Смекни!
smekni.com

Конспект лекцій з міжнародного приватного права (стр. 1 из 8)

Кисіль Василь Іванович

Конспект лекцій з міжнародного приватного права.

Лекція 1. Поняття і предмет МПрП.

В континентальній сім’ї права існує поділ права на галузі. Ще відомий римський юрист Ульпіан стверджував, що право поділяється на публічне і приватне, які в свою чергу мають поділ за предметом регулювання. Кожна галузь, крім власного, відмінного від інших предмету, також повинна мати автономні методи правового регулювання.

МПрП пов’язане з м/н життям і має аспект приватності, по суті предмет регулювання МПрП становлять міжнародні відносини. Але міжнародні відносини є різними і за суб’єктним характером, і за змістом (культурні, єкономічні, політичні; міждержавні і між іншими суб’єктами МП). Сферою регулювання МПрП є правові питання відносин між громадянами і організаціями, які виникають в сфері м/н життя, міждержавні відносини МПрП не регулює.

Існує три групи правовідносин, врегульюваних нормами МПрП:

1. Цивільні правовідносини (МПрП — цивільне право в м/н аспекті), але ті, що:

a) виникають в сфері міжнародних відносин;

b) виходять за межі однієї країни;

c) суб’єктами цих відносин мають бути іноземні фізичні або юридичні особи.

2. Шлюбно-сімейні відносини з м/н елементом;

3. Трудові відносини за участю іноземців. Трудове право має елементи публічного і приватного права. Приватні (контракти), публічні (вихідні дні) і т.д.

МПрП є сферою відносин цивільно-правового характеру в широкому їх розумінні, які виникають в умовах м/н життя.

Щодо юридичної природи МПрП, то існує декілька доктринальних концепцій:

1. Представники цивілістичної концепції стверджують, що МПрП є частиною національного права конкретної держави.

2. Другі вважають МПрП галуззю міжнародного публічного права.

3. Прибічники полісистемної концепції розглядають МПрП як результат поєднання перших двох підходів. Йдеться про подвійний характер норм МПрП: і національний, і міжнародний.

Важливою категорією для МПрП є поняття іноземного елементу. Під цим терміном розуміється правовий феномен, що належить до іншої національної правової системи.

Цивільними правовідносинами, ускладненими іноземним елементом, є такі:

a) де іноземним є суб’єкт;

b) де іноземним є об’єкт правовідносин;

c) де ускладення здійснюється на рівні юридичного факту (громадянин України помер закордоном).

Під конфліктом в МПрП розуміється зіткнення двох правових систем, що призводить до необхідності вибрати, норми якої з них будуть застосовуватись.

Колізійна норма — це норма, яка визначає, право якої країни необхідно застосовувати при вирішенні питання прав і обов’язків сторін у правовідносинах, ускладнених іноземним елементом. Сукупність колізійних норм є колізійним правом конкретної країни. Колізійні норми є найскладнішою і найоб’ємнішою частиною МПрП.

МПрП належить до умовних термінів. По своїй суті це внутрішне право і носить національний характер. В німецькій правовій системі воно спочатку називалось прикордонне право, потім — зовнішнє приватне право, опісля отримало назву “міждержавне приватне право”. Французи спочатку визначили МПрП як міжнародне цивільне право, але з 1834 року закріпився термін, який використовується і сьогодні, — міжнародне приватне право.

Відмінності і звязок між МПП і МПрП.

Відмінності:

a) головне місце в регулюванні МПП займають відносини політичного характеру (безпека, мир, невтручання). МПрП регулює майнові цивільно-правові відносини, які мають міжнародний характер, але не на рівні держав, а на рівні фізичних і юридичних осіб.

b) для МПП основними суб’єктами виступають держави, міжнародні організації, нації, що боряться за власну незалежність. Для МПрП основними суб’єктами є фізичні і юридичні особи, і лише іноді держави.

c) основним джерелом для МПП є міжнародний договір (міждержавний). Для МПрП під основним джерелом розуміється внутрішній (національний) закон.

Зв’язок:

МПП і МПрП регулюють єдиний комплекс відносин — міжнародні відносини, але на різних рівнях.

МПрП складається з:

I. колізійних норм;

II. уніфікованих матеріальних правових норм;

III. внутрішніх правових норм;

IV. процесуальних норм.

І. Колізійні норми складають історичну основу МПрП. Вони поділяються на дві групи: внутрішні колізійні норми, викладені у внутрішньому законодавстві країни(ст.8 ЦКУ); договірні колізійні норми, записані в м/н договорах, але направлені на регламентацію майнових відносин, які викли на рівні фізичних або юридичних осіб (5-ть Гаазьких конвенцій про шлюб та сім’ю).

Ст. 561(1) ЦКУ наводить наступний приклад колізійної норми: “цивільна дієздатність іноземного громадянина визначається законом тієї країни, громадянином якої він є”.

ІІ. Уніфіковані матеріально-правові норми. Існує два шляхи уніфікації:

(i) Уніфікація шляхом укладення м/н угод з питань матеріального права;

(ii) Рецепція основних інститутів з іншої правової системи.

