Зміст
Вступ
Розділ І Класифікація надзвичайних ситуацій
1.1 Загальні відомості про надзвичайні ситуації.
1.2 Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
1.3 Надзвичайні ситуації природного характеру.
1.4 Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру.
Розділ ІІ Організація життєдіяльності в екстремальних умовах.
Висновки.
Вступ
В Україні щорічно виникає понад одну тисячу надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, в наслідок яких гине значна кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Для населення України особливу небезпеку становлять стихійні лиха: землетруси, повені, масові пожежі, зсуви, селі, посухи, урагани та інші. У зонах можливих стихійних лих функціонує велика кількість об’єктів господарської діяльності, в тому числі хімічно – і вибухонебезпечних, знаходиться густа мережа газо - , нафтопродуктопроводів та інших потенційних джерел, що збільшують масштаби і небезпеку наслідків надзвичайних ситуацій природного походження.
Узагальнюючи питання про наявність ризику виникнення надзвичайних ситуацій необхідно об’єктивно займатися утриманням і підготовкою потужної системи захисту населення і економіки від них.
Цивільна оборона (ЦЗ) України пройшла значний шлях розвитку та удосконалення і від початку докорінної реорганізації відійшла на таку відстань від цивільної обори (ЦЗ) СРСР, з якої можна об’єктивно оцінювати результати діяльності, вносити необхідні корективи до планів і визначати нові завдання, що випливають із ситуації, яка склалася нині.
В державі все частіше виникала необхідність залучення сил цивільної оборони до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій мирного часу, але перебуваючи фактично у стані мобілізаційних можливостей, орієнтуючись у підготовці до дій під час війни, цивільна оборона не завжди з очікуваною оперативністю і необхідною кваліфікацією вирішувала завдання які перед нею ставили. Зростання втрат та збитків від стихійного лиха і катастроф змушувало шукати нові форми управління системою, способи реагування на надзвичайні ситуації, створювати механізми підтримки заходів, спрямованих на поліпшення ситуації. Позачерговими кроками на шляху цих змін були такі, як вихід з – під протекторату Міноборони і підпорядкування системи цивільної оборони органам влади, переміщення акцентів з воєнного призначення на завдання мирного часу, реформування і переоснащення сил відповідно до нового призначення. Запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків перетворилися на загальнодержавну проблему і одне з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів.
Тому, з набуттям Україною незалежності, враховуючи дослід економічно розвинутих країн, було розпочато законодавче оформлення цивільної оборони як державної системи органів управління й сил, призначених для здійснення заходів щодо захисту населення від впливу наслідків надзвичайних ситуацій, можливих терористичних актів.
Розділ І
В Україні щорічно виникає понад одну тисячу надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, в наслідок яких гине значна кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Нині в багатьох областях України у зв’язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна. Тенденція зростання кількості природних і, особливо, техногенних надзвичайних ситуацій, вагомість наслідків об’єктивно примушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишнього середовища, а також стабільності розвитку економіки країни.
Руйнівну силу техногенних катастроф і стихійних лих у деяких випадках можна порівняти з військовими діями а кількість постраждалих значною мірою залежить від типу, масштабів, місця і темпу розвитку ситуації, особливостей регіону і населених пунктів, що опинились в районі події, об’єктів господарської діяльності.
Надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.
◘ Надзвичайні ситуації на території України :
1) за сферою виникнення: техногенні, природні, соціально – політичного характеру, воєнного характеру;
2) за галузевою ознакою: у виробництві, у будівництві, на транспорті, у сільському господарстві;
3) за масштабами можливих наслідків: загальнодержавного рівня, регіонального рівня, місцевого рівня, об’єктового рівня.
◘ Загальними ознаками надзвичайних ситуацій є:
1) наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності;
2) заподіяння економічних збитків;
3) істотне погіршення стану довкілля.
Надзвичайні ситуації техногенного походження містять у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища або здатні створити її в наслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення навколишнього середовища.
