Смекни!
smekni.com

Охорона праці і навколишнього середовища (стр. 1 из 2)

1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних мір і засобів, спрямованих на збереження здоров'я й працездатності людини в процесі праці (закон України „Про охорону праці” від 2 листопада 1992 року).[1].

Її завданням є зведення до мінімуму ймовірності травмування або захворювань працюючих з одночасним забезпеченням нормальних умов праці при його максимальній продуктивності, науковий аналіз умов праці, виробничих процесів, а встаткування з погляду можливих аварійних ситуацій, поява небезпечних факторів, виділення шкідливих речовин. На основі такого аналізу визначаються небезпечні ділянки виробництва, можливі аварійні ситуації, розробляються заходи щодо їхнього запобігання або обмеження наслідків.

У ГОСТ 2293-93 «Охрана труда . Термины и определения» [2] та інших стандартах приведені визначення основних понять і термінів, які використовуються у розгляді питань охорони праці.

Сьогодні комп’ютерна техніка широко застосовується у всіх сферах людської діяльності. Усе більше людей різних професій не можуть обійтися без допомоги комп’ютера. Це не дивно, оскільки розрахунки за допомогою ЕОМ значно допомагають заощадити час і кошти. Тому, необхідно приділяти більше уваги забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці користувачів ЕОМ, підвищити контроль над підтримкою діючих норм, стандартів, правил, інструкцій та інших офіціальних документів по техніці безпеки споруджень, обладнання та машин.

Під час роботи на комп’ютері людина піддається впливові ряду шкідливих і небезпечних факторів, що пов’язано з небезпекою одержання травм і професійних захворювань.

Максимально зменшити кількість шкідливих впливів на людину при високій продуктивності праці, створити комфортні умови для роботи людей – ось одна з головних задач охорони праці.

Умови праці користувачів ЕОМ повинні відповідати закону про охорону праці [1], який визначає основні положення, спрямовані на реалізацію прав громадян, охорону їхнього життя і здоров’я в процесі їхньої трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства і робітником з питань безпеки гігієни праці, установлює єдиний порядок організації праці на Україні.

Робота проводиться в приміщенні ЗАТ «Миловарний комбінат». Приміщення планово-економічного відділу розташовано на третьому поверсі п'ятиповерхового будинку. У приміщенні розташовано 3 робочих місць з комп’ютерами. Відповідно до норм ДНАОП 0.00-1.31-99 [3] площа, що відводиться для робочого місця з комп’ютером повинна бути не менше 6 м2, об'єм не менше 20 м3. Розміри даного приміщень складають: довжина – 10 м, ширина – 6 м, висота – 3,5 м, тобто загальна фактична площа складає 60 м2. Необхідна площа на 3 робочих місця із установленими ПК складає 18 м2, що не перевищує фактичну. Обсяг кабінету на одного працюючого складає 70.м3, отже відповідає нормі (ДНАОП 0.00-1.31-99) [3] –не менше 20 м3.

По категорії вибухо – і пожежонебезпеки, згідно [4] дане приміщення відноситься до категорії В – пожежонебезпечне, тому що присутні тверді матеріали, що горять, такі як дерев'яні столи, папір і інше. Виходячи з категорії пожежонебезпеки і поверховості будинку, ступінь вогнестійкості будівлі II[4].Згідно з ДНАОП 0.00-1.31-99 [3] ЕОМ повинні розташовуватись в будівлі не менше ніж II ступню вогнестійкості.

По ступені небезпеки поразки людей електричним струмом відділ, згідно [5], класифікується як приміщення з підвищеною небезпекою, тому що не виключена можливість одночасного дотику людини до маючих з'єднання з землею конструкціям будинку, з одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування, що можуть виявити під напругою – з іншого.

При роботі з ПК людина може піддатися впливу шкідливих та небезпечних факторів. Під шкідливими виробничими факторами розуміють фактори, тривалий вплив яких викликає розвиток професійних захворювань. Небезпечні виробничі фактори – вплив яких на працюючого викликає травму, тобто пошкодження організму [6]. Шкідливі і небезпечні чинники, з якими стикається економіст при роботі з ПК, приведені в таблиці 4.1.

Таблиця 1 – Перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів

Найменування факторів Можливі джерела їх виникнення Характер дії
Небезпека ураження електричним струмом Мережа живлення Небезпечний
Пожежонебезпечність приміщень Наявність матеріалів, що згорають і джерел запалення (електроапаратура) Небезпечний та шкідливий
Електромагнітне випромінювання в тому числі і рентгенівське ЕПТ (Дисплей є джерелом рентгенівського, радіочастотного, ультрафіолетового й інфрачервоного випромінювання, та випромінювання звукового діапазону) Шкідливий
Статична електрика ЕПТ монітору і діелектрична поверхня екрана Шкідливий
Іонізація повітря Статична електрика і рентгенівське випромінювання Шкідливий
Підвищений рівень шуму Шум створюється перетворювачем напруги ЕОМ, її технічною периферією, а також людьми, що працюють в аудиторії Шкідливий
Несприятлива освітленість Недостатнє штучне і природне освітлення Шкідливий
Незадовільні параметри мікроклімату Незадовільний стан системи опалення і вентиляції Шкідливий
Психофізіологічні напруження Монотонність праці, перенапруженість зорових аналізаторів, розумова напруженість, незручність і статичність пози Шкідливий

2. Промислова санітарія

Мікроклімат – метеорологічні умови внутрішнього середовища приміщень, які визначаються діючими на людину сполученнями температури, відносної вологості, швидкості руху повітря й теплового випромінювання [7].

