АГРОТЕХНІЧНІ ПРИЙОМИ ВИРОЩУВАННЯ ТИМ'ЯНА
ЗВИЧАЙНОГО В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
В розділі 1 “Огляд літератури і задачі досліджень” проаналізовано стан вивчення елементів технології вирощування культури вітчизняними і зарубіжними авторами: по впливу дії органічних та мінеральних добрив, глибини основного обробітку ґрунту, ширини міжрядь, строків посіву на умови росту та врожайність тим'яну звичайного.
В розділі 2 “Умови і методика проведення дослідів” викладена характеристика грунту дослідних ділянок, охарактеризовано клімат зони та погодних умов в роки досліджень, наведені використані методики проведення польових дослідів, спостережень, лабораторних аналізів та агротехніка вирощування культури.
Дослідження проводили в 1994 - 1998 рр. в Херсонському державному аграрному університеті.
Для південного степу України характерно посушливий клімат з високими ресурсами тепла. Середньомісячна температура повітря в роки досліджень найбільш теплого місяця (червень) 22,5 - 23,5 о С, а самого холодного (січень від - 3 - 4оС). Сума ефективних температур вище 10оС складає 3300 - 3350°.
Тривалість вегетаційного періоду в роки проведення польових дослідів коливалась від 216 до 230 днів, а безморозного - від 170 до 276 днів.
Ґрунти дослідної ділянки - темно-каштанові, слабо солонцюваті, середньосуглинкові за гранулометричним складом. Вміст в орному шарі гумусу 2,18%, загального азоту 0,182%, фосфору 0,099% та обмінного калію 332 мг/на 1 кг грунту. Гумусовий горизонт складає 30-40 см.
Площа посівних ділянок 105 м2, облікових 50 м2. Повторність досліду чотириразова. Закладка чотирифакторного польового досліду проводилась методом розщеплення ділянок.
Досліди проводили за наступною схемою:
I. Фактор А - фон живлення
1. Без добрив
2. N 60P60
3. Гній 40 т/га
4. Гній 40 т/га + N60P60
II. Фактор В - глибина основного обробітку грунту
1. Оранка на глибину 20 - 22 см.
2. Оранка на глибину 28 - 30 см.
III. Фактор С - строки посіву
- перша декада грудня
- друга декада березня
- третя декада березня
- перша декада квітня
IV. Фактор Д - ширина міжрядь
- Посів із шириною міжрядь у 45 см.
- Посів із шириною міжрядь у 70 см.
Добрива вносили під основний обробіток ґрунту, мінеральні в вигляді гранульованого суперфосфату та аміачної селітри, органічні - напівперепрілого гною із вмістом N - 0,56%, Р2 О5 - 0,27%, К2О - 0,71%.
Оранку ґрунту проводили плугом ПЛН - 5-35.
Закладення та проведення дослідів здійснювали згідно існуючих методик для зрошуваного землеробства та методики "Проведення польових дослідів з лікарськими культурами".
Досліди супроводжувались фенологічними спостереженнями та біометричними вимірами, лабораторними аналізами:
- вміст нітратів у ґрунті – за Грандваль-Ляжем, амонійний азот – колориметрично з реактивом Неслера, рухомий фосфор – за Мачигіним в модифікації ЦІНАО з аскорбіновою кислотою, обмінний калій – на полуменевому фотометрі в 1% вуглецево-амонійній витяжці;
- вміст в рослинах - азот на приладі Сірен’єва, фосфор - варіант Мерфі-Рейлі з застосуванням аскорбінової кислоти, калій - на полуменевому фотометрі; ефірна олія – згідно ДСТУ 14618.11.78;
- водопроникність грунту - за Н.С.Нестеровим, Н.А.Качинським, щільність зложення - методом ріжучого кільця за Н.А. Качинським, вологозапаси – термостатно-ваговим методом;
- облік бур'янів - за Б.А.Доспеховим, І.П.Васильєвим, О.М.Туликовим.
В розділі 3 “Вплив глибини оранки в поєднанні з органічними та мінеральними добривами на агрофізичні властивості грунту” представлені результати впливу вивчаємих факторів на фізичні показники грунту.
Щільність зложення орного шару грунту при посіві була такою: на контрольному варіанті (без добрив) - 1,24, з внесенням гною в дозі 40 т/га - 1,12 г/см3, а під час збору врожаю відповідно - 1,30 та - 1,23 г/см3.
Використання посіву на другий рік супроводжувалось зростанням цього показника: ранньою весною на контролі до 1,28, а на ділянках з внесенням гною - 1,20. За період вегетації рослин другого року життя тим’яну щільність зложення грунту продовжувала зростати: 1,31 та 1,27 г/см3 відповідно.
Шпаруватість ґрунту знаходиться в прямій залежності від щільності зложення орного шару грунту. Так, у варіанті з першим строком посіву в перший рік життя цей показник на контролі сягав - 52,7, а внесення 40 т/га гною обумовлювало зростання його на 3,8%.
Шпаруватість ґрунту на другий та третій роки використання мала тенденцію до зниження в порівнянні з першим роком життя.
Водопроникність ґрунту при першому році використання посіву культури зросла у варіантах застосування гною та більш глибокої оранки (на 28-30 см).
На другому та третьому роках життя рослин тим’яну звичайного водопроникність ґрунту в контрольному та удобреному гноєм варіантах знижувалась порівняно з рівнем цього показника в перший рік використання.
