Смекни!
smekni.com

ЧАЕС - ліквідація наслідків (стр. 1 из 4)

Протягом декількох годин після руйнування 4-го енергоблока пожежникам і персоналу ЧАЕС вдалося ліквідувати численні возгоряня на блоці, що попередило загрозу поширення пожежі на інші енергоблоки. Відразу після аварії були зупинені спочатку 3-й енергоблок, що складає з 4-м енергоблоком другу чергу ЧАЕС, а потім 1-й і 2-й енергоблоки. По розпорядженню Ради Міністрів СРСР була створена Урядова комісія з розслідування причин аварії на Чорнобильській АЕС. Основними задачами Урядової комісії були визначення масштабів аварії, розробка і реалізація заходів по її локалізації і ліквідації наслідків, охороні здоров'я і наданню допомоги населенню, а також детальне вивчення причин аварії і розробка на основі проведеного аналізу оперативних і довгострокових заходів по недопущенню подібних аварій в майбутньому. Робота Урядової комісії проходила в екстремальних умовах, викликаних як складністю проблем, що виникли, так і відсутністю досвіду дій в подібних ситуаціях.

На початковому етапі управління запроектною аварією (з 26.04.86 по 6.05.86) найважливішими задачами були: припинення самопідтримуваної ланцюгової реакції; забезпечення охолодження опроміненого палива; зниження викидів радіоактивних продуктів в довкілля; запобігання подальшому розвитку аварії. Надалі були зроблені спроби знизити температуру в шахті реактора за допомогою технологічних систем, що збереглися на АЕС, подачею води в простір активної зони. З метою створення бар'єрів на шляху викидів із зруйнованого енергоблока було прийняте рішення про його ізоляцію від навколишнього середовища різними матеріалами. Скинені з вертольотів матеріали покрили центральний зал шаром товщиною від 1 м біля північної стіни до 15 м біля південної стіни. Вертолітними підрозділами армійської авіації з 27 квітня по 10 травня 1986 р. було скинуто на зруйнований блок біля 5 тис. тон різних матеріалів, в тому числі 40 тон з'єднань бору (ефективного поглинача нейтронів), 600 тон доломіту і 1800 тон глини і піску. Біля 2400 тон свинцю повинні були прийняти на себе тепло, що виділяється, перешкоджаючи тим самим переміщенню розплавленого палива під фундамент реактора.

Одночасно з цим проводилися заходи щодо видалення води з ББ і охолоджування АЗ подачею в неї рідкого азоту. Вода з ББ була видалена 6.05.86 м. До цього часу експерти видали висновок про неможливість СЛР в зруйнованому реакторі, а викид радіоактивних речовин в атмосферу скоротився в декілька тисяч разів.

Одним з перших питань, що встали перед Урядовою комісією, було визначення долі населення м. Прип'ять, розташованого на відстані 4 км від ЧАЕС. До полудня 26 квітня в місті був встановлений постійний контроль за радіаційною обстановкою. До вечора 26 квітня рівні радіації зросли і досягли в окремих місцях сотень міллірентген в годину, в зв'язку з чим Урядовою комісією було прийняте рішення про підготовку до евакуації жителів Прип'яті. У ніч з 26 на 27 квітня з Києва і інших сусідніх міст прибули 1200 автобусів, 3 спеціальних залізничних поїзди. Були визначені райони і населені пункти для розміщення евакуйованих, порядок їх прийому і розселення, сформовані спеціальні групи для розв'язання виникаючих питань. Евакуація почалася в 14 годин 27 квітня 1986 р. і була проведена приблизно за 3 години. У цей день з міста було вивезено біля 45 тис. чоловік. У перші дні після аварії було також евакуйовано населення з ближньої (10-кілометрової) зони ЧАЕС. 2 травня було ухвалено рішення про евакуацію населення з 30-ти км зони Чорнобильської АЕС і ряду населених пунктів за її межами. Надалі, до кінця 1986 р. з 188 населених пунктів (включаючи м. Прип'ять) було відселено біля 116 тис. чоловік.

7 травня 1986 р. було ухвалено Постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР з питань трудового і побутового облаштування населення, евакуйованого з небезпечних зон. У ній були визначені конкретні заходи по розселенню сімей працівників Чорнобильської АЕС у Києві і інших населених пунктах, будівництву житлових будинків і господарських споруд для переселенців з сільської місцевості, працевлаштуванню і умовам оплати праці евакуйованих людей. Зокрема, у Києві на вказані цілі було передбачено виділити 7500 квартир, в Чернігові - 500 квартир.

НаційстадіїуправлінняаварієюзарішеннямУрядовоїкомісіїбулипочатіроботипоутриманнюпередбачуванихрозплавівактивноїзонинанижнійзахиснійплитіреактора, атакожпоствореннюдодатковогогоризонту (спеціальноготеплообмінника), щоохолоджуєтьсяпідфундаментноюплитоюреакторадлягарантованоговиключенняпопаданнярадіоактивнихпродуктівірозплавленогопаливавгрунтігрунтовіводи. Спорудження плити було розпочато 3 червня і закінчено 28 червня 1986 р. Однак розвиток процесу аварії не привів до передбачуваного проплавлення фундаментної плити і цей спеціальний теплообмінник не був включений в роботу.

