З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Комплексну програму утвердження України
як транзитної держави у 2002-2010 роках
З метою залучення додаткових надходжень до бюджетів усіх
рівнів за рахунок збільшення обсягів транзитних перевезень
пасажирів і вантажів через територію України Верховна Рада України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Комплексну програму утвердження України як
транзитної держави у 2002-2010 роках (далі - Програма), що
додається.
2. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам
місцевого самоврядування передбачати у проектах відповідних
бюджетів видатки на проведення робіт згідно з Програмою.
3. Кабінету Міністрів України під час формування проектів
Державної програми економічного і соціального розвитку України та
Державного бюджету України на 2003 і наступні роки передбачати
централізовані капітальні вкладення на проведення робіт згідно з
Програмою.
4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 7 лютого 2002 року
N 3022-III
ЗАТВЕРДЖЕНО
Законом України
від 7 лютого 2002 року
N 3022-III
КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
утвердження України як транзитної держави
у 2002-2010 роках
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Сучасні тенденції розвитку світової економіки
характеризуються постійним розширенням господарських зв'язків та
міжнародної економічної кооперації. Тому пріоритетним напрямом у
політиці розвинутих країн стали інтеграційні процеси, що
передбачає створення умов для вільного переміщення товарів,
послуг, капіталів, робочої сили. Це обумовлює постійне зростання
транснаціональних потоків і міжнародного транзиту вантажів. Для
багатьох держав перевезення транзитних вантажів через свою
територію стало важливим джерелом експорту послуг, валютних
надходжень до бюджету, створення додаткових робочих місць. Питання
розвитку транзиту посідають чільне місце у європейській
транспортній політиці. Підтвердженням цього є розбудова
міжнародних транспортних коридорів на основних напрямках
транснаціональних перевезень.
Вигідне географічне положення України на шляху основних
транзитних потоків між Європою та Азією, наявність незамерзаючих
чорноморських портів, розвинутої мережі залізниць, автомобільних
доріг, трубопроводів у широтних та меридіональних напрямах створює
всі необхідні передумови для збільшення обсягів транзиту вантажів.
У зв'язку з майбутнім приєднанням України до Світової
організації торгівлі забезпечення вільного транзиту вантажів та
його розвиток сприятимуть підвищенню ефективності зовнішньої
торгівлі, рівноправному входженню України до системи міжнародного
поділу праці, створенню стабільного джерела валютних надходжень до
бюджету. На сучасному етапі збільшення обсягів міжнародного
транзиту територією України може стати важливим фактором
стабілізації та структурної перебудови її економіки. При цьому
слід ураховувати, що транзит як вид експорту транспортних послуг є
одним з найбільш ефективних, а інвестиції у цю сферу транспортної
діяльності дають швидку віддачу.
Як свідчить міжнародна практика, ефективне функціонування
транзитної системи залежить від національного законодавства, що
відповідає загальноприйнятим міжнародним нормам, його
стабільності, оптимальної тарифно-цінової та податкової політики у
цій сфері, розвинутої транспортної інфраструктури міжнародного
значення та обладнаних на високому технічному рівні пунктів
пропуску через кордони, використання прогресивних, побудованих на
логістичних принципах технологій перевезень і переробки вантажів,
сучасних систем організації документообігу, розрахунків,
інформаційного забезпечення.
Технологічні потужності національної транспортної
інфраструктури дають можливість щороку перевозити залізницями,
внутрішнім водним та автомобільним транспортом і переробляти в
портах понад 60-70 млн. тонн та доставляти трубопровідним
транспортом близько 200 млн. тонн транзитних вантажів. Однак
фактичні обсяги транзиту становлять лише 200 млн. тонн, тобто
наявний транзитний потенціал України використовується на 70
відсотків, а на транспорті загального користування (без
трубопроводів) - лише на 50 відсотків.
За оцінками міжнародних експертів ООН та ЄС та прогнозами
Ради по вивченню продуктивних сил Національної академії наук
України, до 2010 року очікується збільшення товарообміну за
напрямками європейської вісі "Північ-Південь" на 25-30,
євразійської - на 30-35 відсотків. У зв'язку з цим можливе
відповідне збільшення транзитних перевезень територією України.
Прогнозні оцінки їх обсягів у 2005-2010 роках наведено в
таблиці 1.