Особливості уніфікації в МПрП:

- уніфіковані правові норми можуть бути створені на основі м/н договору чи м/н звичаю (INKOTERMS були створені на основі звичаю);

- уніфікація — це досить високий рівень правового співробітництва між державами. Крок до єдиного права.

- уніфікація в деяких галузях прва не завжди бажана і можлива. Найбільші проблеми з уніфікацією сімейного і спадкового права, де в силі національні традиції і звичаї.

ІІІ. Внутрішні матеріальні норми — лише ті, які були спеціально створені для регламентації цивільно-правових відносин, ускладнених іноземним елементом. Ст.565 ЦКУ наводить приклад такої норми: “іноземні громадяни користуються в Україні цивільною правоздатністю на рівні з громадянами України”.

IV. Процесуальні норми — 1) самі по собі процесуальні норми публічного права; 2) норми процесуального характеру, ускладнені іноземним елементом.

Радянська доктрина дотримувалась думки, що подібні норми входять до науки МПрП, але не до самого МПрП як галузі. Проте, вчені інших країн вважають навпаки, під їх впливом в деких країнах континентального права були розроблені кодекси або закони “МПрП і процесу”.

Доктрина щодо складу МПрП:

Левитин (Росія), Матвєєв (Україна) до складу МПрП входять лише колізійні норми
Лунц, Претерский (ех-СРСР) МПрП складається з колізійних і уніфікованих матеріально-правових норм.
Більшість радянських вчених до МПрП можна віднести колізійні норми, уніфіковані матеріально-правові норми та спеціальні норми
Кузнєцов (Росія), більшість американських вчених МПрП: колізійні норми, уніфіковані матеріально-правові норми та процесуальні норми

Склад МПрП в доктрині і практиці деяких країн світу.

Французька система МПрП.

І в доктрині, і в практиці МПрП розглядається досить широко. До цієї галузі відносять:

a) вчення про громадянство (виникнення, визначення, втрата);

b) всі питання правового становища іноземців на території Франції (в’їзд, виїзд, вибір професії і т.д.);

c) колізійні норми;

d) норми м/н цивільного процесу, які вирішують питання конфлікту юрисдикцій (питання підсудності справи), якщо відносини ускладнені іноземним елементом.

Вважається, що до МПрП відносяться не лише відносини цивільного характеру, а й кримінальні відносини.

Німецька школа МПрП.

Німецькі юристи трактують питання складу МПрП у дуже вузькому сенсі. Вони вважають, що до МПрП відносяться лише колізійні норми. В німецькій системі права є окрема галузь — право іноземців, де врегульовані питання громадянства та інші.

Англо-американська концепція МПрП.

В Великобританії МПрП розглядається як процесуальне право. В англійській системі вирішується не колізія в материальному праві, а питання юрисдикції. Судді звертаються до прецедентів і вирішують, чи ця справа підсудна англійському суду. Якщо так, тоді рішення виносить за матеріальними нормами англійського права.

Система МПрП.

Система МПрП як науки співпадає з курсом МПрП в підручниках, а система МПрП як галузі права виглядає наступним чином:

Загальна частина МПрП:

- предмет;

- система;

- принципи дії;

- джерела;

- вчення про колізійну норму;

- суб’єкти МПрП.

Особлива частина МПрП:

- колізії в сфері права власності;

- колізії в зобов’язальних відносинах;

- колізії в сфері інтелектуальної власності;

- колізії в сфері спадкових правовідносин;

- колізії в сфері шлюбно-сімейних правовідносин;

- колізії в сфері трудових правовідносин;

- питання процесу.

Лекція 2. Історія становлення МПрП.

МПрП як галузь права виникла з науки приватного права, а не навпаки. Для виникнення МПрП потрібна була наявність наступних передумов:

a) існування держав чи певних територій з різними за змістом системами цивільного права;

b) існування інтенсивного товарно- грошового обміну і активних контактів між державами;

c) визнання права іноземної держави.

Подібні передумови склалися в світі наприкінці ХІІІ ст. Між містами-державами вівся активний обмін. Виникали колізії і, щоб їх врегулювати, юристи почали звертатись до норм та процедур римського приватного права. Хоча в період римського панування і не було міжнародного приватного права, проте діяли норми jus gentium.

Зародки МПрП варто шукати в Середньовіччі. Після падіння Західної Римської імперії та утворення молодих варварських держав почали встановлюватись відносини між ними. Виникла норма, за якою в разі суперечки має застосовуватись право країни відповідача (вона посіла панівне місце в МПрП). При спадкоємстві застосовувалось право спадкодавця.

ХІІІ ст. — Міста активно включаються до обігу, створюють своє законодавство з торгових питань. Виникає так зване “право статутів” — самостійне право міст та вільних територій. Найбільш інтенсивно розвивались міста-держави Північної Італії. Вони створили значну правову базу, яка згодом була кодифікована у вигляді “статутів” — збірників діючих нормативних актів. Таким чином виникли перша передумова появи МПрП — наявність різних правових систем, і друга — інтенсивний обмін (торгівля з європейськими країнами і країнами Сходу).