Моделювання ефективності комплексної системи захисту автоматизованих інформаційних ресурсів комерційного банку (стр. 23 из 39)

Усі платіжні документи СЕП перед відправленням з банку обробляються апаратно-програмними засобами захисту інформації, що забезпечують виконання таких вимог з точки зору безпеки інформації:

- інформація, що передається, має бути закритою, тобто повідомлення може бути прочитане лише тим, кому воно адресоване;

- цілісність — випадкове чи навмисне пошкодження повідомлення на етапі його передачі буде виявлене під час його прийому;

- аутентичність відправника (під час прийому повідомлення можна однозначно визначити, хто його відправив).

Крім перерахованих основних вимог, необхідно виконувати низку допоміжних, що дає змогу більш детально аналізувати можливі нестандартні ситуації:

- засобами захисту інформації ведеться шифрований арбітражний журнал, в якому зберігається протокол обробки інформації, а також вміст файлів, що обробляються;

- у шифроване повідомлення включені поля дати та часу обробки.

В основу роботи засобів захисту інформації в СЕП покладено алгоритм шифрування із закритими ключами відповідно до ДЕСТУ 28147-89. Цей метод характеризується високою надійністю з точки зору його дешифрування, але ставить дуже високі вимоги до процедури транспортування та зберігання закритих ключів, секретність яких забезпечує на практиці стійкість системи шифрування.

Основними засобами захисту інформації в СЕП є апаратні засоби. Секретність ключів у них забезпечується технологічно:

- ключі зберігаються в спеціальній електронній картці, прочитати їх можна тільки за допомогою спеціального блоку, що виконує процес шифрування інформації. Прочитати ключі іншими засобами неможливо;

- електронна картка видається банку з попередньою прив’язкою її до конкретного блоку шифрування цього ж банку; втрачена чи викрадена картка не буде працювати в іншому шифро-блоці (наприклад, в апаратурі іншого банку);

- у випадку крадіжки одночасно блоку і картки у конкретного банку передбачено режим виключення цієї апаратури зі списку користувачів СЕП; банк може продовжити роботу в СЕП після вирішення юридичних та фінансових питань, пов’язаних з втратою апаратури та отриманням нового комплексу.

Найбільш слабким місцем з точки зору безпеки є ділянка підготовки платежів персоналом банку—учасника СЕП. Всі зареєстровані більш-менш успішні спроби НДС були з боку представників банків, що призводило до крадіжки коштів у власного банку, а не в держави чи в інших банках. В усіх цих випадках особи, які робили спроби НДС, мали легальний доступ до системи підготовки та захисту платіжної інформації, причому їх повноваження були перевищені (доступ до багатьох чи навіть до всіх банківських ресурсів системи).

З метою гарантування безпеки інформації на цій ділянці від учасників СЕП вимагається виконання низки організаційних вимог [ ]:

- допуск тільки довірених осіб до ключових операцій підготовки платіжних документів;

- виконання відповідальними особами банку постійного, реального та достатнього контролю за станом бухгалтерського балансу та кореспондентського рахунку банку;

Всі повноваження щодо доступу до програмно-апаратних засобів банку недоцільно зосереджувати в особі одного співробітника банку: за кожну ділянку обробки платежів має відповідати окремо уповноважений (адміністратор локальної мережі, адміністратор електронної пошти, відповідальний за роботу АРМ-3 СЕП і т.ін.).

Для гарантування безпеки інформації на рівні банків—учасників СЕП пропонується впровадження перехресного накладення електронного підпису на платіжні документи.

Банкам пропонується використання програмних засобів, що реалізують цифровий підпис, реалізований на основі алгоритму RSA.

Алгоритм RSA належить до асиметричних алгоритмів шифрування. Кожний учасник обміну електронними документами має два ключі: секретний, що повинен ретельно оберігатися від сторонніх осіб і бути відомим тільки його власнику, та відкритий, що розповсюджений в системі і може бути відомим кожному учаснику системи.

Суть алгоритму RSA зводиться до того, що в основу електронного цифрового підпису покладено оброблене спеціальним алгоритмом саме повідомлення, яке підписується, причому шифрування цього прототипу електронного цифрового підпису виконується за допомогою секретного ключа відправника і відкритого ключа отримувача повідомлення. При цьому саме повідомлення може не шифруватись (цей варіант реалізовано в програмному комплексі НБУ), але спробу модифікувати підписане повідомлення (навіть один біт) буде відразу виявлено при перевірці підпису отриманого повідомлення. Під час перевірки електронного цифрового підпису програмним комплексом отримувача формується прототип електронного підпису отриманого повідомлення. Отриманий цифровий підпис дешифрується відкритим ключем відправника і секретним ключем отримувача повідомлення і вираховується прототип електронного цифрового підпису. Отриманий прототип порівнюється з обрахованим прототипом електронного цифрового підпису. Збіг цих двох прототипів підпису (отриманого та обчисленого) показує, що повідомлення було підписане зазначеним відправником інформації та отримане у тому ж вигляді, в якому воно було підписане.

