Реферат на тему:
Проблеми розвитку електронних видань в інформаційному суспільстві
Подорожуючи в Інтернет, завжди задаєш собі питання: звідки береться його зміст? Хто його готує? Підтримує? На які кошти? Наскільки велика аудиторія Інтернет? Скільки інформації доступно через Інтернет? Яка роль Інтернет в житті суспільства? Які тенденції переважатимуть у його розвитку в наступні роки? - Спробуємо намітити відповіді на ці питання, аналізуючи матеріали зарубіжних досліджень Інтернет, зокрема, з метою визначення напрямів розвитку його вітчизняного сектору.
Спочатку розглянемо одну важливу особливість суспільства, яке породило Інтернет, а потім у свою чергу потрапило під його вирішальний вплив. Нинішній стан розвитку суспільства одержав назву інформаційного. Як відомо, Інтернет з'явився в 1980 році. Саме тоді, але дещо з інших причин, можна виділити початок інформаційного суспільства, геніально передбаченого батьком кібернетики - Норбертом Вінером.
За Н.Вінером [1] ідеї кожної епохи відображаються в її техніці. На зміну епохам механіки і астрономії з появою в кінці XVIII парових машин прийшла епоха енергетики, власне індустріального суспільства. В електротехніці розрізняють енергетику (техніку сильних струмів) і електроніку (техніку слабких струмів). Між ними проходить межа, що відділяє індустріальне від постіндустріального або інформаційного суспільства. Формальним критерієм переходу до інформаційного суспільства можна вважати зростання долі витрат на "техніку слабких струмів" - електроніку і зв'язок - порівняно з долею сумарних витрат на створення, передачу і споживання енергії [2]. Наприклад, в США витрати на енергетику на початку 80-років стабілізувалися на рівні 13%, тоді ж витрати на зв'язок оцінювалися в розмірі 4-9%, на обчислювальну техніку - 5%.
Інформаційне суспільство 21-го століття - це глобальне всесвітнє суспільство, в якому інформація інтенсивно інтегрується у всіх аспектах економічного, соціального, культурного і політичного життя. Це суспільство визначається новітніми інформаційними технологіями, технологіями зв'язку та конвергенцією між ними Виробництво в "безпаперовому" або нематеріальному виді стає вирішальним фактором у створенні доданої вартості. Мета інформаційного суспільства полягає у наданні кожному можливості найпродуктивнішої інтелектуальної творчості. Важлива соціально-економічна роль в інформаційному суспільстві належить розвитку та застосуванням інформаційної інфраструктури: кожен індивід, незалежно від того виступає він у ролі споживача чи виробника, інтенсивно використовує інформацію, яка сама стає найважливішим предметом праці.
Залишається лише дивуватися абсолютній точності передбачення появи найважливішого інструменту інформаційного суспільства - Інтернету - як конвергенції засобів комунікації та обчислювальної техніки. Її результатом стала нова інформаційна технологія (вже друга, бо перша була результатом винаходу друкарського верстату Йоганном Гутенбергом у 1445 р.,) та викликаною нею інформаційної революції, наслідки якої обіцяють бути значнішими від наслідків промислової революції, що поклала початок індустріальному суспільству. Вона грунтується на інформації, знаннях та ноу-хау, відкривши нові можливості для людського інтелекту і докорінно змінивши умови життя і праці. Її найважливіший канал - Інтернет - докорінно змінив характер життя і діяльності в нашому суспільстві. Це правда, що сьогодні на Земній кулі все ще є мільярд неписьменних, але Інтернет змінив і їх життя так само, як раніше життя всього людства змінилося зі вступом до епохи книг. За оцінками ООН [3] менше, ніж через 5 років кількість приєднань до Інтернет складе 900 млн. і зрівняється з кількістю телефонів у світі.