Надзвичайні ситуації виникають, як правило на потенційно техногенно небезпечних виробництвах. До них належать:
хімічно небезпечні об’єкти, радіаційно небезпечні об’єкти, вибухо – та пожежонебезпечні об’єкти, гідродинамічно небезпечні об’єкти.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру класифікують:
1) за масштабами наслідків (об’єктового, місцевого, регіонального і загальнодержавного рівня);
2) за галузевою ознакою (у сільському господарстві; у лісовому господарстві; у заповідній території; у водоймах; матеріальних об’єктах – об’єктах інфраструктури, промисловості, транспорту, житлово – комунального господарства та населення – персонал підприємств та установ, мешканці житлових будинків, пасажири транспортних засобів).
Всі надзвичайні ситуації техногенного характеру поділяються на:
1) транспортні аварії, пожежі (вибухи);
2) наявність у довкіллі шкідливих речовин понад ГДК (гранично допустимої концентрації);
3) аварії зі загрозою викиду (викидом) ХНР і біологічних небезпечних засобів;
4) аварії з загрозою викиду (викидом) радіоактивних речовин;
5) раптове руйнування будівель і споруд;
6) аварії на системах життєзабезпечення;
7) аварії на електроенергетичних спорудах;
8) аварії на очисних спорудах, гідродинамічні аварії.
Транспортні аварії поділяються: на залізничному транспорті, на автомобільному транспорті, на суднах, на авіаційному транспорті, на транспорті з викидом ХНР, РР і БНР, на міському транспорті, на транспорті, в які потрапили керівники держави та народні депутати.
Пожежі поділяються на: спорудах, комунікаціях та технологічному обладнанні промислових об’єктів; на об’єктах розвідки, випробування, переробки, транспортування і зберігання легкозаймистих, горючих і вибухових речовин; на транспорті, в шахтах, підземних та гірничих виробітках; в будівлях та спорудах громадського призначення; на радіаційних, хімічних та біологічно небезпечних об’єктах.
Аварії з викидом ХНР і БНР поділяються на: аварії з викидом ХНР, утворення та розповсюдження ХНР під час виробництва, переробки або зберігання; аварії з викидом БНР на підприємствах промисловості і науково – дослідних установках.
Аварії з викидом РР трапляються:
1) Атомних станціях, атомних енергетичних установках виробничого або дослідного призначення;
2) На підприємствах ядерно – паливного циклу (окрім атомних електростанцій);
3) З джерелами іонізуючого випромінювання;
4) З радіоактивними відходами, які не виробляються атомними станціями.
Аварії на електроенергетичних системах: атомних електростанціях; гідроелектростанціях; теплоелектростанціях; електроенергетичних станціях; електроенергетичних мережах; транспортних електричних контактних мережах; порушення стійкості або поділ об’єднаної енергосистеми України.
Аварії на системах життєзабезпечення: на каналізаційних системах з масовим викидом забруднюючих речовин; на теплових мережах; на системах забезпечення населення питною водою; на магістральних і комунальних газопроводах; на нафтопроводах і продуктопроводах; на системах зв’язку та тале комунікацій.
Аварії на очисних спорудах; стічних вод з масовим викидом забруднюючих речовин; промислових газів з масовим викидом забруднених речовин в повітря.
Гідродинамічні аварії трапляються при: прориві гребель з у творенням проривного потоку або з утворенням хвиль прориву та катастрофічного затоплення; спрацюванні водосховищ у зв’язку з загрозою прориву гідроспоруди.
Справжнім лихом є землетруси, повені, зсуви селеві протоки, бурі, урагани, снігові заноси, лісові пожежі. На території України можливе виникнення практично всього спектру небезпечних природних явищ і процесів геологічного, гідрогеологічного та метеорологічного походження. Серед надзвичайних ситуацій природного походження в Україні найчастіше трапляються:
1) Геологічно небезпечні явища, такі, як зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні різного походження та ін..;
2) Метеорологічно небезпечні явища, такі, як зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь;
3) Гідрологічно небезпечні явища, такі, як зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь;
4) Природні пожежі лісових та хлібних масивів;
5) Масові інфекції та хвороби людей, тварин та рослин.
Особливості географічного положення України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів зумовлює різноманітність кліматичних умов: від надлишкового зволоження в західному Поліссі до посушливого в Південній Степовій зоні. Виняткові кліматичні умови на Південному березі Криму, в горах Українських Карпат та Криму. У результаті взаємодії всіх цих факторів виникають небезпечні стихійні явища. В окремих випадках вони носять катастрофічний характер для навколишнього середовища та населення.