Захист і життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях

Забезпечення моніторингу та визначення рівня небезпеки надзвичайних ситуацій (НС)

Основні поняття та визначення

Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на ОГД або території, викликане аварією, катастрофою, стихійним явищем, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежою, застосуванням засобів ураження, які привели чи можуть привести до людських чи матеріальних втрат.

Стихійне лихо – явище природи, яке викликає катастрофічні наслідки і характеризується порушенням нормальних умов життя і діяльності, загибеллю людей, руйнуванням або пошкодження будівель і споруд, знищення матеріальних цінностей.

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, обладнання, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа – велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких,

трагічних наслідків.

Потенційно-небезпечний об’єкт(ПНО) - об’єкт, на якому виготовляються, переробляються і зберігаються радіоактивні, хімічні, або біологічні апарати, пожежо-, вибухонебезпечні об’єкти, транспортні мережі і гідротехнічні споруди.

Класифікація надзвичайних ситуацій (НС)

Характер дії руйнівних факторів НС на людину і навколишнє середовище

Фактори ураження:

- Повітряна ударна хвиля (ураган, вибух)

- Хвиля тиску в ґрунті (зсув)

- Сейсмічна вибухова хвиля(землетрус)

- Хвиля прориву гідротехнічних споруд

- Екстремальний нагрів середовища

- Теплове випромінювання

- Іонізуюче випромінювання

- Токсична дія

Надзвичайні ситуації техногенного характеру – виникають на потенційно небезпечних об’єктах (ПНО), які становлять загрозу людині і довкіллю.

Види ПНО:

- хімічно-небезпечні об’єкти(ХНО);

- радіаційно-небезпечні об’єкти(РНО);

- вибухо-, пожеженебезпечні об’єкти;

- гідродинамічні небезпечні об’єкти;

- транспорт.

Основні причини НС техногенного характеру :

- безвідповідальне ставлення до вимог ТБ;

- низький контроль за станом виробництва;

- порушення технології виробництва, правил експлуатації обладнання, машин, механізмів і транспорту;

- недотримання правил зберігання агресивних, вибухо-і пожежонебезпечних речовин;

- фізичне старіння і корозія металів.

Радіаційна аварія – аварія з викидом радіоактивних речовин або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом, у їх безпечності.

Фактори ураження :

* Радіаційне забруднення навколишнього середовища, будівель, транспорту, матеріалів, продуктів, устаткування і т. п.

* Радіаційне випромінювання (вплив на людей, тварин, рослин, окремих приладів).

Об’єкти комунального господарства

Погіршують екологічний стан джерел водопостачання:

* Надходження у водні об’єкти значної кількості отруйних речовин і неочищених стоків.

* Пошкодження водопровідних та каналізаційних мереж.

* Обмежені технічні можливості в очищенні питної води в достатній кількості.

Оцінка хімічної обстановки - визначення масштабу і характеру зараження СДОР, аналіз їх впливу на життєдіяльність.

Прогнозування обстановки :

Довгострокове: визначають можливі хімічної масштаби зараження, необхідність сил і засобів для ліквідації наслідків можливих аварій;

Оперативне: під час виникнення конкретної аварії.

Оцінка хімічної обстановки включає:

* визначення глибини зараження;

* визначення площі зараження і нанесення на карту місцевості;

* визначення часу підходу СДОР до об’єкта;

* визначення тривалості дії СДОР;

* визначення можливих втрат людей.

Зона зараження - територія, на якій концентрація СДОР досягає величини, які небезпечні для здоров’я і життя людей.

Глибина зараження – максимальна протяжність площі зараження за межами місця аварії.

Тривалість хімічного зараження

- час хімічного випаровування СДОР протягом якого існує небезпека ураження.

Оцінка пожежонебезпечних зон

Пожежна обстановка: масштаби і щільність ураження пожежами, що впливає на роботу ОГД, життєдіяльність населення

Для оцінки пожежної обстановки необхідно:

* визначити вид, масштаб і характер пожежі;

* провести аналіз впливу пожежі на стійкість роботи ОГД і життєдіяльність населення.

* вибрати найбільш доцільні дії пожежних підрозділів з локалізації і гасіння пожежі, евакуації при необхідності людей.

Основні причини пожеж:

- необережне поводження з вогнем;

- порушення правил пожежної безпеки;

- природні явища.

Фактори, від яких залежить хід пожежі:

- Вогнестійкість будинків і споруд

- Пожежна безпека виробництва

- Щільність забудови

- Метеоумови

Пожежна небезпека виробництва визначається:

* технологічним процесом,

* матеріалами, що використовуються у виробництві.

Уражаючі фактори:

- ударна повітряна хвиля;

- теплове випромінювання;

- розлітання твердих частинок;

- токсична дія.