Для більш детальної оцінки стану аварійного реактора і забезпечення доступу до нього були розчищені проходи до пошкодженого енергоблока, прибрані викинені вибухом уламки паливних збірок, шматки графітової кладки і елементи конструкцій. Одночасно було розпочате спорудження екрануючої захисної стіни між 3-м і 4-м енергоблоками.

Коли зникла небезпека подальшого розвитку аварійних процесів в пошкодженому реакторі, зусилля Урядової комісії були направлені на організацію аварійно-відновлювальних і дезактиваційних робіт, водоохоронні і протифільтраційні заходи, а також на ізоляцію і поховання реакторної установки разом із зруйнованими конструкціями будівель і споруд ЧАЕС.

У кінці травня 1986 р. за поданням Урядової комісії були прийняті дві постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, якими передбачалися заходи по дезактивації проммайданчика, будівель і споруд Чорнобильської АЕС, а також по поновленню експлуатації енергоблоків № 1 і 2, в тому числі:

- Дезактивація проммайданчика, житлового селища і доріг
- Облаштування пунктів дезактивації і спеціальної обробки (ПуСО)
- Будівництво тимчасових могильників малоактивних відходів
- Зведення нової будбази
- Зведення житлового селища
- Будівництво водоводу до селища
- Будівництво газопроводу до житлового селища
- Зведення бази відділу робочого постачання
- Облаштування берегового дренажу вздовж ріки Прип'ять
- Облаштування вертикального свердловинного дренажу вздовж ставка - охолоджувача
- Будівництво очисних споруд для очищення дренажних і каналізаційних вод
- Консервація головного корпусу
- Консервація завалу
- Закриття реакторного відділення блоку №4
- Пуск бетонних заводів № 3 і № 4
- Бетонування території і майданчиків
- Бетонування каскадних стін
- Монтаж і бетонування захисної стіни по осі '51'
- Пристрій покрівлі
- Пристрій системи вентиляції і очищення газів внутрішнього об'єму
- Бетонування захисних стін ВСРО
- Бетонування захисних стін блоку 'В'
- Бетонування захисних стін деаераторної етажерки
- Закриття машзалу
- Зведення розділової стінки між 3 і 4 блоками
- Відділення будівель I черги від будівель II черги
- Підготовка енергоблоків до зими 1986-1987 рр.
- Підготовка енергоблоків №1 і №2 до пуску

Аварія на Чорнобильській АЕС спричинила крупномасштабне радіоактивне забруднення місцевості, будівель, споруд, доріг і інших об'єктів зовнішнього середовища не тільки в районі розташування атомної станції, але і далеко за його межами. Радіоактивне забруднення являло серйозну небезпеку для населення, а також для осіб, залучених до ліквідації наслідків аварії, негативно впливало на екологічний стан територій, забруднених забруднених радіонуклідами. Для виключення переопромінення людей і перенесення радіоактивних речовин за межі 30-км зони, вже з перших днів після аварії були організовані дезактиваційні роботи на ЧАЕС і прилеглій території, які включали:

- дезактивацію території, будівель, споруд АЕС, населених пунктів, транспорту і іншої техніки;
- збір, видалення, максимальне знешкодження і поховання радіоактивних відходів;
- санітарну обробку людей, дезактивацію одягу і засобів індивідуального захисту, дезактивацію доріг і пилопоглинання.

Планомірні роботи по дезактивації території, будівель і споруд АЕС і м. Прип'ять почалися 6 травня 1986 р. силами розгорнених частин і підрозділів хімічних, інженерних військ, цивільної оборони, а також Міненерго СРСР. Першочерговою задачею було очищення території поблизу зруйнованого блоку від високоактивних частин активної зони, викинуутих з реактора, їх збір, транспортування і поховання. Роботи по очищенню території проводилися цілодобово змінними екіпажами загальною чисельністю до 6 тис. чоловік, з яких до вересня 1986 р. біля 2 тис. було замінено в зв'язку з отриманням гранично допустимої дози (25 бер). Вже до 10 травня 1986 р. на території проммайданчику, завдяки видаленню найбільш активних фрагментів, рівні МЕД гамма-випромінювання вдалося знизити в 10-20 разів і підготувати більш широкий фронт робіт.

Верхній шар грунту на території проммайданчика і території промзони насипаний в 1986-1987 рр. в процесі виконання дезактиваційних робіт. При цьому з метою зниження рівня радіоактивного забруднення грунту був здійснений збір фрагментів ядерного палива, на території проммайданчика - зняття шару забрудненого грунту, засипка території щебенем і її бетонування. Засипка щебенем і бетонування були виконані практично по всій території північної частини проммайданчика, що примикає до будівлі 4-го і 3-го енергоблоків, вздовж західної частини і вздовж південної сторони машзалу. Товщина покриття становила 0,5 м, а в окремих місцях - до 8 м. Територія, впритул прилегла до 4 енергоблока, була засипана щебенем, піском, сухою бетонною сумішшю, а також виставлені об'ємні опалубочні блоки.

До 15 червня 1986 р. на основних комунікаціях ЧАЕС величини МЕД були знижені до 10 Р/г, що дозволило забезпечити додатковий фронт робіт і розвернути роботи на 1 і 2 енергоблоках. За станом на 10 серпня 1986 р. було дезактивовано 862 тис. м2 внутрішніх приміщень головного корпусу АЕС, оброблено понад 500 тис. м2 інших будівель на проммайданчику, вивезено 25 тис. м3 грунту, територія площею 187 тис. м2 покрита залізобетонними плитами.