Смекни!
smekni.com

Життя і філософія Коперника (стр. 1 из 2)

Реферат

на тему:

˝ЖИТТЯ МИКОЛИ КОПЕРНИКА˝

Роботу виконав

учень 11 – Б класу

середньої школи № 97

Головатий Мар'ян

м.Львів-2005

План

1. Дитячі і юнацькі роки М. Коперника.

2. Астрономічні припущення М. Коперника.

3. Праці М. Коперника.

4. Його погляди на будову Всесвіту.

Микола Коперник

Микола Коперник (Copernicus, Kopernik), (1473-1543) народився 19 лютого 1473 р. у польському місті Торунь. Рано втратив батька.

Виховання, освіта й інші турботи про десятилітньому Копернику взяв на себе його дядько - єпископ Вармійского капітулу. Початкову освіту одержав у розташованій неподалік від будинку школі при костьолі святого Яна, що готувала, утім, майбутніх студентів для Краківського університету. Єпископ готував хлопчика до високої церковної посади каноніка.

У 1491-1495 році М. Коперник зарахований студентом Краківського університету, де за три роки перебування склав уявлення про геоцентричну систему світу і її протиріч.

У 1497 завдяки підтримці дядька одержав місце каноніка Вармійского капітулу. На засоби капітулу був відправлений в Італію для продовження утворення. У 1503 одержав ступінь доктора церковного права в університеті Феррари. Відправився в Падую, щоб зайнятися вивченням медицини відповідно до обіцянки, даному членам капітулу. У 1506 повернувся в Польщу, жив у єпископській резиденції в Лідзбарке, займав посади особистого лікаря і секретаря свого дядька. Проводив астрономічні спостереження і виконував доручення, зв'язані з керуванням Вармією. Після смерті дядька в 1512 Коперник переїхав у Фромборк, де приступив до виконання обов'язків каноніка. З 1497 року він вивчає церковне право, математику, медицину в університетах Італії: у Болоньї, Падуї, Римі, Феррарі. У досконалості опановує грецькою мовою й в оригіналі читає Платона, Аристотеля, Птолемея, інших древніх авторів.

Інтерес до астрономії зародився в Коперника під час його навчання в Краківському університеті, де астрономічні науки викладав відомий польський астроном А.Брудзевський. Високо оцінюючи систему Птолемея, Коперник ще під час перебування в Лідзбарке переконався в її неспроможності.

В часи Коперника вважалося, що центром світу знаходиться Земля, а навколо її рухаються Сонце, планети і зірки. Таку систему світу називали геоцентричної, від грецького слова "Гея" - земля. Але ніхто не міг пояснити, чому Сонце рухається навколо Землі по правильній дузі, а шляху планет складні, начебто заплутані.

Коперник знав, що деякі грецькі вчені затверджували, що в центрі світу знаходиться Сонце, а наша Земля й інші планети обертаються довкола нього. Коперник зіставив шляхи руху усіх відомих тоді планет і розрахував їх так, начебто і планети, і наша Земля рухаються навколо Сонця. Ці розрахунки збіглися з даними багаторічних спостережень і Коперника, і всіх попередніх йому астрономів. Так він науково довів, що не Сонце обертається навколо Землі, а навпаки, Земля і всі інші планети навколо Сонця. А те, що ми бачимо, начебто Сонце встає і заходить, рухаючи над Землею, відбувається тому, що Земля обертається навколо своєї осі. Система світу, створена Коперником, одержала назву геліоцентричної, від грецького "геліос" - "Сонце".

У 1512 він обійняв посаду каноніка у Фромборке - рибальському селищі в устя Вісли.

Протягом чотирьох років (1512-1516), уже у Фромборке, працював над створенням нового навчання про пристрій світу і приблизно в 1515 виклав свої ідеї у творі Коментарі (Commentarіolus), написаному латинською мовою. У ньому Коперник коротко розглядає пояснення руху планет, що давали астрономи стародавності, а потім формулює основні положення геліоцентричної системи світу у виді шести аксіом. Їхній зміст полягає в тому, що Земля, як і інші планети, звертається навколо Сонця, а видиме добове переміщення небесного зводу - лише наслідок обертання Землі навколо своєї осі. Це твір при житті Коперника не було надруковано і вважалося загубленим. Вже в 19 в. були знайдені дві добре збережені рукописні копії.

Свою теорію Коперник створював майже 30 років. Вона викладена в його знаменитому творі "Про звертання небесних сфер" (1543, коли вчений був уже при смерті). Навчання Коперника завдало нищівного удару релігії і церкви, що затверджувала представлення про Землю як обраниці божої, що коштує в центрі світу (відповідно до геоцентричної системи світу Птолемея), і зіграло величезну роль у наступному розвитку природознавства. На основі цієї теорії були відкриті І. Кеплером закони рухів планет і И. Ньютоном закон всесвітнього тяжіння. Геліоцентрична система спростувала представлення про особливе положення Землі у Всесвіті, послужила підставою для розвитку ідеї множинності населених світів, нескінченності самого Всесвіту. Вона показала можливість теоретико-експериментального пізнання світу. Тому геліоцентрична система Коперника ввійшла в історію природознавства як велика наукова революція.

