Смекни!
smekni.com

Дитячі громадські організації та фізичне виховання школярів (стр. 1 из 3)

Національне відродження України розбудило національну свідомість її на­роду, а з нею викликало до життя різноманітні рухи і дитячі організації, серед яких особливе місце посідає спортивно-просвітницька організація "Пласт". Втілюючи основні ідеї всесвітньої організації "Скаут", він віддзеркалює націо­нальні особливості та історичні традиції українського народу. Вважається, що назву "Пласт" запропонував Іван Франко. Назва походить від запорізьких ко­заків, їхніх розвідників, що "ходили в розвідку по-пластунськи". Син І. Франка Петро був одним з організаторів "Пласту".

Через п'ять років після заснування (1918р.) "Пласт" діяв під опікою То­вариства охорони дітей і опіки над молоддю. Верховна рада пластунів стала однією із секцій цього товариства. Тоді "Пласт" був організацією спортив­но-пізнавального характеру. Мета, яка не проголошувалась відкрито, але завжди розумілася, — це звільнення України від загарбників, виховання справжніх українських патріотів. Про це свідчить, зокрема, основне поло­ження присяги пластунів: "Присягаюсь своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб бути вірним Богові й Україні".

Головний із пластових законів — "Україні необхідні: сила духу, фізична сила, бистрота розуму, життєрадісність". Його обітниця: "сильно, красно, обережно, бистро" ("СКОБ"). Це і є своєрідний символ організації, назва породи орла — скоб білохвостий.

Крім присяги й обіту, "Пласт" має свій герб у вигляді тризуба і білої три­листої лілії, по-мистецьки сплетених в одну гармонійну цілість, та гімн, що починається словами:

Цвіт України і краси,

Скобів орлиний ми рід,

Любимо сонце, рух, життя,

Любимо волю і світ.

Пласт — наша гордість і мрія,

Любій Отчиїні наш труд,

Буйніш в нім порив, надія,

В пласті росте новий люд.

Друга частина гімну є віршем Івана Франка "В дорогу", але дещо зміне­ним, щоби втілилася в ньому ідея "Пласту" [1].

У 20-х роках український "Пласт" налічував тисячі членів, видавав свої газети — "Пластова зірка" і "Молоде життя" (остання зараз видається в Ка­наді). Але восени 1940 року організація була розформована польською владою.

Після війни "Пласт" відродився за кордоном та існує в багатьох країнах світу, зокрема в Канаді, США, Франції, Тунісі. А зараз "Пласт" відродився і в Україні.

У жовтні 1990 року в м. Моршині Львівської області відбувся І Республі­канський з'їзд "Пласту" за участю представників дев'яти областей України, а також посланців українських скаутів-пластунів США та Німеччини.

Сьогодні ставлення до "Пласту" в різних регіонах України неоднозначне. Суперечки точаться навколо питань: у якому обсязі та на яких засадах варто проводити національно-патріотичне виховання пластунів; яке місце повинно займати релігійне виховання у "Пласті". Поряд із національно-патріотич­ним вихованням тут формують почуття поваги до інших народів. Пластуном • може стати представник будь-якої національності, який підтримує ідею від­родження України.

У процесі виховання у "Пласті" велике значення мають українознавство, природознавство, релігія, мистецтво, техніка, спорт.

Стати пластуном не так легко. Необхідно пройти декілька стадій. Перші 6-8 тижнів дитина, що вирішила стати пластуном, є "спостерігачем". Потім перший рік — "пташка". Після цього кандидат в пластуни дає обіцянку і стає "орлятком". Далі треба пройти три іспити (виконати доручення) і тільки піс­ля успішного їх складання можна стати справжнім пластуном. Такий шлях, зрозуміло, може подолати не кожен.

Коли порушуються проблеми пластового руху, в колі спеціалістів фізич­ної культури можна часто чути заперечення: "А при чому тут ми? Хай про ці рухи турбуються громадсько-політичні та просвітницькі організації". Це, мабуть, тому, що ми глибоко не аналізували змісту пластового вишколу. А "Пласт" — це мистецтво розвідника, подолання водних перешкод, стрій, вартові, нічні тривоги, військові ігри, походи, біваки, марш-кидки. Це занят­тя різними видами спорту, участь у змаганнях, художньо-спортивних святах, таборах, уміння плавати, швидко і довго бігати. Це оволодіння пластовими знаннями й уміннями, тренування, виховання витривалості, сили, дисциплі­нованості, характеру. Все це — наші теми. Отже, взаємодіяти з цими організаціями і Бог, як кажуть, велів.

Зараз, у час відродження пластового руху, не треба очікувати якихось офі­ційних рекомендацій щодо цього. На місцях виявляють власну Ініціативу. Зовсім не обов'язково, щоби пластові організації були абсолютно однаковіскрізь. Загальні принципи, завдання, форми і зміст відомі, але без нас, спеці­алістів дитячого фізичного виховання, пластовий рух успішно розвиватись не може. Скажемо більше: тут є і зворотний зв'язок. Участь у пластовому русі активізує дітей до фізичного самовдосконалення, адже цей засіб є осно­вою виховання пластунів.