Тепер розглянемо проблему змісту (content) Вважатимемо, що інформацією нас забезпечують змістовні виробництва (content industry). До змістовних виробництв звичайно відносять виробництва традиційних медій (книжок, газет, журналів, тощо), виробництво аудіо-візуальних матеріалів та електронні видання. Під електронним виданням звичайно розуміють діяльність по забезпеченню інформацією в цифровому електронному форматі передплатників, корпоративних та інших користувачів через Інтернет, іншими мережними або оффлайновими засобами. Електронними виданнями можуть бути електронні книги, словники, енциклопедії, журнали, газети, прес-релізи, презентації, ігри, бази даних, навчальні програми, документація, річні звіти, каталоги, реклама - повний перелік жанрів електронних видань ще чекає своїх дослідників.
Вже на початку 80-х років всерйоз йшла мова про інформаційну кризу: інформація подвоювалася протягом 2-3 років (проти 50 років на початку сторіччя). Це при тому, що основним носієм інформації тоді все ще можна було вважати друковані матеріали. Дослідження [4] показує, що в 1999 р. друковані матеріали склали вже лише 0,003% від загального обсягу виробленої протягом року інформації - від одного до двох ексабайтів за різними оцінками (1 ексабайт = 1024 петабайт, 1 петабайт = 1024 терабайт, 1 терабайт = 1024 гігабайт). Цікаво простежити залежність обсягів інформації від типу фізичних носіїв за таблицею, що відображає обсяги виробництва в 1999 р. [4] (значна розбіжність між нижньою та верхньою оцінками обумовлена складністю виявлення оригінальності змісту):
| Носій | Вміст | Верхня оцінка обсяг, Терабайт | Нижня оцінка обсяг, Терабайт | Річний приріст,% |
| Папір | Книги | 8 | 1 | 2 |
| Газети | 25 | 2 | -2 | |
| Періодика | 12 | 1 | 2 | |
| Документація | 195 | 19 | 2 | |
| Всього | 240 | 23 | 2 | |
| Плівки | Фото | 410 000 | 41 000 | 5 |
| Кіно | 16 | 16 | 3 | |
| Рентгенограми | 17 200 | 17 200 | 2 | |
| Всього: | 427 216 | 58 216 | 4 | |
| Оптика | Музичні CD | 58 | 6 | 3 |
| Цифрові CD-ROM | 3 | 3 | 2 | |
| Відео DVD | 22 | 22 | 100 | |
| Всього | 83 | 31 | 70 | |
| Магнітні носії | Відеострічки | 300 000 | 300 000 | 5 |
| Приватні PC | 766 000 | 7 660 | 100 | |
| Офіційні сервери | 460 000 | 161 000 | 100 | |
| Корпоративні сервери | 167 000 | 109 000 | 100 | |
| Всього | 1 693 000 | 635 660 | 55 | |
| Всього | 2 120 539 | 693 930 | 50 |
Носії електронних видань виділені в таблиці курсивом. При порівняно незначній, але сумірною з книгами, долею видань на CD-ROM, абсолютна першість - 39% за нижньою оцінкою та 66% за верхньою - належить інформації на жорстких дисках (за нижніми оцінками - друге місце після відеострічок). Темпи її щорічного приросту оцінюються в 100%, а тому її доля ставатиме в майбутньому ще значнішою. Приблизно такою ж цифрою оцінюються темпи зростання кількості хостів в Інтернет [5]. Це значить, що все більша частина інформації на жорстких дисках ставатиме доступною через Інтернет. Сьогодні обсяги "поверхневого" Інтернету (статичні HTML-сторінки) оцінюється від 25 до 50 Терабайтів (темпи росту - 0,1 Терабайт в день!), а обсяг "глибинного" (динамічні сторінки, бази даних, інші документи та ресурси) вважається в 400-550 разів більшим (10 000 - 27 500 Терабайтів).