Таблиця 1
Обсяги транзитних перевезень територією України
(млн. тонн)
------------------------------------------------------------------
| Вид транспорту |
|---------------------------------|
Роки |залізничний | автомо- | трубопро-| Усього
| | більний | відний |
------------------------------------------------------------------
1995 40 2,3 152,1 194,5
1996 30,7 3,2 168,9 202,8
1997 32,2 2,8 163,3 198,3
1998 33,2 2,2 169,8 205,2
1999 33,3 2,1 162,9 198,3
2005 41,1 3,5 178 222,6
(прогноз)
2010 47 5 195 247
(прогноз)
Транспортна система країни в основному спроможна забезпечити
таке зростання транзитних перевезень. Проте невідповідність
показників транзитних перевезень в Україні міжнародним вимогам
щодо швидкості, неперервності, цілості вантажів, тарифів і цін на
послуги не забезпечує не тільки їх зростання, а й стабілізації в
існуючих обсягах.
Основні причини, що стримують розвиток транзиту вантажів в
Україні, полягають у невпорядкованості системи контролю вантажів
на кордоні та справляння зборів, високій вартості послуг, що
надаються митними брокерами, контрольними службами і транспортними
терміналами, численних бюрократичних перепонах при оформленні
транзитних перевезень, низькій швидкості доставки вантажів,
несприятливій кримінальній обстановці, браку комплексного, у тому
числі інформаційного, обслуговування на шляху транзиту,
відсутності комплексу правових актів, що регулюють транзитні
перевезення та їх експедиційне обслуговування.
Ці проблеми й покликана розв'язати загальнодержавна
Комплексна програма утвердження України як транзитної держави у
2002-2010 роках (далі - Програма), спрямована на забезпечення
інтеграції України в європейську та світову економічні системи.
Прийняття такої Програми обумовлюється необхідністю проведення
єдиної транзитної політики на загальнодержавному і регіональному
рівнях (18 областей України, а також Автономна Республіка Крим і
місто Севастополь є прикордонними), координації діяльності
міністерств, інших органів центральної виконавчої влади, значними
обсягами наукових досліджень та капіталовкладень для модернізації
інфраструктури транзиту.
Положеннями Програми враховано міжнародні вимоги до
забезпечення вільного транзиту вантажів, досвід європейських
держав в організації транзитних перевезень.
II. МЕТА І ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПРОГРАМИ
Метою Програми є оптимальне використання наявного та
подальший розвиток транзитного потенціалу України шляхом створення
сприятливих умов для учасників транзитних перевезень, збільшення
валютних надходжень від експорту транспортних та інших послуг.
Програма передбачає комплекс заходів, спрямованих на
нормативно-правове забезпечення транзиту вантажів територією
України, адаптацію національного законодавства до міжнародного
транспортного права, техніко-технологічну модернізацію
транспортної інфраструктури міжнародного значення та пунктів
пропуску через державний кордон України, удосконалення
тарифно-цінової та податкової політики у сфері міжнародного
транзиту, впровадження логістичних технологій в організацію
транзитних вантажних, інформаційних та фінансових потоків, а також
державне стимулювання залучення додаткових обсягів вантажів до
транзиту через Україну.
Основними напрямами Програми є:
створення правових засад подальшого розвитку транзитних
перевезень вантажів;
поетапний перехід на принципи міжнародної транспортної та
митної політики у сфері транзиту вантажів;
приведення технічного стану основних транзитних ліній,
терміналів, пунктів пропуску через державний кордон України до
рівня, що забезпечує дотримання на цих об'єктах міжнародних
техніко-експлуатаційних, комерційних та екологічних вимог;
впровадження нових технологій організації перевезень та
пропуску вантажів через державний кордон України, розвиток
змішаних (комбінованих) перевезень, забезпечення чіткої
координації діяльності всіх учасників транзиту;
проведення виваженої тарифно-цінової політики, яка б сприяла
підвищенню конкурентоспроможності транзитних послуг в Україні та
залученню додаткових транзитних вантажних потоків;
розвиток міжнародного співробітництва у сфері транзитних
перевезень;
створення економічних механізмів стимулювання розвитку
транзиту.
III. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Програма виконуватиметься поетапно.
На першому етапі (2002-2005 роки) передбачається виконати
завдання на таких напрямах:
нормативно-правове забезпечення транзиту вантажів через
Україну, приведення національного законодавства у відповідність з
міжнародними транспортними угодами і конвенціями;
усунення технічних бар'єрів на шляху транзиту вантажів і
насамперед "вузьких" місць на маршрутах міжнародних транспортних
коридорів та в пунктах пропуску через державний кордон України;
удосконалення тарифно-цінового та податкового регулювання для