Мистецтво розвідника. Скаути (пластуни) — не військові, а мирні роз­відники, "розвідники добрих справ", "маленькі друзі всього світу". Кожну хвилину вони готові пожертвувати власним життям, якщо цього вимагає обо­в'язок перед Батьківщиною. Для цього пластуни прагнуть бути сильними, міцними, спритними, винахідливими, енергійними і заповзятливими. Справжні пластуни проживуть без сторонньої допомоги у степу, чи в лісових хащах. Вони розпізнають сліди людей і тварин, бережуть своє здоров'я без лікарів і аптек, завжди веселі. Для спілкування з товаришами, передусім уночі, кожен розвідник повинен уміти наслідувати крики тварин.

Головну частину з підготовки пластунів становлять ігри розвідників і різ­номанітні вправи. Для того, щоби витримати іспити на розвідника, треба знати все, що стосується звірів, їхнього життя і звичок. Для цього їх вистежують, потайки підповзають до них і спостерігають їх у природному, вільному стані. Вбивати звірів можна тільки для їжі.

Зауважуючи поведінку та особливості людей, зіставляючи їх, розвідник може здогадатись, які люди не заслуговують довіри. У такий спосіб пластуни попередять злочин, або, навпаки, виявлять людей, що потрапили у складне становище, нададуть їм потрібну допомогу. Обов'язок розвідника — допо­могти людям у нещасті, причому всіма засобами, котрі у його розпорядженні.

Кожен розвідник повинен уміти жити просто неба, будувати курені, роби­ти плоти і переправи, знаходити дорогу вдень і вночі.

Наслідуючи доблесних лицарів минулого, пластун щодня повинен нада­вати комусь допомогу, вміти поводити себе під час пожеж, піднімати і нести людину, котра втратила свідомість, рятувати людину, що тоне.

Щоби бути спроможним виконати обов'язки розвідника, юнак або юнка повинні бути сильними, здоровими, а цього можна досягти, доклавши чима­ло зусиль: рухатися на повітрі, гратися, бігати, стрибати, їздити на велосипеді, плавати, загартовуватися, виконувати вранці й увечері гімнастичні та дихальні вправи, приймати оздоровчий душ, не вживати алкоголю і не курити.

Для вдосконалення необхідних якостей розвідника широко використову­ються ігри. Стисло опишемо деякі з них.

"Зустріч пластунів". Два загони відходять на певну відстань і почина­ють потайки повзти назустріч одне одному. Виграє той, хто першим побачить противника.

"Погоня за оленем". Пластун "олень" біжить у ліс і розкидає час від часу клаптики білого паперу, прагнучи всіляко заплутати сліди. Через 5-10 хв.

по цих слідах кидаються "собаки". Якщо протягом визначеного часу "соба­кам" вдається відшукати і побачити "оленя", або торкнутися його, перш ніж "олень" дійде до визначеного місця, то вони виграють.

"Мисливці, звірі та блохи". Ведучий — "мисливець", найменший гра­вець — "блоха", інші — "звірі". Суть гри полягає в тому, що "мисливець" доторкається до "звірів", і вони "перетворюються" в "собак", які допомага­ють йому. У свою чергу, "собаки", до яких доторкнулись "блохи", вибувають з гри. Виграють "мисливець" і "собаки", якщо їм вдається доторкнутись до всіх "звірів". Якщо всіх "собак" і "мисливця" доторкнеться "блоха", то ви­грають "блоха" і "звірі".

"Пам'ять". Покладіть на піднос 20-30 невеликих предметів і накрийте скатертиною. Зніміть скатертину на 1 хв., і після цього нехай кожен учасник гри вам на вухо назве, які предмети він запам'ятав, а ви зафіксуйте його від­повіді на спеціально заготовленій таблиці. Виграє той, хто запам'ятав найбільше предметів.

"Увага". Розвідникам дозволяється протягом 1 хв. спостерігати наклеєні різноманітні оголошення на спеціально підготовленому (або випадковому) щиті, після чого пробігти назад до вихідного рубежу і доповісти керівництву, про що йшлося в оголошеннях.

У зимові вечори дуже популярні імпровізовані та спеціально підготов­лені диспути, вечори військових танців і пісень.

"Вистежування". Пластунів навчають зауважувати дрібні прикмети, зву­ки, запахи та розпізнавати і розгадувати їхнє значення. Досвідчені пластуни постійно спостерігають усі предмети і явища, що їх оточують. Це дозволяє їм, наприклад, не заблукати в незнайомому місті, запам'ятовуючи головні вулиці, споруди тощо.

Пластун повинен уміти вночі зауважувати різні прикмети, дрібниці, так само, як і вдень, та багато знати. Наприклад таке: якщо прикласти вухо до землі, палиці чи барабана, що торкаються землі, то на великих відстанях можна почути тупіт кінських копит, чи кроків людини; людський голос мож­на почути на великій відстані, встромивши в землю лезо ножа, і взявши його в зуби з другого боку.

Для розвитку спостережливості використовуються спеціальні ігри. Наве­демо деякі з них.

"Відшукайте перстень, монету і т. ін.". Візьміть перстень (монету або інший маленький предмет) і заховайте його в таке місце, де його видно, але він не впадає у вічі. Запросіть на місце пластунів і запропонуйте відшукати перстень.