Смекни!
smekni.com

Пожежна безпека (стр. 1 из 4)

РЕФЕРАТ

на тему:

Пожежна безпека

Навчальна дисципліна Охорона праці


План

Вступ

1. Поняття пожежної безпеки. Характерні причини виникнення пожеж. Пожежонебезпечні властивості речовин. Основні небезпечні чинники пожежі.

2. Організація та технічні протипожежні заходи. Пожежна сигналізація. Протипожежний інструктаж та навчання.

Висновок

Список використаних джерел


Вступ

Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, яке призводить до матеріальної шкоди.Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону “Про пожежну безпеку”.Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд. За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри та інші керівники.

протипожений вибух сигналізація профілактика


1. Поняття пожежної безпеки. Характерні причини виникнення пожеж. Пожежонебезпечні властивості речовин. Основні небезпечні чинники пожежі

Вибухи та їх наслідки – пожежі, виникають на об'єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше, ніж від вогню. Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Але в останні десятиріччя горить багато речовин штучного походження: полістирол, поліуретан, вініл, нейлон, поролон. Це призводить до виділення в повітря синильної, соляної й мурашиної кислот, метанолу, формальдегіду та інших високотоксичних речовин.

Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану, бутану, етилену, пропилену тощо.

В останнє десятиріччя від третини до половини всіх аварій на V виробництві пов'язано з вибухами технологічних систем та обладнання: реактори, ємності, трубопроводи тощо. Пожежі на підприємствах можуть виникати також внаслідок ушкодження електропроводки та машин, які перебувають під напругою, опалювальних систем.

Певний інтерес (щодо причин виникнення) можуть становити дані офіційної статистики, які базуються на проведених у США дослідженнях 25 тисяч пожеж та вибухів

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ:

• несправність електрообладнання – 23%;

• куріння в неналежному місці – 18%; •

перегрів внаслідок тертя в несправних вузлах машин – 10%;

• перегрів пальних матеріалів – 8%;

• контакти з пальними поверхнями через несправність котлів, печей, димоходів – 7%;

• контакти з полум'ям, запалення від полум'я горілки – 7%;

• запалення від пальних часток (іскри) від установок та устаткування для спалювання – 5%;

• самозапалювання пальних матеріалів – 4%;

• запалювання матеріалів при різці та зварюванні металу – 4%.

– необережне поводження з вогнем (куріння у недозволених місцях, газом, бензином, несправність електрообладнання і т. д.);

– природні явища (удар блискавки, самозагоряння торфу і т.ін.).

Найчастіше пожежі з фатальними наслідками виникають при порушенні правил безпеки і від необережного поводження з вогні (несправність електрообладнання, необережність при курінні, перебування у нетверезому стані та ін.).

Причиною пожеж може бути розряд блискавки. Блискавка – електричний розряд між статично зарядженою хмарою та землею. Сила струму блискавки досягає 200 кА, напруга 150 мВ. Час розряду блискавки – до 1 сек. а температура – 5000-10000°С. Особливо небезпечним є прямий удар блискавки, при якому можливе руйнування об'єкта. Корім прямого удару (первинний прояв блискавки), виникає вторинний прояв (у вигляді електростатичної і магнітної індукції, а також занесення високих потенціалів у будинки. Для захисту від удару блискавки застосовують блискавковідводи.

Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх некомпетентністю. Коли підприємство скорочує штати й бюджет аварійних служб, знижується ефективність їх функціонування, різко зростає ризик виникнення пожеж та вибухів, а також рівень людських та матеріальних втрат.

ПОЖЕЖА – це стихійне розповсюдження вогню, який вийшов з-під контролю людей і призводить до матеріальної шкоди, а іноді й до загибелі людей.

В Україні 1996 року 80 відсотків усіх пожеж стишся внаслідок необережного поводження з вогнем мешканців житлових будинків; з них 90 відсотків призвело до загибелі людей. Усього в країні внаслідок необережного поводження з вогнем затнуло 1800 чоловік, з них – 42 дитини. Щодня в Україні виникає до 120 пожеж, в яких гине в середньому до 7 чоловік. По Львівській області сталося 1035 пожеж, в тих загинуло 59 чоловік. За половину 1997 року трапилося 598 пожеж. Вогонь знищиш 93 будівлі, 14 тонн технічних та зернових культур. Збитки становили 7 млн. гри. У вогні загинуло 50 осіб, з них двоє дітей, ще 37 травмовано.

Пожежа – це горіння, у результаті котрого даремно і безповоротно знищуються або ушкоджуються матеріальні цінності, створюється небезпека для здоров'я людей.

