Собаки - вірні друзі людей

СОДЕРЖАНИЕ: УРОК З біології на тему: “Собаки - вірні друзі людей” Виховна година, вечір біології Тема: «Вірні друзі» (із серії «Брати наші менші»). Мета: узагальнити знання учнів про значення собак у природі та жит­ті людини, вплив діяльності лю­дини на видовий склад та чи­сельність ссавців; удосконалити вміння школярів розпізнавати породи собак на зоокартинках, листівках, порівнювати їх між со­бою; виховувати чуйне ставлення до братів наших менших.

УРОК З біології

на тему:

“Собаки - вірні друзі людей”


Виховна година, вечір біології

Тема: «Вірні друзі» (із серії «Брати наші менші»).

Мета: узагальнити знання учнів про значення собак у природі та жит­ті людини, вплив діяльності лю­дини на видовий склад та чи­сельність ссавців; удосконалити вміння школярів розпізнавати породи собак на зоокартинках, листівках, порівнювати їх між со­бою; виховувати чуйне ставлення до братів наших менших.

Обладнання: фонозаписи творів та пісень про природу, виставка ма­люнків «Мій улюбленець», зоокартинки порід собак.

Під час підготовки до заходу можна провести конкурс оповідань, віршів про собак, а якщо дозволяють умо­ви — виставку собак з розповідями учнів про своїх домашніх тварин.

1-й учень. У давні часи в Ірландії го­ворили: «Дім без собаки або кіш­ки — дім без любові та радості». А й справді, для чого люди заводять собак? Є на те різні причини: одні прагнуть мати надійного вартового у дворі, інші — надійного помічни­ка на полюванні, деякі бажають ви­ростити розумного собаку й пере­дати його на службу прикордонни­кам. А люди похилого віку або самотні заводять собаку для того, щоб мати поруч із собою друга.

Тисячі років собака заслужено ко­ристувався славою кращого друга й помічника людини. Письменни­ки, поети, вчені в усі часи та в усіх країнах прославляли собаку за його відданість та любов до людини, яка його виховала.

2-й учень. Собака — перша домаш­ня істота, яка з'явилася біля люди­ни. Предками собаки були різні ви­ди вовків.

Приручення собаки відбувалося приблизно 15 тис. років тому, в епо­ху первісної людини — в кам'яному віці. А нині ми маємо чимало різних порід собак, іноді таких несхожих між собою, що нам важко повірити в те, що вони належать до одного виду. Ну от хоча б для порівняння мексиканська собачка чи-хуа-хуа, яку можна посадити в склянку, й дог або сенбернар величиною з теля.

У наш час усі породи собак поділя­ються на три основні групи: служ­бові, мисливські й декоративні (кімнатні). (Читає вірш про собаку.)

3-й учень. Углиб Альп можна потра­пити через численні перевали. На висоті понад 2 тис. метрів над рів­нем моря протягом восьми-дев'яти місяців панує зима, а холод і лід та сніг можуть бути й улітку. Після сні­гових хуртовин люди брали із со­бою лопати й палки та йшли в гори розшукувати потерпілих або ман­дрівників, які заблукали. І тут на допомогу людям прийшли собаки.

Сенбернари були виведені в XIII-XIV ст. у гірських районах Цен­тральної Європи. Значна заслуга в створенні цієї породи належить монахам монастиря Святого Бернара, від якого собаки й отримали свою назву. Це одна з найбільших порід собак. Вони століттями ви­користовувалися для пошуку й ря­тування людей, які заблукали у го­рах, сенбернари врятували тисячі людей. Нині собак-шукачів дово­зять до місця події на санчатах або вчать стрибати з парашутом з літа­ка — так вони економлять сили й час для пошуку. Серед собак-шукачів є такі, що врятували по 35-40 чоловік. Рекордсменом серед них став Баррі. Він врятував 40 чо­ловік. Про нього писали в газетах, журналах; про нього розповідали легенди.

4-й учень. У 1812 р. Наполеон після своєї поразки в Росії розпочав ра­зом зі своєю армією відступ у Фран­цію. Вимучені солдати почали тіка­ти. Деякі з них тікали через Швей­царію в теплу Італію. Один з дезер­тирів опинився в районі Великий Сен-Бернар. На шляху він упав у за­сніжену розщілину і змучений за­снув під сніговою ковдрою. Там йо­го й відшукав Баррі, відкопав і зі­грів. Коли врятований прийшов до пам'яті та відкрив очі, він побачив перед собою засніжену морду вели­чезного собаки. Чоловік злякався, подумав, що то вовк, вихопив ніж і вдарив ним собаку.

5-й учень. Важкопоранений пес діс­тався до монастиря. Там йому обро­били рану та відправили на лікуван­ня. Пес вижив. Однак після пора­нення, слабкості та старості пес так і не повернувся до рятування лю­дей. У цьому ж році Баррі не стало.

А через кілька десятиріч, у 1899 p., в Парижі було відкрито величезний пам'ятник Баррі. На постаменті бу­ло вирізьблено його ім'я. Великий собака-сенбернар, а на його спині, міцно тримаючись за шию, сидить маленька дівчинка. У центрі поста­менту знаходиться напис: «Він уря­тував 40 чоловік і був убитий 41».