Робота на персональному ПК не вимагає фізичної напруги, підняття і перенесення важких предметів, виконується сидячи. Енерговитрати не перевищують 120 кКал/год, отже ця робота може бути віднесена до категорії важкості – легка фізична Iа [8].

Параметри мікроклімату обираються відповідно до вимог [8] з урахуванням категорії робіт по енерговитратам для теплого й холодного періодів року. При роботі економіста на ПК повинні бути забезпечені оптимальні параметри мікроклімату, приведенні у таблиці 4.2.

Таблиця 2 – Оптимальні параметри мікроклімату

Період року Температура, °С Відносна вологість Швидкість руху повітря, м/с, не більше
Теплий 23 – 25 40 – 60 0,1
Холодний 22 – 24 40 – 60 0,1

Для забезпечення вищевказаних оптимальних метеорологічних умов у помешканні передбачена система опалення (загальне парове) в холодному періоді, та вентиляція (загальна приточно-витяжна штучна) і кондиціювання в теплому, відповідно до СНиП 2.04.05-92 [9].

Припустимий рівень іонізації повітря помешкання відповідно до СН 21.52-80 [10] повинен складати 1500 – 3000 один./м3.

Нормування освітлення здійснюється відповідно до СНиП 11-4-79 [11].

Відділ забезпечений комбінованим освітленням. В темний час доби передбачається загальне і/або місцеве рівномірне штучне, а в світлий – бокове одностороннє природне освітлення два віконних прорізи [11].

Для розміру об'єкту розрізнення 0,3 – 0,5 мм (III розряд зорової роботи) світлового фону і середнього контрасту об'єкту розрізнення з фоном (підрозряд «г») нормоване значення коефіцієнта КПО енIII = 2%. Мінімальна освітленість Еmin=300 лк, підтримується за рахунок кількості та потужності електроламп.

Для визначення нормованого значення КПО приприродному освітленні для умов міста Харкова (IV-й світловий пояс) використовується формула:

eнIV = eнIII*m*c=2*0,9*1=1,8

де eнIII – нормований розмір КПО для третього поясу світлового клімату,

eнIII = 2%;

с – коефіцієнт сонячного клімату, с = 1 (всі вікна виходять на схід);

m – коефіцієнт світлового клімату, m = 0,9.(для IV-го світлового

поясу).

Одним з найбільш поширеніших чинників зовнішнього середовища, який несприятливо впливає на людину, є шум. Вплив шуму на організм людини залежить від рівня звукового тиску, частотних характеристик, тривалості дії, а також індивідуальних особливостей людини.

При тривалій дії шуму у оператора ЕОМ виявляються симптоми утомленості, нервового збудження, що сприяють погіршенню працездатності і допущенні помилок при роботі. Для уникнення шкідливої дії шуму на організм працюючого, необхідне дотримання нормованих параметрів, які не повинні перевищувати допустимих величин. При роботі на комп’ютері рівень шуму відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 [12] не повинен перевищувати 50 дБА.

Згідно ГОСТ 12.1.012-90 [13] рівень віброшвидкості для категорії 3, тип «В», в умовах комфорту не повинен перевищувати 75 дБ.

Джерелами електромагнітного випромінювання (ЕВМ), у тому числі рентгенівського, є електронно-променеві трубки (ЕСТ). Згідно [14] потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання трубки будь-якій точці перед екраном на відстані 5 см від його поверхні не повинна перевищувати 100 мкР/год. Захист користувачів ЕОМ від рентгенівського випромінювання забезпечуються за допомогою екранів із спеціального затемненого скла.

3. Електробезпека

Джерелами можливої поразки електричним током для бухгалтера можуть служити: комп’ютер, принтер та інша офісна техніка, що залучена до електричної мережі.

Персональна ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотири ядерної мережі змінного струму з глухо заземленою нейтраллю, напругою 380/220 В, частотою 50 Гц.

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є:

– конструктивні заходи (ПК відноситься до електроустановок до 1000 В закритого виконання, всі токоведучі частини знаходяться в кожухах [15]. Ступінь захисту персоналу від зіткнення зі струмоведучими частинами усередині захисного корпуса і від улучення води усередину корпуса ІР-44, де перша “4”-захист тіл, розміром більш 1,0 мм, друга “4”-захист від бризгів води);