Укриття в захисних спорудах

Фонд захисних споруд забезпечується:

- освоєнням підземного простору міст і населених пунктів;

- обстеження і облік підземних і наземних будівель і споруд, які відповідають вимогам захисту;

- дообладнування з урахуванням реальної обстановки підвальних та інших заглиблених приміщень;

- будівництво заглиблених споруд, окремо розташованих від ОГД і пристосованих для захисту;

- масового будівництва в період загрози виникнення НС найпростіших сховищ.

Наявний фонд захисних споруд може використовуватись для господарських, культурних і побутових потреб.

Евакуаційні заходи

В умовах неповного забезпечення захисними спорудами:

основним способом захисту є евакуація населення і розміщення його в безпечних зонах.

Випадки в яких проводиться евакуація:

- затоплення території;

- небезпечне радіоактивне забруднення;

- небезпечне хімічне забруднення;

- ін. НС, що загрожують життю і здоров’ю людей.

Проведення організованої евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом:

- планування евакуації населення;

- визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих;

- організації оповіщення про початок евакуації;

- організації управління евакуацією;

- життєзабезпечення евакуйованого населення;

- навчання населення діям при проведенні евакуації.

Способи евакуації:

- вивезення із небезпечних зон;

- організоване виведення населення пішки за розробленим маршрутом.

Медичний захист

Мета: - запобігання або зменшення ступеня ураження людей;

- своєчасне надання допомоги потерпілим та їх лікування;

- забезпечення епідеміологічного благополуччя в зонах НС.

Забезпечується проведенням:

- планування і використання наявних сил і засобів органів охорони здоров’я, незалежно від їх відомчої належності;

- розгортання в надзвичайних умовах необхідної кількості лікувальних закладів;

- завчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;

- підготовка медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення;

- контроль за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідеміологічною ситуацією;

- контроль за якістю продуктів харчування, продовольчої сировини, питної води.

Інженерний захист населення

Вимогидо захисної споруди

* Цілісністьконструкції;

* Надійність герметизації і систем подачі повітря;

* Оснащення сан.-технічнимта іншим обладнанням;

* Запас води;

* Кваліфікований персонал.

Захисні споруди (ЗС) – для захисту населення від наслідків НС, уражаючих факторів ЗМЗ.

За місцем розташування:

- Вбудовані

- Окремо розташовані

- Метрополітени

- Гірські виробки, печери

За захиснимивластивостями:

* Сховища

* Протирадіаційні укриття

* Найпростіші укриття

Сховища – надійний захист від уражаючих факторів.

Характеризуються:

* ступенем захисту від тиску;

* коефіцієнтом захисту(ослаблення), тобто в скільки разів рівень радіації менший ніж ззовні.

Радіаційно-хімічний захист населення в НС. Захист населення при радіоактивному забрудненні

Основні заходи захисту населення:

* використання колективних та індивідуальних засобів захисту;

* дотримання необхідних режимів поведінки;

* застосування засобів медичної профілактики;

* евакуація;

* обмеження доступу на забруднену територію;

* заборона споживання забруднених продуктів харчування і води;

* санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки, споруд, території та ін. об’єктів.

З урахуванням: характеру аварії, метеорологічних умов прогнозується:

- можливе поширення радіоактивного зараження;

- визначають зони радіоактивного зараження.

На підставі цього здійснюється:

* оповіщення населення про небезпеку;

* даються вказівки про:

- укриття в захисних спорудах;

- використання засобів медичної профілактики;

- дотримання режимів поведінки.

Подальші заходи

Організовується:

* радіаційна розвідка;

* спостереження;

* лабораторний контроль.

За їх даними:

- уточнюються межі зон забруднення;

- планується і здійснюється комплекс заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків забруднення.

Зона екстрених заходів:

* Укриття в захисних спорудах (ЗС) з наступною евакуацією;


Видео

Рекомендації щодо дій населення при надзвичайних ситуаціях  [ВИДЕО]Захист від терактів  [ВИДЕО]
Відеоролік Реклама розділу VII Основи цивільного захист  [ВИДЕО]
Дії населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій  [ВИДЕО]
Житомирщина продовжить підготовку до захисту населення у надзвичайних ситуаціях  [ВИДЕО]
Кропивницький відбулось позачергове засідання обласної комісії з питань ТЭБ та НС  [ВИДЕО]
Презентація на тему Дії населення при надзвичайних ситуаціях  [ВИДЕО]
Навчальний фільм Евакуація населення  [ВИДЕО]
Державна служба України з надзвичайних ситуацій  [ВИДЕО]
Навчальний фільм про правила евакуації під час виникнення надзвичайних ситуацій  [ВИДЕО]
Сигнали і порядок оповіщення населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій  [ВИДЕО]
Про бомбосховища та заходи з цивільного захисту населення під час військових дій на прикладі  [ВИДЕО]

Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.