Інсценізація казки Кіплінга «Кішка, що гуляла сама по собі»

6-й учень. А ось ще одна історія про відважних собак. На заході Аляски є містечко Ном, яке заснували шу­качі золота. У січні 1925 р. тут, як і по всій Алясці, лютувала тривала заметіль. У цей же час єдиний лікар містечка перебував у тривозі. Він виявив, що серед мешканців розпо­чалося захворювання на дифтерію. Урятувати могла лишень проти­дифтерійна сироватка. Лікар зв'я­зався по телефону з мером міста. Сироватку могли доставити в таку заметіль тільки на собаках (цю від­стань в 1 тис. км собаки могли по­долати за дев'ять діб). Було виріше­но, що контейнер із сироваткою повезуть зі зміною собачих упря­жок.

7-й учень. Останній відрізок цієї ге­роїчної подорожі-естафети припа­ло пройти упряжі каюра Гуннара Кассона. Упряж з 13 собак вів во­жак Болто. Дорога пролягала через частину затоки. А тут ще трапилася біда. Буревій зламав кригу. Якщо йти в обхід, то це ще зайвих 200 км. І каюр вирішив іти по дрейфуючій кризі. Він спрямував собак на лід, напівзамерзлий ліг на контейнер, щоб захистити його від морозу. У на­півсні він відчув, що нарти зупини­лися. Собаки повискували. Огля­нувши їх лапи, каюр помітив, що вони кровоточать: гострі крижинки застрягли між пальцями, різали шкіру. Допомогти собакам зако-цюрблими від морозу пальцями він не міг. І тоді каюр почав вигризати крижинки зубами.

Знесилений, він упав на нарти й ви­гукнув: «Вперед, Болто! У Ном!». І вожак сам повів упряж.

1-й учень. Героїчна естафета людей і собак пройшла цей шлях за 5 з по­ловиною діб.

Наприкінці 1925 р. в Нью-Йорку було відкрито пам'ятник Болто. Постамент у вигляді скали розміс­тили серед дерев. На скалі — брон­зова собака в упряжці. Типова лай­ка: стоячі вуха, загнутий на спину й закручений кільцем хвіст.

Їздові собаки — перші транспортні тварини нашої планети. Серед бага­тьох порід собак особливою лю­бов'ю користувалися лайки. Вони майже цілий рік живуть під відкри­тим небом. Густа шерсть з добрим підшерстком надійно захищає їх від холоду й негоди.

Звучить пісня про собаку.

2-й учень. Собаки завжди допомага­ли людям у вивченні й вирішенні різних наукових питань. Допомага­ли вони по-різному: де силою й фі­зичною працею, де особливістю своїх органів чуття та поведінкою, а головним чином — безпосеред­ньою участю в ролі піддослідних під час проведення різноманітних екс­периментів, що мають велике зна­чення для біології, медицини й ветеринарії. Знаменитий лікар Дав­ньої Греції Гіппократ, італійський учений Л. Сколанцані, академік І. П. Павлов та багато інших завдя­чують своїми досягненнями саме собакам.

3-й учень. Собаки допомагали вче­ним і в освоєнні космічного прос­тору. Альбіна, Лайка, Білка та Стрілка, Мушка, Бджілка, Чорнуш­ка, Звьоздочка, Угольок — це собаки-космонавти. Цікаво те, що всі собаки, які побували у космосі,— дворняги. Це пояснюється тим, що безпородні собаки не тільки кміт­ливіші за своїх аристократичних родичів, але й більш стійкі до різ­них нервових навантажень, легше переносять усякі життєві негаразди.

Звучить «Собачий вальс».

4-й учень. Важко людині пристосу­ватися до життя в цьому світі, якщо вона зовсім не бачить. Важко сліпо­му ходити по вулицях: стовпи, схо­ди, лавки, транспорт... Потрібен поводир. І виявилось, що поводи­рем можуть бути не лише вівчарки, але й інші собаки великих порід. Іс­нують спеціальні школи з підготов­ки таких собак.

5-й учень. Приблизно місяць по­трібно, щоб собака звик до нового хазяїна, а він навчився управляти ним. І обов'язковою умовою успіш­ної служби собак-поводирів є друж­ба та взаємна любов.

Учитель. У світі існує понад 400 по­рід собак. Тим, хто вирішив завести собі чотириногого друга, краще не брати великих і сильних собак — таких, як дог, ньюфаундленд, а та­кож собак, які важко піддаються дресируванню: південноросійську вівчарку, чорного тер'єра, москов­ську вартову. Краще придбати ні­мецьку вівчарку, колі, ерделя, бок­сера, керрі-блю-тер'єра. З ними ви можете брати участь у різних зма­ганнях.

З будь-якою собакою можна знайти контакт і добре її видресирувати. Усе залежить від того, наскільки серйозно людина підходить до ви­ховання свого чотириногого друга. Отож, добре поміркуйте, перш ніж узяти в свій дім собаку. А коли ви вже вирішили взяти, станьте йому справжнім другом. Тож нехай ваша дружба буде міцною, щасливою та радісною.

Література

1. Нехаев В. С. Воспитай себе друга.— М.: Детская литература, 1986.

2. Гусев В. Г., Нехаев В. С. Наши верные друзья.— М.: Агропромиздат, 1987.

3. Заянчковский И. Ф. Памятники животным.— К.: Радянська школа, 1983.

СКАЧАТЬ ДОКУМЕНТ

Все материалы в разделе "Астрономия"

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]
перед публикацией все комментарии рассматриваются модератором сайта - спам опубликован не будет

Ваше имя:

Комментарий

Copyright © MirZnanii.com 2015-2017. All rigths reserved.