Взаємодія основного обробітку ґрунту на глибину 28-30 см та внесення гною дозою 40 т/га забезпечувала зростання водопроникності ґрунту незалежно від параметрів інших вивчаємих факторів.
Розділ 4 “Водний та поживний режим ґрунту, їх вплив на розвиток рослин тим'яна звичайного”.
Встановлено, що гній, внесений під посів культури на фоні оранки на глибину 20-22 см сприяв накопиченню запасів ґрунтової вологи в шарі ґрунту 0-100 см. Це також привело до більш раціонального використання її в перший рік і зниження коефіцієнта водоспоживання на 926 м3/ц в порівнянні з контрольним варіантом (табл.1).
Органічні добрива мали свою післядію в подальшому протягом другого та третього років. Так, коефіцієнт водоспоживання був значно нижчим - на 442 м3/ц, (другий рік життя), та на - 271 м3/ц (третій рік життя). Аналогічний вплив органічних добрив на ефективність використання вологи рослинами встановлено при збільшенні глибини оранки до 28-30 см, де зменшення кількості вологи на одиницю продукції сягало 645, 327, 368 м3/ц відповідно за роками використання плантації.
Таблиця 1
Вплив вивчаємих факторів на коефіцієнт водоспоживання тим'яна
звичайного, м3/ц, (1994 - 1998 рр.)
| Роки використання | Фон живлення | |||
| Без добрив (контроль) | N60P60 | Гній, 40 т/га | Гній, 40 т/га + N60P60 | |
| Оранка на глибину 20-22 см | ||||
| 1 | 2354 | 1674 | 1428 | 1376 |
| 2 | 780 | 630 | 338 | 321 |
| 3 | 645 | 427 | 374 | 275 |
| 4 | 1117 | 586 | 507 | 422 |
| 5 | 1994 | 1791 | 1410 | 1361 |
| Оранка на глибину 28-30 см | ||||
| 1 | 2064 | 1570 | 1419 | 1376 |
| 2 | 681 | 641 | 354 | 304 |
| 3 | 736 | 414 | 368 | 273 |
| 4 | 1012 | 573 | 473 | 458 |
| 5 | 1963 | 1758 | 1436 | 1360 |
Суттєвої дії способу посіву та ширини міжряддя на показники використання вологи рослинами тим’яну звичайного нами не встановлено.
Вміст нітратів в грунті контрольного варіанту в рік посіву насіння в період сходів становив - 1,37, а на фоні гною його кількість зростала на 0,87 мг/100 г грунту.
На час збирання врожаю цей показник за вегетацію в перший рік життя знизився у варіанті без добрив на 0,50 мг/100 г грунту, тоді як на фоні сумісного внесення гною та мінеральних добрив - на 0,94 мг/100 г грунту, що відповідно позначалось на рівні врожаю.
На другому - третьому роках використання посіву вміст нітратів у варіанті досліду - гній 40 т/га знижувався залежно від фази розвитку рослин. Так, у фазі відновлення вегетації на другий рік використання вміст нітратів в грунті становив 3,30, а в період цвітіння цей показник знизився на 1,06 мг/100 г грунту.
По вмісту сполук рухомого фосфору у грунті в перший рік життя рослин встановлено, що застосування мінеральних добрив дозою N60P60 підвищує вміст рухомого фосфору в період появи сходів тим’яну на 0,95 мг/100 г грунту в порівнянні з контролем. Внесення 40 т/га гною обумовлювало підвищення кількості рухомого фосфору в грунті в два рази порівняно з неудобреними ділянками.
Гній 40 т/га на першому році використання тим’яну підвищував вміст обмінного калію в грунті на період появи сходів на 24,8 мг/кг грунту в порівнянні з контролем.
Сумісне застосування гною і мінеральних добрив з посівом в різні строки не привели до змін кількості калію в грунті в посівах тим'яна звичайного протягом п'яти років використання.
Вміст загального азоту в рослинах тим'яна звичайного: в перший рік використання у фазі сходи у варіанті без добрив становив - 0,33%. Внесення 40 т/га гною привело до зростання рівня загального азоту до 0,42%.
На другому році використання посіву культури в результаті післядії добрив кількість азоту в рослинах зростала. Так, у варіанті з внесенням мінеральних добрив в дозі N60P60, під час відновлення вегетації вміст його в рослинах зростав на - 0,76%, з внесенням 40 т/га гною - на 0,81 % та сумісному 40 т/га гною з мінеральними на - 0,87 % по відношенню до контрольного варіанту.
В наступні роки використання посіву тим'яна звичайного вміст азоту в рослинах знижувався у всіх варіантах внесення добрив.
Кількість фосфору в рослинах першого року життя змінювалось в залежності від внесення добрив у варіантах досліду: на контролі у фазі сходи вміст фосфору становив 0,32%, а при внесенні гною 40 т/га - 0,66%.
На другий рік використання посіву тим'яна звичайного у фазі бутонізації не відмічено зниження фосфору.
В подальші роки в період бутонізації вміст фосфору в рослинах не знижувався і був в межах від 1,19 до 1,39 %.
Кількість калію в рослинних зразках у перший рік використання становив у фазі сходи у варіанті без добрив - 0,32, при застосуванні гною 40 т/га відбулось зростання його на 0,30 % в порівнянні з контролем. В наступні два роки використання посіву у цих варіантах вміст калію зріс і становив: на другий рік 1,29 та 2,07% відповідно. На четвертому і п'ятому році використання кількість калію в рослинах не змінювалась на всіх фонах живлення та відповідно до фаз розвитку рослин.