа | К.Поппер,Т.Кун,С.Тулмін,У.Селларс,Д.Агассі | Характерними є проблемифальсифікації: розуміння; соціологіїзнання; правдоподібність науковихтеорій; раціональності. Практичновсі представники залишили значнийслід в обгрунтуванні сутностінаукових теорій. | |||||||||
| 87 | Емпіріо-критицизм | XX ст. | Європа | Авенаріус,Мах,І.Петцольдт,Ф.КарстіньєнР.Віллі,Богданов | Намагалися довести, що вони відшукали 3 лінію філософії, якадолає односторонність як матеріалізму так і ідеалізму. Вводятьекономії мислення. | |||||||||
| 88 | Футурологічний напрям | 60-ті рр.XX ст. | ЗахіднаЄвропа | Белл, Г.Кан,Р.Арон, Б.деЖувенель,Ф.Бааде,Ф.Полак. | Уявлення про майбутнє людства, область знання, яка охоплює перспективи соціальних процесів. | |||||||||
| 89 | Догматизм | ХVІІ-ХІХст. | ЗахіднаЄвропа | Кант, Декарт,Вольтер | Спосіб мислення , якийвикористовує незмінні поняття,формули без врахування новихданих практики та науки, ігноруєпринцип творчого розвитку таконкретності істини. | |||||||||
| 90 | Релятивізм | ХІХ-ХХ ст. | ЗахіднаЄвропа | Горгій | Ідеалістичне вчення про відносність, умовність, суб'єктивність людського пізнання. Заперечує об'єктивність пізнання -признає відносність знання. Вважає, що в наших знаннях не відображається об'єктивний світ. | |||||||||
| 91 | ГеографічнийДетермінізм | XVII-ХІХст. | ЗахіднаЄвропа | Ш-Монтеск'єА.Тюрго,Г.Боклем | Розвинув ідею про провідну рольгеографічного середовища, зокремаклімату в житті людей, культурі таісторії народів. | |||||||||
| 92 | Діалектико-Матеріалістич-ний напрямФілософії | 40-ті рр.XX ст. | Німеччина | Маркс,Енгельс,Ленін | Признає відносність пізнання лише втому випадку, коли кожна історичнаступінь пізнання не виходить замежі даного рівня розвитку виробничих сил і рівнем науки. | |||||||||
| 93 | СоціологічнийНапрямРозумінняСуспільства | XX ст. | Європа,США | Блау,Емерсон,Малиновський | Соц. філософія наголошує на пріоритеті кожного елемента способу життя, на цілісності суспільства як соціальної системи, що функціонує завдяки виробництву й постає як живий організм з усіма особливостями економічних, соц.-політичних, ідеологічних, культурних, побутових та ін. соціальних відносин, якібезпосередньо характеризуютьжиттєдіяльність людей. | |||||||||
| 94 | Феноменологіч-на соціологія | XX ст. | ЗахіднаЄвропа | Е.Гуссерль,М.Шелер,М.Мерло-Понті | Розглядає суспільство як явище,створене й постійно відтворюване вдуховній взаємодії індивідів. | |||||||||
| 95 | РаннійУтопічнийСоціалізм | ХV-ХVІІ ст. | ЗахіднаЄвропа | Т.Мор,Т.Кампанелла | Властива переконаність, що приватна власність спричиняє всі суспільні негаразди та злиденність абсолютної більшості народу. Зберігається багато пережитків феодально-церковної ідеології. | |||||||||
| 96 | Соціальнаутопія XVII-XIX ст. | ХVІІ-ХІХ ст. | ЗахіднаЄвропа | Я.Гус,Мюнцер,Мельє,Маблі,Уінтенлі,Сен-Сімон | Вчення про суспільство, яке засноване на суспільному майні, обов'язковим для всіх і рівному розподілі благ. | |||||||||
| 97 | Культурологічні концепціїсуспільства | XX ст. | Європа | Рапп, Хунінг | В процесі життєдіяльності суспільство створює і розвиває матеріальну і духовну культуру - система соціальних цінностей, способів передачі набутого досвіду від покоління до покоління. | |||||||||
| 98 | ТехнократичніКонцепціїСуспільства | XX ст. | США,ЗахіднаЄвропа | Веблен, Берл,Голбгейт | Необхідність установлення політичної влади технічних спеціалістів, що робиться в інтересах всього суспільства на базі наукового знання. | |||||||||
| 99 | Екзистенціона-льна філософіяСуспільства | XX ст. | ЗахіднаЄвропа | Сартр, Камю,Марсель | Спілкування індивідів не є справжнім, воно лише підкреслює самотність кожного. Раз спілкування індивідів породжується тим, що предмет небуття приймається за єдине можливе буття. | |||||||||
| 100 | СоціальнийРеалізм | XX ст. | Європа,США | Дюркгейм,Шпанк,Парсон | Заснований на трактуваннісуспільства та його історичноїеволюції в якості об'єктивноїреальності. | |||||||||