Моделювання ефективності комплексної системи захисту автоматизованих інформаційних ресурсів комерційного банку (стр. 8 из 39)

3. Концепція диспетчера доступу

При реалізації КЗЗ використовується концепція диспетчера доступу. Ця концепція не єдино можливий метод, проте є найбільш опрацьованою теоретично і перевіреною на практиці.

Диспетчер доступу характеризується трьома атрибутами:

- забезпечує безперервний і повний захист;

- достовірний (захищений від модифікації);

- має невеликі розміри.

Це означає, що диспетчер доступу має бути завжди активним і повинен контролювати всі запити на доступ до будь-якого захищеного об'єкта, який піддається впливу. Диспетчер доступу має бути захищений від модифікацiї, що для програмної реалізації звичайно вважається ізоляцією домену КЗЗ від доменів інших процесів. І, нарешті, диспетчер доступу повинен мати невеликі розміри, щоб код (реалізація) був зрозумілим і його можна було перевірити в процесі оцінки. Термін "невеликий" (або "мiнiмiзований ") є відносним. На практиці це означає, що диспетчер доступу не повинен складати весь КЗЗ, а повинен включати мінімально необхідний набір механізмів, що безпосередньо реалізують перевірку легальностi запитів на доступ і, можливо, реєстрацію цих запитів.

Головна мета диспетчера доступу — забезпечення відомої точки проходження всіх запитів всередині КС і досягнення гарантії того, що потоки інформації між об'єктами-користувачами, об'єктами-процесами і пасивними об'єктами відповідають вимогам політики безпеки.

Класичний погляд на диспетчер доступу полягає в тому, що він служить бар'єром між інформацією, до якої хоче одержати доступ користувач, і самим користувачем. Диспетчер доступу дозволяє або забороняє доступ відповідно до того, чи є запит авторизованим. Рішення приймається на підставі перевірки атрибутів доступу користувача, процесу і пасивного об'єкта.

Узагальненням концепції диспетчера доступу є ідея герметизації, коли кожний об'єкт як би герметизовано диспетчером доступу, що утворює навкруги нього непрониклу оболонку. Кількість захищених (що знаходяться всередині оболонки) об'єктів може вар’юватись від одного об'єкта до всіх об'єктів системи. Таке подання є розширенням класичного підходу для розподілених і об'єктно-орієнтованих систем.

Методи реалізації концепції диспетчера доступу можуть бути різними. Незалежно від реалізації диспетчер доступу повинен забезпечити неможливість доступу до об'єкта в обхід механізмів захисту, перевірку наявності у користувача і/або процесу прав доступу до об'єкта і реєстрації подій, що відбуваються. Найбільш широке розповсюдження одержала реалізація класичного погляду на диспетчер доступу, яка називається "ядром захисту".

Специфічні практичні вимоги до організації систем захисту інформації в автоматизованих банківських системах (АБС) висунуті НБУ в „Положенні про організацію операційної діяльності в банках України” [16]:

1. Заходи контролю за системою автоматизації обліку мають передбачати перевіряння:

- відповідності програмно-технічних комплексів вимогам нормативно-правових актів Національного банку;

- виконання вимог розробників програмно-технічних комплексів щодо технічного та технологічного забезпечення;

- виконання вимог щодо організації захисту інформації під час користування програмно-технічними комплексами згідно з нормативно-правовими актами Національного банку та вимогами розробників систем захисту інформації.

2. Банки мають забезпечувати контроль за системою автоматизації обліку та перевіряти відповідність програмно-технічних засобів вимогам нормативно-правових актів Національного банку.

Програмно-технічні засоби, що застосовуються банками в процесі їх діяльності, мають відповідати їх функціональним, технологічним вимогам, а також вимогам щодо інформаційної безпеки тощо.