Крім того, мислитель епохи Відродження, засновник наукової астрономії, що обґрунтував геліоцентричну систему Світу, філософ, математик, інженер, економіст, юрист, лікар і державний діяч. Головні праці К.: "Нарис нового механізму світу" (1505-1507, де він вперше почав спростовувати систему Птолемея), переклад з грецької мови на латинь белетристичної збірки "Етичні, сільські і любовні листи" візантійського письменника Феофілакта Смокатти (1509), "Про монету" (1526, перша редакція - 1517), "Про звернення небесних сфер" (1543). Вчився на факультеті вільних мистецтв (основні предмети - математика, фізика, теорія музики, початкові пізнання в медицині). Велика увага у викладанні приділялася ученню Арістотеля, літературі Стародавньої Греції і Стародавнього Риму. Астрономію читав відомий професор В.-А.Б.Брудзевский, який в педагогіці керувався кращою у той час книгою по астрономії "Нові теорії планет", написаної астрономом Пурбахом з Відня. У Ягеллонськом університеті була серйозна інструментальна база (глобуси, астролябії, армілярні сфери і ін.), що давала навики наглядової астрономії і мистецтва спостережень. Там Коперник вчився в 1491-1494. У 1496 Коперник відправився в Болонській університет. У 1497 Коперник став каноніком Вармійського капітулу з офіційним трьохлітньою відпусткою для отримання вченого ступеня в Італії (за традицією канонік повинен був мати диплом про закінчення одного з провідних університетів того часу), і ця посада, яку він займав до смерті, давала йому видне суспільне положення, матеріальну забезпеченість і відоме дозвілля для наукових занять. Хоча Коперник був направлений в Болонській університет для отримання юридичної освіти (а у той час цивільне і державне право практично не відрізнялися від церковного), проте там він став помічником відомого астронома Д.М. ді Новара, під керівництвом якого були зроблені перші з 27 власних спостережень, результати яких були використані. у його трактаті. Там же він досконало оволодів старогрецькою мовою. Після трьох років навчання в Болоньї, Коперник читав в Римі лекції з математики (1500). У 1501-1504, під час відпустки від Вармійського соборного капітулу, Коперник вчився в Університетах Падуї (де на дуже високому рівні викладалися філософія і медицина) і Феррари (нононічне право). Під час італійського періоду Коперник ввібрав в себе всі досягнення теоретичних і прикладних наук епохи Відродження. Всі дослідники життя і діяльності Коперника зараз сходяться на тому, що в цей період життя їм були осмислені основні постулати і почата розробка геліоцентричної системи світу. У 1509 в економічному трактаті про монету Коперник за чотириста років попереджав про витіснення із звернення повновагої монети неповновагої (у наш час це стало відомим у формі закону Грешема). У 1512 Коперник обладнав обсерваторію у Фромборке (де прожив до відходу з життя). Авторитет Коперника - видатного математика і астронома - був настільки великий, що він одержав в 1514 від голови комісії Латеранського Собору в Римі (1512-1517) по реформі календаря Павла Міддельбургського (призначеного Папою Римським Левом X) персональне запрошення висловити свою думку щодо реформи. Коперник відповів, що вважає реформу передчасною, оскільки для цього заздалегідь потрібне істотно уточнити теорії Сонця і Місяця щодо зірок унаслідок недостатніх знань про величину астрономічного року (тобто вже в 1514 Коперник серйозно роздумував над розробкою геліоцентричного учення). У 1516-1521 Коперник був "адміністратором загальних володінь капітулу" Вармійськой єпархії (тобто керував всім господарством капітулу: збором податків, регулюванням цін, монетного звернення і т.п.; в 1516-1520 під його керівництвом у Фромборке були побудовані фортифікаційні зміцнення, що забезпечили місто від хрестоносців Тевтонського ордена). Переконавшись в неспроможності геоцентричної системи Світу по Птолемею, канонізовану Римсько-католицькою церквою в книзі "Альмагест", Коперник, як би відроджуючи ідею "наївного" геліоцентризму Аристарха Самосського (3 в. до н.е.), обгрунтував власний геліоцентризм як наукову систему. При цьому на становлення ідей Коперника впливали системи античних піфагорійців, Лукреция Кара, Вергилія, "фізіологів" (так Коперника називав старогрецьких мислителів від Анаксимандра до Демокріта). Всупереч Птолемею, Коперник стверджував, що не Сонце обертається навколо Землі, а навпаки, Земля обертається навколо Сонця, а також навколо своєї осі. М.Ф.Субботін писав, що "...основна завдання античної астрономії зводилося до того, щоб представити видимі рухи планет комбінаціями декількох рівномірних кругових рухів. Більше тисячоліття наука не виходила за межі цієї абстрактної, чисто математичного завдання. Успіх Коперника був обумовлений перш за все тим, що він вийшов за її межі і звернувся за новими даними до природи. Цими даними послужили співвідношення між рухами планет і Сонця... Величезний прогрес тут був не тільки в тому, що світ вперше був зв'язаний одне органічне ціле і що незрозумілі раніше емпіричні залежності одержали вельми просте пояснення, але і в більшій точності представлення видимих рухів...".