Правда все більше інформації не знаходить свого споживача. За тими ж даними [4] в одному домашньому господарстві споживається 3 345 гігабайтів інформації в рік, що абсолютно несумірно обсягу інформації, виготовленої протягом року (103 проти 1015 гігабайт). Сюди віднесено всі види медій (книги, періодику, телебачення, радіо, а також Інтернет). Час, витрачений середньо-статистичною сім'єю на традиційні медії, практично не змінився за останні 8 років, а от час, витрачений на Інтернет зріс більше, ніж у 20 разів, хоча пересічна сім'я проводить в Інтернет поки що всього 43 години на рік.
Дані про споживання інформації в Інтернет цікаво порівняти з даними про динаміку Веб-сайтів. Таку статистику веде Центр онлайнових комп'ютерних бібліотек (Online Computer Library Center) [6].
| Рік | Кількість Веб-сайтів | Живучість Веб-сайтів | |
| 1997 | 1 570 000 | - | - |
| 1998 | 2 851 000 | 100% | - |
| 1999 | 4 882 000 | 56% | 100% |
| 2000 (стан на 1 грудня) | 7 399 000 | 35% | 55% |
Останні дві колонки показують долю Веб-сайтів, які продовжували своє існування в наступні після їх створення роки. Тому щорічна кількість нових сайтів не складає різниці між наведеними кількостями. Якщо зважати на це, то на кінець 1999 року залишиться лише 2 774 000 з числа сайтів, створених протягом року, а тому кількість нових сайтів складе не 2 517 000, а майже вдвічі більшу цифру 4 625 000. Цікаво, що за оцінками [7] ринок Інтернет в Україні протягом наступних трьох років зросте в 10 разів.
Що ж розповсюджується в мережах? Чи зумовлюється інтерес до Інтернет його змістом? Цікаву аналогію проводить А.Oldyzko [8], порівнюючи прибутки телефонних компаній - чистий зв'язок без змісту - (256,1 млрд. доларів в 1999 р.) з прибутками кінокомпаній - чистий зміст - (63,0 млрд. доларів). В Інтернеті контраст ще гостріший. Кількість електронних листів в 300 раз перевищує кількість Веб-сторінок, пересланих протягом 1999 року (610 млрд. проти 2,1 млрд.), а обсяг листів в 500 раз перевищує обсяг створених Веб-сторінок [4]. Ці дані говорять, що Інтернет продовжує відігравати перш за все роль засобу особистого та ділового спілкування. За оцінкою [9] ділові спілкування значно перевищують спілкування особистого характеру. Так, наприклад, модель B2B (business to business) складає більше 90% застосувань електронної торгівлі (e-commerce).
Склад користувачів Інтернет дуже неоднорідний. Як і загалом в галузі інформаційних технологій, світова першість тут утримується Сполученими Штатами - 66,9% або понад 100 млн. американців використовують Інтернет [10], що складає більше половини світової спільноти користувачів Інтернет. Приблизно чверть її - 50 млн. користувачів знаходяться у Західній Європі [9]. Вони розподілені дуже нерівномірно між малонасиченим Півднем (6% у Греції, 9% у Португалії, 11% в Італії та Іспанії, 15% у Франції) до майже відповідної американським стандартам Півночі (48% у Швеції, 49% у Фінляндії). Німеччина та Великобританія знаходяться посередині, відповідно, 27 і 29%. Найбільш суттєво залежить доступ до Інтернет від освітнього (від 31% для користувачів, що не мають середньої освіти до 86% для користувачів з вищою освітою) і майнового цензів (41% для користувачів з прибутками меншими 15 тис. доларів на рік, 61,5 - від 15 до 50 тис. доларів на рік, 81% - від 50 до 100 тис. доларів на рік, 88,6% - від 100 до 150 тис. доларів на рік і 87,3 - понад 150 тис. доларів на рік)[10]. І взагалі можливість і відповідно відсутність доступу до інформаційно-комунікаційних технологій породили новий вид нерівності в інформаційному суспільстві - цифрову нерівність (digital divide), боротьбу з якою проголошено одним із завдань інформаційного суспільства.