3. За допомогою програмно-технічних засобів має забезпечуватися:

- хронологічне та систематичне відображення всіх операцій на аналітичних рахунках бухгалтерського обліку на підставі первинних документів;

- своєчасне та повне відображення всіх операцій відділення банку (філії) на балансі цього банку;

- дотримання правил складання і подання фінансової та статистичної звітності банків;

- взаємозв'язок даних синтетичного та аналітичного обліку;

- накопичення та систематизація даних обліку в розрізі економічних показників, потрібних для складання звітності;

- автоматизований розрахунок економічних показників, що визначені відповідними методиками Національного банку;

- можливість оперативного аналізу фінансової діяльності банку в розрізі структурних підрозділів;

- інтегрованість з електронними системами інформаційного обміну Національного банку;

- інтегрованість з іншими складовими системи автоматизації банку, можливість отримувати інформацію про здійснені операції в будь-якому розрізі;

- уніфікація програмно-технічних рішень та технологій для структурних підрозділів банку;

- можливість нарощування функціональних характеристик програмного забезпечення, а також його адаптація в разі зміни законодавчої бази щодо облікових операцій.

4. Під час застосування програмно-технічних засобів має передбачатися таке:

- реалізація принципу надання користувачам необхідних повноважень;

- доступ з робочого місця працівника лише до тієї інформації, що потрібна користувачу для безпосереднього виконання його обов'язків;

- можливість докладного попереднього аналізу всієї вхідної інформації до часу її відображення в обліку;

- реалізація правила "двох рук" (операція не може бути ініційована та виконана одним користувачем системи), за винятком операцій, що здійснюються платіжними та іншими автоматизованими системами;

- реалізація банківського продукту згідно із затвердженою технологією оброблення інформації;

- надання користувачам повідомлення про наявність викривленої та/або суперечливої інформації;

- можливість автоматичного визначення джерела надходження суперечливої інформації та термінового інформування відповідних працівників банку про це і блокування роботи користувачів чи робочих місць до часу надання їм дозволу на проведення подальшої роботи;

- прийняття користувачами правильного рішення про те, яке з джерел інформації слід вважати сумнівним, а яке - достовірним;

- неможливість ігнорування інформації, що надійшла з будь-якого джерела;

- автоматичне присвоєння протягом одного операційного дня кожній операції певного ідентифікатора (номера). Цей ідентифікатор (номер) має вноситися до відповідного електронного документа;

- надійність та здатність до швидкого відновлення робочого процесу в разі виникнення технічних неполадок. Наявність резервного накопичення та зберігання всієї інформації для забезпечення відновлення роботи банку внаслідок виникнення форс-мажорних та інших непередбачуваних обставин або в разі ліквідації банку;

- автоматизація роботи з архівами системи. Можливість ознайомлення з будь-якою потрібною архівною інформацією протягом терміну її зберігання, у тому числі в розрізі структурних підрозділів банку (філій, відділень тощо). У цьому разі виконуються лише операції з перегляду, пошуку та формування вихідних документів;

- архівація - регламентна або позапланова (у разі потреби).

5. Програмне забезпечення банку має відповідати таким вимогам інформаційної безпеки:

- наявність системи захисту інформації, яку не можна відключити і неможливо здійснити оброблення інформації без її використання;

- забезпечення належного захисту інформації під час її передавання між різними підсистемами формування та оброблення інформації;

- для автоматизованих систем, які функціонують у режимі "клієнт-сервер", доступ користувачів до бази даних має відбуватися лише через додаткове програмне забезпечення, за допомогою якого здійснюється автентифікація осіб, яким дозволено користуватися цією базою даних;

- автентифікація користувача на кожному робочому місці та під час здійснення будь-яких операцій;

- забезпечення блокування роботи на кожному робочому місці під час багаторазових спроб (не більше трьох) неправильного введення паролю, якщо використовується парольний захист;

- наявність безперервного технологічного контролю за цілісністю інформації та накладання/перевіряння цифрового підпису на всіх банківських документах на всіх етапах їх оброблення;

- передавання електронних банківських документів, втрата або несанкціоноване ознайомлення з якими може завдати збитків банку, його відокремленим підрозділам або клієнту банку, відповідними каналами зв'язку електронною поштою або в режимі on-line лише зашифрованими з обов'язковим наданням підтвердження про їх отримання;

- обов'язкова реєстрація всіх спроб доступу, усіх операцій та інших дій, їх фіксація в автоматизованій системі в захищеному від модифікації електронному журналі з постійним контролем його цілісності.


ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]
перед публикацией все комментарии рассматриваются модератором сайта - спам опубликован не будет

Ваше имя:

Комментарий

Хотите опубликовать свою статью или создать цикл из статей и лекций?
Это очень просто – нужна только регистрация на сайте.

Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.