Схему використання електронного цифрового підпису представлено на рис.2.10.

Рис. 2.10. Схема накладення електронного цифрового підпису в СЕП

Виходячи з технології обробки платежів для СЕП, ОДБ має забезпечувати чітке виконання двох операцій для різних робочих місць.

1. На робочому місці операціоніста має виконуватись накладення електронного цифрового підпису на адресу АРМ-3, яке в подальшому буде включатися до файлу початкових платежів банку (тип А). При цьому треба використовувати секретний ключ операціоніста та відкритий ключ АРМ-3 банку.

2. На робочому місці АРМ-бухгалтера після формування файла початкових платежів має виконуватись операція накладення електронного цифрового підпису на адресу АРМ-2 на файл типу A. При цьому використовується секретний ключ бухгалтера і відкритий ключ АРМ-2.

При отриманні зворотного файла типу B на АРМ-бухгалтера виконується перевірка електронного цифрового підпису АРМ-2 на адресу АРМ-бухгалтера. При цьому використовується відкритий ключ оператора АРМ-2 та секретний ключ бухгалтера.

Секретні ключі кожного учасника локальної мережі ОДБ мають бути записані на дискету чи інший апаратний засіб зберігання ключів і ретельно зберігатися господарем секретного ключа від крадіжок та втрат.

Згідно «Правил організації захисту електронних банківських документів з використанням засобів захисту інформації Національного банку України» [ ], в СЕП НБУ банки використовують наступні принципи побудови системи фізичного та програмно-технічного захисту інформації:

1. Система захисту електронних банківських документів Національного банку складається з комплексу апаратно-програмних засобів захисту інформації та ключової інформації до них, а також технологічних й організаційних заходів.

2. Система захисту електронних банківських документів охоплює всі етапи розроблення, упровадження й експлуатації програмно-технічного забезпечення СЕП та інформаційних задач автоматизації банківської діяльності. Ця система визначає чіткий розподіл відповідальності на кожному етапі підготовки, оброблення та виконання електронних банківських документів на всіх рівнях.

3. Службові особи організації, які відповідають за захист електронних банківських документів, зобов'язані надавати письмові або усні відомості про стан засобів захисту та їх використання, а також про стан захисту інформації в програмному забезпеченні САБ (у тому числі системи "клієнт-банк", а також інших систем, на які поширюються вимоги Національного банку щодо інформаційної безпеки), технологію оброблення електронних банківських документів в організації та систему захисту інформації під час їх оброблення на вимогу територіального управління / Центральної розрахункової палати Національного банку.

4. Організація, яка отримала засоби захисту, не має права передавати їх іншим організаціям або особам, у тому числі й іншим організаціям однієї юридичної особи.

5. Організація, яка отримала засоби захисту, не має права використову-вати їх в інших платіжних системах банків, у територіально відокремлених відділеннях (філіях) банків, якщо ці відділення (філії) не є безпосередніми учасниками СЕП та/або інформаційних задач, зокрема, якщо їх працівники працюють у САБ банку (філії), системах "клієнт-банк" тощо.

6. Організація, яка використовує засоби захисту, зобов'язана мати приміщення, у яких обробляються електронні банківські документи, використовуються та зберігаються в неробочий час засоби захисту, які відповідають вимогам цієї глави.

7. Організація зобов'язана розмістити АРМ-СЕП у спеціально виділеному для цього приміщенні з обмеженим доступом, двері якого повинні бути оснащені кодовим або автоматичним замком і місцем для опечатування або систе-мою доступу, яка забезпечуватиме персоніфіковану реєстрацію входу/виходу осіб у спеціальному електронному журналі.

Організація має право розміщувати АРМ-НБУ в приміщенні з АРМ-СЕП або в окремому приміщенні з обмеженим доступом, за винятком приміщення адміністратора захисту інформації, двері якого повинні бути оснащені кодовим або автоматичним замком і місцем для опечатування або системою доступу, яка забезпечуватиме персоніфіковану реєстрацію входу/виходу осіб у спеціальному електронному журналі.

Організація має право розміщувати АРМ-СЕП та АРМ-НБУ на одній ПЕОМ. Організація має право розміщувати ПЕОМ з АРМ-СЕП та АРМ-НБУ в серверному приміщенні, якщо цей програмно-апаратний комплекс працює в автоматичному режимі. У цьому разі адміністратор АРМ-СЕП зобов'язаний реагувати на інформаційні повідомлення, які надсилаються на АРМ-СЕП.


ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]
перед публикацией все комментарии рассматриваются модератором сайта - спам опубликован не будет

Ваше имя:

Комментарий

Хотите опубликовать свою статью или создать цикл из статей и лекций?
Это очень просто – нужна только регистрация на сайте.

Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.