Горінням називається швидко протікаючий хімічний процес окислювання або з'єднання горючої речовини і кисню повітря, що супроводжується виділенням газу, тепла і світла. Відомо горіння і без кисню повітря з утворенням тепла і світла. Таким чином, горіння являє собою не тільки хімічну реакцію з'єднання, але і розкладання.

Розрізняють власне горіння, вибух і детонацію. При власне горінні швидкість поширення полум'я не перевищує десятків метрів у секунду, при вибуху – сотні метрів у секунду, а при детонації – тисяча метрів у секунду.

З найбільшою швидкістю горіння відбувається в чистому кисні. В міру зниження концентрації кисню процес горіння сповільнюється, найменша швидкість горіння при вмісті кисню в повітрі 14-15%.

Для горіння необхідні пальні матеріали, окислювач і джерело підпалювання.

У практику розрізняють повне і неповне горіння. Повне горіння досягається при достатній кількості кисню, а неповне – при нестачі кисню. При неповному горінні, як правило, утворяться їдкі, отрутні і вибухонебезпечні суміші.

Самозапалювання (тепловий вибух) виникає при внутрішньому підігріві горючої речовини в результаті хімічних процесів. Температура самозапалювання залежить від різних чинників: складу й об'єму горючої суміші, тиску й ін. Більшість газів і рідин самозапалюється при температурі 400–700°С, а твердих тіл (дерева, вугілля, торфу і т.п.) – 250–450°С. Варто мати на увазі, що збільшення вмісту кисню в речовині і зменшення вмісту вуглецю знижують температуру самозапалювання.

Пожежна небезпека горючих речовин характеризується періодом індукції, або часом запізнювання самозапалювання. Період індукції для тієї самої речовини неоднаковий і залежить від складу суміші, температури і тиску. Варто мати на увазі, що чим нижче температура нагрівання горючої речовини при самозапалюванні, тим більше період індукції. Тому часто за температуру самозапалювання приймають температуру повітря, при якій період індукції максимальний. Період індукції має важливе значення для запалення речовин від малопотужних джерел.

Індукція спостерігається і для твердих речовин, однак вона проходить більш тривалий час (години, дні, місяці). Це пояснюється невеликою поверхнею окислювання і переносом кисню до твердих речовин за рахунок дифузії, а також великою теплоємністю.

Для горіння і запалення важливе значення має концентрація газів і пару у повітрі. Діапазон горіння і запалення характеризується нижнім і верхнім межами взриваємості. Вони є найважливішою характеристикою вибухонебезпечності горючих речовин. Нижня межа вибуху характеризується найменшою концентрацією газів і пару повітря, при якому можливий вибух, а верхня – найбільшою їхньою концентрацією, при якій ще можливий вибух.

При різкому стиску горючої суміші в ній створюється ударна хвиля за рахунок збільшення тиску, що викликає запалення горючої речовини. Це необхідно враховувати при оцінці вибухонебезпечності горючих речовин.

При вибухах деяких газів, парів і сумішей горіння переходить в особливу форму – детонацію. При цьому швидкість поширення полум'я досягає 1000-4000 м/с, що перевищує швидкість поширення звуку. Детонація, як правило, відбувається в трубах, що мають достатній діаметр і довжину, може виникати при визначеному підігріві суміші і сильної ударної хвилі, а також при спеціальному підпалюванні взривонебезпечної речовини. Детонація має верхні і нижні концентраційні межі.

Всі горючі рідини пожежонебезпечні. Вони горять у повітрі за певних умов, що залежать від концентрації їхніх парів. Горючі рідини постійно випаровуються, створюючи над поверхнею насичені взривонебезпечні пари.

По температурі спалаху горючі рідини діляться на два класи. До першого класу відносяться рідини (бензин, гас, ефір і ін.), що спалахують при температурі менше 45°С, до другого класу – рідини (олії, мазути й ін.), що мають температуру спалаху вище 45°С. У практику перший клас рідин прийнято називати легкозаймистими (ЛЗР), другий – горючими (ГР).

Пил і пилеповітряні суміші горючих речовин пожежонебезпечні. У повітрі вони можуть утворювати взривонебезпечні суміші. Збільшення вологості повітря і сировини, із якої утвориться пил, а також підвищення швидкості руху повітря, зменшують концентрацію пилу у повітрі і знижують пожежонебезпеку.

Взривонебезпечними є пил цукру, крохмалю, нафталіну при концентрації в повітрі до 15 г/м3; торфу, барвників і т.п. при концентрації від 15 до 65 г/м3.